Наш національний пророк, великий український поет Тарас Шевченко любив рідну землю пристрасно, добре розумів свою відповідальність за її майбутню долю. Тому поет ставиться і до співвітчизників вимогливо, його слово нерідко сповнене пекучих докорів за їхню пасивність і байдужість. Зразком такої вимогливої любові є послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”.
Звертаючись до своїх земляків, Шевченко все-таки найбільше іронічних зауважень, докорів, спопеляючих характеристик адресує освіченим верствам, тим, хто мав би просвітити “найменшого брата”. Шевченко показує брехливий лібералізм, фарисейство і водночас хижацьке нутро “вболівальників” за “неньку Україну” – українських “панів і підпанків”.
Він пише про них з гнівною іронією та сарказмом: “…шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв…”; “…кайданами міняються, правдою торгують…”; “щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли!” Все це, як висловився один із сучасних дослідників творчості Т. Шевченка, звучить “мов ляпас по знахабнілій пиці” костюмних панів-патріотів.
Розвінчуючи фальшиве українолюбство поміщиків, поет із сучасного проектує свій погляд в минуле. Він скидає з п’єдесталів і лжезаступників народних з-поміж гетьманів і козацької старшини:
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття…
Затаврувавши своїм гнівним словом гріховні “діла” “земляків” у минулому й сучасному, Шевченко звертається й до “ненарожденних”, адже його послання – то глибокі філософсько-політичні роздуми над долею України. Афористичні пророцтва великого поета звучали пересторогою не тільки для його сучасників, вони особливої гостроти й актуальності набувають у наш час: “Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде”, “…і премудрих немудрі одурять!” Тим, хто використовує сьогодні народ як засіб для досягнення своєї політичної кар’єри, своїх корисливих цілей, варто прислухатися до пророчих Шевченкових слів: “Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори”.
Перепадає від поета і “найменшому брату”, “синам сердешної Украйни” – за їх рабську психологію, за примирення із самим статусом мовчазного раба. Проте гнівна критика в посланні не викликала зневіри, вона наснажувала українську інтелігенцію на боротьбу в ім’я національного самоствердження Батьківщини. Шевченкове послання “дружнє”, бо, прагнучи народові добра, кращої долі, поет показує шляхи їх досягнення.
Вперше в українській літературі було поставлено проблему мислячої еліти і народу як проблему національно-політичну. Тільки національне єднання, тільки громадянський мир, як водночас і просвітлення звільненого народу і своїми, й загальнолюдськими, “чужими”, духовними цінностями – ось що забезпечить Україні щасливе майбутнє.





Related posts:
- Гострота й актуальність послання Тараса Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Наш національний пророк, великий український поет Тарас Шевченко любив рідну землю пристрасно, добре розумів свою відповідальність за її майбутню долю. Тому поет ставиться і до співвітчизників вимогливо, його слово нерідко сповнене пекучих докорів за їхню пасивність і байдужість. Зразком такої вимогливої любові є послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”. Звертаючись до своїх земляків, Шевченко все-таки найбільше іронічних зауважень, докорів, спопеляючих характеристик адресує освіченим верствам, тим, хто мав би просвітити […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі народу. 2. Віра в перемогу й торжество справедливості. 3. Звернення до передової інтелігенції. ІІІ. Засудження перекручень історії України. ІV. Роздуми про самобутність української культури....
- Послання “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” Послання “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Цей твір своєю назвою вказує на адресата, до якого звертається Т. Г. Шевченко. А саме: до українців. У поемі воєдино пов’язано сатиру на панівний клас і авторське уявлення про те, яким має бути справжній патріот. Епіграф послання взято з Біблії, з першого соборного послання апостола Іоанна, у якому він закликав людей дотримуватись […]...
- “І мертвим, і живим, і ненародженим…” – послання Кобзаря нащадкам Доля України по-справжньому боліла Кобзареві. Велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу, усієї держави. Часто поет поєднує епічну розповідь із роздумами. У творі “І мертвим, і живим, і ненародженим…” епічної розповіді зовсім немає тільки напружене ліричне почуття і думки. За інтенсивністю емоцій та роздумів цей твір не поступається усім епічним драмам та трагедіям, бо осмислення становища України часів Кобзаря і було справжньою трагедією. Тарас Шевченко обирає жанр […]...
- Відображення почуття патріотизму в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше, щось таке, до чого вона ставилась з особливою шанобливістю. Для Тараса Шевченка такою святинею була рідна Україна та її народ. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, усвідомлення масштабності його історії і неповторності культури. Із творчої скарбниці Тараса Шевченка можна виділити твір, який, на мій погляд, чи не найглибше виявив патріотизм і почуття національної гідності поета. […]...
- Національне самовизначення в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Національне самовизначення в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Послання Т. Шевченка “І мертвим, і живим…” за своїм ідейним спрямуванням має гостро викривальний, сатиричний зміст. Серед ранніх поезій Шевченка ще не було такої, де б, як у посланні, викривались усі злочини українських панів перед народом. А злочини ці були страшні, і поет пророкує справедливу кару за них. І все ж він, звертаючись до сумління панів, сподівається, що […]...
- “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”- звертання до всіх українців Важко сказати, які вітри віяли взимку 14 грудня 1845 року в містечку В’юнища, але в цей день народився один з найвидатніших віршів української літератури. Повна назва цього твору “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє носланіє”. Адресатом послання є “земляки” поета, які знущаються та “шкуру деруть” “з братів незрящих, гречкосіїв”, запрягають людей у ярма та “орють лихо”. Хто ж вони, ці […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою думку, чи не найглибше виявляє патріотизм і почуття національної […]...
- Викриття конформізму української еліти у творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” Жанр послання був одним із улюблених у творчості Шевченка. “Дружнєє посланіє” землякам було написано в червні 1845 року у В’юниші. Подорожі Кобзари І Україною впродовж трьох років дали йому можливість познайомитися з українськими інтелігентами, патріотами, прогресивно налаштованими людми дворянського походження. Переважно це були нащадки козацької старшини, люди, від природи наділені неабияким розумом, прагненням до знань, вишні освіти, витончені аристократи духу, що на жаль, часто-густо зовсім не заважало їм водночас володіти […]...
- Національне самовизначення у творі “І мертвим, і живим, і ненародженим…” Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. У першу чергу проти них і спрямоване послання “І мертвим, і живим, і ненародженим…”. Автор вперше в українській літературі поставив проблему мислячої еліти і народу як проблему національно-політичну. В благальному звертанні-заклику він говорить […]...
- Опис та характеристика творів Тараса Шевченка “Заповіт”, “Сон” , “Кавказ”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”, “Мені однаково” “Заповіт” Історія написання Гостюючи на Переяславщині в грудні 1845 p., Шевченко серйозно захворів. У нього виникла невесела думка сказати людям останнє слово. Композиція, ідейний зміст За формою “Заповіт” – монолог. Складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку. Перші – вражають простотою, буденністю. Простежується логічний ланцюжок: слово “поховайте” – образ труни – висока могила – уся Україна, зігріта любов’ю […]...
- Національне самовизначення у творі Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим…” Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. У першу чергу проти них і спрямоване послання “І мертвим, і живим, і ненародженим…”. Автор вперше в українській літературі поставив проблему мислячої еліти і народу як проблему національно-політичну. В благальному звертанні-заклику він говорить […]...
- І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ТАРАС ШЕВЧЕНКО І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ Аще кто речеть, яко люблю Бога, а брата своего ненавидить, ложь есть. Соборно послание Иоанна. Глава 4, стих 20 І смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває. Тілько я, мов окаянний, І день і ніч […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим” Тарас Григорович Шевченко… Його феномен відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять. Шевченко для нас більше, ніж великий поет – він національний пророк і мученик, розіп’ятий і воскреслий. Шевченко – поет наскрізь соціальний і весь у сфері духовних проблем. Кобзарева правда на землі не просто антонім кривди. Він завжди йде від “духу істини, […]...
- Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим…” Є імена в нашій літературі, які ввібрали до себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія ось уже майже понад 150 років викликає у людей почуття захоплення своєю красою,- своєю силою і народною мудрістю. Шевченко Т. Г. прийшов у літературу тоді, коли чаша народного терпіння переповнилася вщерть. Неорганізований народний протест, не виявлений до кінця народний гнів збирався над […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…” Мета: виявити культурні й політичні чинники щодо на – писання програмового твору, з’ясувати його ідейно-тематичну спрямованість, пов’язуючи з національною історією; розвивати пам’ять, увагу, критичне мислення, вміння виразно й усвідомлено читати твори Т. Шевченка; робити виважені висновки і обгрунтований коментар; виховувати повагу до національних цінностей, здобутків українського народу; шану до історичного минулого рідного краю. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: портрет Т. Шевченка, текст твору, ілюстрації до нього, дидактичний […]...
- Мій улюблений твір “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Тараса Григоровича Шевченка – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Мій улюблений твір “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Тараса Григоровича Шевченка Безсмертне ім’я Т. Шевченка, його неповторні твори ось уже півтора століття живуть у серцях народу, у його мріях і сподіваннях, пробуджуючи в людях щирі й благородні почуття. Шевченко вийшов із народу, бачив його тяжке життя, гіркі сльози, він твердо вірив у сили свого народу, у те, […]...
- Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим…” Т. Шевченка Минають роки, століття; відходить у небуття покоління людей, змінюються звичаї, вірування, погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним новим століттям. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думки й помисли їх авторів завжди звернені до майбутнього, завжди чарують і надихають нові покоління. До таких скарбів світового значення належить творчість великого поета України Тараса Шевченка, який мріяв про вільну державу, її […]...
- Проблема морального обов”язку в творі “І мертвим, і живим” Т. Г. Шевченка Майже одночасно з поемами, перейнятими викривальним пафосом, закликами до розправи над гнобителями, Шевченко 14.12.1845 р., у роковини повстання декабристів закінчує політичну сатиру “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні, і не в Україні моє дружнє посланіє”, в якому, як видно вже у заголовку бринить зворушливий заклик до національного примирення й злагоди. Глибоке синівське почуття поета, який пристрасно жадав бачити свою батьківщину вільною, незалежною і процвітаючою, чуємо у […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою думку, чи не найглибше виявляє патріотизм і почуття національної гідності поета. Це – послання “І […]...
- Роздуми Т. Шевченка про долю рідного народу у творі “І мертвим, і живим…” Не бійтеся друзів – у найгіршому випадку вони зрадять; не бійтеся ворогів – у найгіршому випадку вони вб’ють; бійтеся байдужих, бо це з їхньої мовчазної згоди вершаться всі злочини на землі. Ці слова спадають на думку, коли перечитуєш полум’яний твір Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє”. На думку поета, з мовчазної згоди своїх байдужих дітей Україна поволі стає […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…”. КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАДЛЯ ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…”. КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАДЛЯ ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО 1. За що поет дорікає панству? А Вони багато їдять і сплять. Б Не читають класичної літератури. В Правдою торгують і Бога зневажають. Г Байдужі до долі дітей-сиріт. 2. Т. Шевченко називає Україну… А Великою руїною. Б Пограбованою і приниженою. В Квітучим раєм. Г Дівчиною-красунею. 3. Поет у творі критично ставиться до […]...
- Пророче послання Щоб звертатися до народу в цілому, треба бути генієм, але ніяк не менше: інакше таке звернення буде звучати фальшиво. Тарас Григорович Шевченко, наш національний пророк, у своїх творах неодноразово звертався як до своїх сучасників, так і до майбутніх поколінь. Є щось невловимо магічне в “Посланні” до мертвих, живих і навіть до тих, хто ще не народився. Кобзар передає цілу гаму почуттів, але в цій поезії немає солодкуватості й сентиментальності. Шевченко […]...
- “Послання до єпископів” Івана Вишенського Про життя Івана Вишенського існує небагато відомостей: невідомо, хто його батьки, коли він народився і де вчився. Родоїл він був з Судової Вишні, містечка біля Перемишля, але сам себе нерідко називав “Іоанн, інок з Вишні”. Приблизна дата народження Івана Вишенського у різних наукових дослідженнях визначається десь між 1538-1550 рр. У 70-х роках XVI століття він переселяється на Афон, найбільший у той час на Сході центр православного чернецтва. Там він певний […]...
- Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XІX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан Руданський захоплювався народним гумором, дотепністю і влучністю анекдотів. Поет виробив власний стиль комічного зображення типових […]...
- Актуальність проблем, порушених у драмі “Гріх” Володимир Винниченко – письменник незвичайної долі. Його творчість у перші десятиліття XX століття викликала чи не найбільший інтерес читачів, прокладала українській літературі стежку до інших культур. У багатьох його драмах є образи героїв, які борються не за особливе щастя, аза ідеали людства. Так, у драмі “Гріх” показана ідея служіння наваго народу. Автор подає два протилежні табори героїв: немолоді гуртківці – однодумці, революціонери, і жандарми охоронці старих законів та влади. Борці […]...
- Актуальність твору Уласа Самчука “Нарід чи чернь”? Улас Самчук довгі роки був відірваний від рідної землі, але доля далекої Батьківщини завжди хвилювала письменника. Усі його твори – тільки про неї і для неї. Йому боліло, що українці не почувають себе народом, нацією, перетворюються на “малоросів”, “хохлів”. “Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал… вповні і незастережно заслуговує на назву нарід. Ми не усвідомлюємо в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність […]...
- Актуальність проблем, порушених у драмі “Гріх” В. Винниченка Володимир Винниченко – письменник незвичайної долі. Його творчість у перші десятиліття XX століття викликала чи не найбільший інтерес читачів, прокладала українській літературі стежку до інших культур. У багатьох його драмах є образи героїв, які борються не за особливе щастя, аза ідеали людства. Так, у драмі “Гріх” показана ідея служіння наваго народу. Автор подає два протилежні табори героїв: немолоді гуртківці – однодумці, революціонери, і жандарми охоронці старих законів та влади. Борці […]...
- Актуальність творів Івана Карпенка-Карого сьогодні Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим знаменитих п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це якоюсь мірою випробовування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала людська спільнота заради […]...
- Актуальність проблематики п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Уже від моменту своєї появи на світ п’єса М. Куліша “Мина Мазайло” викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію “епохальним” для української літератури явищем. Остап Вишня говорив про п’єсу як про “надзвичайної краси річ”, а рівень художньої довершеності вважав недосяжним не тільки для критики, але […]...
- Актуальність проблеми національної свідомості українців ТвІр за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”. Вершиною комедійного таланту Миколи Куліша стала п’єса “Мина Мазайло”. Але в цій комедії автор порушує досить серйозну проблему. Проблему нп” ціональної свідомості українців, а також мовну проблему, яка не втратила актуй альності і сьогодні. Харківський службовець Мина Мазайло – головний персонаж п’єси – прагне будь-що пробитися до “власть імущих”. А щоб досягти цього, переконанні! він, слід зректися своєї предківщини, змінити “недоброзвучне” “плебейськії прізвище […]...
- Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час І. Найголовніші проблеми п’єси “Дикий Ангел”. ІІ. Проблематика, образи, конфлікти п’єси. 1. Визначальні принципи Платона Ангела. 2. Ставлення Ангела до своїх дітей. 3. Розуміння батька дітьми. ІІІ. Актуальність п’єси сьогодні....
- Актуальність п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” в наш час Другий цар із роду Романових Олексій Михайлович ставився до України як до завойованої території. Почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. Українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. І це було неминуче через чуже панування. А коли не було чужого панування, то треба було обціловувати “власть імущих”, як це і зробив за час своєї влади В. Щербицький, заборонивши друкувати українською мовою […]...
- І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. Рядки вірша – це наче голос тих, хто загинув в перших боях із фашистами, тих […]...
- Актуальність трагедії “Фауст” Вершинним твором німецького Просвітництва стала трагедія Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”. Роботі над цим твором митець присвятив понад шістдесят років. Він розпочав його ще в юності й повертався до нього протягом усього життя, тому можна вважати, що “Фауст” став результатом духовних та естетичних шукань Гете, синтезом його філософії. Цей твір письменник закінчив незадовго до смерті. Помирав він з єдиною думкою – про Істину. “Нема нічого більшого, ніж Істина. Який я радий, […]...
- Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час Коли читаєш поему Івана Франка “Іван Вишенський”, то відчуваєш, що кожний рядок, кожне її слово звернене до нас сьогоднішніх. Афонський чернець надзвичайною силою свого красномовства став на захист українства, виступив проти нищення народу, його віри і мови. І це був його вибір, який він зробив після порушення обітниці мовчати протягом десяти років. Ось він, немолодий самітник у печері на горі Афон, після довгої Молитви виходить із свого заточення, щоб подивитися […]...
- Актуальність п’єс І. Карпенка-Карого Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні його п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це в якійсь мірі випробування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала […]...
- Актуальність проблем п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” Микола Зарудний, побратим О. Коломійця, говорив, що той тради-ційний лише в одному – в безмежній любові до свого народу і театру, а в останньому він новатор. Тема п’єси “Дикий Ангел” не нова, сам автор назвав її “повість про сім’ю”. У ній, дійсно, йдеться про найдорожче – сім’ю батьків і дітей, працю, честь роду і його совість, спадкоємність поколінь. Про це писали майже всі письменники. Отже, перед О. Коломійцем стояло нелегке […]...
- У чому криється актуальність роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”? Відповідь шукаємо в межах визначеної проблеми. Кинемо ще один погляд на полтавський люд. Він тільки зразу видається безликою, безголосою, одноманітною масою. Насправді ж маємо цілий ряд конкретних постатей, таких несхожих одна на одну, за якими характери, особистості. Для “налізу тут найбільше прислужаться І та V розділи роману, та психологічні стани людей. Якщо Січ активізувала в людині всі найкращі риси характеру, вдачі, загострила виросле почуття відповідальності, 10 полтавський народ здебільшого мовчазний, […]...
- Актуальність творчості Леоніда Глібова Талант справжнього митця проявляється в тому, що його твори залишаються актуальними в різні часи і в різні епохи. Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав у 1853 році. Це був переломний період в історії Російської імперії: стара кріпосницька система заважала розвиватися новим капіталістичним відносинами. Настав час, коли необхідно було докорінно змінити життя суспільства. Скасування кріпосного права стало визначною віхою в житті усієї держави. Ніби передчуваючи такі зміни, частина поміщиків-кріпосників перестали турбуватися своїми […]...
Categories: Твори на різні теми