У 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголеві анекдот про чиновника, який в повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився на комедію. У ній все незвичайно – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки.
Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора.
Важливо відмітити, що страх чиновників перед важливішою персоною і стає рушійною силою усіх описуваних подій. Саме через страх чиновники не бачать, що Хлестаков насправді звичайна пустушка. Кульмінаційний момент настає, коли поштмейстер, розкривши лист Хлестакова другу, повідомляє усі, що Хлестаков не ревізор. Розв’язка – повідомлення жандарма про те, що справжній ревізор чекає городничого в готелі.
Чиновники розуміють: навряд чи кому-небудь з них вдасться уникнути покарання, оскільки кожен нечистий на руку.





Related posts:
- Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться про виконання своїх прохань. Хлестаков бере в них гроші. 7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві […]...
- Аналіз комедії Ревізор Гоголя Н. В Аналіз комедії 1. М. В. Гоголь. “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і й тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. Але це, як відомо, зробило приголомшливу дію Крізь сміх, що ніколи ще в мені не проявлявся в такій силі, читач почув смуток.” 2. Д. […]...
- Коротка характеристика твору “Ніч перед Різдвом” Гоголя Н. В Події в повісті описуються паралельно, в цьому полягає своєрідність сюжету. Стосунки між героями побудовані на потрійному конфлікті: між Вакулой і Чуприною; Вакулой і Оксаною; Вакулой і бісом. У повісті також розвивається конфлікт між Солохой і Чуприною, і фінал в їх стосунках залишається відкритим. Фінал сюжетних ліній, де головні герої Вакула і Чуприна; Вакула і біс; Вакула і Оксана, – закритий. Загальний сюжет повести умовно можна розділити на декілька міні-сюжетів і […]...
- Коротка характеристика твору “Тарас Бульба” Гоголя Н. В По жанру це історична повість. На тлі історичних подій, що реально відбувалися в XV, – XVII вв., реалістично описано повсякденне життя запорізьких козаков. Події більш ніж двох віків відтворюються в одній повісті, в долі одного героя. Важливу роль грає фольклорна основа повісті, опис пейзажів, інтер’єрів. Зав’язка – зустріч Тараса Бульбы з синами. Остап і Андрий приїхали додому на канікули. Тарас вирішує перевірити їх і вирушає з ними на Січ. Кульмінація […]...
- Хто такий все ж Хлєстаков в комедії Гоголя “Ревізор” Хлестаков – зовсім не пурхають з квітки на квітку метелик. Вже в першій зустрічі з батьком міста він, по-дитячому безпорадний, одночасно суворий, непохитний і іронічно проникливий. У всьому хоче бачити він задню думку. Йому маряться пастки, каверзи, а то і замаху на нього. Хлестаков засвоїв тон, моральний голос століття, який “простує шляхом своїм залізним”. Цей дорослий немовля по-справжньому страшний: рівний, спокійний, холодний, насторожено підозрілий; причому всіма цими властивостями володіє не […]...
- Сатиричне зображення чиновників у комедії Гоголя “Ревізор” “Русь, куди ж ти несешся? Дай відповідь. Не дає відповіді”. Сюжет комедії “Ревізор”, так само Як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав : “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить […]...
- “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить “правду” і “злість”, тобто реалізм і сміливу, нещадну критику дійсності. За […]...
- О часи, о времена! Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така доля землі росіянці – плодити дармоїдів, нездатних до праці й з пишністю паразитуючих на тілі […]...
- Ревізор характеристика образу Городничий Городничий – другий за значимістю персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скачи, ні до якої держави не доїдеш”. Таке “серединне” місто повинне служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-ник-Дмухановский – втілювати собою тип “городничого взагалі”. Згідно гоголевским “Зауваженням для рр. акторів”, Г. що “вже постарів на службі і дуже не безглузда, по-своєму, людина. Риси обличчя його грубі і жорсткі, як у всякого, що розпочав важку службу […]...
- Жанрова своєрідність комедії Ревізор Гоголя Н. В Правда – самий смішний жарт на світі. Б. Шоу По жанрі “Ревізор” – комедія. Гоголь в “Авторській сповіді” писав: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, всі несправедливості і разом посміятися над всім цим”. З авторського визнання треба, що “Ревізор” – соціальний сатиричний добуток. Тема п’єси – зображення життя маленького провінційного міста в сучасної авторові Росії. Однак Гоголь досяг у комедії такого узагальнення, що місто […]...
- Комедія Гоголя “Ревізор” – великий добуток російської літератури Цей добуток влучний укол у саме хворе місце – дурість і неуцтво народу, що всіх і всього боїться. У цій комедії немає жодного позитивного героя. Всі персонажі комедії зазнають жорстокої критики автора. Основному удару піддалося чиновництво, що представлене поруч хабарників, дурнів і просто нікчемних людей, які розкрадають і пропивають міське майно Це воістину безсмертний добуток чарує нас своєю красою й легкістю написання, сміливістю й новаторством, глибоким і тонким гумором, сюжетною […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
- Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого царем для наведення порядку. Інші не погоджуються із цим: “Подібне твердження рішуче суперечить всьому попередньому […]...
- Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з ревізором, минулого. Відомо, що Пушкіна під час поїздки в Нижній Новгород прийняли за ревізорf. Були […]...
- Образ доглядача училищ і поштмейстера в п’єсі Гоголя “Ревізор” Більше всіх боїться ревізора Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ. Він сам про це говорить: “Не приведи бог служити по вченій частині, усього боїшся. Усякий мішається, усякому хочеться показати, що він теж розумна людина”. Цю фразу міг сказати тільки чиновник, що служив по навчальній частині при Миколі І, тому що положення вчителів, які постійно перебували під наглядом поліції, було нестерпним. Хлопов прав, що працювати було дуже важко. проводир дворянства, Що Відвідав […]...
- Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а про політичне життя російське суспільство першої половини XІX століття й не помышляло. Місто, у якому […]...
- Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе на чотирнадцять класів. У комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь малює широку картину розкладання російського чиновництва. […]...
- Образ судді Ляпкин-Тяпкин у п’єсі Гоголя “Ревізор” Про суддю Аммосе Федоровичеві Ляпкине-Тяпкине. Судові посади в Росії були виборними: дворяни обирали повітових суддів, а також засідателів на три роки. Звичайно повітовий суд складався із судді й двох засідателів, які мали право займатися рішенням порівняно дрібних карних і цивільних справ, але тут була повна плутанина в справах. Не випадково в прислів’ях і приказках народ відбив це положення. Згадаємо: “Де суд, там і неправда”; “У суд пі-правди не знайдеш”; “Не […]...
- Ревізор характеристика образу Хлестаков Іван Олександрович Хлестаков Іван Олександрович – за оцінкою самого Гоголя, центральний персонаж комедії “…молода людина років 23-х, тоненький, худенький; декілька приглуповат і, як то кажуть, без царя в голові. Він не в змозі зупинити постійної уваги на якій-небудь думці. Чим той, що більше виконує цю роль покаже щиросердя і простоти, тим більше він виграє. Одягнений по моді”. X. виходить на сцену в 2-му д. Він прямує з Петербургу, де, подібно до Акакія […]...
- Аналіз першого розділу п’єси Гоголя “ревізор” Які ж міри приймає городничий, довідавшись про приїзд ревізора? Земляниці надягти на хворих білі ковпаки, а краще, якщо б хворих взагалі було менше; Ляпкину-Тяпкину – забрати на час гарапник із присутственного місця і гусаків з передньої, п’яниці-засідателеві жувати часник або лук, щоб не було чутно перегару; Хлопову – наказати вчителям не ламати стільців на уроці й не будувати гримас Дає він розпорядження й городянам: підмести вулицю, що веде до трактиру, […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” Квітки ; будь він взагалі наділений активно негативною характеристикою – гострота викриття притупилася б: типова […]...
- У чому зміст згадування Петербурга в комедії Ревізор? Скажу ще, що Петербург мені здався зовсім не таким, як я думав, я його уявив набагато гарніше, великолепнее, і слухи, які розпускали інші про нього, також брехливі… М. В. Гоголь Петербург для героїв “Ревізора”, провінційних жителів, не просто столиця, але прекрасне місто, де живуть цар і важливі чиновники, де кипить світське життя, де народжується мода, де можна побачити знаменитих авторів, які друкуються в журналах, – одним словом, Петербург – це […]...
- Переказ і коротка характеристика добутку Тихий ранок Казакова Ю. П План переказу 1. Яшка прокидається дуже рано, щоб піти на риболовлю. 2. Яшка будить Володю й починає задирати його. 3. Хлопці йдуть до річки. Вони п’ють воду зі старого колодязя. 4. Хлопчиська приходять до виру. 5. У Яшки зривається перша риба, а потім він витягає ляща 6. Володя тоне. Дії Яшки. 7. Яшка розуміє, що саме він повинен урятувати Володю. 8. Володя живий. Переказ Яшка – сільський хлопчик. Він обіцяв […]...
- Переказ і коротка характеристика добутку Юшка Платонова А. П План переказу 1. Хто такий Юшка. Його портрет. 2. Відношення дітей до Юшки. 3. Злість дорослих побачивши Юшки. 4. Розмова Юшки з дочкою хазяїна кузні Дашей. 5. Щорічна відпустка Юшки. 6. Смерть цієї людини. 7. У містечко приїжджає дівчина й запитує Юхима Дмитровича. 8. Вона залишається в місті й всьому житті лікує людей, хворих туберкульозом. Переказ і коротка характеристика добутку Герої оповідання: Юхим, коваль, його дочка Даша, дівчина-сирота. Автор у […]...
- Характеристика образу Тараса Бульби за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба” Повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба” із захопленням сприймається читацькою аудиторією. Часто виникають палкі дискусії щодо головних проблем у творі. Письменник розповідає про страшні історичні події, загострюючи їх особистою драмою головних героїв. Тарас Бульба – головний герой твору, справжній козак, що дослужився до полковника. Читач вперше з ним зустрічається у мирний час, коли до нього приїжджають сини з бурси. Але приймає він їх досить своєрідно: не обнімає та цілує, а починає […]...
- Що таке хлестаковщина? Твір По комедії М. В. Гоголя “Ревізор”. Поява комедії “Ревізор” в 1836 році викликало в суспільстві підняте хвилююче почуття. Весна цього року подарувала глядачам зустріч із теперішнім шедевром. Більше 160 років пройшло з тих пор, однак комедія “Ревізор” не втратила актуальності й свого звучання й сьогодні. Не потрібно далеко ходити за прикладами. Згадаємо негативних героїв популярних “міліцейських” серіалів – чим не герої Гоголя, що тільки зробилися більше холоднокровними й жорстокими? […]...
- Переказ і коротка характеристика добутку Осінь Карамзина М. Н По жанрі “Осінь” – елегія. Розквіт цього жанру доводиться на епоху сентименталізму, яскравим представником якого є Карамзин. Цей вірш заклав основу психологізму в пейзажній ліриці. Вірш написаний білим віршем, без рими, що зближає його із прозою. “Осінь” починається з опису сумовитого осіннього пейзажу. Осіння картина стає приводом для міркувань мандрівника, що зіставляє свою долю зі станом природи. У настрої ліричного героя переважають мотиви зів’янення, прощання з життям, самітності Це створюється […]...
- Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя? У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим іншим, байкою, що складає як на ході, казочкою для провінціалів-роззяв. Розуміємо багато в чому завдяки […]...
- Тема твору: Про своєрідність реалізму Гоголя Про своєрідність реалізму Гоголя і його внеску в історію російської літератури написано багато. Відзначимо деякі особливості цієї своєрідності. Уже в одному з перших суджень про характер сучасної дійсності Гоголь прагне осягнути природу її конфліктів. У незавершеній статті “Петербурзька сцена в 1835-36 р.” він з іронією писав: “Усе змінилося давно у світлі. Тепер сильней зав’язує драму прагнення дістати вигідне місце, блиснути й затьмарити, будь-що-будь, іншого, отмстить за пренебреженье, за глузування. Чи […]...
- Характеристика твору “Дорогою ціною”. Цитатна характеристика героїв – Остапа, Соломії та Івана Котигорошка Важке життя українського селянства не раз було відтворено на сторінках видатних письменників, адже ця тема продовжувала хвилювати усіх небайдужих до страждань України. Михайло Коцюбинський у своєму творі “Дорогою ціною” детально зобразив той відчай та поневіряння селян у своїх спробах знайти кращої долі, втікаючи з рідної землі, де панували жорстокі та агресивні експлуататори-самодури. Центральні образи повісті – Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали […]...
- Характеристика образів твору “Лісова пісня”. Цитатна характеристика Лукаша та Мавки Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства. Тут можна зазначити конфлікт добра та зла, і питання творчої особистості в умовах реального життя, і питання конфлікту людини та природи, проблему існування згідно з природними схильностями, і звичайно ж, питання любові – як незвичайної […]...
- Питання з відповідями До твору М. Гоголя “Тарас Бульба” Назвіть головних героїв повісті “Тарас Бульба”. Центральний персонаж повісті козак Тарас Бульбенко, його сини Остап та Андрій. Хто такий Тарас Бульба і чому він є взірцем козацьких чеснот? Бульба – оборонець рідної землі, козацького товариства і православної віри. Розкажіть про Тарасових синів – Остапа і Андрія. Як вони загинули? Чи Були вони добрими козаками? Остап – козак, вірний клятві, гине страшною смертю, закатований ляхами. Андрій – зрадник козацтва і віри […]...
- Цитатна характеристика до образу Деві – головного героя твору Джеймса Олдріджа “Останній дюйм” Деві – головний герой оповідання Джеймса Олдріджа, який протягом усього твору постає перед нами персонажем, який змінюється, розкриває свою душу та являє світові свої справді вражаючі моральні якості. За допомогою цитат я б хотіла більше охарактеризувати цього видатного хлопчину: Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а батько вважає приблизно так: “…десятирiчного сина, що народився надто пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом, […]...
- Твір на тему: “Характеристика образів Басаврюка, Петруся та Коржа за повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Відома повість Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення. Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в […]...
- Анотація до вивчення твору Миколи Гоголя “Мертві душі” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Анотація до вивчення твору спрямовує вчителя на застосування шляху аналізу “слідом за автором”. Саме уважно читаючи і аналізуючи визначені вчителем ключові епізоди, можна ефективно домогтися розуміння зазначених в анотації положень: “Соціально-історичний та філософсько-етичний аспект аналізу російського життя. Критика кріпосництва, галерея поміщицьких типів Сутність авантюри Чичикова, функції його образу в розвитк сюжету. Жанр і композиція твору. Ліричні відступи, особливою гоголівського сміху, роль портрета, інтер’єра, […]...
- Характеристика образів твору “Земля” О. Кобилянської Для українського селянина земля – це найсвятіше в житті. Довгі роки кріпосного права, коли середньостатистичний українець навіть мріяти не міг про свій клаптик землі, а якщо навіть і мав, то майже все нажите віддавав за податки, зробили землю таким собі омріяним ідолом, святинею. Не дивно, що кожен селянин готовий був покласти життя, відстоюючи кожен метр своєї землі. На превеликий жаль, на цьому грунті, часто виникали чвари, суперечки і навіть вбивства […]...
- Питання впливу твору М. Гоголя “Тарас Бульба” на українську літературу Характерно, що у забороненій у свій час трагедії “На дні морському” письменника-дисидента радянських часів Миколи Руденка головна героїня Оксана Лугова теж стріляє у свого сина Миколу, котрий, засліплений помстою чекістам, наводить есесівських карателів на партизанський загін. Микола зі спрямованою на партизанів гранатою у руці гине від пострілу рідної матері. Однак героїня п’єси М. Руденка Оксана Лугова карається своїм вчинком, звинувачуючи при цьому і каральну репресивну систему, яка призвела сина до […]...
- Цитатна характеристика головного героя твору “Фауст” Безпідставні докори Фауста самому собі : “Корить себя решительно вам нечем. Скорей была заслуга ваша в том, Что вы воспользовались целиком Уменьем, к вам от старших перешедшим”. Дві душі Фауста: “Так две души живут во мне, И обе не в ладах друг с другом. Одна, как страсть любви, пылка И жадно льнет к земле всецело, Другая вся за облака Так и рванулась бы из тела”. Байдужий до влади: “Мне б […]...
- Характеристика образу Акакія Акакійовича в повісті М. Гоголя “Шинель” Головний герой повісті Миколи Гоголя “Шинель” – типовий образ “маленької людини” в літературі. Його життя – це сіре існування людини, яка ні до чого не прагне, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як “незлобливий”. Те, що він Акакій Акакійович, – означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи […]...
- Мертві душі характеристика образу Капітан Копейкин Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що втратив на ній ногу і руку і що подався від безгрошів’я в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалося втеча К. К. в Америку, звідки він ч надсилав Олександру I лист про долю поранених і отримував милостивий рескрипт государя. Новелу розповідає в 10-ій главі поеми поштмейстер Іван Андреич. Привід для розповіді простий. Чиновники міста, спантеличені чутками про Чичикове, […]...
Categories: Шкільні твори