Милорад Павич – геній постмодерністської прози. В його творчості відображені основні риси сучасного напрямку літератури. Письменник часто писав у жанрі історичного роману. Проте, як і кожен постмодерніст, Павич по-своєму переосмислює історію, ніби грає з історичними фактами.
Такий вид історизму прийнято називати псевдоісторизмом або віртуальним історизмом. Він робить постмодерну гру з текстом твору та читачем правдоподібнішою, виконує функцію стилізації. Характерними рисами віртуального історизму є: гіперреалізм, увага до деталей,
Автор у творі акцентує увагу на образах двох Іоаннів. В них легко вгадуються реальні історичні особи – православні церковні діячі – Іоанн Дамаскин та Іоанн Лествичник. Письменник зображує їх як будівничих найкращих храмів та палаців. Лествичник проектує храми, серед яких не тільки земні, але й духовні. Таким чином Павич переосмислює твір, написаний історичним Іоанном – “Лествицю”, де говориться про духовне сходження людини.
В оповіданні “Дамаскин” наявні посилання до давніх міфів. Наприклад, головна героїня Атилія наплакала цілу урну сліз, аби спокутувати гріхи батька. А те, що автор дає змогу читачу обирати власний шлях прочитання твору, натякає на безмежний вибір людини у творенні своєї долі. Милорад Павич наштовхує читачів на філософські роздуми щодо категорії часу.
Чи завжди існує лише сьогодні? Чи можливо всі часи існують одночасно? Тоді й історію можна сприймати як змінну величину. В постмодерних творах минуле ніби вбудовується у сьогодення, а сьогодення створюється із матеріалу минулого. Історія набуває концептотворчої мети, наближує роман до міфу. Таким чином стають непомітними межі між реальністю та вигадкою.
Література постмодерну користується багатьма засобами звичайного реалізму, але на свій лад. Історичні факти, справжні події сучасні автори перетворюють на гру симулякрів, своєрідну фікцію. Письменники вигадливо поєднують різні історичні епохи, зіштовхують реальних людей з різних часових проміжків. Те, що в творі говориться про реально існуючих коли-небудь людей – ознака історизму. А те, що можуть зустрітися герої з різних епох – вже ознака віртуального історизму.
Милорад Павич широко застосовував можливості цього методу. Про нього можна сміливо сказати, що він – “людина, яка грає”.





Related posts:
- Утілення в оповіданні “Дамаскин” рис постмодернізму Милорад Павич має багато схвальних відгуків світової літературної критики. Його твори розцінюють як фантасмагоричне диво, а самого автора вважають “ватажком європейського постмодернізму”. І дійсно, аналізуючи творчість Павича, можна знайти всі основні риси сучасного напрямку літератури – постмодернізму. Головна ознака – гра з текстом та читачем. Павич вважав себе “людиною, яка грає”. Показовим є Оповідання “Дамаскин”. Письменник вдається до віртуального історизму – переосмислення історичних фактів. В творі присутня алюзія до часів […]...
- Самшитовий храм Мілорада Павича Кажуть, сербський письменник Мілорад Павич вважається першим письменником третього тисячоліття. Це письменник та історик. Він захоплюється візантійською культурою, з головою поринає у вивчення культури власного народу та у своїх творах заводить нас, читачів, у лабіринти своїх інтелектуальних уявлень. Павичу вдалося створити світ поетичний, фантастичний, духовний і реальний водночас. Кожному з нас відоме слово “авітаміноз” – це коли хворіє тіло. У Мілорада Павича мова йде не про тіло, а про душу […]...
- Манливі лакуни поезії Милорада Павича Упевнений, що поезія не повинна залишатися тільки в збірках віршів, і сербський письменник Милорад Павич: більшість моїх поетичних збірок помережена прозою, водночас збірки прози помережені поезією. У своїх поезрях Милорад Павич також вдавався до експериментів: усвідомлюючи, що сербська мова має не так багато рим, він використовував для рими слова давньої сербської середньовічної мови, намагаючись у такий спосіб збагатити сім’ю рим. Розповідаючи про ті свої спроби на ниві поезії, Павич зауважує: […]...
- Манливі лакуни прози Юрія Андруховича і Милорада Павича Найкращий вірш – виправлений, переписаний і закреслений. Найкраща поезія – недомовлена. Найкраща пісня – недоспівана. Найкраща риба – невпіймана. Ю. Андрухович. Так, має рацію митець. Ще з часів Поля Валері відомо: наскільки більшою мірою чогось не існує, настільки воно прекрасніше, або з часів Сартра: чим більше не існує, тим виразніше. У знищеному чи нереалізованому завжди є таємниця, яка знідкле, яхщо зникле знаходиться. Адже стверджують, що другий том “Мертвих душ” для […]...
- Історизм художнього мислення Олеся Гончара У Гончара надзвичайно розвинене, загострене історичне мислення. Ю. Барабаш відзначав: “Говорячи про ці художні особливості художньої майстерності, я маю на увазі схильність автора до зображення подій і людських доль в їх закономірній сполученості з магістральними тенденціями часу, прагнення розкрити глибинний зв’язок кожної зупиненої мистецтвом миті – належить вона до дня нинішнього чи дня минулого – з величезним рухомим потоком, ім’я якому – історія”. О. Гончара завжди хвилювала тема війни і […]...
- Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком “драматичної форми”. Це поширюється і на ті твору, що прибігають до цієї форми без розрахунку на сценічну інтерпретацію. Ведучі жанри драми: трагедія, комедія, […]...
- Постмодерністські переліки Павича та Андруховича Якщо подібні постмодерністські переліки Павича називають “гомерівськими”, то в Андруховича їх схильні порівнювати з відомими переліками І. Котляревського, маючи на увазі схожі варіації з “Енеїдою” на рівні “риторикосемантичного синонімічного додавання чи віднімання” – так створюється словесноігровий образ світу, для розпізнавання якого необхідні хоча б ” поодинокі спалахи культурної пам’яті читача”: “…Можна було просто вимовляти вголос ці імена, ці поняття, ці назви, безумовно, в такий спосіб цілком реально досягти нірвани, чи […]...
- Гумор – характерна риса українців Народна приказка говорить: “Де два козаки – там три гетьмани”. Але мені хочеться перефразувати її: “Де два українці – там три гумористи”. Щоб переконатися у правдивості цих слів, варто лише почитати наші прислів’я та приказки, послухати жартівливі пісні. Мені здається, що лише українці так тонко і влучно можуть висміювати власні вади. “Зробив, як чорт летів та крила звісив” або “Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть…” – тонко, […]...
- Історизм “Тараса Бульби” Характерно, що Тарас єдиний із полковників гетьмана Остряниці не складає зброї, тому що не вірить подоланим шляхтичам на чолі з їхнім коронним гетьманом Потоцьким, розуміючи, що шляхта, за котру заступилось православне духовенство, віроломна, зламає присягу, знову плюндруватиме православні храми, знищуватиме селянство, саджатиме на палі козаків. Тарас дивився наче в воду. Незабаром були страчений гетьман і його найближчі сподвижники. Історизм гоголівської повісті незаперечний, незважаючи на доцільне оперування автором достовірністю подій і […]...
- Гіпербола – основна ознака, жанри Гіпербола – словесний зворот, у якому ознаки описуваного предмета подано в перебільшеному виді з метою звернути на них особливу увагу читача. Гіпе? рбола – вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки. Наприклад: “я говорив це тисячу разів” або “він ходить з черепашачою швидкістю”. Вживання гіперболи Гіпербола часто поєднується з іншими стилістичними прийомами, додаючи їм відповідне забарвлення: гіперболічні порівняння, метафори і т. п. […]...
- Втілення рис постмодернізму у новелі М. Павича “Дамаснін” Новела “Дамаскін” входить до збірки оповідань “Скляний равлик”, виданої 1998 року. Вона має цікаву помітку щодо призначення: новела для комп’ютера та теслярського циркуля. Для постмодерністського твору характерним є незбіг або принаймні неповний збіг назви й головної думки твору. Для новели “Дамаскін” це також характерно. З людиною, яку звали Дамаскін, читач зустрічається лише у другому розділі “Обід”. Однак і перша частина “Зодчі” пов’язана з цією розповіддю. Щоправда, цей зв’язок не тільки […]...
- Ознака етнічної єдності народу Мова – це найважливіший і найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі, сучасні та майбутні покоління народу в одне велике живе ціле. Коли зникає народна мова, народу нема більше! Навіть нову Батьківщину може створити народ, але мови – ніколи: вимерла мова в устах народу – вимер і народ. Дитина, вивчаючи рідну мову, п’є духовне життя й силу з чистої криниці рідного слова. Слово пояснює їй природу, знайомить із характером людей, із суспільством, […]...
- “Хозарський словник” Милорада Павича Чи закладена до “Хозарського словника” Милорада Павича якась мила вчительському серцю конкретна ідея, яку можна “помацати руками” та ще й коротко і зрозуміло занотувати до учнівських зошитів? Здається, на допомогу може прийти сам автор, який в одному з інтерв’ю сказав: “Приблизно в 1953 році, під час навчання… я прочитав про хозарську місію Кирила і Методія… В християнських джерелах щодо хозарської полеміки, яка була важливою подією у всій тій історії, дуже […]...
- Постмодернізм як специфічне соціокультурне явище Постмодернізм як специфічне соціокультурне явище, що значною мірою визначило загальний стан у сфері духовності останньої чверті XX століття, приніс із собою новий спосіб світовідчуття. Серед домінантних рис постмодерністської парадигми визначають аксіологічний плюралізм, багатовимірність, кліпово-контекстуальні та асоціативно-пародійні закони, змішання різних літературних традицій, норм, пресинг різних дискурсів, а також обов’язковий культ невизначеності, неясності, пропусків, помилок та мовних ігор. Якщо на рахунок Модерну, на думку Є. Волощук, записують такі фундаментальні відкриття, як психоаналіз, […]...
- Мова – основна ознака етнічної спільності людей Умійте ж берегти… наш дарунок безсмертний – мову! І. Бунін Чому великий російський письменник закликав берегти мову? Від кого і від чого? І чому він називає нашу мову “безсмертним дарунком”? Чому С. Довлатов закінчує свою повість “Іноземка”, написану в еміграції і про емігрантів, словами: “О, Господи! Яка честь! Яка незаслужена милість: я знаю російський алфавіт!” У ряді об’єктивних ознак етносу головною була, є і буде спільна для всієї нації мова. […]...
- Характеристика образів в оповідання Милорада Павичa “Дамаскин” Йован Дамаскин був молодшим з двох Йованів, яких найняв на роботу пан Николич. Він славився своїм вмінням зводити найкращі палаци. Дамаскин описується як гарний молодий чоловік з чорною борідкою, на якій була золота защіпка. Він був лівшею. Така деталь доводить, що цей образ списаний з історичної особи – християнського святого Дамаскина. Головний герой був мовчазним, але його руки постійно перебували в русі. Так він за обідом зліпив з хліба кораблик […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни у творчості Олександра Довженка Олександр Довженко увійшов в історію вітчизняної світової художньої думки як самобутній поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, він своєю феноменальною творчістю збагатив і зблизив ці два види мистецтва – словесного і візуального, відкрив нові, досі незнані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя. Довженків світ… Замріяні деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі і скорботу. І головним у тому світі є образ рідної Батьківщини. […]...
- Образ природи у творчості М. Коцюбинського МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Природа – це те життєдайне джерело, з якого вийшло все прекрасне на землі, яке породило людину та дало їй творчу наснагу. Це безмежний всесвіт, який уміщує в собі наше неповторне існування. Природа є невід’ємною частиною майже кожного художнього твору, адже гармонійне існування людини й природи – це той стрижень, на якому тримається світ. Великий майстер художнього слова Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, ніколи не […]...
- Історія у творчості О. С. Пушкіна О. С. Пушкін протягом всього свого життя цікавився історією Росії. У ній він хотів знайти відповіді на питання, які ставила перед суспільством сучасність Одним з основних історичних творів Пушкіна є повість “Капітанська дочка”. Тут він намалював картину селянського бунту під предводительством Омеляна Пугачова Історизм даного добутку втримується в тім, що в його основу був покладений справжній історичний факт. Художні засоби, використовувані автором у добутку, відтворювали реальну атмосферу того часу, зображували […]...
- Лірична стихія творчості Е. Гуцала Безперечна заслуга Євгена Гуцала полягає в тому, що він переніс своїх персонажів із площини героїчної в ліричну. Заперечував своїми творами збірний, плакатний образ свого народу, який подавали його “брати” по перу. Є. Гуцало почувався серед ними найбільш невимушено, розкуто, охоче розповідаючи про красу рідної природи й людей. Його твори пройняті передчуттям радості й любові, які певною мірою знайшли своє втілення в оповіданні “Олень Август”. Цей твір – виклик самому життю, […]...
- Трагедія “Фауст” – вершина творчості Гете Гете – один із найвидатніших просвітників. Тонкий поет-лірик, драматург, романіст, мислитель, учений і державний діяч, який обіймав пост міністра, – так щедро обдарувала природа Йоганна Воль-фганга Гете. Він увійшов у літературу як предтеча романтизму: захоплювався творами німецького фольклору. Створений пізніше роман “Страждання юного Вертера” – один із головних творів європейського сентименталізму. В останній період творчої діяльності він пише чеканні вірші, утверджуючи поетику класицизму. У творчій спадщині письменника є твір, якому […]...
- Балади і думи – перлини української народної творчості Український фольклор багатий і різноманітний. Він створювався протягом багатьох століть. У фольклорі відображено історію, побут й духовне обличчя українського народу. Народна творчість має в основі розмовну мову, яка має свої особливості, наголоси, інтонації. Думи і балади – яскраві зразки фольклору. Думи – жанр героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці. В них розповідається про видатні історичні події в Україні, про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників. У думах народ створив образи […]...
- Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості – ІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Із глибини віків прийшли до нас думи та історичні пісні. В них народ оспівав захисників вітчизни, своїх визволителів, які на смерть билися з ворогами. Цикл дум про турецько-татарські напади і неволю включає значну кількість творів. Другим великим циклом дум про боротьбу з іноземними загарбниками є думи про народно-визвольну війну 1648-1654 років під керівництвом видатного полководця і державного діяча Богдана Хмельницького. Основною і […]...
- Стихія революції й природи у творчості А. А. Блоку 1. Атмосфера революційних змін у Росії. 2. Опис старого буржуазного миру. 3. Мир, розбитий на дві частини 4. Суперечливий образ Христа. Яка чудова хірургія! Взяти разом і артистично вирізати старі смердючі виразки! Б. Л. Пастернак У січні 1918 року була створена на одному подиху знаменита поема А. А. Блоку “Дванадцять”. Сам поет уважав, що це один із кращих його добутків. Все те, що палало в душі творчої особистості було перенесено […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Історична повість І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в XVII столітті” 1. Коли було завершено і вперше опубліковано повість “Князь Єремія Вишневецький” ? Завершено 1897 p., але за життя письменникові не вдалося її опублікувати, хоч він неодноразово звертався з цим до редакцій журналів “Київська старовина”, […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні. Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. Можливо, звідси і бере початок лірично-гумористичний струмінь його спадщини. Вишневий сміх – веселий, щирий, здоровий. Зупинимось не на […]...
- Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості та літературі Багато славетних синів має земля українська. їхні імена відомі всьому світові, вони лунають крізь століття як великий гімн великій землі, великому народові, великій державі. Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко – це запорозькі козаки, справжні патріоти, національні герої. Та найвидатніша постать серед них – Богдан Хмельницький. Він був одним з найосвіченіших людей свого часу, гнучким дипломатом і видатним військовим стратегом. Авторитет у запорожців він здобув і своїм розумом, і хоробрістю на полі […]...
- Історичне минуле у творчості Ліни Костенко Творчість Ліни Костенко – це високий рівень думання, долання висоти, що стала нормою. “Не треба думати мізерно”, – ці слова можуть бути девізом творчості поетеси. Гете якось висловився, що жінка, пишучи вірші, не думає про зміст. Вона керується почуттями, а не розумом. Про Ліну Костенко так не скажеш. У її творах і почуття, і розум злиті воєдино. Ліна Костенко – поет, що пише не про все, а про важливе. Один […]...
- Морально-етичний та художній потенціал творчості Григіра Тютюнника Григір Тютюнник – це письменник, якого можна назвати совістю цілого покоління та цілої української літератури. Ось як писала про Григора Тютюнника Галина Гриненко: “Мав Григір у душі щось таке, чого, можливо, іншим бракує… Тютюнник надто проникливий і глибокий, дуже зосереджений і воднораз уважний до людей. Особливо ніжно ставився до жінок, які не зловживали його толерантністю, прихильністю… Григір Тютюнник мав і гаряче серце, сповнене великої любові до людей, великого бажання допомогти […]...
- Романтизм і реалізм у творчості О. І. Купріна Добутки О. І. Купріна вражають читача розмаїтістю тематики. Цей чудовий російський письменник робить героями своїх книг акторів, фабрикантів, інженерів, офіцерів, дворянську аристократію і інших своїх сучасників. Знання про них він брав з життя, оскільки обертався у різних соціальних середовищах, спілкувався із самими різними людьми. Купрін об’їздив всю Росію, змінюючи одну професію за іншою. Він вивчив країну і знав її у всіх якостях, любив жити одним життям із простими людьми, випитувати […]...
- Живописна спадщина та світове значення творчості Т. Г. Шевченка Поезія й живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов’язані. У живописі він був поетом, у поезії – живописцем. Малювання і поезія стали для Шевченка життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності. До нас дійшло 240 поетичних творів великого Кобзаря і 1200 мистецьких робіт художника. Видатний митець пробував себе у різноманітній техніці, навіть у скульптурі, а за успіхи у гравюрі йому було присвоєно званйя академіка. Звертаючись до психологічно напружених творів поета, […]...
- Багатство художніх засобів у пісенній творчості Андрія Малишка Творчість Андрія Малишка розвивалася в руслі української народнопісенної лірики. “Повів народної творчості невідступно супроводить поезію Малишка”, – так схарактеризував поетику автора Максим Рильський. Тому його вірші ніколи не втрачають зв’язку з народною творчістю, але ми знаємо також, що твори Малишка, у свою чергу, ставали народними піснями, будучи покладені на музику. І причина тут не тільки в тому, що формою поезії Малишка нагадують народні пісні, не тільки в широкому використанні фольклорних […]...
- Романтичне кохання одна з провідних тем творчості О. Купріна Тема кохання – це головна тема творчості О. Купріна, хоча вона й багатогранне, хоч охоплює ще багато проблем. Здається, нічого нового про кохання вже сказати неможливо, але цей письменник зумів сказати про кохання головне: воно безсмертне, воно поза часом і будь-якими приземленими міркуваннями. Так в оповіданні “Суламіф” вбачаємо не просто переспів біблійних мотивів. Це справжній гімн коханню, неоглядному й могутньому, як смерть. І найвідоміша романтична історія – це повість “Гранатовий […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Творча спадщина видатного діяча української культури П. Куліша майже 60 років заборонялася ідеологами комуністичного режиму, але зараз повернулася до скарбниці духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель він писав: “Кращого від українців в ідеї нема нічого, але…небагато в нас людей гідних, решта – дурноляпи, можливо, більше шкідливі, ніж корисні для розповсюдження […]...
- Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Донедавна українську літературу кінця ХІХ – початку […]...
- ПАТРІОТИЧНІ МОТИВИ У ТВОРЧОСТІ М. ВОРОНОГО Микола Кіндратович Вороний, як і М. Зеров, належить до видатних діячів української культури, об’єднаних трагічним поняттям “розстріляне відродження”. Обидва були всебічно обдарованими людьми, на їхнє формування значний вплив справив великий Франко. М. Вороного з Франком єднала не лише співпраця, а й щира дружба. М. Зеров і М. Вороний в особистому житті теж були не досить щасливими. У першого син помер ще хлопчиком, а у другого – був репресований. М. Вороний […]...
- ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО 5 КЛАС ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Поет краси й природності. 2. Природа у творах М. Вінграновського. 3. Ми і природа. Варіант 2 1. Твори М. Вінграновського для дітей. 2. Людина у природі, природа для людини. 3. Чого навчають нас твори М. Вінграновського. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ … любити доти, Доки не згаснуть серця перші кроки. Василь Симоненко У синьому морі я висіяв […]...
- Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого Проблема влади грошей – наскрізна і “вічна” у світовому мистецтві. Її розкривали О. Пушкін у “Скупому рицарі”, Ж. Б. Мольєр у “Скупому” та “Міщанині – шляхтичі”, О. де Бальзак у повісті “Гобсек”, Ч. Діккенс у “Різдвяній пісні у прозі”. І всі висміювали скупого, якому світ затьмарювали гроші. Можна впевнено сказати: доки будуть […]...
- Своєрідність творчості Євгена Маланюка Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже у ній митець передавав своє світовідчуття, своє розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА, після поразки визвольних змагань він повинен був разом зі своїми товаришами назавжди покинути Батьківщину, стати вигнанцем. Опинившись в еміграції, він, як і багато інших, гостро переживав свою відірваність від України, мріяв повернутися на рідну землю. Сором, біль пекли його серце, і десь з темного куточка зраненої душі піднімалася […]...
- Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Сини мої, сини мої! На ту Україну Дивітеся: ви за неї Й я за неї гину. Т. Шевченко Як справжній патріот, Т. Г. Шевченко вважав визначною рисою свого народу його волелюбність. Тому, не знаходячи ідеалу національного існування в сучасному, коли Україна була змушена підкорюватися більшій силі, втрачала свою національну культуру, мову, поет дивився на минуле рідної землі як на повчальний приклад для […]...
- Друїдизм як ключовий принцип художньо-філософської концепції М. Гумільова
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” – І варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Categories: Шкільні твори