ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
Письменник, автор першого твору нової української літератури – поеми “Енеїда”.
Поема “Енеїда”
Ключові слова:
– ліро-епос;
– бурлескно-травестійна поема;
– ямб;
– перший твір, написаний живою народною розмовною мовою;
– 1798 р. – вихід перших трьох частин у Петербурзі;
– складається з шести частин;
– початок нової української літератури;
– перелицьована “Енеїда” Вергілія;
– життя
– утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, культури, мови, волелюбного духу; засудження жорстокості панів, морального звиродніння, хабарництва чиновників.
П’єса “Наталка Полтавка”
Ключові слова:
– драма;
– початок нової української драматургії;
– соціально-побутова власне драма ;
– складається з двох дій;
– у тексті 22 пісні ;
– зображення життя й побуту українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні людей з народу;
– засудження покірності долі, владі та застарілим народним звичаям;
– дівчина з народу зображена як ідеал.
Понятійний апарат
Бурлеск – жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисно вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, про “низьке” говориться піднесено, урочисто.
Травестія – різновид жартівливої бурлескної поезії, коли твір Із серйозним чи героїчним змістом і відповідною формою переробляється на твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів.
Драма – один із трьох основних літературних родів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них явища життя й характери героїв розкриваються через розмови дійових осіб. Розрізняють жанри драматичних творів: власне драма, комедія, трагедія, трагікомедія, драма-феєрія та ін.
Цитатник
З поеми “Енеїда”
– Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий… .
– Багатим та скупим вливали
Розтопленеє срібло в рот,
А брехунів там заставляли
Лизать гарячих сковород… .
– Зевес тогді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав.
– Венера молодиця сміла,
Бо все з воєнними жила,
І бите з ними м’ясо їла,
І по трахтирах пунш пила;
Частенько на соломі спала,
В шинелі сірій щеголяла… .
– Була на йому біла свита
Із шаповальського сукна,
Тясомкою кругом обшита,
Сім кіп стоялася вона.
Набакир шапочка стриміла,
Далеко дуже червоніла,
В руках же довгий був батіг;
Їм грімко ляскав він із лиха,
Скакали коні без оддиха;
Ридван, мов вихор в полі, біг.
– Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка – що була вдова… .
– Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
– Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла, вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах.
– Земелька ся була Латинська,
Завзятий цар в ній був Латин;
Старий скупиндя – скурвасинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин.
– Дочка була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом;
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода… .
– Не в шутку молодець був жвавий.
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало,
Куди не кинь, був Тури царьок.
– Хоть молоді були, та гожі
І кріпкі, храбрі, як харциз.
В них кров текла хоть не троянська,
Якась чужая-бусурманська,
Та в службі вірні козаки.
– Від тебе не одстану зроду,
З тобою рад в огонь і в воду.
На сто смертей піду з тобой.
Мій батько був сердюк опрічний,
Мовляв ;
Умри на полі як герой.
– Де обіцеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять… .
-Ти знаєш, він який суціга,
Паливода і горлоріз;
По світу як іще побіга,
Чиїхсь багацько виллє сліз.
– Якусь особу мацапуру
Там шкварили на шашлику.
Гарячу мідь лили за шкуру
І розпинали на бику.
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку,
Чужеє оддавав в печать;
Без сорому, без Бога бувши
І восьму заповідь забувши,
Чужим пустився промишлять.
Про поему “Енеїда” та її автора:
– Сто літ минуло, як те занедбане і закинуте під сільську стріху слово, мов Фенікс з попелу, воспряло знов і в устах батька нової літератури І. П. Котляревського голосно залунало по широких світах.
– Педанти здивувались і замовкли. Жовчні люди схопили цю книгу з наміром потішитись, вилаяти її, знищити зухвалого письменника, але з перших сторінок їхній гнів минув – вони почали сміятися.
– “Енеїда” – енциклопедія українського життя XVIII століття.
– Сміх Котляревського – очищувальна сила, що робить людей кращими, чеснішими, людянішими.
– Які люди! Це люди винятково здорової і могутньої плоті. Це люди неймовірної сили, із залізними м’язами, громовими голосами.
Цей людський світ – апофеоз тілесності, неймовірної витривалості, здоров’я, яке хлюпає через край, повнокров’я. Це пройдисвіти і в той же час лицарі, герої, титани… Спробуйте позмагатися з таким народом.
Із п’єси “Наталка Полтавка”:
– Золото не дівка! Наградив Бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить.
– Терпило, понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею; зачав, бач, заводити бенкети з повитчиками, з канцеляристами, купцями і цехмистрами – пив, гуляв і шахровав гроші; покинув свій промисел і мало-помалу розточив своє добро, розпився… Терпило зовсім ізвівся; в бідності умер і без куска хліба оставив жінку і дочку.
– Знайся кінь з конем, а віл з волом.
– Лучче синиця в жмені, як журавель в небі.
– Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник.
– Один собі живу на світі, як билинка на йолі; сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту… Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негідніші од мене… Так і я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити.
– …чоловік і добрий був би, так біда – хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається; де не посій, там і уродиться, і уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка, зараз докаже.
– …вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без помощі. Все, здається, близило мене до щастя; но, як на те, треба ж опізнитись одним днем, щоб горювати во всю жизнь! .
– Я – возний, і признаюсь, що от рожденія моєго расположен к добрим ділам: но, за недосужностію по должності і за другими клопотами, доселі ні одного не зділал.
– …бач возний – так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить! .
Про п’єсу “Наталка Полтавка”:
– 3 цієї народної першоп’єси кожне нове покоління черпає науку почуттів, моральні взірці кохання, людської краси, благородства.
Літературний диктант
1. Нова українська література починається з твору….
2. За жанром “Енеїда” – ….
3 Матір Енея звати….
4 Ім’я Енеєвого батька….
5. Хто протягом усього твору переслідує Енея?
6. “Зальотною птицею”, “свіжою, як кислиця” у творі названо….
7. “Дряпічкою” в “Енеїді” названо….
8. Хто в “Енеїді” “кружляв сивуху і оселедцем заїдав”?
9. Слова “Де общее добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять” промовляє….
10. Хто допоміг Енею спуститися в пекло?
11. Хто наділений характеристиками “крива, горбатая, сухая, пліснявіла, вся в шрамах”?
12. Хто в “Енеїді” “з воєнними жила”, “по трахтирах пунш пила, частенько па соломі спала, в шинелі сірій щеголяла”?
13. Словами “прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий” охарактеризовано….
14. Український національний ідеал, сміливість і відвагу втілено м образах троянців-побратимів….
15. Кого посилає Зевс до Карфагена нагадати Енеєві про його місія?
16. До якого літературного роду належить твір “Наталка Полтавка”?
17. Іван Котляревський так визначив жанр “Наталки Полтавки”: ….
18. Кому адресована приказка “Знайся кінь з конем, а віл з волом”!
19. “Наталка Полтавка” починається піснею….
20. Пісню Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” виконує….
21. Кого І. Котляревський наділяє порівнянням “хитрий, як лисиця”?
22. Хто просить Терпилиху благословити до шлюбу Наталку з Петром?
23. Упродовж скількох днів відбуваються події в “Наталці Полтавці”?
24. Хто в “Наталці Полтавці” розповідає про театр?
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
- Як я розумію образ П’єра Безухова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир”
- Пані Бовари характеристика образа Емми Бовари
Categories: Твори на різні теми