Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів-байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами.
Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи ні домі сюжети, він наділяв їх рисами українського побуту середини XІX століття, а своїх героїн – рисами національної вдачі українців. Хоча багато творів автора й написані на запозичені сюжети, але байки Л. Глібова виходять 38 межі простого перекладу чи переказу.
Більшість із них сприймаються як оригінальні твори, у яких байкар критцкує як суспільні, пік і загальнолюдські вади.
У байці “Щука” сатирично змальовано сучасну авторові судову систему. На Щуку хтось до суду подав “бомагу”, про те, що вона іиробляла в озері такі речі, від яких не було нікому нормального життя. На той раз суддями були “якіїсь два Осли, одна нікчемна Пікапа та два стареньких Цапа”.
Як іронічно зауважує Л. Глібов, “усе народ, як бачите, такий добрячий та плохий”. За стряпчого до суддів була приставлена Лисиця, яка, за чутками, неодноразово брала хабар від Щуки. Судді не стали довго думати та вирішили винести вирок: повісити підсудну на вербі. Але слова попросила Лисиця, яка сказала, що “розбійницю таку не так судить годиться: щоб більше жаху їй завдать і щоб усяк боявся так робити, – у річці вражу Щуку утопити!” Незважаючи на парадоксальність такого вироку, усі підтримують пропозицію хитрої Лисиці – і Щуку кидають у річку.
Зрозуміло, чого варта така судова система.
Однією з поширених людських вад є дурість і пихатість. Саме вони найчастіше чинять шкоду і самому власникові, і тим, хто його оточує. Л. Глібов влучно висміює ці Негативні риси в байці “Жаба й Віл”, показуючи наслідки, до яких може призвести нерозумна поведінка. Дурна Жаба, побачивши Вола, хоче дорівнятися йому за розмірами, аби бути найкращою та здивувати всіх. Для того, щоб збільшитися, Жаба починає надуватися все більше й більше і, нарешті, лопається.
Як бачимо, героїню згубила власна дурість.
Зневага до людей надокучливих, ледачих, що живуть за рахунок інших і навіть не соромляться цього, висловлюється в байці “Муха й Бджола”. У творі протиставлені дві ідеології життя: чесного, хоч і сповненого важкої праці, і безсоромного, безтурботного. Бджола цілими днями працює, їй навіть ніколи присісти, зате до неї добре ставляться, поважають.
Муха ж тільки шукає, де би поживитися задурно, і тому кожний її ганяє, зневажає. Але їй байдуже, бо вважає себе найрозумнішою, оскільки може все одно обдурити людей, аби отримати від них те, що хоче. Такі хитрощі й засуджує автор. Наприкінці твору Л. Глібов іронічно зазначає, що байка адресована мухам, “щоб не сказали часом люде, що надокучив їм”.
Ми розуміємо, що серед людей багато таких, як Бджоли, але ж чимало зустрічаємо й Мух!
Художня форма, яка передбачена жанром байки, дає змогу показати різноманітні негативні прояви суспільного буття або людської сутності. Під масками тварин ми впізнаємо інколи своїх знайомих, а інколи самих себе. Тож кожна байка змушує читача замислитися, проаналізувати свої вчинки й зробити певні висновки.





Related posts:
- Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XІX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав із рук пера. У байках “Вовк і Ягня”, “Вовк і Кіт”, “Вовк і Вівчарі” Л. […]...
- “Щука” Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних суддів, яких легко можна перехитрити й заплутати. Цю тему Глібов талановито розвинув у байці “Щука”, […]...
- Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх […]...
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований стовп”, написана у 1891 […]...
- Чого навчають нас байки Л. Глібова. Байка Л. Глібова “Щука” І. Глібов – майстер-байкар. ІІ. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. ІІІ. “Страшний” вирок. ІV. Роль байки в літературі. Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася […]...
- “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Ліричний герой засмучений: осінь нагадує йому, що […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й плохенькими суддями, яка вимагала найжорстокішого вироку Щуці: Щоб […]...
- Актуальність творчості Леоніда Глібова Талант справжнього митця проявляється в тому, що його твори залишаються актуальними в різні часи і в різні епохи. Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав у 1853 році. Це був переломний період в історії Російської імперії: стара кріпосницька система заважала розвиватися новим капіталістичним відносинами. Настав час, коли необхідно було докорінно змінити життя суспільства. Скасування кріпосного права стало визначною віхою в житті усієї держави. Ніби передчуваючи такі зміни, частина поміщиків-кріпосників перестали турбуватися своїми […]...
- Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина Гаврилівна. Гімназичні роки Л. Глібова. З тринадцяти років Леоніда відвезли в Полтаву там влаштували в гімназію. Навчаючись у гімназії, Глібов дуже сумував за рідною домівкою. Ця туга вилилась у вірш “Сон” – це був перший […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III варіант Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці залишалися безкарними. Ось такі крутійства в суді й піддав Глібов нищівній […]...
- Чи актуальні байки Глібова в наш час? У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і любителів сварки, лицемірів і злодіїв. На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що народилися у далекому XIX […]...
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно – ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільшого визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра і благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований Стовп”, написана […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках Л. Глібова “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
- Епоха в байках Глібова Байка в Україні стала популярною в XVII ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа XVIII ст. Григорія Савича Сковороди. Послідовники Сковороди П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський і Є. Гребінка розвинули цей жанр далі. Класиком же української байки судилося стати Леонідові Глібову. На творчість Л. І. Глібова великий вплив мав “Кобзар” Тараса Шевченка та “Приказки” Євгена Гребінки. Вражений прочитаним, Леонід Глібов почав писати рідною мовою. Улітку 1848 року в його зошиті […]...
- Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто задумувався, що у них діють не тільки люди, але й тварини. І ці тварини теж бувають добрі і злі, що […]...
- Народності байок Крилова Народності творів Крилова можна простежити й мовою його байок. Досить зіставити, скільки прислів’їв він включив у текст байок і скільки створених їм рядків залишилося жити в мові на правах прислів’їв і приказок. І тих і інших – безліч. Наприклад, прислів’я “Можна б про це пісню проспівати, так щоб кого по юшку не зачепити” наведена Криловим у байці “Гусаки” у такій формі: Баснь цю можна б і боле пояснити Так щоб […]...
- Тематика байок Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно-пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб показати вищість скромності, гідності над пихатістю […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас I варіант У байці “Щука” йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів. Глібов викриває недалекоглядність суддів, якою і користується Лисиця. Коли суд призначив повісити Щуку на вербі, Лисиця пропонує втопити її в річці. Хитрій Лисиці зовсім не хотілося, […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II варіант Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. А стряпчим приставили Лисицю. Вирок суду: “У річці вражу Щуку […]...
- Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб показати вищість скромності, гідності […]...
- МОТИВИ ТВОРЧОСТІ Л. ГЛІБОВА Після видання валуєвського циркуляра про заборону українського друкованого слова один із кураторів Київського навчального округу наказав спалити 500 книг байок Глібова, котрі були призначені для шкіл, як “шкідливе видання, яке не повинне мати місце в народному училищі”. Наказ було виконано. Іван Франко називав Леоніда Глібова “найкращим українським байкописцем”. В “Энциклопедическом словаре Брокгауза и Эфрона” читаємо про байки Глібова, що вони “відзначаються чудовою українською мовою, гумором, знанням народного життя, простотою фабули […]...
- Актуальність байок Крилова У байках Крилова – побут і вдачі російського народу, його життєвий досвід, народна мудрість. За словами В. Г. Бєлінського, у байках виразилася “ціла сторона російського національного духу: росіянин практичний розум… з гострими зубами, які боляче кусаються. У них вся життєва мудрість, плід практичної досвідченості. І своїм власної, і заповіданої батьками з роду в рід”. У багатьох байках Крилова показане важке життя селян, що страждають від несправедливого суду, сваволі, важкої панщини […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і здається автору, що три верби схилилися […]...
- Достоїнства байок Крилова Хоча Крилов часто використовував сюжети езопа, Лафонтена, Марциала, його добутки абсолютно самостійні. Зрештою й Пушкін не гидував сюжетами французьких, давньогрецьких і давньоримських письменників! Але адже його “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” не є самостійним добутком, хоча являє собою вільний переклад з Горация. Справа в тому, що в байках Крилова з’явилося життя, а не гола дидактика, як в езопа, або сумовита надзидательность, як у Лафонтена. Композиція кожної байки дуже тверда, сюжет […]...
- Твір Тематика байок Євгена Гребінки Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб […]...
- Викривальна сила байок С. Олійника Відомий український поет-сатирик Степан Олійник з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Він не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої удари поет спрямовує проти утриманців, ледарів, хапуг, кар’єристів, хабарників, бюрократів, міщан у побуті та громадських взаєминах. Коли читаєш жартівливі мініатюри, гуморески, фейлетони, памфлети, здається, немов усе відбувається на […]...
- Поезія Л. Глібова “Журба’ перлина української лірики Леонід Глібов любив Чернігівщину, часто приїжджав помилуватися краєвидами, поблукати старенькими вулицями, відпочити на березі річки Снов. Під час одного з таких приїздів він замислився над тим, що ще недавно по цій землі ходив Тарас Шевченко, писав, малював, а сьогодні його вже нема. Так народилася поезія “Журба”, яка була покладена на музику М. Лисенка і стала улюбленою піснею кількох поколінь “Стоїть гора високая”. У поезії автор описав лагідну, ніжну теплу пору […]...
- “Журюся я над річною…”. Твір за поезією Л. Глібова “Журба” Ми знаємо видатного українського письменника Леоніда Глібова, передусім, як байкаря. Ми зачитуємось його байками, такими яскравими, розумними і надзвичайно легкими для сприйняття. Я впевнений, що всім до вподоби цікаві алегоричні образи, які діють у байках Глібова. Байки цього письменника не втрачають своєї актуальності з плином часу. Проте є й інший бік творчості Глібова як письменника. Не настільки відомий, як Глібов-байкар, проте не менш художньо обдарований є Глібов-поет. Коли вперше я […]...
- Жанрова своєрідність байок Крилова Байки, написані Криловим, розрізняються за своїм характером і виду. Деякі являють собою сатиричний памфлет, багато хто – оповідання у віршах, є байки – побутові сцени, є й алегорія^-алегорії-алегорії і т. д. Разюче широкий тематичне охоплення байок Крилова – вся Росія, від мужика до царя, представлена в них. Вістря сатири спрямоване проти дворян-тунеядцев, вельмож, бюрократів і хабарників, чиновників і суддів. Крилову очевидно, що безкарність шахраїв – наслідок непридатності системи керування державою. […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці “Щука” “Українським Криловим” називають найвидатнішого байкаря в Україні Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й плохенькими суддями, яка вимагала найжорстокішого вироку Щуці: Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк […]...
- Алегоричний і повчальний зміст байок Хто хоч раз у своєму житті прочитав байку, той ніколи її не забуде. Герої кожної байки кладуть цеглинку за цеглинкою, вимуровуючи совість. Саме вона є фундаментом, на якому колена людина будує своє життя. Світові відомо багато байкарів: Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов. Їхні твори дуже схожі, але це не дивно, бо викривають вони одні й ті самі вади, вихваляють одні і ті самі цінності. Всім відомо, що людина повинна жити за […]...
- Повчальний зміст байок Г. Сковороди Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітно. Він залишив своїм нащадкам, тобто й нам у тому числі, прекрасні ліричні вірші й романси, філософські трактати, глибина змісту яких не досліджена повністю й дотепер, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять свою актуальність… Всі ці добутки мають надзвичайну художню й значеннєву цінність, і не менш мені подобаються байки Григорія Сковороди. До того, як у Росії почав свою діяльність Григорій Сковорода, байки ще толком […]...
- Засудження моральних пороків у народних байках 6 клас Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з рота” засуджується любов людини до хвалькуватих речей. Рятуючись від ворони, рак почав її […]...
- Чому навчає байка? Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. ” Відомо, що основною ознакою байки є її алегоричність. […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках – ІІ варіант 6 клас II варіант Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і […]...
- Пафос життєствердження, десткие образи й гуманізм у творчесве Леоніда Андрєєва В 1905 році було написане оповідання “Християнові”, у якому нещадно викривається лицемірство царського суду. Оповідання високо оцінив Л. Толстой, а опис суду він назвав чудовим. Лицемірству й святенництву суддів Андрєєв протиставив чесність і порядність повії, що відмовилася прийняти церковну присягу під тим прийменником, що, займаючись ганебним ремеслом, вона не має права називатися християнкою. “Християнові” були сильним ударом по царському суді, а попутно й по церкві. Зрозумілий інтерес автора “Воскресіння” до […]...
- Роман “Розставання” Леоніда Бородіна Роман “Розставання” Леоніда Бородіна побудований навколо ідеї Бога. Його ліричний герой – московський інтелігент – вирішує почати нове життя. У творах Леоніда Бородіна – на раціональному, логічному рівні його проза суворо затверджує правоту християнської моралі, а всією своєю емоційною, почуттєвою плоттю буквально волає про принадності гріховного, безбожної, живої й вільного життя. Десь у Сибіру головний герой роману відшукує попа Василя і його дочка Тосю, що готова стати його дружиною. Ця […]...
- Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” – I варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас I варіант Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства. Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці “Цуцик”. Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір “і день, і ніч”, але життя його не солодке: Всього доводиться терпіти… Та ще й до того і їжа препогана, Хлиснеш помий, коли […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках – І варіант 6 клас I варіант Народні байки, як відомо, містять у собі мудрість, яку накопичував народ не одне покоління. В основному байки мають сатиричний характер, тобто висміюють ті моральні пороки, які притаманні кожному з нас. Байки вчать нас жити так, щоб наші дії не йшли всупереч нашому сумлінню. У байці “Миш, жаба і каня” мова йде про те, як миша і жаба почали бійку через ямку, не розібравшись у суті справи. […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно поєднав правду життя з кращими фольклорними традиціями. Саме це вдалося І. Нечую-Левицькому в повісті “Кайдашева […]...
- “Таємниця” Павла Петровича у романі “Батьки й діти”
- Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС
Categories: Твори з літератури