Головний персонаж “Подорожнього” як жертва війни

Related posts:

1. Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства? Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв’язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка – злочинець чи жертва суспільства? Якщо почати розгляд життєвої історії Василя Гридки, то можна простежити, хто і як потрапляє на дно суспільства. Бідували мільйони, а злочинцями ставали лише сотні. Чому вбивцею став Чіпка? Причин […]...
2. Нелюдськість війни Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменників писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна – кров, смерть, втрату дорогих людей. Один із таких письменників – німець Генріх Белль з Кельна. Його твори антивоєнної спрямованості перекладено 48 мовами світу. […]...
3. Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]...
4. Щастя миру і жах війни І. Мир і війна – слова-антоніми, поняття-антоніми. ІІ. Жах Другої світової війни, історичний досвід війни в літературі. 1. 1418 днів і ночей війни. 2. Українські письменники, що наближали свято Перемоги. 3. Народ – непереможний. 4. Розкриття понять “людство і зброя”, “мир і війна” у творах зарубіжних письменників. 5. Літературні герої О. Гончара, О. Довженка, М. Стельмаха. 6. Відгомін війни у мирні часи. 7. Війни сьогодні. ІІІ. Найвищий скарб – “мирний […]...
5. Протест проти війни у творчості письменників XX століття Протест проти війни у творчості письменників XX століття Письменники різних країн у своїх творах засуджували кровопролиття, виступали проти знищення людей, намагалися довести, що війна – це трагедія як для переможених, так і для переможців. Хемінгуей, Ремарк показують трагедію “маленької людини”, яка пройшла бойовими дорогами і залишилась, духовно скаліченою. Тільки-но вони встигли у своїх творах описати трагедію “втраченого покоління”, як у світі вже почалася підготовка до наступної бійні – до Другої […]...
6. Петя Трофімов центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Чехов нібито іронічно ставився до Петі Трофимову, зобразив його “недотепою” і тим самим висловив своє скептичне ставлення до революційного руху. Таку думку абсолютно необгрунтовано. Для того щоб зрозуміти це, треба згадати, хто і за яких обставин назвав Петю “недотепою”. Це говорить Раневська, роздратована тим, що Петя відверто висловив несхвалення її зв’язку з незначним і нечесним людиною. Раневська не в, змозі зрозуміти моральну висоту Петі, але вона відчуває, що Петя прав, […]...
7. Фредерік Стендаль. Жульєн Сорель – жертва власного честолюбства Анрі Марі Бейль, більш відомий як Фредерік Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змістом та обсягом думки роман “Червоне і Чорне”, датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерік Стендаль став свідком кримінальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його історію автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стріляє у матір своїх учнів, у свою коханку. У романі, де головним героєм […]...
8. Засудження жахів війни в творчості Василя Билова та Генріха Белля Друга світова війна була найжорстокішою, найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди закарбувалося воєнне лихоліття. Застерігаючи наступні покоління від повторення катастрофи, вони розповідають про жахи війни у мемуарах, кінофільмах, книгах. Білоруський письменник В. Биков брав участь у тій війні, був лейтенантом Радянської Армії, у тяжких боях за Кіровоград “загинув” – на монументі на честь полеглих було викарбоване і його ім’я, а рідним надійшла “похоронка”. […]...
9. Трагедія Другої світової війни у зарубіжній літературі Війна – це неприродний стан людини. Знецінюючи найбільшу коштовність на землі – людське життя, вона є трагедією як для переможних, так і для переможців. У Другій світовій війні і уряди, і народи країн антигітлерівської коаліції мали ясну позитивну мету: вони боролися проти фашизму. Тому література про цю війну мала, в першу чергу, антифашистську спрямованість, патріотичний пафос. Проте не менш вагомими тут є протест проти самої сутності війни як насильства над […]...
10. Тема війни в ліриці О. Т. Твардовського Почуття зобов’язання живих перед полеглими, неможливості забуття всього що було – основні мотиви військової лірики О. Твардовського. “Я живий, я прийшов з війни живий і здоровий. Але скільки я недораховуюся… скільки людей встигли мене прочитати й, може бути, полюбити, а їх немає в живих. Це була частина мене”, – писав поет. “Я вбитий під Ржевом” – вірш, написаний від першої особи. Ця форма здалася Твардовському найбільш відповідній ідеї вірша – […]...
11. Наталя – жертва суспільства Оповідання “Дзвоник” належить до дитячих оповідань Б. Грінченка, у яких письменник змальовує дітей, що занадто рано стали дорослими, їм довелося стати працівниками та няньками рідних та нерідних малят. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Увесь час поглинають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя. Така страшна сирітська доля випала й героїні оповідання “Дзвоник” – Наталі. Вся увага письменника зосереджена на показі моральних страждань дитини, що опинилася […]...
12. Жертва вечірня Дощовим листопадовим ввечері 186 р. в Петербурзі Марія Михайлівна – двадцятитрирічна багата вдова гвардійського ад’ютанта – починає вести інтимний щоденник, щоб розібратися у причинах своєї постійно поганого настрою. З’ясовується, що чоловіка вона ніколи не любила, що з сином, трирічним “кислим” По-лодькой, їй нудно, а столичний світло не надає ніяких розваг, окрім виїздів в Михайлівський театр на вистави з канканом. Нудьги не розвіює ні лист, отриманий Марією Михайлівною з Парижа від […]...
13. Уособлення вульгарності і її жертва Твір по оповіданню А. Чехова “Іонич”. Чехов є загальновизнаним майстром короткого оповідання. Основний його творчий прийом – максимальна концентрація інформації у відносно малому обсязі тексту, звідси така увага до деталей, звідси здатність зробити символічною саму звичайну життєву історію. У творах Чехова майже ніколи немає сюжету як такого – або він не настільки важливий, а найчастіше йде оповідання про одну подію, або відразу про те, що у простому сюжеті не викладеш […]...
14. Засудження жаху війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Генріх Белль народився 1917 року в Німеччині. А в 1930-х роках у Німеччині прийшли до влади фашисти. Багато лиха накоїли німецькі загарбники у світі й лише наші предки ціною мільйонів життів змогли зупинити фашизм, перемог­ти його. Але для наших дідів і прадідів усе було ясно: ворог прийшов на нашу землю, принісши з собою лихо, смерть, поневолення. Наші воїни гинули, захищаючи свою Батьківщину, гинули рятівниками й визволителями. Саме ця висо­ка місія […]...
15. Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні “Воля до життя” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО І варіант Під час другої світової війни О. Довженко був на фронті. Письменник бачив страждання нашого народу, а також був свідком його надзвичайного героїзму. Свої спостереження, які пізніше стали основою його творів, він занотовував у записній книжці. В оповіданні “Воля до життя” О. Довженко правдиво зображує трагізм війни, що калічить безліч людей. Адже лише один армійський хірург Микола Дудко за півтора роки на фронті оперував тисячі поранених. Надзвичайно вражає опис […]...
16. Степан Трохимович – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Біси” Основним, хоча і не єдиним, реальним прототипом С. Т. Верховинського з’явився відомий російський ліберальний історик-західник, друг А. І. Герцена Тимофій Миколайович Грановський. Джерелом відомостей про історика, якого письменник не знав особисто, послужила рецензія М. М. Страхова на книгу О. В. Станкевича “Т. М. Грановський” , опублікована в “Зорі”. 26 лютого 1869 року Достоєвський писав Страхову: “книжечка ця потрібна мені, як повітря, і як можна швидше, як матеріал, найнеобхідніший для мого […]...
17. У війни жахливе обличчя Висвітлення подій Великої Вітчизняної війни в літературі. Персоніфікація війни в особі російського солдата Андрія Соколова. Війна не жаліє громадянське населення. Зустріч солдата з сиротою Ванюшкою. Одна дорога солдата і Вані....
18. Засудження безглуздості війни в оповіданні Генріха Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – жахливе слово. Вона несе з собою стражданн смерть, поневіряння – усе, що руйнує гармонію людськи стосунків. Пройшовши криваве пекло жорстоких боїв та поло: будучи чотири рази пораненим, німецький письменни Генріх Белль до глибини душі зненавидів війну, яка зал шилася в його пам’яті “жахливою машиною отупіння”. Пр страшні роки фашистського терору, про воєнні злочин про вину німецької нації перед країнами Європи розпові письменник в найкращих своїх творах: “Де ти […]...
19. У війни недитяче обличчя Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”. Наше покоління, громадяни вільної України, не знає війни, хоча у світі то там, то тут відбуваються воєнні конфлікти. Але із розповідей представників старшого покоління, кіно ми знаємо про страхіття найжорстокішої війни XX століття – Другої Світової. Все доросле населення колишнього Радянського Союзу піднялося на захист своєї Вітчизни. У війні справді недитяче обличчя. Діти ставали до верстатів на заводах замість […]...
20. Подвиг чи жертва заради людей? Сміливий титан Прометей пройнявся глибоким співчуттям до людей, які жили в темряві й холоді, тоді як у богів на Олімпі був вогонь. Не злякавшись грізних попереджень головного бога Зевса про недоторканність вогню, Прометей викрав його у богів і приніс на землю. Титан знав, що його чекає страшна кара. Так і сталося: боги прикували Прометея до скелі, щодня прилітав орел, розкльовував ребра, випивав печінку, а на ранок тіло знову оживало, і […]...
21. Шерлок Холмс – мій улюблений літературний персонаж Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: “Собака Баскервілів” , “Доли-на жахів” , “Пригоди Шерлока Холмса” . ШерлокХолмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім ‘ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості.. КонанДойль створив науково-фантастичні романи: “Втрачений світ” , “Отруєний пояс” , “Маракотова безодня” , декілька історичних досліджень. […]...
22. Персонаж поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” Ситуація зустрічі Чичикова й Коробочки сюжетно повторює епізод з “Вия”: заблудлі бурсаки попадають у гості до сатанинського “бабусі”. Окремими рисами К. також нагадує відьом з “Вечорів на хуторі біля Диканьки” . Прізвище К. метафорично виражає сутність її натури: ощадливої, недовірливої, боязкої, недоумкуватої, упертої й марновірної. Коробочка “одна з тих матінок, невеликих поміщиць, які плачуться на неврожай, збитки й тримають голову трохи набік, а тим часом набирають потроху деньжонок у пестрядевие […]...
23. Головний герой оповідання в оповіданні Н. С. Лєскова “Лівша Головний герой оповідання – людин неосвічений, не позбавлений властивих росіянином недоліків, у тому числі дружби з “зеленим змієм”. Однак основна властивість Лівші – незвичайна, чудесна майстерність. Він утер ніс “аглицким майстрам”, підкував блоху такими дрібними цвяхами, що й у найдужчий “мелкоскоп” не побачиш. Образом Лівші Лєсков доводив, що невірно думку, вкладене у вуста імператора Олександра Павловича: в іноземців “такі природи досконалості, що як подивишся, то вже більше не будеш сперечатися, […]...
24. Зміст “Одіссеї” і повернення героїв із Троянської війни Особливо цікава друга поема “троянського циклу” – “Одіссея”, яку можна назвати енциклопедією давньогрецьких міфів і сказань. Якщо головним героєм “Іліади” є непереможний воїн, який ставить честь і славу вище життя, у “Одіссеї” ідеал принципово міняється. Її героя, Одіссея, відрізняє, насамперед, спритність, уміння знайти вихід з будь-якої ситуації. Тут ми потрапляємо в інший світ, уже не в світ військових подвигів, а у світ купецьких подорожей, що характеризує епоху грецької колонізації. Змістом […]...
25. Мій улюблений персонаж із повісті І. Франка “Захар Беркут” Найбільш відомим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. У повісті змальовано наших далеких предків – українських верховинців із Тухольської долини, які зуміли героїчно оборонити рідний край від жорстоких татаро-монголів. У зображенні історичного минулого письменникові допомогли художня вигадка та народна творчість, зокрема відома в Галичині і в Закарпатті легенда про […]...
26. Гомункулус – центральний персонаж другої частини трагедії Й. В. Гете “Фауст” Винахід Г., людиноподібної істоти, вирощеного в колбі шляхом хімічних реакцій, – коронна ідея середньовічної алхімії, що володіла умами протягом кількох століть. Данина цієї ідеї заплатили чи не всі представники “магічного природознавства”, в їх числі – Парацельс, з працями якого Гете був добре знайомий. У трагедії творцем Г. виявляється учень Фауста, Вагнер, який опанував науку “кристалізувати, що життя творила органічно “. Однак народження цієї істоти відбувається не без участі Мефістофеля. Тому […]...
27. Орися Петрівна Головлева – деспот або жертва сформованих обставин? На перших сторінках роману Салтикова-Щедрина Добродії Головлеви ця жінка з’являється перед читачем як розумна поміщиця-кріпосниця, глава численного сімейства. Орися Петрівна має життєву кмітливість, прагне будь-що-будь примножити своє господарство. Ця енергійна й наполеглива жінка досить деспотично поводиться стосовно членів сім’ї. Її бояться, ненавидять і дорікають у зайвій твердості. Наприкінці життя вона почуває себе нещасної й умирає в повній самітності, позбавлена любові рідних і близьких На перший погляд може здатися, що ця […]...
28. Ієшуа Га-Ноцрі центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Образ Ісуса Христа виникає на перших сторінках роману в розмові двох співрозмовників на Патріарших ставках, один з яких, молодий поет Іван Бездомний, склав антирелігійну поему, але з поставленим завданням не впорався. Ісус у нього вийшло цілком живий, а треба було довести, що його не існувало зовсім, “що всі розповіді про нього прості вигадки, звичайнісінький міф”. Цьому образу-міфу у романі Булгакова протиставлений бродячий філософ Ієшуа Га-Ноцрі, яким він є в двох […]...
29. Тема війни в російській літературі Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер Перебували за всіх часів зрадники й труси, але це була крапля в море. Війни ці називали вітчизняними, коли люди боролися за свою независимъсть; […]...
30. “Микола Джеря” і головний герой твору. Стисло Найбільшим творчим досягненням письменника-реаліста є його повість “Микола Джеря” . Персонажі твору поділяються на два ворожі табори: селян-кріпаків та представників панівного класу. Головний герой твору – Микола Джеря. Він любить волю і не може змиритися з рабством, зносити знущання і приниження. З гуртом селян він утікає від пана на сахарні, сподіваючись, що знайде там краще життя. Тяжкі поневіряння випали на долю Миколи… Багато років шукає він правду, але так і […]...
31. Головний герой Хосе Аркадіо Буендіа Габріель Гарсіа Маркес – видатний колумбійський письменник, автор романів, повістей, новел, лауреат Нобелівської премії, міфотворець ХХ століття, яскравий представник “магічного реалізму” в літературі, знавець історії, культури, фольклору та міфології Латинської Америки. Серед найбільш відомих творів – повість “Опале листя” , романи “Полковникові ніхто не пише” , “Лиха година” , “Сто років самотності” , “Осінь патріарха” , “Кохання під час чуми” , “Генерал у лабіринті” . Г. Гарсіа Маркес народився в […]...
32. Головний герой твору М. Хвильового “Я “ Новела М. Хвильового “Я ” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. Хвильовий хотів цим підкреслити типовість цього образу для 20-х років XX століття. Головний герой “я” – керівник однієї з більшовицьких трійок, що […]...
33. Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін’ – енциклопедія Великої Вітчизняної війни І. Безсмертя “Книги про бійця” . ІІ. Війна і люди на війні в зображенні О. Твардовського. 1. Головний герой поеми – народ. 2. Війна – важка справа: “На войне как на войне” . 3. Життя простого солдата під час війни. 4. Правда війни. 5. Патріотична ідея поеми. ІІІ. Популярність поеми О. Твардовського....
34. Показ війни як трагедії народу Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу з різних боків, М. Хвильовий, Г. Косинка, В. Підмогильний, 10. Яновський змалювали жахливі, криваві картині. […]...
35. Ебінізер Скрудж головний герой “Різдвяної пісні у прозі” Ч. Діккенса Один із найвідоміших англійських письменників XІX ст. Ч. Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість “Різдвяна пісня у прозі”. Головний герой твору – власник торгової спілки “Скрудж і Марлей” Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. “Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, […]...
36. Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, винахідливими, терплячими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло […]...
37. Роман А. Камю художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенційної літератури І. З історії створення роману “Чума”. ІІ. Смисл назви роману “Чума”. ІІІ. Ідея протиборства шквалу смерті – центральна думка роману. ІV. Стиль і жанр роману як засіб художнього осмислення подій війни. V. “Чума” – роман екзистенціалізму. (Людина – центр буття, це і є ідея екзистенціалізму. Роман “Чума” поставив людину у центр не тільки подій, викладених у формі хроніки, але й роздумів роману-алегорії. Камю створив роман-притчу, роман-пересторогу і попередження проти втрати […]...
38. Михайлик – головний герой повісті “Щедрий вечір” У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке припало на роки революції та громадянської війни. З героями цього твору ми познайомилися, коли читали повість “Гуси-лебеді летять” і дивилися на навколишній світ дитячими очима головних її героїв – Михайлика і Люби. У повісті “Щедрий вечір” вони вже трохи старші. Найголовніше для обох дітей тепер – навчання. Звичайно, їм хочеться у вільний час побігати, покататися на саморобних ковзанах. Михайлик […]...
39. Різноманітна поетика П. Тичини періоду Вітчизняної війни Події Вітчизняної війни – фашистський розбій на рідній землі, доблесні подвиги воїнів, героїка народу, незламність Батьківщини, дружба народів, міжнародне значення Вітчизняної війни – вимагали відповідних художніх форм втілення. Поезія П. Тичини відзначається жанровою різноманітністю: бойові пісні, гімни на честь Батьківщини, Червоної Армії, сумні роздумирозповіді про страждання Вітчизниматері, яка стогне в пазурах загарбників, реалістичні розповіді про героїв боротьби з фашизмом, сатиричні куплети типу частушки й гнівні викривальні вірші, які бичують мерзенність […]...
40. Зображення війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, винахідливими, терплячими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло […]...