Протиріччя між неповторністю і стандартом – головний моральний мотив вірша Ліни Костенко “Кольорові миші”

Поетична доля Ліни Костенко була непростою. Вона прагнула творити поезію безкомпромісну, незапрограмовану владою, без проголошення гучних, але порожніх фраз, її вірш “Кольорові миші” – це виступ проти стандартизації людини – “бути такими, як всі”. Неповторність кожної людини – ось головна ідея цього твору.

На дівчинку Анну доніс у суд її сусід. Він звинуватив її в дивній “провині”. З багряних кленових листочків вона робила “кольорові миші”. Сусід звинувачує дівчинку в чаклунстві, бо вона збила з пуття його

дітей.

До цього вони гралися своїми звичними цяцьками, а тепер ця дівчинка так заполонила їхню уяву, що вони забули про свої іграшки, які вже набридли їм, а тепер їм уночі сняться ці яскраві кольорові миші. Дівчинку у Вишгороді судять за те, що вона не схожа на всіх. Оточуючим незрозуміла її фантазія. Таким був час, в якому жила поетеса, коли людей примушували мислити і жити “за вказівками партії”, коли люди були схожі навіть за зовнішнім виглядом. Ліна Костенко виступає проти насилля над особистістю.

На її думку, кожен має бути неповторним.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Протиріччя між неповторністю і стандартом – головний моральний мотив вірша Ліни Костенко “Кольорові миші”

Categories: Шкільні твори