Арешти, допити, тюрми, заслання… Страшні віхи життя Василя Стуса. Вірші “На колимськім морозі калина” і “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує” написані Василем Стусом під час відбування несправедливого покарання.
Надовго відірваний від рідної землі, від батьківщини, поет у далекій Колимі шукає хоч якесь нагадування про Україну. І раптом серед безгоміння, безлюддя, де “тільки сонце, і простір, і сніг”, перед очима поета – калина. Але на колимськім морозі вона не червона, як в Україні, а схожа на руді сльози. Як і де міг побачити калину Стус? Може, дружина із синочком привезли її у цей далекий край, чи, може, нафантазував собі калиновий цвіт змучений розлукою поет?
Рідна земля була для нього неможливо далекою, але уява поета могла виписати Україну “на мурах тюрми” дзвінким собором. Далека рідна сторона гріла його серце, яке “котилося кульпокотьолом у ведмежий барліг”. Скільки душевного щему, невимовної розпуки у цьому коротенькому вірші, якою безмірною, жорстокою і чужою здавалася ув’язненому поетові оця чужинецька земля, на якій зійшлися кінці і начала його життя.
Читаючи цей твір, мене не полишає думка: поет знав, що йому вже ніколи не доведеться побачити Україну. Як почувається невинна людина, знаючи, що попереду на неї чекають довгі роки ув’язнення і заслання? На що можна сподіватися, у що вірити, як вибудувати свій внутрішній світ, не впасти в розпач?
Серед цього колимського обширу і безгоміння треба взяти себе в руки і терпіти. “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – отож терпи, терпи”, – ці слова – відповідь на всі запитання. Із цієї недолі він не зможе врятуватися, але “ніхто й не зіб’є з власної тропи”. Уся рішучість поета вистояти, витерпіти недолю передана в цьому невеликому творі. Йому треба триматися подалі від надій, адже коли вони не справдяться, тоді розпач заполонить душу і випалить її.
Треба до кінця йти тим шляхом, “що твоїм назвався”, тим, “що обрав тебе, як побратим”. Усе попереднє життя Стуса було лише підготовкою до цього останнього шляху на Голгофу, на ту високу гору, на яку треба підняти свій хрест і з якої видно всі страждання рідної землі.





Related posts:
- Чи готові ви до вибору життєвого шляху Його зненацька охопив сумнів: “Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне туди, у невідоме?” І він зупинився серед шляху. Замислився. Огледівся. Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: і неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. А обіч уторованої дороги громадилися вершийи, які здавалися такими стрімкими й неприступними, що на них ніхто не наважувався зійти. […]...
- Трагічні суперечності життєвого і творчого шляху М. Горького Особистість Максима Горького – яскравий приклад трагедії людини і письменника. В усі часи стосунки між митцем і суспільством могли розвиватися тільки у двох напрямках. Це могла бути боротьба і протистояння владі, або відхід митця від світу і його орієнтація на внутрішні переживання. Історія людства знає мало прикладів, коли справжній великий художник творить не на догоду сильним світу цього, не орієнтується на низькі потреби масового читача, а ім’я його визнається і […]...
- Іван Олексійович Бунін: віхи життєвого шляху Іван Олексійович Бунін народився 10 жовтня 1870 року у Воронежі в сім’ї орловських поміщиків Олексія Миколайовича та Людмили Олександрівни Буніна. Через чотири роки його батьки разом з дітьми переїхали в свій маєток Озерки на хуторі Бутирки Єлецького повіту Орловської губернії, де пройшло дитинство майбутнього письменника. Початкову освіту Бунін отримав будинку – його вчителем був студент Московського університету. У одинадцятирічному віці хлопчик поступив в перший клас Єлецької гімназії, але в 1886 […]...
- На початку життєвого шляху Остап Вишня мав рідкісний талант гумориста й сатирика. Без перебільшення можна сказати, що, вивчаючи творчість, а також життєвий шлях цього письменника, ми краще розуміємо сутність українського народу, його складної й непересічної долі. “Моя автобіографія” – так називається твір, яким відкривається моя улюблена збірка творів письменника “Вишневі усмішки”. Читач поринає в атмосферу українського села кінця XIX століття, де народився Павло Михайлович Губенко – майбутній Остап Вишня. “Писатиме”, – сказав якось батько, […]...
- Вибір життєвого шляху героями роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У житті кожної людини обов’язково бувають моменти, коли треба зробити вибір. Іноді йдеться про дріб’язкове: іграшку, одяг, страви. А колись – про серйозніші речі: професію, вчинок, ставлення до людини… Від чого тоді залежатиме вибір? Мабуть, від виховання, від совісті, від наявності чи відсутності таланту, вміння розуміти життя і людей. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” знайомить нас с історією Чіпки Вареника, селянського парубка, який стає жорстоким убивцею. […]...
- Вірш “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний”, як підсумок творчого шляху поета Для мене О. С. Пушкін – самий улюблений поет. Пушкінська епоха йде від нас усе далі й далі, але Пушкін від нас не віддаляється, навпаки, з роками він стає нам ближче. Творчість Пушкіна багатогранно. У своїх добутках він міркував на філософські, історичні й соціально-політичні теми, він розкривав всю їхню глибину, використовуючи яскраву антитезу У вірші “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” Пушкін підбиває підсумок своєму творчому шляху. Він замислюється про сенс […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху у романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, який в одній з перших редакцій мав назву “Пропаща сила”, – твір однієї ідеї. На цю думку наводить уже назва твору. Що це за пропаща сила? Чому воли не ревуть, коли ясла повні? Роман – спільна праця Панаса Мирного та його брата Івана Білика. В основі сюжету – почута від молодого поштаря розповідь про розбишаку Гнидку. Проблема, якої торкався письменник, залишається досить актуальною […]...
- Творчість великого англійського поета і драматурга Вільям Шекспір Шекспір – одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватися: історія рухається гігантськими кроками, змінюється образ планети, а людям усе ще потрібно те, що створив цей поет, відділений від нас декількома століттями. Чим більш зрілим стає людство в духовному відношенні, тим більше відкриває воно глибин у творчості Шекспіра. Десятки, сотні життєвих положень, у яких опиняються люди, були точно підмічені і відбиті Шекспіром у його драмах. Ними можна міряти життя […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя… Як добре те, що смерті не боюся За кожним помислом поета, за кожним […]...
- Твір по дилогії Вересаєва “Два кінці” Вслід За повістю “Без дороги” з’явилося оповідання “Пошесть” , що відбила новий етап ідейної еволюції Вересаєва, нові суспільні проблеми того часу. В оповіданні “Пошесть” ліберально-народницьким поглядам уже протипоставлена сама передова ідеологія епохи – марксизм Знакомая нам по повісті “Без дороги” Наташа, закінчивши гімназію, встигла побувати у Швейцарії й тепер разом зі своїм однодумцем студентом Даевим веде палкі суперечки з лібералами-народниками Троицким і Кисельовим, суперечки, у яких вона виступає як жагучий […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли споглядаєш її і очей не можеш відвести, народжується в тобі митець? Подумки ніби перегортаєш сторінки […]...
- Маяковський – поет великого суспільного, соціального темпераменту Перше знайомство із творчістю Володимира Маяковського завжди проходить бурхливо, з виникненням безлічі питань, з якимось обуренням навіть. Чому? Важко знайти відповідь на це питання. Страждаючим і самотнім прийшов у російську поезію Володимир Маяковський. Активна позиція борця, зайнята поетом, вступає в непримиренне протиріччя з відчуженням людської особистості в умовах суспільства. Вільна, розкута людина виступає в поезії Маяковського як вище мірило прекрасного на землі. Поема “Хмара в штанах” являє яскравий приклад вираження […]...
- Сходинки великого таланту Ти будеш жити не в ганебнім зреченні – В залізній мові, в залізнім реченні, – такі слова написав про Павла Тичину інший поет. Усі роки радянської влади Тичина був визнаним поетом. Його твори регулярно друкувалися, він мав найвищі державні нагороди і літературні премії, сім разів обирався депутатом Верховної Ради, був міністром освіти України у тяжкий повоєнний час і писав безліч панегіриків про всіляких “вождів народів”, про “щасливе” життя радянських людей, […]...
- Розуміння Павлом Грабовським ролі поета і поезії в суспільстві І. Павло Грабовський – поет-борець. ІІ. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії в суспільстві. 1. Мета мистецтва. 2. Непогодження з теорією “мистецтва для мистецтва” . 3. Висловлення поглядів на завдання поета й поезії. 4. Взірець поета-громадянина для Грабовського. 5. Стаття “Дещо про творчість поетичну” . ІІІ. Павло Грабовський – символ совісті і страждницької долі української інтелігенції....
- Незламність поета у важких випробуваннях Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших українських поетів XX століття, схоже на спалах – короткий і яскравий. Сьогодні його ім’я мало відоме в Україні, багато людей його взагалі не чули. І це не дивно, адже довгий час воно замовчувалося, творчість була заборонена. Трагічно склалася доля Василя Стуса. Запальний, нетерпимий до будь-якої неправди, поет особливо боляче сприймав спроби тоталітарного режиму витравити останні рештки духовності нашого народу, зрусифікувати Україну, знищити […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції мазепинських часів. Місце дії твору – чуже місто чужої країни: В вікні сльота і листопад. […]...
- Етапи творчого шляху Осипа Мандельштама Пошук відповіді на питання, винесене в епіграф твору, проходить через всю багатогранну творчість поета і його нелегку долю. Осип Мандельштам виявив великий талант і майстерність у багатьох літературних жанрах. Він і поет, і прозаїк, нарисовець, есеїст, перекладач, літературний критик… Але насамперед Мандельштам – це поет. Ліричне сприйняття світу у його творчості переважало над іншим. Тому найбільш популярна його лірика. Ім’я Мандельштама стає відомо у 1910 році, коли в журналі “Аполлон” […]...
- На шляху до безчестя і безслав’я Твір за романом І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький” Урочисте слово “патріот”. А кого ним називають? Які моральні якості людини-патріота? Ці питання останнім часом викликають у нашому суспільстві суперечки, дискусії. Але, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що в одному різних поглядів не буде: патріотом ніколи не назвуть зрадника. І як не переписувалися б підручники з історії, жодне покоління не напише хвалебних рядків про зрадників. Знайомлячись з однією із сторінок нашої історії, […]...
- Мотиви України в житті та творчості австрійського поета P. М. Рільке З віком хочу йти, Вчувати вітер віщого листа, Якого склали Бог, і я, і ти. Чужа рука вгорі його горта. Це уривок із вірша Райнера Марії Рільке. Його ліричний герой – прочанин, тихий, мовчазний, смиренний. Вірші до “Книги прощ” та “Книги життя чернечого” написані під впливом подорожей по Україні. І мене просто розпирає від гордощів, що моя країна, моя батьківщина стала натхненням великого поета! Росію Рільке називав своєю другою вітчизною, […]...
- Приреченість поета на самотність в умовах вищого світу Шкільний твір по російській літературі за творчістю М. Ю. Лєрмонтова. Поети XX століття сприймали і зараз сприймають М. Ю Лєрмонтова як свого сучасника, хоча прожив він усього лише 27 років. Задуми його не здійснювалися, брутальні чутки вперто гримувала його то в похмурого скептика, то. в невгамовного гусара. І кожний з поетів знаходив у Лєрмонтові близький йому мотив, кожний уявляв його собі по-новому. Якщо Ахматова згадає Лєрмонтова там, “де гірські трави […]...
- Тема поета й поезії у творчості Маяковського В. В Твоя праця переживе тебе, поет, Переживуть творця його створіння, Живого не втратить вираженья З тебе колись списаний портрет. І. А. Бунін В. В. Маяковський успадкував з літературної традиції відповідальне відношення до поетичної творчості. Серйозний поет завжди прагне осмислити своє життєве призначення Це прагнення особливо характерно для російських поетів, тому що літературна творчість у Росії завжди розцінювалася не як приємна розвага, а як високе служіння батьківщині, народу, істині. Кожний російський поет […]...
- Поєднання в жанрі танки картин реального буття та особистих асоціацій поета Японський поет кінця XІX-початку XX ст. Ісікава Такубоку. Я відкриваю цю маленьку збірочку навмання. Я нічого не шукаю спеціально – просто читаю кілька коротеньких віршів і чимраз замислююсь: як можна так написати? Цей жанр японської поезії зветься танка. У вірші всього п’ять рядків, нема та не може бути докладної розповіді, але поет зміг сказати так багато, що більше нічого додати, та й не треба: На песчаном белом берегу Островка В […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високої цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана 1 проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він? знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки і і почуття трудящих, ті їх підхоплювали і розносили по світу. Пісні співця-поета стали […]...
- Ірванець Олександр Тінь великого класика Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був індійський фільм – “Любов і помста” – Сам по собі прекрасний привід […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він схиляв свою голову і в знак глибокої пошани написав декілька творів-присвят. Одним з небагатьох українських […]...
- Ми не повинні забути цього поета, цього вірного сина України Василь Стус… Це ім’я тільки зараз виринає з небуття, щоб розповісти нам страшну правду і про самого автора, і про Україну, яку довго тримали у путах, Україну “ошукану, оспалу, навісну”, Україну, яку не вдалося поставити на коліна. І цю Україну ми бачимо у віршах Василя Стуса, щирого і відданого патріота своєї Батьківщини. Поет жив у ті роки, коли відроджувалися ентузіазм, самовідданість, але в той ж час – безпомічність у практичних […]...
- Загальна тема віршів “Смерть поета”, “Поет” і “Пророк” Вірш починається скорботою, безвихідністю, нічого не можна змінити, нічим не можна допомогти, Убитий!… до чого тепер риданья, Скорбота поступово переростає в гнів, а потім знову вертається сум, горе від втрати. В епіграфі поет вимагає правосуддя, звертається до государя з вимогою помститися, покарати винних. У самому вірш же ми бачимо почуття поета – скорбота й гнів Поет самотній. Його оточують бездумні, дурні, жадібні, заздрі люди. Вони не розуміють і не приймають […]...
- Початок творчого шляху Генріха Гейне Можна сказати, що Генріх Гейне є не тільки найзначнішою, а й чи не найхарактернішою постаттю пізнього німецького романтизму. Еволюція його творчості виразно відбиває істотні закономірності й тенденції розвитку німецької літератури 20-40-х років, коли в ній відбувалися бурхливі й складні процеси. В літературу він прийшов на межі 20-х, коли ще були живими й дійовими традиції раннього романтизму, і його поетична творчість в основному розвивалася в річищі, прокладеному фольклорно-народною течією. Різкий поворот […]...
- Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, начебто з мережив сплітаються образи й картини нелегкого побуту селян. Досвід дитинства, знання життя селян […]...
- Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху Якщо прочитати поезію Володимира Підпалого “Запросини” не вдумливо, то вона навряд залишить по собі й пам’яті глибокий слід – настільки в ній все символічно. Та коли піти за думкою автора, пройнятися кожним рядком, то перед тобою відкриється образ духовно збагаченої особистості. У цьому світі вона – впевнений хазяїн, що знає про життя більше за інших: Я розкажу тобі таке, чого не […]...
- Маяковський і. Вознесенський про призначення поета Тема призначення поета й поезії в російській літературі не нова. Їй віддали данина Державін і Карамзин, Пушкін і Лєрмонтов, Некрасов і Блок, Маяковський і Вознесенськ. Вірш Андрія Вознесенська “Розмова епіграфом” – це пряме продовження теми, початої Володимиром Маяковським у віршах “Ювілейне”, “Сергієві Єсеніну” і у вступі до поеми “У весь голос”. Як і його великий попередник, Вознесенськ ставиться до поезії серйозно, це не просто времяпровождение, а грунтовна й вдумлива робота: […]...
- В. Маяковський “Про місце поета у робітничому строю” На рубежі нового періоду у житті країни й у своїй власній творчості у Маяковського виникає необхідність заново переглянути і до кінця продумати свої погляди на сутність літератури та на положення і завдання письменника у соціалістичному суспільстві. У вірші “Розмова з фінінспектором про поезію” Маяковський вирішує хвилююче його і кожного письменника питання “про місце поета у робітничому ладу”, про значення поезії. На його думку, місце радянського поета – “у ряді найбідніших […]...
- Шлях великого Гоголя в літературному житті Письменник-патріот, письменник-філософ, власне православний мислитель, Гоголь усвідомлював, що народи, держави, цивілізації гинуть часто не тільки від іноземних загарбників, а й від деградації моралі й бездуховності. Саме цими роздумами класика, вкладеними в уста князя губернатора, обривається один із рукописів другого тому – того, що вціліло. Запорука життя народу у боротьбі проти зла: “Дело в том, что пришло нам спасать нашу землю; что гибнет уже земля наша не от нашествия двадцяти иноплеменних […]...
- Письменниця великого творчого діапазону Письменниця великого творчого діапазону, Леся Українка в своїх драмах буремних років революції головну увагу приділила найгострішим питанням політичної, ідейної боротьби за визволення трудящих мас з ярма соціального й національного гноблення, за визволення свідомості людини з тенет духовної неволі. Ставши визнаним майстром у царині драматургії, вона, проте, лишалася “ліриком раг ехеїапсе”. Останній драматичний твір Лесі Українки, написаний у часи революції 1905-1907 років,- діалог “Айша та Моххамед” – поклав початок низці її […]...
- Повість “Котлован” про події “великого перелому” “Смутно існуючі люди будують світлий будинок соціалізму”. Ці люди, за словами героя “Котловану” Жачева, “шар смутних виродків”, сформувалися на тлі тих історичних подій, які потрясли Росію після 1917 року. У вогні страшного часу висохнули кращі духовні й моральні сили народу: “особи їх були похмурі й худі, замість спокою життя вони мали виснаження”. Виродившись духовно й фізично, герої “Котловану” дійсно являють собою виродків. Котлован – це символ: образ місця, якого ні, […]...
- Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Смерть поета” Вірш “Смерть поета” складається із двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов обвинувачує в смерті Пушкіна не тільки Дантеса, але й все суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тім, що поет приречений на самітність і не міг цього винести. Він кидається в далекий йому мир і гине Пушкін загинув, тому що “Повстав він проти думок світла…”. Світське суспільство не розуміє “його […]...
- Віра в гуманні начала життя – за творами В. Шукшина ВАСИЛЬ ШУКШИН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ ШУКШИН Віра в гуманні начала життя Вивчення творчості В. Шукшина-завдання складне й актуальне. Його рішення необхідно з погляду науково-пізнавального і морально-естетичного. Не залишаючи нікого байдужим, мистецтво В. Шукшина постійно народжує спори, наукові дискусії, які далеко ще не закінчені. Диспут, який почався в середині шістдесятих років, оголив розбіжність оцінок і думок у визначенні типу героя В. Шукшина, продовжується в наші дні. Герої В. Шукшина […]...
- Історичні умови розвитку культури на Україні в кінці 18 – на початку 19 ст Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році засновано університет у Києві, гімназії у Полтаві, Одесі та Харкові. У стінах цих навчальних закладів […]...
- Улюблений образ великого кобзаря у творчому доробку А. Малишка Образ Тараса Шевченка – безсмертного незламного Кобзаря – бентежитиме ще не одне покоління читачів. Цей образ увібрав у себе всю духовну силу нашої нації, висловив у своїх поетичних творах сподівання віками гнобленого народу, подарував йому надію на визволення. У Андрія Малишка Тарас Шевченко як герой поетичного твору може бути різним. Він і стомлений поневірянням на чужині, і гнівний до катів свого народу, і ніжний до своїх близьких, і задумливий. Малишко […]...
- Роздум: Вибір шляху Його зненацька охопив сумнів: “Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне туди, в невідоме? І він зупинився серед шляху. Замислився. Озирнувся. Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. А обіч уторованої дороги громадилися вершини, які здавалися такими стрімкими й неприступними, що на них ніхто не наважувався зійти. До […]...
Categories: Твори з літератури