ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Брудастий Дементий Варламович – глуповский градоначальник. При першій же появі “перетнув безліч ямщиков” і приголомшив чиновників, що представлялися йому, вигуком: “Не потерплю!” Обмежуючись і надалі повторенням цієї єдиної фрази, він повалив усіх у жах. Загадковість поводження Б. знайшла несподіване пояснення: у нього в голові був органчик, здатний виконувати “неважкі музичні п’єси” – “Раззорю! ” і “Не потерплю!
“. Відповідаючи на докори в “перебільшенні”, Щедрін писав: “Адже не в тім справа, що в Брудастого в голові виявився органчик, що награвав романси: “Не потерплю!” і “Раззорю!”, а в тім, що є люди, яких все існування вичерпується цими двома романсами.
Є такі чи люди ні? “





Related posts:
- Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що природні їхні властивості обростили масою наносних атомів… Тому про дійсні “властивостях” і мовлення ні, а є… тільки […]...
- Історія одного міста характеристика образа Грустилова ераста Андрійовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Грустилов ераст Андрійович – глуповский градоначальник, статський радник. “Друг Карамзина” . “Ніжність і чутливість серця” не заважала йому “досить невимушено розпоряджатися казенною власністю” під час служби провіантмейстером. При цьому, дивлячись на солдатів, евших черствий хліб, Г. проливав рясні сльози. Не соромився він і задовольняти своє сластолюбство. В описі того, як їм потім опановує покаянний настрій, багато в чому фальшиве й роблене, є певну подібність із біографією Олександра […]...
- Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не занадто обтяжні для глуповцев і навіть носили комічний характер. Подумував навіть про твір конституції, хоча при цьому […]...
- Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
- Історія одного міста характеристика образа Бородавкина Василіска Семеновича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Бородавкин Василіск Семенович – тип градоначальника, “у якого ноги повсякчас готові були бігти неведомо куди”. “Уміщав… у собі” багато лементу. У його творі “Думки про градоначальническом однодумність, а також про градо-начальническом єдиновладдя й про іншому” відбилися не стільки навіть його “ідеали”, скільки повсякденний побут його спілкування з обивателями, кожний з яких, за його переконанням, “завжди в чому-небудь винуватий”: “Мовлення повинна бути уривчаста, погляд обещающий подальші розпорядження, хода […]...
- Твір по повісті “Історія одного міста” У творчості Салтикова-Щедрина “Історія одного міста” займає одне із центральних місць. Це яскравий зразок політичної сатири, у якій зазнають безкомпромісної критики самі основи самодержавства, викриваються будь-які форми деспотизму, виражений рішучий протест проти ідеології смиренності, покірності й пасивності. У сатиричній “Історії одного міста” сполучаються елементи побутове й фантастичні, своєрідно зіставлений минуле й сьогодення. Категорія художнього часу стає одним з найважливіших факторів, що визначають структуру всі книги Зовні оповідання, здавалося б, охоплює […]...
- Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
- Історія одного міста Дана повість – “справжня” літопис міста Глупова, “глуповський Літописець”, обіймаються період часу з 1731 по 1825 р., яку “спадкоємно складали” чотири глуповський архіваріуса. У розділі “Від видавця” автор особливо наполягає на автентичності “Літописця” і пропонує читачеві “вловити фізіономію міста і встежити, як в його історії відбивалися різноманітні зміни, одночасно відбувалися у вищих сферах”. “Літописець” відкривається “Зверненням до читача від останнього архіваріуса-літописця”. Архіваріус бачить завдання літописця в тому, щоб “бути изобразителен” […]...
- Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
- “Історія одного міста” – сатирична енциклопедія російського Центральною темою “Історії одного міста” Салтикова-Щедріна є стосунки влади і народу. В образі Глупова сатирик змалював Російську державу з її злигоднями й потворністю, з її самодержавними правителями та приголомшеними деспотією обивателями. Казармений Угрюм-Бурчеєв поєднує у собі яскраві прикмети реакційних політичних режимів різних країн і епох. Сміх поступається місцем гіркоті та обуренню, коли йдеться про злиденну долю глупівців, які страждають під ярмом градоначальництва. Кожен градоначальник накладає свій відбиток на житті міста […]...
- Дослідження образа головного героя у романі П. Зюскінда “Запахи. Історія одного вбивці” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Образ Гренуя контрастує з образом Квазімодо з роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався про те, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все ж таки найголовніше в людині її душевні якості. Про це розповідає роман відомого французького письменника […]...
- Історія Нью-Йорка характеристика образа Дидриха Никербокера Никербокер Дидрих – умовний оповідач, від імені якого ведеться також оповідання в новелах “Рип Ван Винкль”, “Легенда про Сонну Балку”, “Будинок із примарами”. Восени 1809 р. у нью-йоркській газеті “Ивнинг пост” з’явилася замітка про “маленького літнього пана, одягненому в поношений чорний камзол і трикутний капелюх, по ім’ю Никербокер”. “Тому що є підозра, що він несповна розуму, і є занепокоєння про нього, те всі відомості просимо направляти в колумбійський готель на […]...
- “Запахи – Історія одного вбивці” Книга друга В той час, коли Лора Ріші разом зі своїм батьком полишали Грас, Гренуй перебував в іншому кінці міста, мацеруючи жонкіль у майстерні пані Арнульфі. Він був сам і в доброму гуморі. Його перебування в Грасі доходило кінця. День тріумфу був попереду. В повітці, в оббитій ватином скриньці, лежало двадцять чотири малесенькі пляшечки з краплинами аури двадцяти чотирьох дівчат – найцінніші есенції, здобуті Гренуєм минулого року методом холодного жирового анфлеражу тіла, […]...
- Тріумф і поразка Гренуя за романам П. Зюскіида “Запахи. Історія одного вбивці”) Світову славу одному з найпопулярніших шедеврів західноєвропейської літератури П. Зюскіиду приніс роман “Запахи. Історія одного вбивці” . Цей твір, перекладенно 33 мовами, понад 10 років утримував позицію бестселера. В Парижі автор отримав премію Гутенберга за найкращий іноземний роман. У центрі цього твору – парфумер Жан-Батіст Гренуй. Перший крик немовляти не викликав у його матері радості й замилування, навпаки, вона покинула його помирати “між роєм мух, між тельбухами та риб’ячими головами”. […]...
- Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але справа відбувається в суботу, і знайти скляра неможливо. Відсутність відвідувачів протягом двох днів загрожує трактиру […]...
- Історія міста Харків Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього “Дикого Поля”, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних джерел. […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Маркіза де Караба Маркіз де Караба – придумане Котом ім’я його хазяїна, молодшого сина мірошника. Старші сини успадкували млин і осла, які можуть їх прокормити. Він же, одержавши в спадщину Кота, не може придумати нічого краще, ніж з’їсти його. Але завдяки діям Кота він стає чоловіком королівської дочки. Кіт улаштовує його долю, не присвячуючи у свої задуми. Навіть коли треба зобразити нещасний випадок у ріці, Кіт пропонує хазяїнові викупатися, а на допомогу кличе […]...
- Характеристика образа Кота в байках Жана де Лафонтена Кіт – персонаж багатьох байок Лафонтена, що втілює наполегливість і винахідливість у війні з мишами й пацюками, здатний здаватися м’яким і лагідним, але обладающий вправністю й залізною хваткою. К. у байках Лафонтена співвідносимо своєю спритністю з К. – персонажем народних казок. М’якість і гнучкість пластики К. передані в байці “Півень, Кіт і Мишеня”. У боротьбі з пацюками К. пускається на всілякі хитрості. У байці “Кіт і Старий Пацюк” центральним персонажем […]...
- Будденброки характеристика образа Християна Християн – брат Томаса й Тоні, син консула, народився в 1828 р., продовжує жити до кінця роману. На противагу братові має велику внутрішню незалежність і не вважає для себе необхідним піклуватися про престиж сім’ї й фірми. Після довгого перебування в Лондоні, а потім у Вальпараїсо X. вертається додому й намагається працювати в конторі разом з Томасом, але дуже незабаром він втрачає всякий інтерес до комерції. X. , з дитинства обладающий […]...
- Декамерон характеристика образа Государя Государ – один із центральних персонажів книги, виступає, як правило, у позитивному світлі, ілюструючи своїм поводженням яку-небудь із основних соціальних чеснот. Розсудливість і розважливість проявляє лавгобардский король Агилульф: коли невідомий хитрістю опановує його дружиною, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу. Французький король піднімається над становими забобонами, віддаючи борг подяки излечившей його Джилетте, на що не виявляється здатний лицар. Сицилійський король Вільгельм ІІ своє слово […]...
- Три мушкетери характеристика образа кардинала Ришелье Ришелье, кардинал – перший міністр, що володіє фактично необмеженою владою навіть над королем Людовиком XІІІ, так чи інакше бере участь у всіх подіях, що відбуваються у романі, і плетущий хитромудрі інтриги, спрямовані головним чином проти королеви Ганни Австрійської. Р. персоніфікує собою головну конфронтуючим мушкетерам силу, з якої вони, однак, справляються, а в остаточному підсумку досягають і примирення. Франція у романі Дюма з’являється розділеної на два табори, в одному йз яких, […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Иешуа Га-Ноцри Иешуа Га-Ноцри, – “жебрак з ен-Сарида”, бродячий філософ, людина років двадцяти семи, син невідомих батьків. Образ героя полемічно співвіднесений з образом євангельського Ісуса: у системі булгаковського роману І. і Ісус співвідносяться як безперечна істина і її перекручений образ; у цьому змісті питання про реальне існування Ісуса, що звучить на початку роману, припускає неоднозначну відповідь. І. з’являється як персонаж оповідання Воланда, сну Івана Бездомного й роману Майстри Арештованому І. інкримінується заклик […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а виходить, зобов’язаний “розливати навколо себе сонце й радість… Наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена й німецького […]...
- Батьки й діти характеристика образа Одинцовій Ганни Сергіївни БАТЬКИ Й ДІТИ Одинцова Ганна Сергіївна – красуня аристократка, предмет трагічної пристрасті “нігіліста” Базарова. В О. помітні риси, властиві новому поколінню дворян, – відсутність станової пихи, воля суджень, відомий демократизм. У той же час у ній все чуждо Базарову – навіть якості, які те саме що його власним. О. розумна, горда, незалежна зовсім по-іншому. Однак ця холодна, горда, цнотлива аристократка потрібна “нігілістові” такий, яка вона є. Його тривожить, хвилює й […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Ізольди Білявої Ізольда Белорукая – персонаж сказань про Тристане й Ізольду, сестра герцога Каердина, дружина Тристана. Одруження Тристана на І. особливо докладно осмислюється у романі Тома, де автор докладно аналізує, чому Тристан вирішив женитися й чому саме на І. Особливу роль тут зіграли ім’я: Тристан намагається замінити одну І. інший Немаловажної виявляється й краса І. Белорукой. Крім того, Тристана терзає ревнощі, він страждає при думці, що його кохана належить іншому. Бажаючи відволіктися […]...
- Будденброки характеристика образа Томаса Томас – син консула Б., сенатор, один з головних персонажів у романі. Народився в 1825 р., умер в 1875 р. Після смертиотца став главою фірми й видною особою в місті. Багатьма рисами він зв’язаний зі старими традиціями бюргерства У ньому є спадкоємна непохитна чесність, енергія, розмах, сила волі, трудова завзятість. Будучи ще парубком, Т. зумів вивести фірму із застою завдяки удачам і винахідливості. Але своє бюргерське існування, торговельну діяльність і […]...
- Безприданниця характеристика образа Огудаловой Лариси Дмитрівни Огудалова Лариса Дмитрівна – головна героїня п’єси, безприданниця. У ремарці описана лаконічно: “одягнена багато, але скромно”, про її зовнішність ми більше довідаємося по реакції навколишніх. Примикає до амплуа бідної нареченої, що є предметом суперництва між декількома претендентами на її почуття або руку. Як і завжди, такій героїні наданий досить мнимий вибір, вона вибирає тільки в серце, тоді як права зробити вчинок насправді позбавлена. Л. любить Паратова як людини, що втілює […]...
- Гамлет, принц датський характеристика образа Гамлета Гамлет – центральний персонаж однойменної трагедії Шекспіра. Уже давно замічено, що чи ледве не всі герої Шекспіра схильні скоріше до міркування, чим до дії. Найбільшою мірою це ставиться до Г., внутрішній мир якого неухильно валить під подвійним натиском: болісні щиросердечні переживання, викликані зовнішніми обставинами, збільшуються руйнівними думками, які приводять його до переоцінки всього, що колись мало цінність і зміст. Честь, любов, вірність – ці ідеали безжалісно розтоптані грубою дійсністю. Г. […]...
- Характеристика героїв роману Гончарова “Звичайна історія” Дія роману Гончарова “Звичайна історія” відбувається наприкінці першої половини XІX століття, під час правління Миколи І, коли були сильні реакційні настрої в суспільстві, коли досяг неймовірних розмірів разросшийся бюрократичний апарат. І коли, незважаючи на недавно відгримілу Вітчизняну війну 1812 року, людиною століття, навіть у Росії, визнавали Наполеона. Він був ідеалом для дворянської молоді. У Росії було багато людей, що вважали себе росіянами наполеонами, людьми, породженими на світло, щоб змінити долю […]...
- Батьки й діти характеристика образа Базарова Василя Івановича БАТЬКИ Й ДІТИ Базарів Василь Іванович – батько Євгенія, представник патріархального миру, що йде в минуле, нагадуванням про яке Тургенєв змушує відчути рух історії й найбільше – драматизм цього руху. В. І. відставний штаб-лікар, різночинець по походженню, що йменує себе “плебеєм”. На відміну від своєї дружини, чия психологія зближає її з “старомосковскими” часом, він будує своє життя в дусі просвітительських ідеалів – живе незалежно й безкорисливо, трудиться, намагається випливати за […]...
- Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
- Дубровский характеристика образа Троекуров Кирила Петрович ДУБРОВСКИЙ Троекуров Кирила Петрович – родовитий дворянин, багатий власник с. Покровського, генерал-аншеф у відставці, самодур, гроза всіх околишніх поміщиків; батько Маші, улюбленої Дубровского. Прототип Т. – поміщик Козловского повіту гвардії підполковник Семен Гаків, в 1832 р. неправедно отсудивший маєток у підпоручика Івана Муратова. Сварка Т. з його колишнім другом, батьком головного героя, приведшая до руйнування Дубровских, божевіллю, а потім і смерті старого поміщика, служить зав’язкою трагічного сюжету про дворянина, що […]...
- Телль Вільгельм характеристика образа Теллья Вільгельма Телль Вільгельм привернув увагу Шиллера по підказці Гете, улітку 1797 р. совершавшего подорож у Швейцарію й місця, що відвідало, пов’язані з її народним героєм. Митецький стрілець Т., що простромлює за наказом тирана Геслера яблуко, покладене на голову своєму синові Вальтерові, – фольклорний образ, що має ходіння в легендах багатьох народів миру, однак у новій історії міцно співвіднесений з боротьбою швейцарського народу за звільнення від австрійського гніта. У Німеччині XVIII в. […]...
- Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків НЕДОУК Митрофан Терентійович Простаків – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про що повідомив Л. Н. Трефолев. Комедія Фонвізіна – це п’єса про недоука, про його дивовижне виховання, що перетворює підлітка в жорстоку й ледачу істоту. Слово “недоук” […]...
- Одного разу влітку Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: “Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи мало роботи в лісі!” Одного разу дядько повернувся додому раніше звичайного. Він приніс поранене совеня. Я вперше побачив цього птаха […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена і принцеси Бланшефлер. Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що й зачатий, і породжений він був у смутку й сумі. Один раз Т. заходить на норвезький корабель і починає грати в шахи з купцями. Захопившись грою, Т. […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два прагнення: уникнути поразки у війні й зберегти незаплямованої свою репутацію хороброго воїна й героя. У […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., […]...
- Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”
- Місце жінки у суспільстві
Categories: Твори з літератури