Іліада характеристика образа Нестора

Related posts:

1. Іліада характеристика образа Терсита Терсит – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми, де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої ганьблення, позбавити його одягу й голим прогнати ккораблям. Після цього Т. замовкає й сідає під сміх війська. Незважаючи […]...
2. Іліада характеристика образа Париса Парис – син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в “Илиаде” – хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити двобій між Менелаем і П. , П. намагається ухилитися від сутички із грізним супротивником, і […]...
3. Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два прагнення: уникнути поразки у війні й зберегти незаплямованої свою репутацію хороброго воїна й героя. У […]...
4. Іліада характеристика образа Ахілла Ахілл – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на образу, що наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейцев, протягом 10 років осаждавших Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через цього ахейци терплять одну поразку за іншим. Але коли вождь троянцев Гектор убиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою образу й примиряється з Агамемноном. Могутній А. , якому захищає богиня Афіна, показує на поле […]...
5. Іліада характеристика образа Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса й смертної жінки Леди, дружина Менелая, викрадена сином пануючи Трої Парисом. Із всіх персонажів “Илиади” Е. найбільшою мірою втілює ідею пасивності людини, його абсолютної залежності від вищих сил. Е. не зі своєї волі покинула будинок пануючи Спарти Менелая, але лише корячись велінню богів і насамперед сваволі Афродіти, що примушує Е. підкоритися бажанням улюбленця богині – Париса, і стати його дружиною. Оскільки […]...
6. Іліада характеристика образа Андромаха Андромаха – дружина Гектора. А. з’являється в 6-й пісні, що описує зустріну з нею Гектора, що повернувся з битви в місто. А. благає його залишитися в Троє, але чоловік відмовляється. Потім А. відсутній у поемі аж до смерті Гектора, про яку вона довідається, почувши стогону матері Гекуби. А. оплакує чоловіка, а після повернення Приама, пануючи Трої, з табору греків ридає вже над тілом мертвого героя. Головна тема, що супроводжує образу […]...
7. Іліада характеристика образу Ахілла Ахілл – головний герой поеми, суворий і невблаганний воїн. У відповідь на зневагу, яку наніс йому Агамемнон, верховний вождь і проводир війська ахейців, впродовж 10 років що осаджували Трою, А. відмовляється від участі у війні. Через це ахейці терплять одно поразку за іншим. Але коли вождь Трої Гектор вбиває друга А. Патрокла, А. забуває про свою образу і примиряється з Агамемноном. Могутній А. Якому протегує богиня Афіна, показує на полі […]...
8. Іліада характеристика образу Гектора Гектор – син Пріама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. в усіх своїх вчинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради неї самої, то Г., дотримуючи свою честь, в той же час усвідомлює, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як в душі Г. борються два прагнення: уникнути поразки у війні і зберегти незаплямованою свою репутацію хороброго воїна і героя. В […]...
9. Іліада характеристика образу Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса і смертної жінки Леды, дружина Менелая, викрадена сином царя Трої Парисом. З усіх персонажів “Іліади” Е. найбільшою мірою утілює ідею пасивності людини, його абсолютній залежності від вищих сил. Е. не по своїй волі покинула будинок царя Спарти Менелая, але лише покоряючись велінню богів і передусім свавіллю Афродіти, яка змушує Е. підкорятися бажанням улюбленця богині, – Париса, і стати його дружиною. Оскільки […]...
10. Будденброки характеристика образа Томаса Томас – син консула Б., сенатор, один з головних персонажів у романі. Народився в 1825 р., умер в 1875 р. Після смертиотца став главою фірми й видною особою в місті. Багатьма рисами він зв’язаний зі старими традиціями бюргерства У ньому є спадкоємна непохитна чесність, енергія, розмах, сила волі, трудова завзятість. Будучи ще парубком, Т. зумів вивести фірму із застою завдяки удачам і винахідливості. Але своє бюргерське існування, торговельну діяльність і […]...
11. Собака на сіні характеристика образа Діани де Бельфлор Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. В основі сюжету лежить любов Д., “високошляхетної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горд і недоступна Д. закохується з ревнощів, довідавшись про любов Теодоро до служниці Марселі. Зруйнувавши любов Теодоро й Марсели, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. любов, Що Народжується, бореться в Д. з почуттям станової честі. Звідси постійна подвійність у її поводженні: Д. те зізнається в любові […]...
12. Іліада характеристика образів Зевса і олімпійських богів Зевс – верховний бог старогрецького пантеону. Усі події, описані в “Іліаді”, визначаються “волею Зевса”. З усіх олімпійських богів тільки 3. відкрито майбутнє: йому відомо все, що станеться в ході тривалої на багато років облоги Трої. Таким чином, 3. у поемі символізує абсолютну зумовленість подій людської історії і виступає втіленням вищого знання, недоступного іншим олімпійським богам і смертним. У стані богів відбувається свого роду розкол: усі небожителі так чи інакше виявляють […]...
13. Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
14. Людина-Невидимка характеристика образа Гриффина Гриффин – дивний незнайомець з невеликим багажем, що складається із двох валіз, заповнених паперами, книгами й загадковими посудинами, з’являється в будинку миссис Хол. Власницю будинку для постояльців він залучає готовністю надовго затриматися й пристойно платити. Головною вимогою, пропонованою Г. до господарки й мешканців будинку, є дотримання його суверенності й самітності. Насторожені загадковим поводженням “гостя”, жителі Айпинга незабаром викривають невидимку. Лише Кемпу, університетському приятелеві, Г. розповідає свою історію. Займаючись медициною, фізикою […]...
15. Собор Паризької богоматері характеристика образа Квазімодо Квазімодо – дзвонар собору Паризької богоматері. Сирота-Найда, він усиновлений архідияконом Клодом Фролло, одержує від нього дивне ім’я “Квазімодо” і стає його вірним слугою; за наказом архідиякона він невдало намагається викрасти танцівницю-циганку есмеральду, приймає за це болісне публічне покарання й, уражений її милосердям, переймається самовідданою любов’ю до цієї дівчини. Коли циганку, у свою чергу, засуджують на страту, йому вдається відняти її в катів і вкрити в соборі, що він потім поодинці […]...
16. Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
17. Горе від розуму характеристика образа Софія Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. […]...
18. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Павла Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Павло Петрович – дядько Аркадія Кірсанова, антагоніст Євгенія Базарова, аристократ, англоман, помірний ліберал” Наділений ефектною біографічною передісторією: блискуча кар’єра й світські успіхи перервані трагічною любов’ю, і далі з героєм відбувається зміна, що теж нагадує історію Лаврецкого, – герой знаходить вихід у відмові від надій на щастя й у виконанні морального і громадянського обов’язку, П. П. переїжджає в село, де намагається допомогти братові в його господарських перетвореннях […]...
19. Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй у любові. Вирішивши помститися “несподіваному суперникові”, Л. разом з іншими парубками затіває “веселе біснування”, від якого “душу як у раї”. За […]...
20. Мати характеристика образа Павла Павло – син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити в його ім’ї натяк на зв’язок з образом апостола. Перший рішучий учинок П. – опір побоям з […]...
21. Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав, давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих глав: “Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або гудять” , […]...
22. Травнева ніч або утоплениці характеристика образа Паночка-Русалка, утоплениця ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ Панночка-Русалка, утоплениця, – героїня стародавньої легенди, що в 1-й главі розповідає своєї улюбленої “формально-головний” герой повести, бандурист Левко. Пізніше, в 5-й главі, – чарівна помічниця Левко. П.-Р. у Гоголя повинна нагадати читачеві й про фольклорну традицію, і про таємничо-еротичних німф німецького романтизму, і про оперних персонажів. Указуючи на кинутий будинок біля лісу, Левко передає своєї улюбленої Ганне “розповідь” старих людей Ніколи у вдового сотників була дочка, […]...
23. Дубровский характеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова ДУБРОВСКИЙ Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, у яку закоханий двадцатитрехлетний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біле плаття повітової панянки; вихователька-француженка ; величезна бібліотека, складена в основному із французьких письменників XVІІІ в. і, що перебуває в повнім розпорядженні палкої читачки романів, – всього цього складового образа М., у різних сполученнях, властиві різним героїням Пушкіна. На стійкому тлі помітніше індивідуальні риси: скритність, […]...
24. Особисті згадки Нестора в “Повісті минулих літ” І. Першоджерела, якими послугувався Нестор, пишучи літопис. ІІ. Три оповідання із особистих згадок літописця. 1. Відкриття гробниці святого Феодосія 1096 року. 2. Набіг половців. 3. Похід Святополка на половців. ІІІ. “Повість минулих літ” – літературний виклад історії Київської Русі....
25. Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена і принцеси Бланшефлер. Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що й зачатий, і породжений він був у смутку й сумі. Один раз Т. заходить на норвезький корабель і починає грати в шахи з купцями. Захопившись грою, Т. […]...
26. Характеристика образа Огюста Дюпена в оповіданнях едгара По Дюпен Огюст – видатний логік, що присвятив себе діяльності слідчого, що розкриває механізм злочинів. Герой створеного По нового жанру “логічних” оповідань, Д. виявляється попередником Шерлока Холмса, еркюля Пуаро, батька Брауна. Людина, що володіє дивними аналітичними здатностями, він осоромлює неспроможну поліцію, розплутуючи надзвичайно таємничі справи. Д. – нащадок знатного роду, але, рано випробувавши “мінливості долі” і виявившись у жалюгідному положенні, він “втратив всю свою природну енергію, нічого не домагався в житті”. […]...
27. Страшна помста характеристика образа Чаклун СТРАШНА ПОМСТА Повість Чаклун – герой, що з’єднав у собі негативні риси всіх негативних персонажів циклу “Вечорів”. Чаклун – перша гоголівська спроба зобразити Антихриста. У цій спробі Гоголь опирався на новелістичний досвід німецьких романтиків і їхніх російських епігонів “Замок ейзен”, 1827). У фіналі повести образ К. одержує “міфологічне” тлумачення в дусі все того ж Л. Тику і народної космогонії сектантів-богумилов; “німецький” образ головного героя-лиходія уплетений у стилістичний візерунок українського пісенного […]...
28. Будденброки характеристика образа Ганно Ганно – син Томаса й Герди, представник останнього, четвертого покоління Будденброков. Із самого початку його життєвий шлях перебуває під знаком заходу, загибелі сім’ї. Хвороблива, слабка дитина, що плакала над “смутним” віршем у книжці, перетворюється із часом у хворобливо-чутливого юнака, що випробовує при кожному зіткненні з навколишньою його дійсністю жах і страх. Г. так само, як і його дядько Християн, обожнює театр. Але в порівнянні із Християном Г. – набагато більше […]...
29. Божественна комедія характеристика образа графа Уголино делла Герардеска Уголино делла Герардеска, граф – один з найтрагічніших персонажів “Божественної комедії”, що перебуває в дев’ятому колі Ада серед зрадників. Він з’являється перед Данте вмерзлої в крижане болото й люто гризуча потилиця своєму ворогові, архієпископові Руджери дельи Убальдини, що став причиною його жахливої загибелі. Оповідання У. про свою долю належить до числа найбільш страшних історій, почутих Данте від мешканців Ада. У. був правителем Пизи. Архієпископ Руджери, скориставшись внутрішніми інтригами, підняв проти […]...
30. Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
31. Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса. У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони висаджують на берег юнака, що виявляється племінником М. Тристаном, сином його зниклої сестри. М. полюбив Тристана як рідного сина, що викликає постійне невдоволення баронів. Образ М. – один із самих цікавих […]...
32. Євгенія Гранді характеристика образа Гранді Євгенії Гранді Євгенія – дочка Фелікса Гранді. Г. – велика й щільна дівчина, з округлою особою й сірими променистими очами, прекрасна величною красою й уродженою шляхетністю. До приїзду в Сомюр паризького кузена Шарля Гранді, столичного франта, Е. не замислюється ні про своє положення, ні про характер свого батька. Поява Шарля, у який Е. відразу закохується, будить у ній безліч нових думок і відчуттів: вона усвідомлює вбогість батьківського будинку, догадується про те, […]...
33. Тристан і Ізольда характеристика образа Ізольди Білявої Ізольда Белорукая – персонаж сказань про Тристане й Ізольду, сестра герцога Каердина, дружина Тристана. Одруження Тристана на І. особливо докладно осмислюється у романі Тома, де автор докладно аналізує, чому Тристан вирішив женитися й чому саме на І. Особливу роль тут зіграли ім’я: Тристан намагається замінити одну І. інший Немаловажної виявляється й краса І. Белорукой. Крім того, Тристана терзає ревнощі, він страждає при думці, що його кохана належить іншому. Бажаючи відволіктися […]...
34. Собор Паризької богоматері характеристика образа есмеральди Есмеральда – юна циганка-танцівниця в Парижу XV в. Красуня й сирота, не знаючих своїх батьків, вона по сюжеті роману стає предметом страсті декількох чоловіків: боягузливого поета Пьера Гренгуара, демонічного архідиякона Клода Фролло й виродка-дзвонаря Квазімодо. Однак вона сама байдужа до всім трьох і цнотливо закохана в четвертого – незначного й легковажного Феба де Шатопера, красеня капітана королівських стрільців. Ложно обвинувачена в замаху на життя капітана, а також у чаклунстві й […]...
35. Характеристика образа Кота в байках Жана де Лафонтена Кіт – персонаж багатьох байок Лафонтена, що втілює наполегливість і винахідливість у війні з мишами й пацюками, здатний здаватися м’яким і лагідним, але обладающий вправністю й залізною хваткою. К. у байках Лафонтена співвідносимо своєю спритністю з К. – персонажем народних казок. М’якість і гнучкість пластики К. передані в байці “Півень, Кіт і Мишеня”. У боротьбі з пацюками К. пускається на всілякі хитрості. У байці “Кіт і Старий Пацюк” центральним персонажем […]...
36. Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Маркіза де Караба Маркіз де Караба – придумане Котом ім’я його хазяїна, молодшого сина мірошника. Старші сини успадкували млин і осла, які можуть їх прокормити. Він же, одержавши в спадщину Кота, не може придумати нічого краще, ніж з’їсти його. Але завдяки діям Кота він стає чоловіком королівської дочки. Кіт улаштовує його долю, не присвячуючи у свої задуми. Навіть коли треба зобразити нещасний випадок у ріці, Кіт пропонує хазяїнові викупатися, а на допомогу кличе […]...
37. Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків НЕДОУК Митрофан Терентійович Простаків – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про що повідомив Л. Н. Трефолев. Комедія Фонвізіна – це п’єса про недоука, про його дивовижне виховання, що перетворює підлітка в жорстоку й ледачу істоту. Слово “недоук” […]...
38. Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й безсумнівною присутністю жіночих рис у характері, звичках, навіть вигляді схожого з ангелом підлітка, якого обожнюють […]...
39. Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ Старців Дмитро Ионич – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж. Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар опівночі, він, догадуючись, що це всього лише жарт, проте їде туди й бродить, закоханий, схвильований від надміру почуттів безмовністю й таємничістю ночі Наступного […]...
40. Характеристика образа Ункаса у творчості Купера Д. Ф Ункас – Швидконогий Олень – індіанець, син Чингачгука, останній представник плем’я могікан. Разом із Чингачгуком і Соколиним Оком служить провідником сестер Мунро, а потім рятує їх від полону й гине разом з Корою Мунро. У пошуках Кори попадає до делаварам, у яких колись виховувався й жив його батько, і стає одним з вождів плем’я. У. відданий своїм друзям, шляхетний, чесний. У Корі, коханій У., є частка негритянської крові; загибель В. […]...