Культура і несвідоме: концепція Зігмунда Фрейда

Related posts:

1. Культура та колективне несвідоме: концепція К. Г. Юнга К. Г. Юнг – швейцарський психолог і культуролог, основоположник аналітичної психології, деякий час працював разом з Фрейдом, але потім пішов своїм шляхом. Якщо Фрейд виявив несвідоме як природну суть людини, то Юнг відкрив первісні культурні джерела несвідомого. Він не зупиняється на сексуально-біологічному тлумаченні несвідомого. Дослідження привели його до висновку, що у снах і видіннях його пацієнтів зустрічаються одні й ті ж типові образи, які проходять крізь всю світову історію культури. […]...
2. Культура як предмет культурознавства Сьогодні в усіх сферах нашого життя поняття “культура” набуває особливого значення. Воно не сходить зі сторінок преси, вживається у промовах політичних діячів, філософських і теоретичних трактатах. Звучать заклики до підвищення культури побуту, відродження національної культури. Нарешті, у навчальних планах з’явилася нова дисципліна, яку викладають студентам будь-якої спеціальності – “Культурологія” або “Українська та зарубіжна культура”. Всі ці процеси цілком закономірні і пояснюються сучасним етапом нашого світосприйняття, відношенням до культури взагалі. Для […]...
3. Людина, творчість, культура в філософії М. Бердяєва Зараз це дуже популярне ім’я і, дійсно, немає таких культурологічних проблем, яких би не торкнулася думка цього філософа. Бердяєв розглядає дух і мислення в руслі християнської традиції. Саме дух поєднує сферу людського зі сферою божественного: “Дух однаково і трансцендентний, і іманентний” . Саме особистість, а не безособовий розум – справжній творець культури. І свобода духу – справжнє джерело творчої активності. Свободу духу людині надає не Бог, а вона, за Бердяєвим, […]...
4. Людина створила культуру, а культура – людину – ІІ варіант 9 клас II варіант З давніх-давен людина прагнула зробити своє життя і дійсність навколо себе кращими, шукала красу і гармонію, милувалася, якщо знаходила, і сумувала, коли втрачала. Вже перша людина мала відчуття прекрасного. Намагаючись прикрасити себе, вона розмальовувала тіло та обличчя, прихильно ставилася і до татуювання. Прикрашала людина і свою “домівку”, розмальовуючи стіни. Спливали віки. Усе більше вдосконалювалася людина, зростали її вимоги до себе і до свого оточення. Поширювалися її […]...
5. Людина створила культуру, а культура – людину – І варіант 9 клас І варіант Людей різних професій цікавить питання, що відрізняє людину від тварини? Мабуть, лікар скаже – будова тіла, внутрішні органи, філософ – здатність мислити, філолог – мова тощо. Але, на мій погляд, усе зазначене пов’язане з культурою. Які тварини здатні збудувати таку складну систему для життя, як місто? Можливо, мурахи та бджоли, але усі їх вулики стандартні, а людські міста водночас схожі одне на одне і абсолютно оригінальні. […]...
6. Міні-твір на тему: Культура та її роль в житті людини І Протягом своєї багатовікової історії український народ створив незлічену кількість літературних, художніх та мистецьких шедеврів, які посіли гідне місце в світовій культурі. У наш час українська культура має велике суспільне, пізнавальне та виховальне значення, бо саме вона найяскравіше відображає історію нашого народу, його боротьбу проти національного і соціального гніту, за незалежність і вільне життя. У культурній спадщині правдиво відображається соціальна дійсність українців – різні етапи їхнього життя, їх прагнення та […]...
7. Культура поведінки План I. Людина – істота соціальна. II. Сила людського тяжіння. 1. Самооцінка людських вчинків. 2. Роль виховання у боротьбі з безкультур’ям. 3. Культура поведінки в наш час. III. Культура поведінки – запорука щасливого майбутнього. Людина – істота соціальна, вона не може без спілкування. Але саме по собі спілкування – справа непроста. Треба навчитися так спілкуватись, щоб люди, які знаходяться поруч із тобою, відчували необхідність твоєї присутності. І я, і мої […]...
8. Культура середньовіччя У 476 р. племена вандалів розгромили Рим, західна Римська імперія припинила своє існування, в історії людства почалася епоха Середніх віків. Авторами такої назви епохи стали італійські гуманісти XVІ ст., позначивши ним тисячолітню епоху в розвитку Західної Європи між античністю та Новим часом, як вони позначали свою епоху. Воно вміщує майже п’ятисотрічний період в історії Європи – так звані “Темні віки” – V – X ст. Це був час, коли на […]...
9. Культура спілкування Людське життя безпосередньо пов’язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди. Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з “ближнім”, так і з “стороннім”, завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі й оточуючим. . ,Успіх чи неуспіх у стосунках супроводжує нас від народження до самої смерті. […]...
10. Тургеневская концепція природи Тургенєв формулює свій закон природи: “Тихе й повільне одушевление, неквапливість і сдержанностьощущений і сил, рівновага здоров’я в кожній окремій істоті – от сама її основа, її незмінний закон, от на чому вона коштує й тримається. Усе, що виходить з-під цього рівня – чи догори, чи донизу, однаково, – викидається нею геть, як негідне.”. Але цей закон похмурий: у ньому залишається страшна для людини загадка, що він не може зрозуміти. Трагізм […]...
11. Українська культура і світ Чим багатий мій народ? Якими скарбами він може поділитися з іншими? Можливостей нібито немало: політика, економіка, культура, спорт, наука, релігія, суспільні й соціальні досягнення. Та є декілька “але”. Ми живемо у вік глобалізації й централізації світу. Політичним світом управляє Вашингтон, економічним – Всесвітня торговельна організація, воєнним – НАТО. Царина релігії – заборонена зона через світський характер західних демократій, за зразком яких розвивається, хочемо вірити, наша країна. За рівнем громадянських свобод […]...
12. Українська та зарубіжна література. Християнська культура Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Наступною культурною добою після античності була доба становлення і розвитку християнства. Вона намагалася утвердити підпорядкованість усіх сфер людського буття єдиному Богу, існування якого не підлягало сумнівам і бралося на віру без будь-яких доказів. На відміну від часів античності, увага діячів культури, державної і церковної влади зосередилася на запереченні людської досконалості і піднесенні досконалості Бога. Особливо ж високо підносилася духовна насолода, яку могла отримати […]...
13. Культура Візантії За легендою, посланці римського імператора Константина, які шукали місце для заснування нової столиці, одного разу побачили в чистому небі над Босфором гордого орла із змією в кігтях. Змія прагла вжалити свого ворога, але могутній птах каменем упав з висоти й ударом дзьоба добив змію. Воїни Константина сприйняли цей епізод як знак Божий і заснували саме там, на місці старої грецької колонії Візантій, місто Константина – Константинополь. 11 травня 330 р. […]...
14. Художня культура Месопотамії Змінюються погляди людини на смисл життя і на богів. Якщо для єгиптян була характерна віра у вічне життя і головне було створити для себе дім для вічного життя – гробницю, то тут – віра в те, що головна мета життя людини – служіння своєму божеству. А це означало, що треба перш за все побудувати дім для бога – святилище. Пригадайте міф “Гора небес до землі”, в якому розповідається, як Енліль […]...
15. Концепція особистості в ранній творчості Лондона Письменник виходить на дорогу великого мистецтва як автор оповідань про Аляску. У цих оповіданнях виразно намітилася тяга до героїчної теми, властива письменникові взагалі. На даному етапі подвиг представлявся Лондону насамперед вираженням незламної фізичної й духовної сили, природно властивої могутньої особистості, що затверджує себе в завзятій боротьбі й із силами природи, і з людьми. Однак пафос північних оповідань Лондона, що вражають своїми величними пейзажами, цільними характерами, відкритими ситуаціями, не в боротьбі […]...
16. Унікальна філософська концепція самітності в поезії М. Ю. Лєрмонтова Уже в ранніх віршах Лєрмонтова звучать головні мотиви його творчості: відчуття свого избранничества, що прирікає поета на скитание, на самітність у світі, на непонятость. Лєрмонтов у своїй творчості створює унікальну філософську концепцію самітності. У ранній період тема самітності розкривається їм у традиційно романтичному ключі. Але пізніше у вірші “Станси” з’являється несподівана нота: Я к самітності звик, Я б не вмів ужиться із другом, Ні з ким у вітчизні не попрощаюся […]...
17. Художня культура Київської Русі Саме на цій основі і в такому контексті вірувань і звичаїв з’являється на терені Східної Європи у ІІ половині ІХ ст. давньоруська держава – Київська Русь, культура якої є важливою частиною культури Середньовіччя. Це була багатонаціональна язичницька держава, для її зміцнення потрібна була наднаціональна світова релігія. Відповіддю на цю історичну потребу і стало хрещення Русі, ініційоване онуком Ольги та Ігоря князем Володимиром, який унаслідок цього отримав титул хрестителя. Але ще […]...
18. Наскільки важливою є культура мовлення? ТВір на вільну тему. У сучасному житті, не відстаючи від темпу технічного прогресу, відбуваються і культурні, і морально-етичні зміни у суспільстві. Одночасно з цим змінюється і наша мова. Проте яких би змін не зазнавало б суспільство чи наука, є деякі аспекти життя, що не повинні зникати чи видозмінюватись. На мою думку, до таких речей слід віднести і культуру мовлення. Ще з прадавніх часів уміння правильно говорити вважалося невід’ємною частиною виховання. […]...
19. Концепція “смерті автора” Ролана Барта в літературознавстві Теорія літератури рясніє моментами дискусійними. Багато думок і концепцій вчених між собою рішуче розходяться, подеколи виявляючись несумісними. “Різнобій думок, позицій, точок зору учених закономірний і, мабуть, не може бути усунений в принципі, бо розуміння суті літературної творчості багато в чому залежить від тієї культурно-історичної ситуації, в якій воно виникло і отримало обгрунтування, і, звичайно ж, від світоглядної орієнтації літературознавців, яка буває найрізноманітнішою” – пише В. Халізев. За словами сучасного ученого […]...
20. Художня культура і її основні стилі. Романський стиль Структура культури і науковий світогляд відбилися в середньовічній системі освіти. До неї входили: Соборні та монастирські школи, що давали релігійну освіту. Там вивчалися “сім вільних мистецтв”, запропонованих ще римлянином Теренцієм Варроном. У ІХ ст. ці мистецтва викладали двома циклами: Три науки про слово: граматика, риторика, діалектика – це так званий “трівіум” , Другий цикл – квадріум – чотири науки про число: арифметика, геометрія, астрономія, музика. Другою складовою середньовічної системи освіти […]...
21. Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і хоробрість богатирів, котрі самовіддано боронили рідну землю від ворогів. Твори усної народної творчості у всіх […]...
22. Казка і сучасна культура Є, проте, інша область, у якій вплив казки плідно по сьогодні. Це драматичні-драматичну-драматична-драматичний-музично-драматичне, балетне і оперне мистецтво, і навіть симфонічна музика. Тут впливає як словесний, а й музичний фольклор. “Руслан і Людмила” М. І. Глінки пронизана казковим і помітною музичною фольклором. Кожен, звісно, згадає також “Казку про царя Салтана” і “Кощія Безсмертного” М. А. Римського-Корсакова, “Любов до трьох апельсинів” З. З. Прокоф’єва. Менш відомі опери “Морозка”, “Гуси-лебеді” Ю. Л. Вейсберга, […]...
23. Як видозмінювалася матеріальна культура українців? Найдавніші пам’ятки матеріальної культури, знайдені на території України, датовані ще античною епохою: це най­давніші грецькі поселення на узбережжі Чорного моря. Пізніші пам’ятки відносяться до епохи неоліту, або нового кам’яного віку. Передусім це багатюща Трипільська куль­тура. Археологічні розкопки в Україні ведуться з року в рік, і мати-земля дарує вченим розгадки багатьох таємниць. Побут наших найдавніших предків був досить простим. Залишки посуду, мисливського та сільськогосподарського знаряддя, прикраси – ось майже і все, […]...
24. “Фаустівська культура”, “фаустівська душа” – ключові поняття концепції О. Шпенглера “Фаустівська культура”, “фаустівська душа” – ключові поняття концепції О. Шпенглера, у яких розгортається авторська міфологема сучасної культури і душі західної людини. В основі цієї міфологеми – реальний культурний та художній феномен доктора Фауста Й. В. Гете, що філософськи й психологічно передбачив майбутнє Західної Європи. Гете відкриває безкінечну перспективу фаустівської душі у “Вічній Жіночності”, – Шпенглер, який відмовився від фінального “містичного хору”, бачить у ній симптоми необоротного виснаження духовної та творчої […]...
25. Сучасна зарубіжна культура: Моріан, Солженіцин, Арагон, Селинджер, Фолкнер Хроніка літературно-мистецького процессу 60-80-х років засвідчує строкатість і нерівність розвитку української культури, а водночас і її невід’ємність від загально людської культурної спільності. Постановою Ради Міністрів УРСР від 50/05/61 р. запроваджено Державну премію ім. Т. Г. Шевченка. Нетривале послаблення режимного тиску в першій половині 60-х р. призвело до загального позитивного зрушення в культурному житті України. Частішають декади і тижні української літератури. 60-ті роки – час виникнення нових продуктивних тенденцій в літературному […]...
26. Культура запорозьких козаків Усі відомості про життя та культуру запорозьких козаків можна черпати з літописань, де йшлося, головним чином, про війни та походи, громадське та культурне життя; і писали літописи самі козаки. З давніх-давен на терені Київської Русі, а потім України священне ремесло літописця було підвладне загалом лише ченцям. Біля витоків цілої плеяди монахів-істориків стоїть могутня постать ченця Києво-Печерської лаври Нестора Літописця. В Україні епоха Нестора та його продовжувачів змінилася добою козацького літописання. […]...
27. Духовна культура у народних традиціях і святкуваннях Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що […]...
28. Культура сімейних взаємин Людина може повністю реалізувати себе тільки в cуспільстві. Адже тільки у стосунках з іншими людьми, у спілкуванні з ними розкриваються такі риси характеру, як відповідальність, чесність, турботливість. Перший і найголовніший осередок спілкування кожного з нас – це родина. Але ми не завжди поводимо себе так, як треба, з близькими людьми. Іноді ми буваємо брутальні і несправедливі, а потім шкодуємо про це. Дуже часто буває, що, заклопотані своїми проблемами, ми не […]...
29. Тейлор Едвард Найповнішим виразником цих тенденцій був Едвард Тейлор. Його найважливішими попередниками у Німеччині були Т. Вайтц й О. Басгиан. Вайтц вперше дав зведений етнографічний працю, охоплюючий все народи земної кулі, він також створив концепцію психологічного єдності. Вайтц був философом-психологом, Бастиан – лікарем, повністю які присвячували себе, проте, етнографії і объездившим всю земну кулю. Праці Бас-тиана надзвичайно численні й досить різноманітні. Одне з його основних праць – “Людина перетворюється на історії. До […]...
30. Духовна культура українців – у народних традиціях і святкуваннях Красива й щедра душа українського народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, […]...
31. Предмет культурознавства Що вивчає культурознавство? Питання просте тільки на перший погляд. Ясно, що воно вивчає культуру. Але культура – це все, що створено людиною! Що ж є предметом саме цієї дисципліни? По-перше, ця дисципліна вивчає факти культури, веде її літопис. Тобто культурознавство можна розглядати як історію культури. Але в той же час дана дисципліна вивчає закономірності культурного процесу, систематизує знання про культуру. Тобто – це теорія культури. По-друге, культурознавство розглядають як метатеорію, […]...
32. Про культуру мовлення українців Я вважаю, що на сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро постає перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє вихованню всебічно розвиненої особистості, громадянина незалежної України. Ми захоплюємось історією своєї держави, її символами, способом життя українського народу, його культурою. Через твори художньої літератури ми вивчаємо менталітет українців, характерними рисами яких є честь, справедливість, патріотизм, совісність, шанобливість, повага до праці й людей праці, до матері, жінки-берегині, а також милосердя, доброта, співчуття до […]...
33. Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть ІІІ варіант Культура мовної поведінки – своєрідне дзеркало, в якому відображуються культура, інтелект, духовність людини. Щодня, зустрічаючись із знайомими, слід вітатися. Це не тільки вияв увічливості. У цих словах виявляємо свою людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго здоров’я. Цим висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині “здрастуйте” – значить виявити свою невихованість. Це слово має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір’я, зближує людей, відкриває їм […]...
34. Місце бароко в світовому процесі художнього розвитку Бароко – це своєрідний етап духовного розвитку, що, подібно Ренесансу, охоплює мистецтво, літературу, філософію, історію, культуру в цілому і характеризується сукупністю тих поглядів і уявлень, які в Європі мали місце в період від занепаду Ренесансу аж до початку Просвітництва. Довгий час вчені різних країн сприймали бароко як антиреалістичне, тобто негативне, явище. Наприклад, швейцарський вчений Г. Вельфлін бачив у ньому зворотний бік Ренесансу, занепад, формалістичну течію. Є. Курціус підмінює його маньєризмом […]...
35. Філософія Гегеля як теорія культури Філософія Гегеля зробила значний вплив на культуру Нового часу. Тому й почнемо з XVІІІ ст., з німецького філософа Г. В. Ф. Гегеля, представника німецької класичної філософії. Саме він по-новому розглянув культуру, розум і людину. Гегель, спираючись на ідеї Просвітництва, де культуру вважали реалізацією людського розуму, розглядає культуру як реалізацію розуму, але це вже Світовий розум або Світовий дух. Все, що робить людина, є втіленням цілей Світового духу, який диригує історією. […]...
36. Душа нашого народу рідна мова Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б відчувати сором від того, у яких муках повертається рідне слово. Поезія Василя Голобородька змусила мене […]...
37. Соціально-економічні передумови культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження – культурна епоха кардинальної зміни світогляду і форм життя людини. Це перехідна епоха від Середньовіччя до Нового часу. Термін “Ренесанс” запропонували італійські гуманісти ХVІ ст., а саме художник та архітектор Джорджо Вазарі, маючи на увазі повернення до естетичних ідеалів античності, їх відродження в італійському живописі Нового часу. Але значення терміна потім розширюється: ренесанс – це не тільки відродження греко-римської культури, а й емансипація науки та мистецтва від богослов’я, від […]...
38. Чим зацікавила мене “Велесова книга” Однією з найдавніших пам’яток нашої історії є “Велесова книга” – найдревніший праукраїнський літопис на п’ятдесяти двох дубових дощечках. Оригінальність цього літопису не може не зацікавити. Особисто я була вражена мудрістю наших предків, умінням у ті далекі часи фіксувати інформацію про своє життя для нас, нащадків. Розмірковуючи над історією, яку фіксує даний літопис, я більше дізналася про релігійні вірування нашого народу дохристиянської доби. До цього часу я мало знала про рунвірівську […]...
39. Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну, і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на східну культуру і країни православні, але й на західні культури. Вплив же Візантії на культуру Київської, а […]...
40. Охарактеризуйте Середньовіччя як історичну і культурну добу Середньовіччя – період в історії Європи від падіння Римської імперії до епохи Відродження. Культура середніх віків характеризується такими основними рисами: – панівна роль релігії та церкви в суспільстві. Людина розглядається як гріховна істота, яка потребує, насамперед, порятунку душі, очищення перед Богом. Роль мистецтва часто розглядається тільки як спосіб прославити Бога. Церкви ж приписується роль єдиного посередника між людьми та Богом. – духовне, божественне протиставляється тілесному, “низькому”, тлінному. Антична культура не […]...