25 грудня ввечері над вулицями європейських міст задзвенять дзвони. Залунають пісні “Тиха ніч…” та подібні. Усі сядуть до святкової вечері, навіть ті, хто завжди лягав спати голодним. Так повинно бути на Різдво Христове, на згадку про те, що Святе Дитя народилося у стайні, бо для Нього не знайшлося місця серед поважних людей. На спомин про це у Святий вечір кожна людина повинна мати дах над головою і святкову страву.
Про це подбають благодійні товариства, дзвоники яких звучать раніше різдвяних дзвонів на вулицях і в офісах великих компаній. Таких, як “Скрудж і Марлей”. Та тут збирачам не пощастило: другий ще сім років тому помер, а перший вважає свій обов’язок перед голотою виконаним.
Його гроші вже пішли на утримання в’язниці, а всілякі доброчинства старий Скнара вважає марнуванням часу.
Отже, перед нами людина, яка давно вже перетворила серце на рахівницю.
Взагалі кажучи, у різдвяних оповіданнях ідеться про те, як жебрака Різдвяної ночі підберуть, обігріють, нагодують, поставляться до нього як до рідного. Потім відпустять і забудуть до наступної Різдвяної ночі. Але у повісті Ч. Діккенса усе не так. Мусимо лише здогадуватися, з чиєї ласки до Скруджа прийшов його колишній компаньон і показав, яке посмертне майбутнє вже готове для зарозумілого багатія. Він, сам Скрудж, уже скував той страшний ланцюг, який він тягтиме за собою невизначений час аж до Страшного Суду.
Скруджеві дана можливість здійснити дивну подорож у просторі і часі, переглянути своє життя. І вжахнутися. І дійти належних висновків.
Старий скнара сам знаходить гроші для бідарів і геплі почуття до небожа, який так щиро запрошував самотнього дядька на родинну різдвяну вечерю, проте був осміяний і вигнаний. Та все одно він з радістю прийняв його у своїй родині. Тиха ніч, Свята ніч… Хай у кожному домі буде тепло і бодай хоч крихта щастя!
Дзвонять різдвяні дзвони, нагадують людям про людське. Може, нове Дитя покладено у ясла, і на Нього величезними здивованими очима дивиться корова. А в затишній вітальні саме в цей час черговий Скрудж гортає сторінки і читає, як бездушна і зіпсована грішми людина повертає собі душу, і любов, і людяність… І, можливо, замислюється над долею власної душі.
Тут, на землі, і там… невідомо де…
Це ж як треба любити людину, щоб сподіватися на відродження такого виродка, як отой старий Скнара. Поважати Скруджа для автора неможливо, бо нема за що поважати. Але все одно любиш його просто так, без причин і пояснень.
Любиш і сподіваєшся: “Він пропадав і повернувся, був мертвий і воскрес”. І нехай це станеться у Святу ніч, як це написав гуманіст і чуйна людина Діккенс. Або в будь-яку іншу, тільки нехай станеться!





Related posts:
- Вивчення повісті Чарльза Діккенса “Різдвяна пісня у прозі” Сьогодні ми ознайомимося з видатним англійським письменником XІX ст. Ч. Діккенсом. Упродовж кількох уроків ми здійснимо уявні мандрівки у часі: побуваємо в Англії часів Діккенса, зазирнемо до контори Ебенезера Скруджа та відсвяткуємо Різдво з родиною Кретчитів. 7 лютого 1812 року у подружжя Джона та Елізабет Діккенс народився син Чарльз. Його батько був чиновником морської скарбниці, тож не міг похвалитися ні багатством, ні знатним родом. Спочатку родина жила в достатку. В […]...
- “Різдвяна пісня у прозі”. Що в житті людини найцінніше? У “Різдвяній пісні у прозі” Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу – Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому […]...
- Причини деградації особистості за твором “Різдвяна пісня в прозі” Ч. Діккенс, відомий англійський письменник XIX ст., прагнув звернути увагу суспільства на жахливу несправедливість щодо знедолених. Автор сподівався, що його твори допоможуть байдужим багатіям відкрити очі на справжнє життя, перевиховати їх, як це, наприклад, сталося у “Різдвяній пісні в прозі” з паном Скруджем, “людиною, що втратила душу” в гонитві за багатством. Маленьким хлопчиком Скрудж почувався дуже самотньо, біля нього не було нікого, кому б він міг розкрити свою душу. Помалу […]...
- Що головне в житті людини, чарльз діккенс, Різдвяна пісня в прозі У “Різдвяній пісні у прозі” Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу – Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому […]...
- Цитатна характеристика на тему: “Ставлення до Різдва героїв твору Діккенса “Різдвяна історія” Збирачі коштів для бідних: ” У ці дні нестаток відчувається особливо гостро, а достаток дає багато радості”. Рудокопи: “Усі вони були одягнені по-святковому”. Охоронці маяка: “Розпалили вогонь, потиснули один одному руки, побажали один одному веселого свята”. Клерк і його сім’я: “Усі тут були щасливі, задоволені один одним, раді святу, вдячні долі”. Фред: “Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво!” Тайні Тім: “Добре, що мене […]...
- Ебінізер Скрудж головний герой “Різдвяної пісні у прозі” Ч. Діккенса Один із найвідоміших англійських письменників XІX ст. Ч. Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість “Різдвяна пісня у прозі”. Головний герой твору – власник торгової спілки “Скрудж і Марлей” Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. “Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, […]...
- Гуманістичний пафос твору М. Рильського “Синові” Максим Тадейович Рильський був надзвичайно обдарованою, талановитою людиною. Відомий поет і учений-академік, літературознавець і літературний критик, фольклорист і етнограф, мистецтвознавець і лінгвіст. І все ж багатогранний талант Рильського виявився передусім у поезії. М. Рильський – поет-ерудит, людина великої загальної культури. Є у нього й своя улюблена тематика: упродовж усього творчого життя світлим акордом звучить мотив любові до Вітчизни, до свого народу, його культури й мови. Торкався М. Рильський і моральних […]...
- “Різдвяна пісня у прозі” – прояв віри в добру суть людини Одне з якнайкращих добрих і світлих свят – це свято Різдва. У кожного народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя, “Сніжна королева” Андерсена, цикл “Різдвяних повістей” Ч. Діккенса, серед яких “Різдвяна пісня у прозі” як прояв віри в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва. У творі Чарльза Діккенса чарівна сила Різдва – Духи Різдва – напередодні свята допомогли головному героєві – Скруджу – […]...
- У чому гуманістичний пафос повісті Е. Хемінгуея “Старий і море”? Повість “Старий і море”, на перший погляд, – твір, що не може бути бестселером. Сюжету закрученого точно бракує, та й герой дивний, якийсь негероїч – ний. Це старий Сантьяго, якому саме дуже не щастило з уловом. Був він старий і самотній, до того ж бідний настільки, що ні за що було й хліба купити. І все ж не випадково після всіх успішних і відомих романів Хемінгуей отримав нагороду саме за […]...
- Роздум за твором Чарльза Дікенса “Різдвяна Пісня” Англійський письменник-реаліст, найвідоміший представник соціально-побутової прози XІX століття. Г. Честертон зазначав, що Діккенс мав два великі таланти – вміння писати смішне та вміння змальовувати жахливе. Все це дійсно відображається в “Різдвяній пісні”. Основою сюжету різдвяної казки є диво святкової ночі. Відбувається якась подія – і починається духовне відродження людини, яка забула, щовона створена за образом і подобою Божою. Дверний молоток перетворюється на обличчя Джейкоба Марлі, що помер саме на Свят-вечір […]...
- Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці, очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли захопити місто, троянці ж зі своїми ватажками – Гектором та Парісом – не могли перемогти ахейців. […]...
- Гуманістичний пафос поеми Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі” І. Поема “Витязь в тигровій шкурі” – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя. ІІ. Гуманізм поеми : 1. Головні герої поеми. 2. Нездійсненні мрії Таріела та Нестан-Даріджан. 3. Зустріч Автанділа та Таріела. 4. Перемога кохання. ІІІ. Головна ідея твору. ІV. Нове для тих часів рішення в літературі....
- Гуманістичний пафос лірики М. Рильського останніх років Бо то був шлях не в трумну, а в життя, У вічність української колиски. Важкий, як біль, але без вороття – То був народжений поет Вкраїни. Л. Забашта Він України мав чарівну вроду, Носив її наймення гордолиць. Він виріс від суниць аж до зірниць. Великий гранослов свого народу. Д. Павличко “Третє цвітіння” М. Рильського – явище, унікальне в нашій літературі, – об’єднує чотири збірки поета “Голосіївська осінь”, “Зграя веселиків”, ‘”В […]...
- ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС РОМАНУ О. ГОНЧАРА “ПРАПОРОНОСЦІ” Українська культура має міцні гуманістичні традиції. Корені цього гуманізму – у світогляді нашого народу, у тих морально-етичних засадах, якими він керується протягом століть і які обстоює як найбільші свої духовні святині. Потужний гуманістичний струмінь пронизує творчість Григорія Сковороди і Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка, Павла Тичини й Олександра Довженка. Серед українських письменників, чия творчість наснажена глибокою любов’ю до людини, вірою в її моральну силу і красу, почесне місце […]...
- Гуманістичний пафос поеми “Витязь в тигровій шкурі” Поема Шота Руставелі “Витязь в тигровій шкурі” – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя. Учені вважають, що вона була створена наприкінці ХІІ – початку ХІІІ століття за часів правління цариці Тамари, “золотого періоду” в історії Грузії. Поема відбиває типові риси середньовічного епосу, але й відзначається глибоким гуманістичним пафосом. Гуманізм поеми проявляється уже в обраному сюжеті. Цар Аравії Ростеван – у похилому віці, та він не має спадкоємця. На престол він […]...
- Гуманістичний пафос, патріотичне звучання поезій Леоніда Кисельова Творча зірка Леоніда Кисельова зійшла на небосхил української поезії за зіркою Василя Симоненка, щоб з такою ж силою понести людям живе слово Поета із Божої ласки. Це слово вражає проникливим ліризмом і палким патріотизмом, поетичною філософією державотворення і своєю рятувальною суттю. Леонід Киселів був поетом двох мов, бо перші його вірші, відверто-сміливі й знакові, написані російською. Але вони несли потужний заряд українськості речника національно-державницької ідеї, символа свого часу: “… все […]...
- Ебінізер Скрудж – головний герой “Різдвяної пісні у прозі” Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Ч. Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість “Різдвяна пісня у прозі”. Головний герой твору – власник торгової спілки “Скрудж і Марлей” Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. “Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, […]...
- Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі “Злочин і кара” Пошуки добра і справедливості… Вони бентежать уми, розпалюють пристрасті. У зіткненні різних ідей і переконань митці намагаються знайти найвищу правду, ту єдино правильну ідею, яка може стати спільною для всіх людей. Пошуки справедливості інколи заводили Федора Михайловича Достоєвського в скруту, змушували виступати проти власних більш ранніх переконань. Але в найбільш складні для письменника і всього народу роки він продовжував шукати шляхи визволення людства від страждань, котрі несе з собою антигуманний […]...
- Тема твору Переродження Скруджа Твір за повістю Ч. Дінненса “Різдвяна пісня…”. Напередодні Різдва по вулиці йде людина. Зустрічні собаки, пригнувши голови, намагаються непомітно прослизнути мимо. Здавалося б, це люди повинні лякатися собак, а тут все навпаки. Перехожі, що зустрічаються з ним, не піднімають, як заведено, капелюхи над головою, щоб привітатися, не бажають щасливих свят, благополуччя. Вони теж намагаються швидше розминутися з цією людиною. Ім’я цієї чудернацької людини Скрудж. “Це був кремінь, а не чоловік. […]...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли вихованню усвідомленого розуміння спадкоємності і взаємозв’язків різних поколінь, відповідальності кожного за долю рідного народу і його самобутньої культури. Поряд з […]...
- Тема твору Визвольний пафос роману Ю. Яновсьного “Чотири шаблі” 1930 року вийшов друком найбільш “багатостраждальний” роман Юрія Янов-ського “Чотири шаблі”. Задум написати роман виник у письменника, коли він працював головним редактором Одеської кінофабрики. В цей час він познайомився і потоваришував із легендарним військовим діячем українського партизанського руху під час визвольної боротьби 1917-1920 років Юрієм Тютюнником. Саме він розповів письменнику чимало цікавого з тих героїчних часів із яскравими подробицями, деталями. Юрій Тютюнник теж мав героїчну біографію і міг стати прообразом […]...
- Різдвяна казка Диккенса Основою сюжету різдвяної казки є диво святкової ночі. Відбувається якась подія – і починається духовне відродження людини, яка забула, що вона створена за образом і подобою Божою. Дверний молоток перетворюється на обличчя Джейкоба Марлі, що помер саме на Свят-вечір сім років тому, кахлі голландської печі, на яких зображено сцени зі Священного Писання, раптом затуляє обличчя померлого, дух самого Марлі попереджає друга про наслідки життя без Божої іскри в душі, Духи […]...
- Розвиток соціальної та соціально-психологічної прози, нові теми й мотиви в прозі, ідеологічні тенденції в поезії й прозі – часть 1 У середині ХІХ ст. в українській літературі значно розширюється система головних літературних жанрів. Особливою різноманітністю жанрових форм позначалася поезія – від ліричного вірша до різнотипних епічних форм, від елегійної поезії до гумористичних “співомовок”, байок, сатиричних віршів. При цьому не тільки відбувався розвиток уже наявних жанрів, а й формувалися нові, зокрема такі синкретичні й поліфонічні, як ліро-епічна поема. Своєрідну взаємодію фольклорної та літературної стихій, що йшла ще від гуманістичних ідей і […]...
- Сучасний пафос твору Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли вихованню усвідомленого розуміння спадкоємності і взаємозв’язків різних поколінь, відповідальності кожного за долю рідного народу і його самобутньої культури. Поряд з […]...
- Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” поет зобразив реальну історичну особу – київського князя Олега. Про подію, яку описано у творі, […]...
- У чому полягає гуманізм твору Лонгфелло “Пісня про Гайявату’? Для кожної людини важливо, щоб вона була щасливою. Щастя ж неможливо без миру. Це розуміли і розуміють всі. Ось і в творі Лонгфелло Гайявата – син Місяцевої дочки Венони і Західного Вітру, син смутку, – робить все для встановлення миру, спокою. У першому розділі “Люлька миру” Владика Життя Гітчі-Маніту скликає на віче вождів і воїнів усіх племен. І ось як Лонгфелло передає їхній настрій: Зупинилися при лузі Вої з зброєю […]...
- Гумор у творчості Ч. Діккенса Один з найкращих англійських письменників XІX століття змалечку пізнав ЖИТТЯ у злиднях. Тяжкі умови існування не дозволили Діккенсу отримати освіту, проте саме життєвий досвід допоміг письменникові досягти матеріального добробуту. Вже перші романи Діккенса принесли йому всесвітнє визнання. Незважаючи на жебрацьке життя, Діккенс – письменник-оптиміст. Почуття гумору не зраджує йому ніколи. Одним із найкращих гумористичних романів автора є “Посмертні нотатки Піквікського клубу”. У творі йдеться про спортивні пригоди кількох джентльменів. Головним […]...
- Чому для втілення твору “Пісня про віщого Олега” Пушкін обрав саме жанр балади? О. С. Пушкін був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів – російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, що знаходилася на горі Щекавиці. Це і стало безпосереднім поштовхом для реалізації поетом свого художнього задуму. […]...
- Гуманістичний зміст оповідання “Гер переможений” Війна – страшне слово. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, а також на долю дітей, жінок, старих, що залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду та холоду. Але часто ми сприймаємо ті події тільки під одним кутом – очима наших співвітчизників, забуваючи, що по той, “інший”, бік знаходилися також чуйні, добрі, працьовиті люди. Вони також були […]...
- Подорож Скруджа у часі та просторі Напевне, в житті кожної людини настає час, коли вона змушена озирнутися на свій життєвий шлях і замислитися над власною долею. Здавалося, в житті Скруджа такий момент не настане ніколи. “Це був старий грішник – заздрісний, жадібний, твердий, як кремінь, але ніяке кресало не могло викресати з нього благородної іскри”. І торував він дороги життя, “нехтуючи людським співчуттям”. Щоб розбудити душу такої людини, потрібне диво. І Діккенс творить таке диво. У […]...
- Ідейно-художній аналіз твору Андрія Малишко “Пісня про рушник” Поєднавши два звичайних слова у своєму серці видатний пісняр А. Малишко створив чаруючу поезію, яку сповнив чаруючою ніжністю і простотою, задушевністю і безмежною любов’ю. “Пісня про рушник” Андрія Малишко стала вершиною пісенної творчості поета і жити їй судилася багато років. Вона була написана ще у 1959 році спеціально до художнього фільму “Літа молодії”. Фільм був недостатньо виразний, тому промайнув майже не помітно, і ось пісня залишилася у серцях і пам’яті […]...
- Містичний зміст твору Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” поет зобразив реальну історичну особу – київського князя Олега. Про подію, яку описано у творі, […]...
- Гумор у творчості Ч Діккенса. Тези Один з найкращих англійських письменників XIX століття змалечку пізнав життя у злиднях. Тяжкі умови існування не дозволили Діккенсу отримати освіту, проте саме життєвий досвід допоміг письменникові досягти матеріального добробуту. Вже перші романи Діккенса принесли йому всесвітнє визнання. Незважаючи на жебрацьке життя, Діккенс – письменник-оптиміст. Почуття гумору не зраджує йому ніколи. Одним із найкращих гумористичних романів автора є “Посмертні нотатки Піквікського клубу”. У творі йдеться про спортивні пригоди кількох джентльменів. Головним […]...
- Відповіді до теми: творчість Ч. Діккенса 1. Як біографія автора наклала відбиток на сюжет роману “Пригоди Олівера Твіста”? Жили на світі два хлопчики. Один – онук лакея і син чиновника, що постійно намагався “вийти в люди”, і все невдало. Коли батька кинули до боргової тюрми, хлопчикові довелося шукати роботу. Він знайшов: по шістнадцять годин на добу клеїв у складському приміщенні ярлики на банки з ваксою. Рано-вранці піднімався з холодного ліжка на околиці Лондона і тягнувся пішки […]...
- Характеристика образів твору “Лісова пісня”. Цитатна характеристика Лукаша та Мавки Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства. Тут можна зазначити конфлікт добра та зла, і питання творчої особистості в умовах реального життя, і питання конфлікту людини та природи, проблему існування згідно з природними схильностями, і звичайно ж, питання любові – як незвичайної […]...
- Чому перероджується Скрудж? Переродження Скруджа відбувається під час Різдва, а це період Добра і Радості. “Принцип Добра завжди перемагає, незважаючи на щонайневдячніші обставини і тяжкі перепони”, – так писав Діккенс про ці дні. Подорожуючи з духами Минулого, Теперішнього і Майбутнього, Скрудж починає розуміти, як багато він втратив у житті, і головне – перестав дивитися на світ як дитина, перестав радіти і перестав давати радість іншим. Час невблаганно іде, приходить смерть. Як про нього […]...
- Проблема людської гідності у романі Чарльза Діккенса “Домбі та син” Шкільний твір. Видатний англійський письменник Чарльз Діккенс у своїх творах наголошував на тому, що кожна людина неодмінно повинна мати почуття власної гідності. Саме людська гідність дає кожному з нас усвідомлення своєї особистості, потрібності людям. Це гордість за власні благородні вчинки, правдивість та чесність, вміння протистояти безчестю та аморальності. У своєму романі “Домбі та син” автор розмірковує про людську гідність, про те, як вона випробовується в різних життєвих ситуаціях. Малюючи свого […]...
- “Повість про два міста” Діккенса “Повість…” – другий і останній історичний роман Диккенса – складається із трьох книг. У першої повествуется про “повернення до життя” доктора Манетта, що довгі роки провів в одиночній камері в Бастилії. Банківський містер, що служить, Лорри й дочка доктора Манетта Люси відвозять його з Парижа в Лондон. Друга книга починається оповіданням про суд над Чарльзом Дарнеем і його рятуванні від смерті. Незабаром Люси виходить за нього заміж, і сім’я веде […]...
- Гуманістичний смисл роману “Пригоди Олівера Твіста” Роман Ч. Діккенса про пригоди хлопчика, у якого відняли навіть ім’я матері,- це твір високого гуманістичного смислу. Письменник примушує по-новому подивитися на загальноприйняті поняття про порядність, респектабельність, якими так пишалися його сучасники. Безумовно, зовнішні прояви гарного виховання важливі, але що за цими манерами, що за білим жилетом? Ч. Діккенс примушує читача разом з Олівером Твістом побачити виворіт життя. Як мало, виявляється, істинної доброти і співчуття в людях, котрі хизуються своєю […]...
- Тема любові в прозі І. А. Буніна Російська література відрізнялася незвичайною цнотливістю. Любов у поданні російської людини й російського письменника – почуття в першу чергу духовне. Бунін в “Сонячному ударі” принципово переосмислює цю традицію. Для нього почуття раптово виникаюче між випадковими попутниками на пароплаві, виявляється настільки ж безцінним, як і любов. Причому саме любов і є це п’янке, самозабутнє, раптово виникаюче почуття, що викликає асоціацію із сонячним ударом. Трактування Буніним теми любові пов’язана з його поданням про […]...
- “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи”
- Значення для російської літератури творчості Набокова
Categories: Твори з літератури