Якщо хтось скаже, що вночі був на цвинтарі й йому не було моторошно, це буде неправдою. Коли Гек збирався лікувати бородавки за допомогою дохлої кішки і покликав із собою Тома, він навіть і не подумав, що буде відчувати. Вони, Том і Гек, не намагались обдурювати себе, що їм не страшно, але розмовляли пошепки, шоб мертві не образилися.
Хлопці ше не знали, що цієї ночі випадок, свідками якого вони стануть, з’єднає їх, доведе, шо вони чесні, добропорядні люди і заслуговують на повагу.
На цвинтарі опівночі розігралася трагедія. Перед їхніми очима сталося вбивство. Назавтра все містечко гомоніло про вбивство лікаря.
Називали й ім’я вбивці – Меф Поттер. Його засудили до страти. Хлопці багато говорили про Поттера. Кожен розмірковував: що робити? Вони вешталися, коли смерклося, біля в’язниці.
На що вони сподівалися? На диво, що розв’яже всі їхні труднощі? Нічого дивного не сталося: янголи і чаклуни не зацікавилися цим нещасним Поттером.
Щоб заспокоїти сумління, друзі принесли Поттеру трошки тютюну і кілька сірників. Та хіба це могло зняти з душі тягар? Коли вони чули зізнання Мефа, який, сидячи за фатами, все згадував ту жахливу ніч, їм було ніяково. Том і Гек старанно уникали один одного. Том не витримав і в суді розповів усю правду.
Його добре серце не могло погодитися з тим, що стратять безвинну людину. Адже Меф не вбивця, і всі мають про це знати. Він щодня слухав, про що говорили люди, виходячи із залу суду.
Том наче бачив обличчі індіанця Джо – самовпев – нене, спокійне, і обличчя Мефа – бліде, розгублене. Хіба можна мовчати, коли звір опиниться на волі, а стратять Поттера?
Звісно, Том ризикував. До того ж під час судового засідання, коли всі почули свідчення Тома, з-під варти втік індіанець Джо. Том врятував людину і відтоді сам опинився у пастці.
Але те. що він зробив, характеризує його як людяного, чесного хлопця, готового до самопожертви в ім’я справедливості.





Related posts:
- Коли жаль до ближнього перемагає власний страх. Твір за повістю “Пригоди Тома Сойєра” Легко уявити почуття двох хлопчиків, що опинилися вночі на кладовищі. їх завжди приваблювало все таємне, незнане, пов’язане з небезпекою. Том і Гек любили бути відкривачами таємничого. Нічне кладовище саме і було тим місцем, що сповна задовольнило їх потяг до пригод. Те, свідками чого вони стали, було жахливо. Сидячи за трьома великими осокорами біля свіжої могили, Том і Гек стали мимовільними свідками сварки індіанця Джо і лікаря Робінсона. Під час цієї […]...
- “Останній листок’ зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви “Останній листок” – зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви Видатний американський письменник О’генрі писав свої новели з життя звичайних мешканців Америки свого часу. Тому його твори мали такий великий успіх серед читачів. Вони були близькі кожному, бо кожен міг побачити в персонажах новел своє особисте оточення, або навіть уявити себе одним з головних героїв. Але, на відміну від реальних життєвих подій, новели О’генрі часто мають щасливу кінцівку. Однією з найкращих […]...
- Коли Николенька говорить правду й коли він обманює? Поняття й речі й люди в Толстого втрачають свою однозначність і цілісність. В одному з російських журналів 30-х років писалися: “Психологічні завдання про людину всього більше залучають тепер нашу увагу… Анатомія душі є павука століття…”5′. – Це писалося більш ніж за 15 років до появи “Дитинства” Толстого. Але в них, у цих слонах, можна виявити своєрідне передбачення того напрямку й тієї манери, у яких “Дитинство” написано. Толстовська, “діалектика душі” невіддільна […]...
- Тест на людяність Усе життя людство на щось скаржилося і часто зводило очі до неба у німому проханні допомогти. Хіба мало в кожного лиха, негараздів! От якби ангел з неба прилетів та й допоміг в усьому. Отож Габріель Гарсіа Маркес і уявив собі таку ситуацію. До скромної родини, в якій хворіла дитина, одного разу завітав ангел. І хоч уже другого ранку жар у дитини спав, Пелайо, батько хлопчика, сторожко придивлявся до незнайомця з […]...
- Готовність поета служити вищій меті ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в ті часи переслідувалися урядом, могли привести людину у в’язницю і навіть на каторгу. Можливо, тому письменник і бачить […]...
- Що таке людяність Що таке людяність Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя-єдина, Мука твоя – єдина, очі твої – одні. / В. Симоненко, / “Ти знаєш, що ти – людина?” Людина, людство, людяність! Скільки в цих словах доброго, красивого, величного. Ці поняття оспівані в піснях і думах, в народних казках і в літературі, в музиці і в живописі. Людяність, доброта, здатність до співпереживання, співчуття – […]...
- Людяність. Ти знаєш, що ти – людина Інколи нам доводиться чути або й самим говорити про когось: “Це людина з великої літери!”. Що ми маємо на увазі, коли так говоримо? Чи насправді хтось може заслуговувати на таке звання, а хтось його не гідний? Бути Людиною нелегко. Потрібно вміти любити, поважати, жертвувати своїми інтересами заради інших, бути благородним і безкорисливим. Того, хто по-справжньому вміє це робити, називають людяним. Звісно, кожен з нас любить свою сім’ю, друзів, однодумців, і […]...
- Людяність “Слова о полку Ігоревім” Нещасливою була доля рукопису “Слова…”. Наприкінці XVІІІ ст. російський збирач старовини Мусін-Пушкін придбав для своєї колекції рукописний збірник, у якому було і “Слово…”. У 1800 році воно вийшло друком, але у 1812 році бібліотека Мусіна-Пушкіна згоріла під час наполеонівського нападу на Москву. Залишилися тільки друковане видання і рукописна копія для Катерини ІІ. “Слово…” не тільки найвизначніша й історична пам’ятка часів Київської Русі. Воно стало тією спадщиною, до якої неодноразово зверталися […]...
- Глибока людяність творів Джека Лондона Без перебільшення можна сказати, що важливі процеси суспільного і духовного життя Америки були в полі зору самобутнього письменника Джека Лондона й масштабно відобразилися в його творчості. У літературу він увійшов своїми “Північними оповіданнями”, які з’явилися на початку XX століття: “Син вовка”, “Віра в людину”, “Бог його батьків”, “Діти морозу”. У цих творах романтизм межує з реалізмом. “Північні оповідання” не були на той час принципово новим явищем. Глибока людяність простежується в […]...
- Людяність у поезії Єсеніна Вірші С. Єсеніна – Сповідь яскравою і бентежної душі, яка приваблює одухотвореністю і прагненням оспівати кращі людські почуття. У поезії С. Єсеніна переплітаються факти його біографії з історичними подіями, в напруженій особистісної інтонації вгадуються загальнолюдські риси. Головна тема лірики С. Єсеніна – любов до рідної країни. У віршах про Росію перш за все звучать особисті враження поета: Хата селянська, * Хомутне запах дьогтю, * Божниця стара. * Лампади лагідний світ. […]...
- Глибока людяність творів Лондона В американській літературі Джек Лондон – одна з найвизначніших постатей. Без перебільшення можна сказати, що важливі процеси суспільного і духовного життя Америки були в колі зору самобутнього письменника й масштабно відобразилися в його творчості. Лондон з десяти років починає працювати, але потрапляє до в’язниці за бродяжництво. Там він вирішив стати письменником. Розуміючи, наскільки складну мсту він собі ставить, він посилено займається самоосвітою, багато пише, оволодіваючи літературною майстерністю, цей період свого […]...
- Гумор та людяність творів О. Генрі Американський новеліст О. Генрі написав майже 400 оповідань і один роман “Королі та капуста”. Критики нерідко називають О. Генрі “великим утішником” і розважальним письменником. Так, в його оповіданнях є щось райдужне і казкове. Його герої – типові маленькі люди – часто зазнають поразки своїх ілюзій. Нерідко їм на допомогу О. Генрі закликає його величність Добрий Випадок, який забезпечує щасливу кінцівку подій, і ідеали вірності, дружби, любові перемагають. Причину “казковості” естетики […]...
- Д. ПАВЛИЧКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?”, “КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ…”, “Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ…”, “КОЛИ ПОМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА”, “ДВА КОЛЬОРИ”, “ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ…”, ЦИКЛ “ВІРШІ З МОНГОЛІЇ” Тема. Д. ПАВЛИЧКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?”, “КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ…”, “Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ…”,”КОЛИ ПОМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА”, “ДВА КОЛЬОРИ”, “ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ…”, ЦИКЛ “ВІРШІ З МОНГОЛІЇ” Варіант 1 1. Д. Павличко – син простого хлібороба… А 3 Волині. Б Поділля. В Підкарпаття. Г Полісся. 2. Мати Д. Павличка прищепила сину любов… А До творчості російських поетів. Б Гуцульського […]...
- Мотив національної провини в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Творів про війну існує немало у світовій літературі. Хтось прославляє своїх героїв, хтось розповідає про битви чи особисту трагедію під час війни. Зовсім по-іншому побудована розповідь Г. Белля. Це ніби сповідь юного воїна, що змушений був піти на ту війну. Глибокий гуманізм оповіді від першої особи вражає, адже це думки вчорашнього гімназиста, що дивиться в очі смерті. Через його свідомість читач ніби й сам розуміє, як сталося, що війну було […]...
- Що відбувається з людиною, коли вона “знає ціну хвилини” Життя людини складається з миттєвостей. Ці миттєвості можна обчислювати дюймами, коли, як у оповіданні Дж. Олдріджа “Останній дюйм” син пілота ціною величезних зусиль долає дюйм за дюймом, рятуючи життя свого батька. Ці миттєвості можна обчислювати деревним листком, як у новелі О. Генрі “Останній листок”. Варто впасти з гілки цьому останньому листку плюща – і обірветься життя Джонсі, яка у промозглім, холоднім листопаді хворіла на пневмонію. І тут, думаючи про миттєвості, […]...
- “Все не те, коли нема любові…” Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так? Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої високої і такої земної теми… Інтимна лірика Дмитра Павличка надзвичайно схвилювала мене: від його віршів розходяться чисті гарячі промені справжнього почуття, вони ніби проникають у душі читачів. Декілька […]...
- Коли батько і син порозумілися Проблема “батьків і дітей” – вічна проблема. Яким був Бен до трагедії в Акулій бухті? Що ви пригадаєте про поведінку Деві до трагедії? Що відчув Деві, коли побачив батька, пораненого акулою? Як поводився? Про що думав поранений Бен, коли дивився на Деві і давав йому розпорядження щодо себе. Невже, щоб порозумітися батькові із сином, мало статися лихо? Як ви розумієте назву твору?...
- Коли розгуляється Пастернаку Б. Л Велике озеро як блюдо. За ним – скопленье хмар, Нагромаджених білою купою Суворих гірських льодовиків. У міру зміни освещенья И ліс міняє колорит. Те весь горить, то чорною тінню Насевшей кіптяви покритий. Коли наприкінці днів дощових Меж хмар прогляне синявий, Як небо святково в проривах, Як торжества повна трава! Стихає вітер, далечінь розчистивши. Розлито сонце по землі. Просвічує зелень листів, Як живопис у кольоровому склі. У церковному розписі оконниц Так […]...
- Коли слово стає зброєю Про Шевченка писати важко. З багатьох причин. Шевченко ще за життя був приречений бути поетом. Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Її творчість – не просто поетичні творчість, а філософія, і мудрість, і заклик. Мені приємно усвідомлювати, що в мене є власний Шевченко, такий, яким я його бачу. Тарас Григорович – для мене не “Кобзар”, все набагато складніше. Але й тим складніше писати […]...
- “Коли ти муж, будь мужнім…” Твір за віршем Ш. Петефі Є таке образливе висловлювання: бути лялькою у чиїхось руках. А що ж в ньому образливого? Адже зі словом “лялька” у нас асоціюється гра. Немає такої дівчинки, у якої серед іграшок не було б ляльки. Дівчатка вигадують їм імена, шиють одяг, “керують” діями своєї ошатної “доньки”. А як ми любимо ляльок-акторів! Є театри, які так і називаються: лялькові. Там у спектаклях ляльок приводять у рух актори. Ці актори так і називаються: […]...
- Про що ж думав Толстой, коли писав “Війну й мир” Переборовши першого розділу “Війни й миру” з їхньою французькою мовою, ми вже не відкладаємо книгу убік. Ми входимо в життя героїв, розділяємо її й не можемо від її відірватися. Але є сторінки, що змушують нас зупинятися й навіть нудьгувати, – на цих сторінках Толстої говорить про своє розуміння історії, викладає свою філософію війни й миру. Нам представляється дивн і незрозумілим, навіщо знадобилося вставляти цього серйозного філософського глави в художній твір. […]...
- Коли прийшла Твардовскому думка написати поему “Василь Теркин”? За словами самого автора, це трапилося навесні 1942 року, коли, приїхавши на якийсь строк у Москву, він, заглянувши у свої зошити, вирішив “пожвавити” старого героя. Однак це аж ніяк не означало механічного рішення вже колись поставленого завдання: “Глибина всенародно-історичного подвигу у Вітчизняній війні, – відзначив поет, – з першого дня відрізняла її від яких би те не було інших війн і тим більше військових кампаній”. Рішення, по зауваженню А. Туркова, […]...
- Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів – справжнього друга чи просто приятеля. Яким же повинен бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими […]...
- Роздум за твором Шандора Петефі “Коли ти муж будь мужнім” Читаючи оповідання Дж. Лондона “Любов до життя”, ми спостерігали за тим, як по-різному можуть діяти герої у тяжких життєвих випробуваннях: один прявляє слабкість і гине, а інший, зібравши усі сили, бореться до останнього і здобуває перемогу. Серед безкрайньої Півночі перемагає безіменний герой американця Джека Лондона, на загубленому серед океанів безлюдному острові виборює право на життя герой англійця Даніеля Дефо Робінзон Крузо, а герой француза Жуля Берна п’ятнадцятирічний капітан Дік Сенд […]...
- Твардовский: Коли від стін Берліна прийшов солдатів з війни додому Нам впадає в око разюча подібність між заключними рядками поеми й написаними під враженням поїздки на батьківщину ранньої восени 1945 року нарисом “У рідних місцях”. Це помічено багатьма дослідниками. От що цікаво: герой до кінця поеми стає знову безіменним. Перед нами – просто солдат. Це й Андрій Сивцов, і Михайло Худолеев, і той солдат, у якого “ні віконця ні, ні хати, ні господарки… ні синка” , і солдат Михайла Исаковского, […]...
- Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які лід час війни були дітьми і назавжди […]...
- Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше – за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування… Різні часи, різні масштаби, різна зброя – та лишалася сутність. Адже так чи інакше, війна – це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо […]...
- Зміст вірша Лєрмонтова “Коли хвилюється жовтіюча нива” Коли відкриваєш томик Лєрмонтова й поринаєш у мир його дивної,- пронизаним безвихідним смутком поезії, те чомусь ніколи не можеш представити його всміхненої або спокійним. У пам’яті спливає особа з похмурими всезнаючими темними очами, у яких застигли самітність і туга Здавалося б, що може бути безвихідного в ліричній замальовці про природу? Жовтіють хліба, незабаром кінець літа. Зливи налилися, і поет бачить їх у малиновому кольорі. “Свіжий ліс шумить”, сріблиста конвалія привітає […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій Ї “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, іх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” Ї це чудові, художньо довершені твори. Причинна і Тополя. Дві трагічні дівочі долі. Дівчину-сироту розлучили чужі люди з коханим, і вона стала причинною. У страшну буряну […]...
- Тема людської пам’яті в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Тема часу і пам’яті звучить у багатьох творах німецького письменника Генріха Белля. Особливо це стосується його антивоєнних, антифашистських творів, у яких тема пам’яті звучить трагічно.. Спогади про минуле протиставляються зловісним обрисам сучасного, розриваного на шматки хаосом війни. Уже на початку оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” ми бачимо героя твору на межі загибелі. Крізь хворобливий жар геройоповідач туманно бачить приміщення, в якому перебуває, і в його свідомості виникають картини […]...
- Коли доля посміхається тобі. Твір за літературними казками Коли доля посміхається людині, вона інколи дуже сильно змінюється. Звідки тільки й беруться пихатість, чванливість, байдужість, і друзів не помічає, і вітається ніби ласку робить, зверхньо. Виходить, що доля ніби випробовує людину: яка ж вона насправді? Але є люди, які в будь-яких ситуаціях залишаються самі собою. І хоча Попелюшка з казки Ш. Перро і пасербиця з “Дванадцяти місяців” С. Маршака – казкові персонажі, але в них ми пізнаємо живих людей, […]...
- Засудження безглуздості війни в оповіданні Генріха Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – жахливе слово. Вона несе з собою стражданн смерть, поневіряння – усе, що руйнує гармонію людськи стосунків. Пройшовши криваве пекло жорстоких боїв та поло: будучи чотири рази пораненим, німецький письменни Генріх Белль до глибини душі зненавидів війну, яка зал шилася в його пам’яті “жахливою машиною отупіння”. Пр страшні роки фашистського терору, про воєнні злочин про вину німецької нації перед країнами Європи розпові письменник в найкращих своїх творах: “Де ти […]...
- Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” І. Розповідь від першої особи. ІІ. Значення опису інтер’єру. ІІІ. Значення імен і назв у оповіданні. ІV. Чому через усе проступає хрест. V. Смисл назви оповідання....
- Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки Служіння іншим – це платня, Яку ми віддаємо за те, Що живемо на Землі. М. Тофтул Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає – вона, по суті, є лише передмова до людини. Відповідальність – це обов’язок перед кимось чи перед […]...
- Кришталевий світ поезії, або які картини я собі уявляю, коли читаю вірші про природу Коли я була зовсім маленькою, то вірші про природу сприймала як чудові мелодійні казки. Особливо “зимові вірші”. Я вчила їх до виступів під новорічною ялинкою і майже не відділяла від казок про Морозка, про дванадцять місяців, віз реального засніженого парку Шевченка із святковою ялинкою на площі… Мороз, зима, лісові дерева були живі, загадково-мовчазні, мов приховували якусь таємницю. Ялинки махали широкими пухнастими рукавами, сніжинки кружляли у танку під нечутний сторонньому вуху […]...
- “Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада як поетичний жанр. ІІ. Адам Міцкевич – натхненний співець польської минувшини. 1. Ранні балади А. Міцкевича – романтичні перекази стародавніх польських легенд. 2. Поеми А. Міцкевича – віршовані перекази балад. ІІІ. Міцкевич – співець польської незалежності....
- Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників книжки з промовистою назвою “Правда кличе!” було вилучено з обігу і знищено чиновним начальством радянської влади?! І все це було зроблено […]...
- Коли в людини є народ, тоді вона уже людина, або як писати твір по творчості Ліни Костенко Цей афоризм може послужити і темою для домашнього твору або підсумкового повідомлення, опертого на аналіз всієї сучасної української лірики в контексті доби. Постановкою цієї проблеми можна завершити вивчення лірики Ліни Костенко, не забуваючи при цьому постійно включати до розмови нові твори поетеси, які наша велика сучасниця подарує своїм читачам у прийдешності. Відтоді, коли “Маруся Чурай” вперше прийшла до читача, а це був рік І 979, роман зібрав численну аудиторію щирих […]...
- Засудження жаху війни у повісті “Альпійська балада” та в оповіданні “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Василь Биков, пройшовши пекло війни, тяжко вистраждав гірке лихоліття партизанської Білорусі. Пізніше, в повоєнні роки, він сказав своє щире, перейняте нещадною правдою і синівським болем слово від імені тих, тодішніх вісімнадцятилітніх солдатів, яким довелося нести на своїх юних плечах жорстокий тягар війни. У центрі повісті “Альпійська балада” – самовіддане й зворушливе кохання, що спалахнуло в тяжкий час смертельної боротьби з фашистами. Події відбуваються в маленькому австрійському місті в Альпах. Група […]...
- Коли наші нащадки побачать пустелю, на яку ми перетворили Землю, яке виправдання вони знайдуть для нас? ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Коли наші нащадки побачать пустелю, на яку ми перетворили Землю, яке виправдання вони знайдуть для нас? Айзек Азімов – письменник-фантаст, мислитель, який описував інші світи, але, мабуть, і він не міг собі уявити, що людство протягом життя одного покоління так технічно розвинеться. Важко собі уявити, що дитинство наших дідусів і бабусь проходило без телевізорів, а дитинство батьків – без мобільних телефонів і комп’ютерів. Найближчі до нас […]...
- Повага до старших – традиція в Україні
- Твір на тему – Проблема вождя й народу в поемі І. Я. Франка “Мойсей”
Categories: Твори з літератури