На осінніх канікулах ми з батьками виїхали за місто. Ліс вже не гомонів, як раніше, тільки зрідка цвірінькали синиці та невгамовно стукотів дятел. Після перших серйозних заморозків листя померкло і з дерев’яним стуком падало на мерзлу землю. Ми заглибилися в ліс.
Переступаючи через повалені вітром дерева, ми з мамою відстали від батька, вишукуючи пізні гриби. Натрапили на мухомор. На його капелюшку застигла мурашка.
Вона ліниво ворухнулася, коли я доторкнувся до неї травинкою, але не побігла. Між стовбурами блищало на сонці павутиння. Де-не-де та й мигне між рослинами комар.
Якісь невідомі мені квіти фіолетового кольору виглядали досить сумно. До нашого слуху долетів якийсь шум. Ми пішли на нього.
Це дзижчали пили, цокотіли сокири – вирубували ліс.
Ми з мамою зупинилися, а батько підійшов ближче до лісорубів і про шось з ними заговорив. Виявляється, як потім пояснив він, це була санітарна вирубка лісу. По-перше, вона необхідна для того, щоб прибрати хворі або померлі дерева. По-друге, обпилювали засохле гілля, яке заважало розвиватися дереву.
Річ у тому, що у засохлій деревині з’являються шкідники лісу. По-третє, йшла підгонка території для насадження молодих дерев. Я поцікавилася у батька, звідки беруть лісники молоді деревця. Виявляється,
Лісництві є спеціальні розсадники, де вирощують сіянці. Наприклад, сіянці сосни вирощують навіть у теплицях, а коли вони зміцніють, пересаджують їх у відкритий грунт. Особливу увагу лісники, продовжував батько, приділяють старим деревам з дуплами.
Адже дупло – це помешкання сов, кажанів. Сови ікажани, які є справжніми санітарами лісу, знищують шкідників лісів і садів.
І зараз ми підемо далі, – сказав батько, – і потрапимо в дивовижне заповідне місце. Там під охорону взяті віковічні дуби. Восени лісоводи збирають жолуді.
Це і є садівний матеріал для майбутніх дібров.
Ліси – це легені нашої батьківщини – міст і селищ. Ліс – це краса, затишок для звірів. Щоб підгримувати взимку парнокопитих мешканців – оленів, косуль, кабанів – лісники улаштовують у хащах “їдальні”.
Сюди, в годівниці, в морози кладуть для звіра сіно, коренеплоди та інші корми – все, що може нагодувати тварину.
І, звісно, годівниці не обходяться без особливих ласощів для звірів – солі. Цікаво, – продовжував батько, – що в лісах діють шкільні лісництва. У цільний від навчання час діти допомагають лісникам доглядати за лісом.
Багато учасників шкільного лісництва самі потім стають професійними лісоводами. Я поверталася додому після такої прогулянки справжнім знавцем лісу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Хай б’ється зелене серце природи Сьогоднішній ранок звичайний, як і тисячі ранків до цього. Ось звичайна вулиця з нескінченною рікою машин, з сірими громадами багатоповерхових будинків, що дивляться на мене сумними очима-вікнами… Від усього навкруги тягне вогкістю та холодом, тому мені стає незатишно серед кам’яного міста, де усі байдужі один до одного, де нікого не турбують проблеми інших. Очима починаю шукати навколо щось тепле, гарне, заспокоююче. Але бачу тільки сірі громади з маленькими острівцями газонів […]...
- Добре ім’я – найкраще багатство У нашому будинку живе багато цікавих людей. Тут мешкає ветеринарний лікар, учитель, скрипаль, будівник метро. Мої батьки – не виняток. Батько працює в газеті, пише репортажі, мама – перукар, робить жінок привабливими. Але є така людина у нашому під’їзді, до якої зі своїми проханнями приходять додому навіть із сусідньої вулиці. Це наш сусід Василь Юхимович. Він уже давно вийшов на пенсію, самотній. Але нудьгувати йому ніколи. Він засинає і прокидається […]...
- “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря. У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив за усіма і вмів помічати небезпечні явища довкола. Якось під час служби він в образі купця в білому плащі побачив […]...
- Найбільше багатство – добре ім’я “Дивно і жалісно часом думати, що нема у нас сили і якості духу пройнятим щоденним розумінням щастя життя, мінливого в постійній драмі й радості, і що так багато краси проходить мимо наших очей”, – писав О. Довженко у “Зачарованій Десні”. Глибокий філософський зміст цих слів нагадує нам про те, над чим людина замислюється у повсякденних турботах буднів – про щастя жити у світі. Життя плине, мов ріка. Банальне порівняння, але […]...
- ХЛІБ – НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ. Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття – завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство – хліб. Коли хліба обмаль – його не може замінити ні золото, ні […]...
- Дружба – найбільше багатство Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти щастя, що вважається найбільшою неперехідною цінністю. Щастя буває різним. Для одних щастя – гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, хтось – у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С. Сковорода навчав: “Друг вірний – захист міцний”. Справді, як важливо, коли в […]...
- Багатство й розмаїття українського фольклору Серед мистецького багатства українського народу значне місце посідає усна народна творчість – фольклор. Вона з далекої давнини приносить сучаснику думки, мрії, сподівання народу, відтворює його боротьбу проти гнобителів чи іноземних поневолювачів. Можна сказати, що усна народна творчість становить поетичну біографію народу, історію його трудового життя і боротьби за волю, незалежність, історію ратних подвигів його славних синів. Багатством тем, різноманітністю жанрів відзначається усна творчість українського народу. Вона є безцінною духовною скарбницею […]...
- Краса і багатство рідної мови Ой, яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? О. Підсуха Рідна мова – це мова нації, мова предків, яка пов’язує людину з її народом, водна – найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова – одна з найбагатших слов’янських мов. Вона ніби ллється струмочком і звеселяє душу. А іноземці, побувавши в Україні, відзначають її ніжність, витонченість і милозвучність. І це, мабуть, справді так, бо за мелодійністю вона […]...
- Багатство розумового життя “нових людей” Достоїнства й недоліки цього роману належать йому одному, на всі інші російські романи він схожий тільки внешнею своєї формою: він схожий на них тим, що сюжет його дуже простий і що в ньому мало діючих осіб. Роман “Що робити” не належить до числа сирих продуктів нашого розумового життя Він створений работою Сильного розуму; на ньому лежить печатка глибокої думки. Уміючи вдивлятися в явище життя, автор уміє узагальнювати й осмислювати їх. […]...
- У чому краса і багатство української мови? Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. В. Забродоцький До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб – рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, який береже народ від покоління до покоління, примножуючи його. Саме через мову він передає нащадкам свій досвід […]...
- Духовна чистота і велич – головне багатство людини Мої роздуми над романом О. Т. Гончара “Собор”. У всі часи людина мала вибір: чинити добро чи зло, служити людям чи вождям-тиранам, бути вірним сином Вітчизни чи яничаром. Що ж впливає на цей вибір? На таке питання дає відповідь роман О. Гончара “Собор”, який став видатною, але скандальною подією в історії української літератури. Написаний у 1968 році, він виявився своєрідним вибухом серед “офіційного” благополуччя, скерованим проти серйозних суспільних вад. Для […]...
- Багатство проблематики, поетичної спадщини Миколи Вороного Багатство проблематики, поетичної спадщини Миколи Вороного Він народився одного року з Лесею Українкою – в час, коли українське слово переслідувалося й принижувалося, злочинно замовчувалося й переслідувалося. На душу українця – горду й вільнолюбиву – було накладено кайдани усвідомлення своєї “вторинності”, меншовартості. Та орлам не страшні пута, вони розбивають їх і сміливо шугають під небесами: Душа бажає скинуть пута, Що в їх здавен вона закута, Бажає ширшого простору – Схопитись і […]...
- Багатство художніх засобів у пісенній творчості А. Малишка Творчість Андрія Малишка розвивалася в руслі української народнопісенної лірики. “Повів народної творчості невідступно супроводить поезію Малишка”, – так схарактеризував поетику автора Максим Рильський. Тому його вірші ніколи не втрачають зв’язку з народною творчістю, але ми знаємо також, що твори Малишка, у свою чергу, ставали народними піснями, будучи покладені на музику. І причина тут не тільки в тому, що формою поезії Малишка нагадують народні пісні, не тільки в широкому використанні фольклорних […]...
- Багатство тематики та проблематики малої прози І. Франка Іван Якович Франко є, беззаперечно, найпомітнішою та найдіяльнішою постаттю української культури на зламі XІX – XX ст. Поет, публіцист, літературознавець, критик, людина енциклопедичних знань, відомий політичний і громадський діяч… Важко назвати ті сфери літературного і суспільного життя, які він оминув своєю увагою. Значну частину своєї творчості присвятив І. Я. Франко проблемі розвитку робітничого руху. Широко відомі читачам малі прозові твори так званого “бориславського циклу”: “Ріпник”, “Полуйка”, “На роботі”, “Навернений грішник”. […]...
- Любіть Батьківщину Після зимових канікул у школі розпочався другий семестр. Мені доручили написати замітку в шкільну газету, здавалося б, на зрозумілу тему: “Любіть Батьківщину”. Але вдома, сівши за письмовий стіл, дивлячись на чистий аркуш паперу, я довго не могла придумати, з чого почати. У чому саме моя любов до Батьківщини? Мама, бачачи, що в мене нічого не виходить і аркуш залишається чистим, сказала: “Ти, Машо, згадай, як ти провела зимові канікули”. “Гостювала […]...
- Рідна мова – це найбільше багатство народу Існує така легенда. Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними, птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати на свою долю. Всевишній вислухав скарги людини на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не дано звірям і птицям – мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, […]...
- Багатство Українського народу Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори – жовтий і блакитний – стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими Грунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. […]...
- Найбільше багатство – здоров’я Нещодавно я сильно захворів. Спочатку навіть зрадів, бо мене напевне залишили б удома, я кілька днів не відвідував би школу та зміг би грати в комп’ютерні ігри ввесь день. Але потім я зрозумів, що дуже помиляюсь. Виявилось, що я хворий на грип: у мене була висока температура, боліло горло й голова, усе тіло було важким. Мені зовсім не хотілося грати, настільки погано я себе почував. Мама доглядала за мною, давала […]...
- Багатство рідного краю 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Багатство рідного краю Україна багата на родючі поля, квітучі сади, привітні гори, теплі моря, різноманітні корисні копалини. Та я хочу розповісти про ліси, що оточують наші міста й села. Найбільше в Україні мішаних лісів, де поряд ростуть білокорі берези, гіллясті дуби, стрункі сосни, таємничі ялини. Берізки в наших лісах ростуть завжди компактно, не змішуючись з іншими деревами. Березняк наповнений сонячними променями, які пробігають по […]...
- Багатство поезій П. Тичини Павло Тичина, на мою думку, поет геніальний і водночас суперечливий. Поет, якого називали справжнім генієм і втраченим генієм. Поет, про якого О. Гончар писав: “Тичина – це музика й барви, це чистота душі”, а Є. Маланюк назвав “поетом однієї книжки”. Поет, про якого доводилося чути: “А Тичина пише вірші, та все довші, та все гірші”. То який же він, справжній Тичина? Вважаю, що однією з вершин української поезії XX століття […]...
- Усе моє багатство – моє добре ім’я Часто кажуть: “Не посором свого імені”, “Бережи своє добре ім’я”, “Бережи честь змолоду”. Ці прості і звичні вислови приховують глибокий філософський зміст. Поняття честі супроводжувало людину протягом усієї історії. Мабуть, воно існувало ще за тих часів, коли наші пращури гуртом забивали мамонтів, – тому що в цій справі теж, певно, існувала якась система доброчесностей, якийсь моральний кодекс. Згодом почуття честі, власної гідності не дозволяло коритися ворогам, здаватися в полон, зраджувати […]...
- Рідна мова – найбільше багатство Багато скарбів залишили нам предки. Згадаємо лише найважливіші з них: Велесова книга, “Слово о полку Ігоревім”, Київ, Львів. А ще пісні, а ще найродючіші у світі чорноземи. “Кароокі люди й співуча мова”, – так сказав великий український поет Богдан-Ігор Антонич. Коли згадують про Україну, завжди говорять про мову. Епітетів для неї можна підібрати кількасот, але хіба один з них може охопити сутність української мови? Ми добре знаємо, що кілька століть […]...
- Про фарбованого лиса і не тільки Бажаючи порадувати і розважити власних дітей, Іван Франко свого часу спробував себе і в ролі казкаря. Особливо багато у нього казок про тварин. Франко знав, що діти “люблять звірів, особливо коли ті звірі в байці починають говорити, думати і поводитися як люди”. У казці “Фарбований Лис” він розказав про героя, який волею випадку набув незвичайного вигляду і оголосив себе посланцем святого Миколая на землі. Фарбований Лис вповні скористався глупотою звірів, […]...
- Краса і багатство української мови Краса і багатство української мови Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину. Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: […]...
- Твір до ЗНО “Добре ім’я – це найкраще багатство” Аргументи, докази, приклади, висновок Варіант 1 Чи варто в Інтернет-епоху берегти свою репутацію, своє добре ім’я? Адже можна заховатися під будь-яким ніком в Інтернеті та робити там що хочеш. Що бажаєш говорити, що завгодно писати, як попало вертіти та крутити. Люди нещиро обіцяють іншим кохання на все життя, продають неякісні товари, розповсюджують недостовірну інформацію. Дехто тепер побоюється довіряти інтернет-знайомим через масові обмани. А також з’явилося поняття “троля” – це така […]...
- Ідейно-тематичне багатство збірки “Сонячні кларнети” Народна мудрість вчить: людина народжується двічі: перший раз – коли появляється на світ, другий – коли вона стає трудівником. Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою “Сонячні кларнети”, яка принесла йому славу і визнання. Вона ознаменувала появу нового таланту, яскравої художньої індивідуальності. У літературну ниву вийшов поет-лірик, котрий своєю майстерністю, щирістю і задушевністю, Любов’ю до життя і людини примушує згадати імена світочів національної літератури – Шевченка, Франка, Лесі […]...
- Друзі – найбільше багатство. Цінуймо їх! “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” Друзі – найбільше багатство. Цінуймо їх! Одним із найпопулярніших видів українського фольклору є народні казки. У них втілено мудрість народу, відображено побут, звичаї, традиції й вірування українців, а також прагнення до кращого життя. Українська народна казка також і глибоко моральною й повчальною. Головним героєм багатьох казок є такий собі дурник, здебільшого останній, третій син. Але, як правило, саме він досягає щастя в житті, […]...
- Багатство художніх образів у творчості Григорія Сковороди Прямі й опосередковані поняття дуже широко використовує Григорій Сковорода, взявши їх із Закону Божого, тобто Біблії, або світу символів, як їх власне називає сам автор. Існує одне велике коло, всесвіт, що невпинно рухається за своєю траєкторію, в ньому вкинуте коло мале – людина, яка теж мусить рухатись не зупиняючись, разом зі всесвітом, якщо одне коло зупиниться бодай хоч на мить, то це й буде кінець всьому існуванню, кінець буттю. Ми […]...
- Багатство проблематики поетичної спадщини Вороного Він народився одною року з Лесею Українкою – в час, коди українське слово переслідувалося й принижувалося, злочинно замовчувалося й переслідувалося. На душу українця – горду й вільнолюбиву – було накладено кайдани усвідомлення своєї “вторинності”, меншовартості. Та орлам не страшні пута – вони розбивають їх і сміливо шугають під небесами: Душа бажає скинуть пута, Що в їх здавен вона закута, Бажає ширшого простору – Схопитись і злетіти вгору… Дух новаторства, непокори, […]...
- Багатство художніх образів у творчості Сковороди Прямі й опосередковані поняття дуже широко використовує Григорій Сковорода, взявши їх із Закону Божого, тобто Біблії, або світу символів, як їх власне називає сам автор. Існує одне велике коло, всесвіт, що невпинно рухається за своєю траєкторію, в ньому вкинуте коло мале – людина, яка теж мусить рухатись не зупиняючись, разом зі всесвітом, якщо одне коло зупиниться бодай хоч на мить, то це й буде кінець всьому існуванню, кінець буттю. Ми […]...
- Багатство художніх засобів у пісенній творчості Андрія Малишка Творчість Андрія Малишка розвивалася в руслі української народнопісенної лірики. “Повів народної творчості невідступно супроводить поезію Малишка”, – так схарактеризував поетику автора Максим Рильський. Тому його вірші ніколи не втрачають зв’язку з народною творчістю, але ми знаємо також, що твори Малишка, у свою чергу, ставали народними піснями, будучи покладені на музику. І причина тут не тільки в тому, що формою поезії Малишка нагадують народні пісні, не тільки в широкому використанні фольклорних […]...
- Багатство характерів у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Михайло Слабошпицький назвав роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” енциклопедією життя українського народу середини вісімнадцятого століття. Це енциклопедія народних звичаїв, традицій і, звичайно ж, народних характерів, типів. Герої роману у віршах Ліни Костенко живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, що піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Майже всіх героїв роману можна поділити на дві групи: міщанство і козацтво. Багатство внутрішнього світу, моральні принципи, […]...
- Ідейно-тематичне багатство збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Сум серце тисне: сонце” пісне! – В душі я ставлю – вас я славлю. П. Тичина Народна мудрість вчить: людина народжується двічі: перший раз – коли появляється на світ, другий – коли вона стає трудівником. Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою “Сонячні кларнети”, яка принесла йому славу і визнання. Вона ознаменувала появу нового таланту, яскравої художньої індивідуальності. Н літературну ниву вийшов поет-лірик, котрий своєю майстерністю, щирістю і […]...
- Пам’ятники тваринам – Ти бачив коли-небудь лося, зробленого з бронзи, натуральних розмірів? – Живого бачив, а бронзового – ні. Це дуже велика тварина, зі здоровими розложистими рогами. Важить понад півтори тонни. Уявляю, скільки бронзи треба, щоб відлити такого велетня! – І все ж таки така скульптура існує. Я бачив її цим літом у Виборзі, де ми були з батьками. – І де ж установлена така незвичайна скульптура сохатого? – У центрі парку. […]...
- “Щирість особистих почуттів людини – невід’ємне багатство її духовного світу” за творами Сосюри, Лесі Українки, Олійника Вивчаючи рідну літературу та знайомлячись з творами видатних українських митців, можна побачити, що більшість цих творів відображують життя наших співвітчизників, щирість їх душі і щирість їх почуттів. Одне з самих прекрасних з них є кохання, почуття, без якого не може обійтись майже не один твір української літератури. Адже людина, яка не звідала цього прекрасного почуття не може бути щасливою, не може йти назустріч життю і не може бути щирою до […]...
- Ми і природа Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа – це наше життя. Не буде природи – не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи […]...
- Пташина їдальня на балконі Один раз у бібліотеці ми побачили за вікном годівницю. До неї по черзі підлітали синиці й, схопивши насіннячко, відразу летіли ладь – А ще вони люблять сало, – почули ми за спинами голос бібліотекарки Зої Михайлівни. – Тільки воно повинне бути несолоним, тому що птах занедужає – А хліб синиці їдять? – запитав я – И хліб, і пшоно… Що дасте, то й з’їдять. Зима все-таки… Нам теж схотілося влаштувати […]...
- Літературна балада у творчості поетів-романтиків світу Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVІІІ столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки пояснює читачеві обставини дії. За своєю будовою балада швидше нагадує драматичний, ніж ліричний твір, в […]...
- Шлях Мауглі від вихованця Джунглів до їх господаря Одного тихого задушливого вечора до вовчої печери в джунглях прибилося Людське дитинча, якого батьки загубили під час полювання на тигра. Воно було зовсім голе та дуже голодне, але зовсім не боялося грізних звірів. Вовки нагодували дитину, не захотіли віддати її тигру Шер-хану, а залишили в своїй печері. Мати Вовчиця назвала дитинча Мауглі, що значить Жабеня. В ніч Племінних Зборів Батько Вовк повів його разом зі своїми вовчатами на Скелю Ради. […]...
- Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” Л. вдається добути лестощами сир. У моралі байки чується авторська невтішність у тім, що даремно говорити миру про мерзенність лестощів. Він і сам розуміє, що лестощі можуть привести й […]...
Categories: Твори з літератури