Історизм художнього мислення Олеся Гончара

Related posts:

1. Питання з відповідями Новелістика Олеся Гончара Новели О. Т. Гончар писав протягом усього життя. Постійний потяг до малого жанру був закономірним для нього, бо поетичне світобачення митця найприродніше, наймобільніше могло проявитися саме тут. У кращих новелах характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, публіцистичність, філософсько-світоглядні узагальнення зведено до мінімуму. Увагу митця сконцентровано на конкретній людині, її внутрішньому світові, зазвичай багатому, наповненому почуттями та емоціями. “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають”. Написані вони під свіжим […]...
2. Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносці” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалістичним відтворенням війни. Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшим мінометної батареї. Багато сотень кілометрів пройшов він пліч-о-пліч з солдатами і офіцерами, які невдовзі будуть змальовані в його романі “Прапороносці”. Сам письменник […]...
3. Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то и зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
4. Творчість Олеся Гончара у світовому контексті Олесь Гончар – один із тих українських письменників XX століття, творчість яких можна прочитувати в контексті світових літературних осягнень та ідеологічних поєдинків. Цього вимагає популярність його книжок за кордоном і – що головніше – акцентований поетичною манерою вислову людинозвеличувальний, рідкісний у світовому мистецтві настрій його творів. Читати Олеся Гончара – це означає передусім думати про головні досягнення й суперечності XX століття, про головні етапи в житті українського народу, про магістраль […]...
5. Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго зберігав улюблену книжечку, а згодом, підрісши, читав її своїй молодшій сестрі. Що сподобалося мені в […]...
6. Аналіз роману “Прапороносці” Олеся Гончара “Поетичний пунктир походу” – поезія Олеся Гончара допомогла письменникові у створенні трилогії “Прапороносці”. Робота над творами воєнної тематики під час наступу реакційної критики була нелегкою. Згодом письменник сам зазначить це у своїх спогадах: “Якщо вже братися за перо, то тільки для того, щоб прорватися до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з її стражданнями, кров’ю і потом, з її тяжкою солдатською героїкою”. “Прорватися до правди” – це значить: написати правду […]...
7. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара Значним творчим досягненням Олеся Гончара є відтворення краси духовного світу його героїв на сторінках романів, повістей, оповідань та новел. Авторське замилування героями у їх любові до Батьківщини, глибокій вірності у дружбі та коханні спостерігається уже на перших сторінках роману “Прапороносці”. Багатий внутрішній світ героїв трилогії, їх гуманізм і благородні пориви зразу ж беруть у полон читача. “Все, все ми віддамо тобі. Батьківщино… Все! Навіть наші серця. І хто не звідав […]...
8. Людина – головний герой Олеся Гончара Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс її “окопних університетів”, Гончар виніс звідти сумні враження про руйнівні сили життя і з допомогою слова став стверджувати протилежне – “сильне, […]...
9. Новелістика Олеся Гончара Протягом усього творчого життя Олесь Гончар звертався до малих літературних жанрів – новел та оповідань, ставлячи їх на один філософсько-естетичний щабель з великими прозовими полотнами. Новелістика Гончара – високохудожня частина його творчого доробку. Причому, тематика його новел дуже різноманітна. Все письменницьке життя Гончара сповнене спогадів про минулу війну і вболівань за сучасне та майбутнє людства, про що свідчать новели “Модри Камень” , “Весна за Моравою” , “За мить щастя” , […]...
10. “Людина і зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” . Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свої тривоги за майбутнє не тільки українського народу, а і всього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, щоб […]...
11. Роман “Людина і Зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Олесь Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” . Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свою тривогу за майбутнє не тільки українського народу, а й усього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для наслідування у захисті національних святинь, у патріотизмі, бо вболівав за долю рідного народу. Він прагнув, […]...
12. Роман “Злочин і кара” Ф. Достоєвського як вираження нового, поліфонічного типу художнього мислення “Злочин і кара” – один із найскладніших творів світової літератури. У своєму романі Федір Михайлович Достоєвський зобразив життя російського суспільства середини XIX століття з його убозтвом, безправністю, гнобленням і розбещенням особистості, що задихається через усвідомлення свого безсилля і тому бунтує. Письменник розповів нам про героя, “що взяв у душу свою всі болі і рани часу”. Оповідь у романі йде неквапливо, але вона тримає нас у постійному напружен­ні. Раскольніков живе в […]...
13. Собор як символ духовної краси людини за романом Олеся Гончара Художній світ одного з найвизначніших письменників сучасності – Олеся Гончара – вражає глибоким проникненням у найживотрепетніші проблеми нашого часу, пристрасним бажанням, захистити людське в людині. Це – продовження гуманістичних традицій української літератури, в центрі уваги якої завжди був внутрішній світ особистості. Твори Олеся Гончара збагачують скарбницю духовного досвіду сучасників. Добро і зло, честь і безчестя, духовність та аморальність, драматизм їх протиборства – ось коло питань, які хвилюють письменника. Роман Олеся […]...
14. ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ОЛЕСЬ ГОНЧАР Народився в с. Ломівці, що в передмісті Дніпропетровська в сім’ї робітни­ків, помер у м. Києві, похований на Байковому цвинтарі. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Прапороносці”, “Тронка”, “Собор”, “Людина і зброя”, “Циклон”, “Твоя зоря”, новела “За мить щастя”....
15. Героїчний подвиг радянського солдата у романi Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносцi” вражає глибокою правдивiстю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалiстичним вiдтворенням вiйни. Пiшовши в першi днi вiйни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потiм сержантом, був командиром обслуги батальйонного мiномета, старшим мiнометної батареї. Багато сотень кiлометрiв пройшов вiн плiч-о-плiч з солдатами i офiцерами, якi невдовзi будуть змальованi в його романi “Прапороносцi”. Сам письменник писав про прагнення передати всю правду вiйни, “вiйни справжньої, […]...
16. Аналіз роману “Собор” Олеся Гончара Перша публікація роману Олеся Гончара “Собор”, що вийшла у серії “Романи й повісті” у 1968 році, була з захопленням зустрінута літературознавцями і критиками. Та хіба могло бути інакше, коли автор створив галерею позитивних персонажів, представників повоєнного покоління трудівників, показував плідну працю робітників і селян на благо Батьківщини. Стосовно образу Лободи-сина критики висловлювались по-різному, але більшою мірою йшлося про поодинокість таких типів у радянському житті. Проте вже за кілька днів після […]...
17. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, а й у суспільно-політичній площині. Всі проблеми, які порушує автор у романі, постали на весь […]...
18. Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: “З любові – творчість, з любові – щастя людське”. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. Але новела “За мить щастя” просто приголомшує красоюісилою почуття кохання. Цей дійсно […]...
19. Неоромантизм ранньої новелістики Гончара Героїка днів війни продовжувала хвилювати О. Гончара після завершення ним роману “Прапороносці”. У кінці 40-х і на початку 50-х років він пише цілу низку новел: “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають” та ін., які багато в чому були співголосні з “Прапороносцями”. Гончар проявив себе блискучим новелістом, який поєднував у своїх новелах глибокий психологізм Коцюбинського, стислість та емоційність Стефаника і Чехова, ліризм Васильченка та афористичність Короленка. Героїка і трагізм, […]...
20. Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то й зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
21. Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” – добуток, в якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, – людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: “Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи в сонячний день перемоги останню бомбу, скаже: це був останній кошмар на землі!” […]...
22. Красиве й потворне в романі О. Гончара “Людина і зброя” Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, його ніколи не сплутаєш з іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це перший масштабний антикультівський твір в українській літературі. Драматичним постає життя, автор висловлює тривогу за долю всього людства, бо саме воно […]...
23. Твір за романом Олеся Гончара “Собор” От ми з вами і знову зустрілися, але не на полі бою, не у поході, а в… соборі. Давайте припинимо розмови і прислухаємося до тиші соборної. Хіба не чуєте ви, як до вас говорить історія? Адже все, що відбувалося на Україні, пам’ятають ці стіни. І не думайте, що вони німі – треба вміти почути їхні голоси. Ці голоси промовляють до нас зі сторінок роману О. Гончара “Собор”. Роман “Собор” було […]...
24. Трагедія чесної людини в оповіданні Олеся Гончара “Кресафт” Оповідання Олеся Гончара добре передає задушливість суспільно-політичної атмосфери на початку 60-х років. Письменник нерідко зустрічався з бездушним і жорстоким ставленням партійного начальства до людини, тому і вирішив розказати про трагедію голови колгоспу, який став жертвою власної чесності і совісності. Головний герой оповідання Кресафт Кухаренко, як і колись на фронті, понад усе цінував честь і людську гідність. Вчинок його є цілком природним і зрозумілим: він пообіцяв сплатити людям на трудодень півтора […]...
25. Харків 1940 р. у романі Гончара “Людина і зброя” Роман Гончара “Людина і зброя” є романом пам’яті. Гончар напередодні війни навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Розпочалась війна для Гончара, як і для його однокурсників, точно так, як і для героїв “Людини і зброї”: за підготовкою до семестрового екзамену. Для Богдана Колосовського та його коханої Тані звістка – “Війна!” – залетіла шквалистим вітром в університетську аудиторію, де вони зубрили хрестові походи. Гончар передає атмосферу університету напередодні війни, розмови […]...
26. Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, людяності, величі і сили народу, його волелюбності, нескореності, самовираження через символ собору звертаються автори двох […]...
27. “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає снаги жити і не втратити почуття відповідальності за все, що зараз відбувається на шй планеті. […]...
28. Краса людських почуттів у трилогії О. Гончара “Прапороносці” Трилогія Гончара побачила світ у нелегкі післявоєнні роки, коли країна була повністю зруйнована. У той же час це були особливі роки, бо люди жили радістю великої, здобутої в кривавих боях, перемоги. “Прапороносці” стали ніби урочистим салютом цій Перемозі. У всій трилогії немає негативних персонажів і боягузів, бездарних командирів, зрадників. Гончар хотів оспівати народну радість Перемоги, уславити переможців, тому змальовує своїх героїв відважними, відданими своїй Вітчизні, прекрасними у своїх почуттях і […]...
29. Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива ми­нувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію ни­нішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми по­коліннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрас­ним пафосом закликав читачів замислитися над значенням духовних начал у людському житті, історичної пам’яті, культурної спадщини народу. […]...
30. “За мить щастя” Олеся Гончара: краса й сила людського почуття Неможливо впізнати водовоза Сашка Діденка з тих пір, як негадано спалахнула в ньому кохання до іноземки Лариси. “Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво відбулось на їхніх очах”. Став Сашко щедрим, багатшим за царів. Десь узялися у цього грубого артилериста ласкаві слова, “співи душі”. “На досі не знані верхогір’я” піднесла Сашка своєю любов’ю кохана дівчина. Але не у відтворенні “жалі […]...
31. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі світлу пам’ятку. І нею став прекрасний собор у Новомосковську. Образ собору у творі став яскравим […]...
32. “Віртуальний історизм” як характерна ознака творчості М. Павича Милорад Павич – геній постмодерністської прози. В його творчості відображені основні риси сучасного напрямку літератури. Письменник часто писав у жанрі історичного роману. Проте, як і кожен постмодерніст, Павич по-своєму переосмислює історію, ніби грає з історичними фактами. Такий вид історизму прийнято називати псевдоісторизмом або віртуальним історизмом. Він робить постмодерну гру з текстом твору та читачем правдоподібнішою, виконує функцію стилізації. Характерними рисами віртуального історизму є: гіперреалізм, увага до деталей, імітація, застосування чужих […]...
33. Тема національної пам’яті у романі “Собор” Олеся Гончара “Собор” вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар постукав у серця своїх сучасників, нагадуючи їм про родовід, про прадавню історію, про духовний зв’язок між поколіннями, про існування української нації. На перших сторінках роману письменник […]...
34. Краса духовного світу героїв роману “Собор” Олеся Гончара Олесь Гончар – один із найвидатніших українських письменників. У своїх творах він порушує пекучі проблеми життя, а найбільше – проблему духовності. Адже тільки тоді людина є людиною, коли вона любить свій край, почуває відповідальність за збереження природи, історичної та національної пам’яті, коли вона працьовита, добра і щедра, чутлива до краси. Все це віднайшло своє повне вираження в образах героїв роману “Собор”. Цей твір звернений як до сучасників, там і до […]...
35. Ідея гуманізму у романі О. Гончара “Прапороносці” Пройшли десятиліття з того часу, як роман О. Гончара “Прапороносці” вийшов у світ. Здавалося б, твір, написаний на вимогу часу, міг би донині щось втратити, відійти в історію. Але ні, і сьогодні відчувається його актуальність. Тому що у романі звеличується ідея визволення людини, ідея протесту проти війни як аномалії людського життя. Ми відчуваємо, що надзавдання всього твору – гуманістична ідея звільнення людини від будь-якого насилля. Створений учасником Великої Вітчизняної війни, […]...
36. Гончар Олесь Терентійович Олесь Терентійович Гончар провів свої дитячі роки в слободі Суха Козельщанського району Полтавської області. Вчився в Харківському технікумі журналістики. Потім, після недовгої роботи в періодичних виданнях, вступив до Харківського університету на філологічний факультет. Після війни закінчив навчання у Дніпропетровському універси­теті. Почав друкуватися ще до війни: у 1941 році вийшла його повість “Стокозове поле”. На війну пішов добровольцем з третього курсу університету. Зразу ж після війни О. Гончар надрукував початок трилогії […]...
37. Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Незабутні сторінки роману О. Гончара “Прапороносці” 9 травня 1945 року! День Перемоги! В цей день, може, вперше вільно, на повні груди зітхнули мільйони людей. Воїн-месник, воїн-герой нарешті повертається додому. По довгій степовій дорозі йде він, овіяний славою звитяжних боїв, обкурений пилюкою фронтових доріг, зігрітий теплотою сердець вдячних визволених. Так закінчується роман О. Гончара “Прапороносці” – чудовий твір про тих, хто подолав огидну […]...
38. Символіка образу собору у романі О. Гончара І. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. . ІІ. Символічність образу собору у романі. 1. Особливість стилю Гончара у романі. 2. Собор в житті героїв роману – Миколи Баглая й Єльки. 3. Боротьба за собор. 4. Символічний зміст образу собору. “Бережіть собори своїх душ” ....
39. Щастя миру і жах війни І. Мир і війна – слова-антоніми, поняття-антоніми. ІІ. Жах Другої світової війни, історичний досвід війни в літературі. 1. 1418 днів і ночей війни. 2. Українські письменники, що наближали свято Перемоги. 3. Народ – непереможний. 4. Розкриття понять “людство і зброя”, “мир і війна” у творах зарубіжних письменників. 5. Літературні герої О. Гончара, О. Довженка, М. Стельмаха. 6. Відгомін війни у мирні часи. 7. Війни сьогодні. ІІІ. Найвищий скарб – “мирний […]...
40. Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни у романі О. Гончара “Прапороносці” Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір те, що переповнювало душу”, те, що було задумано ще на фронті, “прорватися до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з […]...