Голосіївський парк

Related posts:

1. Осінній парк Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне […]...
2. З історії нашого міста Київ – моє рідне місто. Тут народилися мої батьки, тут народилась і я. Уже більше десяти років я росту і змінюю­ся разом із моїм містом. Історія Києва така багата, що всіх книжок у світі не вистачить, аби описати її детально. Коли ж я думаю про своє місто, мені чомусь згадується рік 1943, осінь. Тоді війська Першого українського фронту під командуванням генерала Ватутіна, наступаючи з плацдармів північніше Києва, прорвали оборону фашистів […]...
3. Осінній парк – ІІІ варіант 8 клас III варіант Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А […]...
4. Роль засобів увиразнення мовлення у романі Джона Чівера “Буллет-Парк” Джон Чівер – один з найвідоміших американських письменників XX ст., лауреат Пулітцерівської премії – романом “Буллет-Парк” викликав досить суперечливі судження американської критики. Неоднозначність сприйняття роману пояснюється тим, що задум автора стає зрозумілим тільки за умови усвідомлення іронічності його тону, яка надає твору майже фарсового характеру. Загальні теми, події, проблеми набувають у творі художньої неповторності і своєрідності звучання великою мірою завдяки засобам увиразнення мовлення. Характерною рисою образної системи Джона Чівера є […]...
5. Осінній парк – І варіант 8 клас I варіант Літо проминуло якось непомітно. Ось і осінь. Дерева виграють червоними барвами, немов їх запалили, тож вони і горять. Мене так і тягне до парку, де в цей час не дуже багато людей. Там дідусь на лавочці гріється під по-осінньому ласкавими променями сонця, а там молода матуся гойдає дитинку, бавить її жовтим листям. Повітря прозоре і чисте, ще тепле, пахне яблуками та вологою землею. Жовтогаряче листя ласкаво […]...
6. Осінній парк – ІІ варіант 8 клас II варіант Приємно теплим осіннім днем потрапити до парку. Ще навкруги все зелене: і трава, і дерева, але де-не – де поміж зелені – наче вогнище, палахкотить жовте чи червоне дерево. У цю мить хочеться взяти пензлі і малювати таку красу. Ось невеличке водоймище. Вода у ньому чиста та тиха, наче задумлива. А поряд з ним стоїть кущ, одягнений в жовте вбрання. Дмухнув вітерець – і жовте листя […]...
7. Київ – столиця України Згідно з легендою, основоположниками Києва були три брати й сестра: Кий, Щек, Хорив і Либідь. На честь старшого брата місто назвали Києвом. Київ – столиця України, є стародавнім містом, яке поділяється на дві частини: Верхнє місто, або давній Київ, та Нижнє місто, або Поділ. В Верхньому місті до наших днів збереглася частина старовинного муру – Золоті ворота. А ще тут є Софіївський собор та Києво-Печерська лавра. Це видатні історичні пам’ятники […]...
8. Відповіді до теми: творчість П. Загребельного 1. Яким був шлях П. Загребельного до письменництва? Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року в с. Солошине Полтавської області. 1941 року закінчив школу і відразу пішов добровольцем на фронт, брав участь в обороні Києва, був поранений. Після лікування у шпиталі знову пішов на фронт. 1942 року після тяжкого поранення опинився у німецько­му полоні. До 1945 року перебував у фашистських таборах смерті. Після звільнен­ня з концтабору працював у радянській […]...
9. Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас І варіант Мене дуже вразив твір “Печенізька облога Києва”, особливо той сміливий юнак, завдяки якому печеніги не змогли завоювати Київ. Адже лише його відвага, його кмітливість та спритність врятували ціле місто від загибелі. Саме ці якості не раз рятували людей в скрутних ситуаціях, але імена героїв не завжди запам’ятовувалися. Ім’я цього юнака також не збереглося, воно загубилося у століттях, але його подвиг живе і про нього ми дізнаємося […]...
10. Київ – столиця України – IІІ варіант 6 клас III варіант Згідно з легендою, основоположниками Києва були три брати й сестра: Кий, Щек, Хорив і Либідь. На честь старшого брата місто назвали Києвом. Київ – столиця України, є стародавнім містом, яке поділяється на дві частини: Верхнє місто, або давній Київ, та Нижнє місто, або Поділ. В Верхньому місті до наших днів збереглася частина старовинного муру – Золоті ворота. А ще тут є Софіївський собор та Києво-Печерська лавра. […]...
11. Що я знаю про Київ Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у ІX столітті. Відома легенда про створення Києва: три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь створили місто. Цьому міфу […]...
12. Пафос поезії воєнного лихоліття У грізні роки Великої Вітчизняної війни “під гул кривавий” на бій з ворогом йшло й художнє слово, що прирівнювалося до зброї і діяло безвідмовно. Прозові й поетичні твори, народженні духовним піднесенням, надавали захисникам рішучості відстояти рідну землю від нападника, разом з бійцями наближали перемогу. Діти йдуть, сміються… Матері з квітками Гей, радійте, люди, це наш день прийшов. Вірю я, так буде, знаю я, так буде, Сніг стече кривавий, у яри, […]...
13. Пам’ятник засновникам Києва На честь 1500-річчя Києва в парку було відкрито пам’ятник “Засновникам Києва”. Автор його, В. Бородай, працював над ним двадцять років. Його уяву полонили розумні й сильні люди, що заснували нашу славетну столицю. Стоїть скульптура понад самим Дніпром, і здається, що могутні хвилі гойдають човен, який прибув сюди з далекого минулого. На човні стоять, дивлячись удаль, три брати – Кий, Щек і Хорив, а поруч з ними – славетна сестра Либідь. […]...
14. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації в поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Поема Максима Рильського “Неопалима купина”, написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва, ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ 1944 року. Це був час, коли народ піднявся в єдиному пориві, був охоплений однією метою – відстояти рідну землю, не дати ворогові поневолити Батьківщину. Поема “Неопалима купина”, як і всі поеми М. Рильського воєнного часу, була пройнята патріотичним духом, закликала до боротьби з фашистською навалою. Всенародне піднесення пробудило й […]...
15. Що я знаю про Київ – ІІІ варіант III варіант Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у IX столітті. Відома легенда про створення Києва: три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь створили місто. […]...
16. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі М. Рильського “Неопалима купина” Поеми Максима Рильського “Слово про рідну матір”, “Н^ага”, “Неопалима купина” та збірки “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” читаються, як поетове зізнання у ніжній синовній любові до України, уславлення її історичного минулого. Поема “Неопалима купина” була написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва від фашистських загарбників. Вже сама назва викликає уявлення про щось вічне і величне. Біблійний кущ, що горів, не згораючи, з якого доносився голос Бога, […]...
17. Що я знаю про походження назви рідного міста Кожне місто має свої особливості, історію, культуру, назву. Є такі міста, що змінили своє ім’я. Звідки ж пішла назва нашого міста – Харків? Здається, що про заснування Харкова ми знаємо багато. Дійсно, проблема походження такого великого центру, як Харків, не могла залишитися поза увагою дослідників. Найбільш поширеною є версія, що Харків заснував козак Харитон, який завів собі хутор у цій місцевості. За версією Григорія Квітки-Основ’яненко, наше місто було засноване його […]...
18. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі “Неопалима купина” Поеми Максима Рильського “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” читаються як поетове зізнання у ніжній синовній любові до України, уславлення її історичного минулого. Поема “Неопалима купина” була написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва від фашистських загарбників. Вже сама назва викликає уявлення про їлось вічне і величне. Біблійний кущ, що горів, не згораючи, з якого доносився голос Бога, […]...
19. Моє рідне місто Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на березі водоймищ, покататися на човні, відвідати атракціони. В місті є три театри: оперний, драматичний та театр ляльок. […]...
20. ГІМН – ІВАН ФРАНКО 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН ФРАНКО ГІМН Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, […]...
21. Богдан Хмельницький в історії України Богдан Хмельницький – син украънського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко від Чигирина мав невеликий хутір Суботів. Ще зовсім молодим Богдан вступив до козацького війська. Уже скоро всі помітили, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний керівник. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Цецорою боровся поруч зі своїм батьком. Батько загинув у тій битві, […]...
22. Замріяне місто Микола Зеров, український письменник, як називали його сучасники, поет і метр української літератури 20-30-х років XX ст., щиро любив Київ. Своїм почуттям він звірявся у листі літературознавцю 3. Єфімовій: “Оглядати Київ треба навесні, коли цвітуть каштани і Дніпро ще не схожий на півдохле кошеня. Сіра й жовта цегла, червоні дахи, зелень,- і вулиці, що закінчуються повітряною ванною; скрізь залізні балкони з квітами – от Вам і ввесь Київ. Архітектура гарна […]...
23. Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся Олександр Олесь надзвичайно захоплювався історією рідного краю, зокрема такими героїчними її сторінками, як боротьба з іноземними завойовниками часів Київської Русі. У поезії “Печенізька облога Києва” автор достовірно змалював трагічне становище обложеної столиці міста Києва: А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні ввійти, Став людей косити голод, Став в могили їх нести. Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, що нагадують героїчні […]...
24. Рідне місто Київ Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки велике українське місто, а й крупний транспортний вузол. У ньому є залізні і шосейні дороги; […]...
25. Пам’ятник студбатівцям На цьому величезному гомінкому майдані ніби чуєш пульс мого великого міста. Тут святкують урочисті події, злітають до неба яскраві фейерверки. Тут звітують про досягнення і вирішують проблеми Харкова. Сюди, на найбільший майдан Європи, обов’язково приводять гостей міста. Навіть самі будівлі, що оточують майдан: сірі стрімкі контури Держпрому, світла громада університету, півколо військового університету – здається, звучать музикою, палкою, натхненною, і застигають скам’янілими акордами на землі. Майдан як море людських голів, […]...
26. Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так. Князь привів своє військо під Київ, сховав його в очереті біля Дніпра. Потім прийшов до міста, викликав із нього князів […]...
27. “І нема кращої землі, ніж наша земля…” Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, а тому Павло читав усе, що міг дістати. Любов до книги залишилася в нього на […]...
28. Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії. ІІ. Духовне єднання народу. 1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками. 2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства. 3. Головна роль народу у війні проти французьких завойовників. 4. Бородинська битва – кульмінаційний момент Вітчизняної війни. ІІІ. Вплив моральної стійкості армії, духу війська на фінал військових дій....
29. Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги У ті тяжкі часи, коли вирувала Велика Вітчизняна війна, патріотична тема в літературі набула особливо великого значення. Важливо було піднести дух народу, нагадавши про славні сторінки історії рідної землі, про людей, які присвятили своє життя Батьківщині. Коли в 1944 році було визволено від фашистських загарбників Київ, Іван Кочерга повертається до рідного міста і захоплено працює над історичною драмою “Ярослав Мудрий”. Чому драматурга зацікавила саме постать Ярослава Мудрого? Напевне, його приваблювало […]...
30. Відповіді до теми: творчість В. Підмогильного 1. Яким був початок творчості В. Підмогильного? Валер’ян Підмогильний народився 1901 року у степовому селі Чаплі Новомос ковського повіту під Катеринославом у селянській родині. Після закінчення початкової сільської школи Валер’яна віддають до Катери нославського реального училища. Уже відтоді він почав писати оповідання. 1918 року закінчивши з відзнакою училище, вступає на математичний факуль тет Катеринославського університету, пізніше навчається на юридичному. Л н 1919 році через скрутне матеріальне становище залишає навчання. Працює […]...
31. Добро і зло в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток” Про минуле нашого народу, про героїчну боротьбу проти Іноземних загарбників, про незвичайну силу і мужність руських воїнів, князів дізнаємося ми з історії України, літописів, творів на історичну тематику. Про напад печенігів на Київ розповідається в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток”. Михайлик – син князя Володимира, Молоденький ше був князенко, а вже вмів добре стріляти з лука, їздити на коні. “Славний був лицар князенко Михайлик-семиліток. Батько його дуже любив, любив його й […]...
32. Чому Київ називають серцем України? Київ посідає особливе місце в житті кожного українця. Величне місто сприймається не тільки як столиця України, а й як символ безперервності історичних традицій, осередок національної духовної культури. Київ був перетворений на столицю Русі ще в княжу добу. Тут знаходилася резиденція Рюриковичів. Монастирі – Михайлівський Золотоверхий, Києво-Печерський, Видубицький – були центрами розвитку книжності й малярства, а при Софіївському соборі діяли школа й бібліотека. Після руйнівної навали степових народів Сходу 1240 року […]...
33. Харків – моє рідне місто Наш рідний Харків – славне, цікаве та старе місто. Для кожного, хто хоч раз був тут, воно стало рідним, бо як затишно завжди повертатись туди, де тебе зустрічають з радістю, привітністю та любов’ю. На території Харкова жили люди ще до нашої ери. А у скіфсько-сарматські часи тут уже було поселення з ознаками міста. Але неодноразові напади кочовиків, монголо-татарська навала призвели до спустошення цього краю. А потім перші переселенці з Правобережної […]...
34. Київ – столиця України – IІ варіант 6 клас II варіант Місто Київ – це найстаріше і найкраще українське місто. Йому понад півтори тисячі років. Воно завжди було головним містом України. Є легенда, що його заснували три брати – Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і найстарший сказав, що тут вони закладуть місто для себе і приїжджих купців. І назвали його Київ. Стоїть він зараз на крутих зелених косогорах, над голубим роздоллям […]...
35. Київ – столиця України – I варіант 6 клас I варіант Київ… Це слово з глибокою шанобою промовляє кожний свідомий українець, бо виражає воно духовну близькість до землі батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. За легендою, три брати – Кий, Щек і Хорив – та їх сестра Либідь були засновниками Києва. Від Кия пішла назва Києва, від його братів – гори Щекавиця і Хоривиця, від імені сестри – річка Либідь. Київ – місто, оспіване […]...
36. Як тебе не любити, Харкове мій Мабуть, кожна людина вважає, що її місто або село, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі. Та це і зрозуміло, бо це місто – єдине, неповторне. Воно викохало тебе на своїх долонях, збагатило своєю касою, подарувало друзів. Ти – його частинка, його надія. Таким для мене є мій Харків: добрий і чесний трудівник, допитливий дослід – . ник, культурний діяч. Це друге за величиною місто України. Воно розташоване […]...
37. Історія створення поеми “Василь Теркин” Час зберіг дивний документ того років – щоденниковий запис Бертольта Брехта, зроблену в дні разигравшейся на батьківщині Твардовского трагедії: “И день і ніч на засніжених полях під Смоленськом бушує бій за достоїнство людини”1. Як це просто й точно: “за достоїнство людини”. Так трапилося, що повернення до Теркину збіглося із внутрішньою необхідністю написати про те, що раптом увірвалося в душу, загострило почуття синовней любові до Батьківщини, і в робочих зошитах з’являються […]...
38. Історична проза І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” – один з найкращих творів у вітчизняній літературі на історичну тему. В основу роману покладено переможний етап визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. У творі діють два ворожі табори – український народ і польська шляхта. Козаки є натхненниками і організаторами визвольної боротьби. Загони […]...
39. Ще 1845 року Шевченко написав свій невмирущий “Заповіт” Нарешті, наприкінці травня 1859 року, Шевченко дістає дозвіл на відвідини України на п’ять місяців. По дорозі він відвідує своїх знайомих, зустрічається з лікарем Козачковським, пише нові вірші, малює краєвиди, плаває з рибалкою на “дубі”, ловить рибу, захоплюється красою України. Хвилюючими моментами для Тараса Шевченка під час цієї подорожі були відвідини рідних сіл. Відвідав Корсунь, Моринці, Кйрилівку та інші. Як розповідають у спогадах, до Кирилівки Тарас Григорович прибув у жнива, у […]...
40. Утвердження незахищеності Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” сприймаються як поетове зізнання у ніжній синовній любові до […]...