Поезія Василя Симоненка – справжній гімн рідній Батьківщині – Україні, гімн невтомним рукам матері, гімн чарівності кохання. Поет ніби перебуває в іншому, лише йому відомому світі, де разом йдуть “і будні і свята” кохання, де “крізь століття” вчувається голос Великого Кобзаря, де лагідною посмішкою всміхається до нього мати. Але одночасно цей світ знайомий кожному з нас, тому такими близькими стають вірші В. Симоненка. Маючи палке серце і щиру душу, хочеться обійняти все накруги, поділитися своєю радістю, своїм щастям. І саме це вчувається мені у віршах В. Симоненка, віршах, які присвячені коханню:
Я буду ждати кожної години В далекому чи близькому краю Одну тебе, тебе єдину Маленьку милу дівчину мою.
Так, для кохання відстань не має значення. Головне, щоб вона прийшла, а все інше – неважливо. Не можна забути ці рядки, бо вони відкривають красу людської душі, щирість людських взаємин. Кохання для Симоненка – це диво, підвладне лише двом, і тому каже автор:
Я закоханий палко, без міри У небачену вроду твою. Все, що в серці натхненне і шире, Я тобі віддаю.
Кохання, любов роблять світ кращим, адже коли ти закоханий, то і хмарний день здається сонячним, то і всміхається все навкруги, то і зустрічаєш усюди лише лагідних людей. Виринають з глибини душі чарівні почуття, змінюючи ставлення до навколишнього, змінюючи світ, який завжди благословляє і “сонне, що встає, і серце, що кохає”. Але кохання – це не тільки повсякчасне щастя. Буває в житті все, буває і в коханні все:
Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль.
Але не можна вбити живі почуття, і ніщо в світі не може знищити кохання, “дріб’язкові хмарки образи” ніколи не закриють сонця від закоханих. Пише Василь Симоненко:
Все одно я люблю твої очі
І волосся твоє сумне. І я вірю, що так воно і є, бо неможливо не вірити цим щирим словам, які, здається, линуть з самої глибини душі, примушуючи усіх переживати такі ж почуття, які переживає і сам ліричний герой, за постаттю якого я бачу автора. І звучать знайомі слова, хвилюючі до болю: Ні, я б не став тебе вогнем палити, З тобою розквитався без жалю: Я б побажав тобі когось отак любити, Як я тебе люблю.
Але любов для Василя Симоненка – це не тільки почуття до коханої. Любов всеоб’ємна, вона вміщує в собі також і любов до матері, і любов до рідної
Землі, бо вона, “як сонце, світу відкриває безмежну велич людської краси”. Як просто і одночасно з великою ніжністю розповідає В. Симоненко про свою матір:
Я таку тебе завжди бачу, Образ в сериї такий несу – Материнську любов гарячу і своєї душі красу.
Матії завжди охоронятиме спокій свого сина: і в роки дитинства, і в дорослому вші, адже син чи донька назавжди залишаться для матері маленькими діточками. І хоч “чооні шовкові коси припорошила вже сивина”, хоч “легкі зморшки обличчя вкрили”, але вони лише до липя матерям, вони лише підкреслюють їхню чудову вроду.





Related posts:
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка. 1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” 2. Вияв високої любові до України у поезії “Лебеді материнства”. 3. Найважливіше для поета – доля України. Сила поезій В. Симоненка....
- Шляхами кохання, або Як написати твір за лірикою Василя Симоненка Наші з вами стежки знову і знову приводять нас до кохання. Проте, погодьтеся, його шляхами йти найприємніше. А зараз познайомтесь з Василем Симоненком. Недовгим був життєвий шлях цієї людини, але залишилася його чудова спадщина – вірші. Народився Василь Симоненко у 1935 році в селянській сім’ї на Полтавщині. Проте в цій родині не ломився стіл від їжі, бо дитинство Василя припало на роки війни, та ще й батько залишив сім’ю. В […]...
- Яскрава зірка творчості Василя Симоненка Його зірка життя зійшла на небі по Різдву, 8 січня. Осяяна на цим трепетним святом, вона двадцять вісім років на своєму промінні простягала і дарувала людям щиру свою любов і правду: …покликання сумне Любити все прекрасне і земне І говорити правду всім бульдогам. Постать Василя Симоненка можна порівняти з однією з найяскравіших зірок на літературному та суспільному небосхилі України. Його серце, як серце легендарного Данко, жило і горіло вогнем любові, […]...
- Основні мотиви творчості Василя Симоненка Василь Симоненко у своїй поезії звертається до усіх тих тем, які споконвіку хвилювали митців і складали основу будь-якої поетичної творчості, серед них любов до Батьківщини та рідної природи, віра у духовну силу свого народу, філософські роздуми над призначенням людини на землі, оспівування глибокого і пристрасного кохання. До якої б теми не звертався Василь Симоненко, він вносив до неї власний авторський стиль, свій світогляд, оригінальну та яскраву образність. Василь Симоненко багато […]...
- Мотиви лірики Василя Симоненка І. Життя як спалах. ІІ. Головні теми творчості В. Симоненка. 1. Любов до України. 2. Неповторність людського “я” 3. Непохитність позиції літературного героя. 4. Світле почуття романтичного кохання. 5. Рідна українська природа 6. Готовність до самопожертви задля визволення й розквіту народу і країни 7. Сталінське беззаконня. ІІІ. В. Симоненко – символ незнищенності українського духу, символ правди і сумління....
- Образ України у творчості Василя Симоненка “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія”, – сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злиденні умови життя, звернення до славного минулого українців – то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть Симоненка спрямована насамперед на пекучі проблеми сучасності. Поезія “Задивляюсь у твої зіниці…” написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до матері […]...
- Краса і щирість почуттів в ліриці Василя Симоненка Справжнього поета народжують гнів і любов. Гнів і любов народили Василя Симоненка. Великий, праведний гнів проти приниження людини, знищення її людської гідності. Тому, можливо, центральною в творчості поета вважається патріотична тема – любові до України, її безталанного народу, віра у світле майбутнє, де будуть вічно жити радість і кохання. Ліричне слово Василя Симоненка – справжнє коштовне надбання, воно сяє всіма мальовничими гранями. Поет не думав про літературну славу – вона […]...
- Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов до України у нього – це любов. сина-патріота, який з попою дивиться на світ. її […]...
- Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік. У кожному слові – любов […]...
- Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями простих людей, любов’ю до рідного краю. Враження дитинства, повоєнні труднощі навіяли поезії “Ніч”, “Баба Онися”, “Жорна”. У вірші “Жорна” автор […]...
- Основні мотиви лірики Василя Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий у життя і поезію. Він залишив нам неоціненний духовний скарб: збірки “Тиша і грім”, “Земне […]...
- Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка Василь Симоненко прожив 28 років. Та він назавжди увійшов у історію рідної культури своїм болем за долю України, тривогами за Всесвіт, ліричним звучанням своїх інтимних творів, у яких зворушує краса і щирість почуттів. І хоч інтимні мотиви В. Симоненка переважно тісно поєднані з пейзажними, соціальними, громадянськими, все ж вірші про кохання у його поетичній спадщині займають чільне місце. більшість з них ввійшли до циклу “Тиша і грім”, частково – до […]...
- Нев’януча квітка любові у поезії Василя Симоненка Переважно інтимним, на перший погляд, може видатись цикл віршів “Тиша і грім”. При бажанні відшукаємо в ньому і відгомін блоківського обожнення “прекрасної незнайомки”, і подаленілу луну інтимних звірянь О. Олеся, В. Сосюри. Є навіть майже буквальні збіги. Пригадай мо Олесеве “З журбою радість обнялась”. У Симоненка: “І обнявся сміх з журбою, Ненависть – з любов’ю” . Або Сосюрине “Коли потяг у даль загуркоче…”, – і Симоненкове: “Все одно я люблю […]...
- Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину…” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне “ми”. Людина – це неповторність. У неї усмішка – єдина, мука – єдина, очі – єдині. […]...
- Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш дух патріотичної самопожертви і непокори, могутній вибух пристрасті і гніву, любові і ненависті. Одержимий любов’ю до матері-України, він і нас закликає любити Вітчизну, дорожити […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства’ Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино фантазія казки і щира правда серця. У цій поезії ми ніби чуємо голос поета, перевтіленого […]...
- Твір за мотивами новели Василя Симоненка “Кривда” Безбатченко… Гірке слово, яке не дає спокою малечі. Чому доля так несправедлива саме до нього? Чи настане той омріяний час, коли батькова рука триматиме маленьку синову, щоб повести до зоопарку чи в кіно, цирк? Це інші, у кого є батьки, не цінують дорогоцінних хвилин спілкування з рідною людиною. Івась, звичайний собі хлопчисько, герой новели В. Симоненка “Кривда”, був згоден на все заради того, щоб мати батька: Ну, нехай би смикнув […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил…” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов поета до рідної своєї землі – України, яку поет любив ніжно, нестямно, заради щастя якої […]...
- Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. 2. Краса героя інтимної лірики. III. Слово В. Симоненка – це справжнє надбання....
- Плани і питання з відповідями до творчості В. Симоненка Якою була творча атмосфера в Україні, коли В. Симоненко дебютував як поет? Василь Андрійович Симоненко належить до когорти “шістдесятників”. Поет творив у той період нашої історії, який чомусь називають “відлигою”. Насправді-це початок застою. І виявилося це найповніше саме в духовному житті. До молодих літераторів, серед яких був і Симоненко, застосовували типові методи і “перевиховання”: заборона друкуватися, виступати перед читачами, компромен-тація перед громадськістю, намагання всілякими, аж до найпідліших, способами посварити однодумців […]...
- Інтимна лірика Василя Симоненка Споконвіку лірика вабила різних людей і вміло могла посортувати їх, безжально скидаючи одних зі сторінок історії, а інших вітаючи лаврами. Так вийшло й із Василем Симоненком. Його ліра лунала з сивої давнини. Джерело поезії дзюркотіло десь біля вишневого садка, коло Шевченкової хати, потім починало дзвеніти на Лесиному Поділлі, і було чути в тому дзвоні акорди “Лісової пісні”, голоси народних купальських пісень. Ніжна душа поета жадібно припала до невичерпного джерела фольклору. […]...
- Людина у творчості В. Симоненка В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ – МИ – УКРАЇНЦІ 7 КЛАС МИ – УКРАЇНЦІ В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ Людина у творчості В. Симоненка “Любити все прекрасне і земне і, говорити правду…” – так, роздумуючи про громадянське покликання письменника, стверджував Василь Симоненко. Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду про людину і світ, тому й тривожать душу його вірші. Витоки творчості В. Симоненка – у фольклорі, у творчості Т. Шевченка, […]...
- Кредо життя і творчості В. Симоненка Василь Симоненко – великий український поет. Незважаючи на те, що йому не було й двадцяти дев’яти років, коли він залишив нас, ми маємо повне право називати його так, бо він був майстром поетичного слова і вся його творчість пройнята любов’ю до Батьківщини і рідного народу, ненавистю до кривди й образ, до приниження гідності людини. Симоненко був чистою людиною, правдолюбцем, безкомпромісним до ліцемірів і убогих духом підлабузників: Душа горить. Палає лютий […]...
- Інтимна лірика Симоненка Інтимна лірика В. Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність його віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. Поета цікавлять суперечності і складнощі у взаєминах двох люблячих сердець, ті вибухи емоцій, які супроводжують кохання. “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав…” – це твердження В. Симоненка є ніби прологом до створеного ним романтично-піднесеного у […]...
- Кохання Остапа і Соломії – центральний мотив у творі “Дорогою ціною” М. Коцюбинського Кохання – основа життя. Це почуття, яке дарує людині віру в себе, надію на щасливе майбутнє, сили для подолання будь-яких перешкод. Саме таким було почуття Остапа та Соломії. Та, як кажуть, хто не кохає, той і горя не знає. Із самого початку твору автор примушує нас співчувати головним героям, захоплюватися ними. Остап і Соломія щиро кохають одне одного, але щастя не мають, бо бездушний лях спочатку розлучив їх, а потім […]...
- Непереможна сила кохання як центральний мотив повісті Коцюбинського “Дорогою ціною” У центрі повісті Коцюбинського – двоє закоханих: молодий парубок Остап і заміжня жінка Соломія. дуже засмучена звісткою про намір її коханого тікати із села аж за Дунай: “Тікаєш… покидаєш мене… І отсе я лишуся сама з тим осоружним чоловіком”. Але любов до Остапа перемагає її власні почуття: “Тікай, Остапе, тікай, серце”. Прийняла це рішення, мов відірвала кусок серця. То як же треба кохати, щоб покинути рідний дім, хоч і не […]...
- Інтимна лірика В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Інтимна лірика В. Симоненка Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту – у віршах про ці інтимні почуття. Лірика Симоненка молода, палка, але не позбавлена філософського осмислення почуттів. Віддаватися почуттям усім серцем природно для нього. Про перше кохання розповідається у вірші “Вона прийшла” – і несподіваність, загадковість цього феномена тривожить і чарує поета. Любов “виплила з туману… юнацьких несміливих снів”, […]...
- Всепідкоряюча сила кохання Життя Василя Симоненка обірвалося в 28 років – у такому віці, коли людина вже стає зрілою, але ще не втрачає юнацького запалу, ще вміє мріяти, ще відкрита життю і коханню. Ллє незважаючи на такі молоді літа, поет у своїх віршах зумів передати досвід, думки, почуття людини, що прожила не мале життя. І це не дивно, адже письменник у своєму житті не гаяв жодної хвилини, бо жив із девізом: “Жити – […]...
- Казка Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” Серед численних книжок, які я любила читати, мені надзвичайно подобалася весела, дотепна казка “Цар Плаксій та Лоскотон”. У ній автор показує нам два світи: Добра і Зла. Спочатку Василь Симоненко знайомить нас із країною Сльозолій, царем якої був Плаксій. Автор так описує царя: Голова його – мов бочка, Очі – ніби кавуни. Він мав трьох плаксивих доньок і трьох синів. Імена доньок – Нудота, Вай-Вай, Плакота. Здавалися вони мені потворними. […]...
- Любов до матері, Батьківщини у поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає уособленням рідного краю, всієї Вітчизни. Колискова матері, білі лебеді на стіні рідної хати, вишневий садок, […]...
- Романтичне кохання одна з провідних тем творчості О. Купріна Тема кохання – це головна тема творчості О. Купріна, хоча вона й багатогранне, хоч охоплює ще багато проблем. Здається, нічого нового про кохання вже сказати неможливо, але цей письменник зумів сказати про кохання головне: воно безсмертне, воно поза часом і будь-якими приземленими міркуваннями. Так в оповіданні “Суламіф” вбачаємо не просто переспів біблійних мотивів. Це справжній гімн коханню, неоглядному й могутньому, як смерть. І найвідоміша романтична історія – це повість “Гранатовий […]...
- Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, безмежно хвилюючим кожного читача безвідносно до віку залишається мотив пекучої туги за втраченою Батьківщиною. Еміграція… […]...
- Україна в житті і творчості Василя Стуса Україна в житті і творчості Василя Стуса…Ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай – ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні. В. Стус Справжніми поетами народжуються. Неможливо вивчитися ні на Шевченка, ні на Шекспіра. Доля сама обирає митців. А чи здатні вони оцінити цей дар, скористатися ним уповні, чи здатні, якщо потрібно, піти тернистими шляхами генія? Історія має приклади того, як обдаровані особистості з тих чи інших причин […]...
- Стислий переказ з творчості Василя Симоненко Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Такий Василь Симоненко. На двадцять восьмому літі урвався його життєвий шлях, а поетичний, духовний – триває. Василь Симоненко іде до людських сердець, іде до нових поколінь, ітиме – сподіваємося-до наших нащадків. Чи до всіх? І що несе він? Що говорить нам сьогодні, що скаже людям завтрашнього дня? Що взагалі може поет сказати цьому розвированому, трагічному, до краю напруженому, перенасиченому словами, вірами, […]...
- Тема кохання у творчості О. І. Купріна О. І. Купріна, великого майстра художнього слова, гуманіста і правдошукача, з неменшою підставою можна назвати і співаком піднесеного кохання, що посвятив цій вічній і прекрасній темі три повісті – “Гранатовий браслет”, “Олеся” і “Суламифь”. Протестуючи проти вульгарності і цинізму буржуазного суспільства, продажних почуттів, “зоологічних” проявів інстинктів, письменник створює дивні по красі і силі приклади чистого і піднесеного кохання, відправляючись для цього у глибину століть, забираючись у лісову глухомань Волинської губернії, […]...
- Мотив стихії у творчості Бориса Леонідовича Пастернаку За основу роботи був узятий роман “Доктор Живаго”. Це було зроблено з кількох причин. По-перше, тому що роман писався не один рік, він досить великий по обсязі, і автор вклав у нього весь свій досвід, свій талант, тим більше що цей добуток, плюс до всьому, довго виношувалося й обмірковувалося письменником. А по-друге, тому що цей роман є як би заключним етапом творчості Пастернаку, його найбільший і самий значимої, на мій […]...
- Яке воно – кохання? І. Кохання – найбільше чудо серед усіх чудес світу. ІІ. Різні обличчя кохання. 1. Стан душі людини. 2. Кохання – це надзвичайно тонке почуття. 3. Кохання – це мука. 4. Кохання – це велика робота серця, емоцій, духу. 5. Етапи кохання. 6. Залежність проявів кохання від людини – від її культури, виховання, характеру тощо). ІІІ. Щастя – в коханні....
- Василь Симоненко – співець кохання Інтимна лірика Василя Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав…” – це твердження Василя Симоненка є ніби прологом до створеного ним романтично-піднесеного у своїй чистоті і звабі образу коханої. Лише кількома штрихами він малює портрет тієї, що запалила серце юнака: […]...
- Тема кохання у творчості І. О. Буніна У своєму висвітленні теми кохання, Бунін розкривається як людина дивного таланта, тонкий психолог, що вміє передати стан душі, пораненою любов’ю. Письменник не уникає складних, відвертих тем, зображуючи у своїх оповіданнях самі інтимні людські переживання. Протягом сторіч багато художників слова присвячували свої добутки великому почуттю кохання і кожний з них знаходив щось неповторне, індивідуальне в цій темі. Особливість же Буніна-художника полягає в тому, що він вважав кохання трагедією, катастрофою, божевіллям, великим […]...
- Мій улюблений вірш В. Симоненка Я люблю поезію. І завжди з великим задоволенням читаю вірші. Тому, прочитавши вірші Василя Андрійовича Симоненка, я назавжди залишилася прихильником його таланту. Поезія Симоненка – ніжна, зворушлива, тонка. Вона самобутня, незвичайна, пристрасна. Читаючи її, завжди відкриваєш для себе щось нове, цікаве, потрібне. Мені дуже подобаються його вірші про кохання. Це зовсім не нова тема в літературі. І, здавалося б, що хто ще може краще сказати про неї, ніж зробили це […]...
- Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни
- Наташа Ростова – самий чарівний жіночий образ у романі “Війна мир”
Categories: Твори з літератури