Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво”

Related posts:

1. Роман “Диво” Павла Загребельного: історична правда й художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками формувалася. Один з головних героїв Ярослав Мудрий несе в собі якість внутрішній конфлікт, це підкреслює […]...
2. Роман “Диво” – історична правда та художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками формувалася. Один з головних героїв Ярослав Мудрий несе в собі якість внутрішній конфлікт, це підкреслює […]...
3. Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я героя – Сивоок – було вигадано автором. Ті події, які відбуваються з героєм, є настільки […]...
4. Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. ІІ. Софія Київська, як витвір архітектури і мистецтва, сьогодні та в далекому ми­нулому. 1. Нетрадиційність будівництва храму. 2. Значення Софії Київської для сучасних поколінь. ІІІ. П. Загребельний про ідею часової двоплановості....
5. Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали рим­ські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збуду­вав Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже тисячу літ. Пам’ятники історії, архітектури, мистецтва живуть віками, а їх безіменні автори відходять у вічність, […]...
6. Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” розповідає нам про княжі часи. Читаючи його, ми занурюємося у світ давнього Києва, стежимо за будівництвом Софії Київської, переживаємо за долю Сивоока. І, звичайно, знайомимося із життям і політичною діяльністю одного із найвидатніших руських князів Ярослава Володимировича, якого в народі прозвали Мудрим. Автор крок за кроком розкриває перед нами […]...
7. Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. Саме Софія Київська стоїть в центрі роману Павла Загребельного “Диво”. Над багатьма складними питаннями б’ється […]...
8. Розгульність композиції роману Загребельного “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому “Диві” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує життя людей Русі, життя українців під час страшної чуми – фашистської навали. Розквіт України у […]...
9. Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, людяності, величі і сили народу, його волелюбності, нескореності, самовираження через символ собору звертаються автори двох […]...
10. Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під час правління Ярослава Мудрого виросла серед Києва Софія Київська – велич-іий собор. Про це диво […]...
11. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі, показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Ці рядки – камертон […]...
12. Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Скільки страждань випало на долю українського народу. Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім’ї, вбивали старих. Багато горя зазнала і родина рогатинського пана Гаврила Лісовського, про яку розповів П. Загребельний у романі “Роксолана”. “Кара була видно-таки зготована для всього Рогатина, бо не минало й трьох-чотирьох років, як на місто нападали чорні сили, палили його, грабивши, вбивали й полонили всіх, хто не встиг порятуватися в лісах…” У […]...
13. Історична романістика Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давне життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори “Диво”, “Смерть у Києві”, “Роксолана”, “Євпраксія”, “Первоміст”. Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність […]...
14. Відповіді до теми: творчість П. Загребельного 1. Яким був шлях П. Загребельного до письменництва? Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року в с. Солошине Полтавської області. 1941 року закінчив школу і відразу пішов добровольцем на фронт, брав участь в обороні Києва, був поранений. Після лікування у шпиталі знову пішов на фронт. 1942 року після тяжкого поранення опинився у німецько­му полоні. До 1945 року перебував у фашистських таборах смерті. Після звільнен­ня з концтабору працював у радянській […]...
15. Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не хотів робити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта. Але […]...
16. Образ Ярослава Мудрого в романі “Диво” Майже тисяча років минуло відтоді, як князював у Київській Русі Ярослав. Ллє й сьогодні ми з великим зацікавленням і захопленням читаємо про давні події далекого XI століття. Бо історія, як писав видатний український письменник Павло Загребельний, – це наше коріння, і чим воно глибше, тим міцніше ми стоїмо. Коли в Загребельного виник задум створити історичне полотно про Ярослава Мудрого, він перечитав усе, що стосувалося Софії Київської. Так з’явився роман “Диво” […]...
17. Розгульність композиції роману “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому “Диві” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує життя людей Русі, життя українців під час страшної чуми – фашистської навали. Розквіт України у […]...
18. Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”. Присвячена Агатангемові Кримському, поема ввійшла у збірку “Із днів журби”. Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть Вишенського – тільки в одній часті моя поетична функція, бо про своє печерне життя згадує […]...
19. Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” – І варіант ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Василь Стефаник по праву вважається найвидатнішим українським новелістом. У своїх творах він правдиво та досконало змалював трагічне життя селянства Західної України. Вона в той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Тоді смертність населення на заході України була чи не найбільшою в усій Європі. Тому, шукаючи порятунку від видимої загибелі, люди кинулися емігрувати – до Америки, до Азії, до Бразилії, до Канади. “Еміграційна гарячка” […]...
20. Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” – ІІ варіант ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У новелі “Камінний хрест”, що має символічну назву та базується на конкретному факті, В. Стефаник торкається болючого питання: еміграції селян за океан у пошуках кращої долі. Він показує, як крайня нужда жене селян з рідного краю на чужину. Письменник сам був свідком того, як з його села Русова сотні родин їхали до Канади і США. Еміграція галицьких селян до Америки була для […]...
21. Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” І. Причини масової еміграції селян Західної України до Америки. ІІ. Новела “Камінний хрест” – результат спостереженого і передуманого Василем Стефаником. 1. Зустріч Василя Стефаника з емігрантами у Кракові. 2. Прототип головного героя Івана Дідуха. 3. Іван Дідух – це образ-тип українського селянина-емігранта. ІІІ. Новела “Камінний хрест” – пам’ятник українським селянам-емігрантам....
22. Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” – ІІІ варіант ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант В. Стефаник реалістично зображував у своїх новелах життя селян Західної України, тяжке і нужденне сповнене цілоденної праці. На очах читача проходить одна за одною трагедії, викликані постійними нестатками. Зокрема, в новелі “Камінний хрест” селяни, втративши всі свої сили і здоров’я на рідній землі, збираються шукати легшого та кращого життя за океаном – у Канаді. Наприкінці XIX століття дійсно багато українських селян продавали […]...
23. Історична проза Павла Загребельного П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Історична проза Павла Загребельного Характеризуючи творчий доробок Павла Загребельного, можна сміливо казати про його жанрово-стильове розмаїття. Але особливе місце в його романістиці належить історичній прозі. Саме творами історичної белетристики – романами “Диво”, “Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”, “Роксолана”, “Я, Богдан” – він завоював популярність і увагу читача, яка з плином часу не меншає. Можна визначити, як мінімум, дві причини актуальності творів […]...
24. Мої враження від роману “Диво” Близько тисячі років на кручах біля Дніпра у стародавньому місті Києві підноситься величний Софійський собор. Древню священну споруду не могли знищити завойовники; вона протистояла злу на цій землі, вона осявала своїм духовним світлом життя наших предків, осяює наше життя, буде світити нашим нащадкам є щось містичне, таємниче, незбагненне у цьому нерозривному в часі духовному світлі. Не дивно тому, що образ Софії Київської надихав митців – поетів, художників, письменників – на […]...
25. Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році” Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців. Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, а вони співзвучні з художньою літературою. Історичною основою літописної “Повісті про похід князя Ігоря Святославича […]...
26. Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше минуле, про історію нашого народу, Батьківщину, її синів і дочок. Саме історичні романи принесли популярність Павлу Загребельному. І “Диво”, і “Первоміст”, і “Євпраксія” […]...
27. Історична основа поеми “Слово о полку Ігоревім” Події, відображені у “Слові о полку 1 Історична основа поеми І Ігоревім”, відбуваються у період феодального роздрібнення, коли безліч не великих князівств неохоче об’єднувались у державну спільність. Київська Русь у XII сторіччі втратила колишню могутність і здатність обороняти свої кордони. Велика, але слабка в економічному та військовому стані держава не мала достатніх сил для захисту від ворожих нападів. На останню чверть XII сторіччя припадає найбільша кількість кочових вторгнень на Київську […]...
28. Історія на сторінках романів Павла Загребельного Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори “Диво”, “Смерть у Києві”, “Роксолана”, “Євпраксія”, “Первоміст”. Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність цієї держави, […]...
29. Жанрова своєрідність дум, їхня історична основа Досить популярним і оригінальним жанром усної народної творчості України є народна дума. Дума – ліро-епічний твір переважно героїчного змісту про важливі події української історії. Дума – жанр народної творчості, який знаходиться на межі між епосом і лірикою. З одного боку, вона не може бути віднесена до епічних гворів, бо має багато показників ліричного жанру, римування, строфічність та ін. З іншого – так само не можемо зарахувати цей вид усної народної […]...
30. Історична основа поеми “Гайдамаки” – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки ви Сокою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається у поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів Коліївщини – повстання в Україні 1768 року. Сам поет походив з […]...
31. Історична основа поеми “Гайдамаки” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Т. Г. Шевченко багато своїх творів присвятив відомим історичним подіям в Україні. Він хотів нагадати своїм землякам: не завжди так було, що вони корилися панам. Були в Україні повстання, які хоч і жорстоко придушувались, але показали, що народ може і повинен боротися проти знущань з боку панів. В основі поеми “Гайдамаки” лежать події 1768 року. Це було гайдамацьке повстання, очолене Залізняком і […]...
32. Історична основа поеми “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Україно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Сувора й тяжка була твоя доля в минулому. Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких путах. Але в жорстокій багатовіковій боротьбі за краще своє майбуття була ти не сама. Допомагали тобі твої славні сини, котрі у будь-який момент були готові піднятися на захист своєї вітчизни. Яскраве відображення знайшла […]...
33. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися для Сивоока усвідомленням протиріч між бідними і багатими. Тому до нього на будівництво собору йшли “босі, без шапок, бідні, обірвані, він учив їх, працював в жив разом […]...
34. Історична основа поеми “Бояриня” Лесі Українки Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” належить до тих творів, які ще донедавна були не відомі читачеві. Вперше поема побачила світ 1914 року, вже після смерті письменниці. “Бояриню” було видано окремими виданнями 1918 і 1923 року, а вже до 1989 року вона не тільки не друкувалася, але ніде про неї навіть не згадувалося. Лише в 20-30-ті роки, у часи другої хвилі національного відродження, з’явилися поодинокі статті стосовно поеми, а потім – […]...
35. Історична основа п’єси Карпенко-Карого “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий – яскрава зірочка на українському літературному небосхилі. Написана ним у 1886 році п’єса “Мартин Боруля” – значний крок уперед у творчій діяльності. На створення твору автора наштовхнула реальна історія його батька, який прагнув долучитися до дворянства. Історично достовірним є і той факт, що герой так само, як і батько письменника, не досягнув мети через дрібну бюрократичну помилку. Але не тільки заради показу родинної анекдотичної ситуації писав твір автор, […]...
36. Історична основа та романтичний міф у поемі Дж Байрона Мазепа Життя та діяльність гетьмана Мазепи потребує глибокого й вдумливого прочитання. Його так звана “зрада” Петрові І під Полтавою 1709 року, можливо, була вкрай необхідним державним заходом, який, на жаль, зазнав краху? Адже відомо, що Росія навіть сьогодні не надає документів, які Богдан Хмельницький підписав з Московією. Що до цього часу ховають російські державні мужі? Подальша доля України у складі Російської імперії досить насичена промовистими фактами. Петро І, як відомо, провадив […]...
37. Історична основа поеми “Гайдамаки” У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки ви Сокою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається у поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів Коліївщини – повстання в Україні 1768 року. Сам поет походив з тих місць, де відбувалися події, тож мав змогу […]...
38. Історична основа роману “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Роман П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – значне досягнення української історичної прози XIX століття. Тарас Шевченко так писав у листі до Куліша 5 грудня 1857 p.: “Спасибі тобі, богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за “Чорну раду”. Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що […]...
39. Твір по літературі Історична основа “Думи про козака Голоту” Про мужніх захисників рідної землі наш народ складав пісні і думи. У найдавніших думах змальовано страждання українців у турецькій неволі, їхню втечу, прославлено воїнів-козаків – захисників рідного краю. У “Думі про козака Голоту” розкривається одна з найцікавіших і найтрагічні-ших сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, зображені в думі, належать до XVІ-XVІІ століття. У ті далекі часи татарські та турецькі військові загони часто, зненацька нападали на українські […]...
40. Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного Любов до рідної землі проявляється в бажанні бачити її багатою, вільною, в прагненні прикрашати диво-спорудами, уквітчувати садами і в готовності віддати за неї життя. Зі сторінок роману Затребельного “Диво” минуле промовляє до нас живим голосом народного митця і мислителя Сивоока, для якого світіння барв рідної землі ніколи не тільки не померкне, а забуяє ще яскравіше і від витвору його рук – Софіївського собору. “Цей собор вже з першого дня його […]...