За початковим задумом повість носила назву “Смерть судді”, спонукальною причиною її написання стала відома Толстому історія життя і передсмертної хвороби колишнього прокурора тульського суду Івана Ілліча Мечникова, а “опис простий смерті простої людини” передбачалося дати у формі записок головного героя. І. І. Головін був середнім сином чиновника, який зробив звичайну кар’єру, людиною середнім у всіх відносинах: в характері, поведінці, розумі. Веселий і товариський, І. І. відрізнявся підкреслено чесним, педантичним ставленням до своїх службових обов’язків, умінням гідно триматися в світі, де він інтуїтивно тягнувся до суспільства людей, що знаходяться на вищому ступені соціальної драбини. Після закінчення училища правознавства І. І. починає служити в провінції, піклуючись про те, щоб його життя відразу, набула приємного і пристойний, схвалюваний світлом характер.
Через кілька років служби герой стає судовим слідчим вже в іншій губернії. За цей час формуються і моральні підвалини життя І. І., не відрізняються скільки-небудь від загальноприйнятих у світі. Поступово він починає знаходити задоволення у відчутті влади над іншими людьми.
Приблизно в той же час відбувається зустріч з майбутньою дружиною, дівчиною з доброго дворянського роду, нареченою з невеликим посагом. І. І. одружується не стільки з любові, скільки тому, що так прийнято. З часом сімейне життя починає доставляти неприємності: ревнощі і причіпки дружини, сварки, непорозуміння між подружжям. Ці взаємовідносини стають постійними і спонукають героя шукати заспокоєння та особистої незалежності у службовій діяльності, в якій І. І. досяг найвищої майстерності.
Близько півтора десятка років життя І. І. текла по накатаній колії, “приємно і пристойно”.
Але одного разу, будучи обійденим по службі, І. І. відчув несправедливість по відношенню до себе і зважився зробити активні дії, несподівано для себе отримавши в результаті завидне призначення. Ця обставина на короткий час відновило взаєморозуміння між подружжям, пробудивши надії і плани на майбутнє. З жаром взявшись за обробку квартири на новому місці, І. І. випадково падає, забитих місць при цьому бік, що стає причиною його передсмертної хвороби, що призвела героя до переосмислення минулого і нового погляду на життя. Позбавлений скільки-небудь істотних інтересів, щирих уподобань і справжню мету в житті, І. І. з жахом усвідомлює порожнечу свого колишнього існування, брехливість життя оточуючих його людей. Ідеал “приємності і пристойності” розсипається під впливом болісної хвороби і нерозуміння близьких.
Рядовий за своєю внутрішньою суттю герой розуміє, що все його життя, за винятком дитинства, була “не те”, що існує головне питання життя і смерті, у момент якої людина звільняється від страху і бачить світло.





Related posts:
- Головний герой твору Зощенко “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” Першою блискучою перемогою нового Зощенко були “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” . З них почався щирий Зощенко – “не крайній”, не “початківець”, а той Зощенко, що стрімко швидко набирав висоту й з перших же кроків, “по виду без найменшого зусилля, як у казці, одержав визнання й у літературному середовищі й у зовсім неозорій читацькій масі” . Головний герой циклу “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” побував на германській війні й захопив […]...
- Іван Денисович – герой повісті-оповідання А. І. Солженіцина “Один день Івана Денисовича” Образ І. Д. як би складний автором з двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, вже немолодий боєць артилерійської батареї, якої у війну командував Солженіцин. Інший – сам Солженіцин, який відбував термін за горезвісної 58-й статті в 1950-1952 рр.. в таборі в Екібастузі і теж працював там каменярем. У 1959 р. Солженіцин почав писати повість “Щ-854” . Потім повість отримала назву “Один день одного зека”. У редакції журналу […]...
- Мій улюблений герой роману Л. Толстого “Війна і мир” Прочитавши роман-епопею Л. М. Толстого “Війна і мир”, я зрозуміла, що це один із найкращих творів світової літератури. І багато в чому він завдячує моєму улюбленому герою – Андрію Волконському. Князь Андрій Волконський одразу ж привертає до себе увагу, вигідно виділяючись серед інших героїв твору своєю щирістю, порядністю, розумом. Він критично ставиться до вищого світу, який зайнятий тільки неробством, називаючи їх “придворними лакеями й ідіотами”. Розмірковує над смислом свого життя, […]...
- Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
- Герой історичного роману А. К. Толстого “Князь Срібний” Образ Князь Срібний має легендарні коріння. Його прообразом є князь Микита Романович – відважний заступник за правду, герой, що часто зустрічається в російському билинному й пісенному епосі. Найбільш відома російська народна пісня, що прославляє чесність і героїзм Микити Романовича, включена Толстим у роман. Подібність із Микитою Романовичем підкреслюється ще й тим, що К. С. має те ж ім’я та по батькові. Зберігши зовнішні ознаки епічного героя, К. С. втратив у […]...
- Смерть душі фізична смерть самого Доріана Грея Якщо до твору брати епіграф, то варто було б звернутися до рядків вірша відомого поета М. Заболоцького: Душа обязана трудиться И день и ночь, и день и ночь. Що таке груд? Це творення. І якщо душа трудиться, то вона себе удосконалює. Всі душевні якості людини знаходять собі застосування. Це і співчуття, і милосердя, і доброта, і жалість – одне слово, все те, що ми називаємо духовними цінностями людини. Тобто коли […]...
- Мій улюблений герой з роману “Війна і мир” Л. Толстого Жити тільки так, щоб не робити зла, щоб не розкаюватись, цього мало. П’єр Безухов, персонаж роману “Війна і мир” Мій улюблений герой у романі Льва Толстого “Війна і мир” – хто? “П’єр Безухов, – скажете ви. – Це видно з епіграфа”. А от і ні. Андрій Волконський! А в епіграфі – вислів із розмови Андрія і П’єра. Хоча це говорить Безухов, але слова також стосуються Андрія. Я й сам не […]...
- Що ж це за уклад життя, що назавжди ввійшов у побут Іллі Ілліча На самому початку добутку ми можемо бачити його життя в Петербурзі. Увесь час Обломів “усе лежав і постійно в одній кімнаті, оді ми його знайшли, що служила йому спальнею, кабінетом і приймальнею…”. Кімната була обставлена старими добротними речами, і в ній постійно підтримувалася видимість порядку, але досвідчений погляд міг би помітити це “…бажання абияк дотримати йесогит неминучих пристойностей, аби тільки відскіпатися від них…”. Це і є “обломовщина” – пан, що […]...
- Образ Івана Флягіна у повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” Повість Лєскова “Зачарований мандрівник” була написана у другій половині XІX століття. У центрі цього добутку – життя звичайного російського мужика Івана Север’яновича Флягіна. Цей образ увібрав в себе усі риси народного характеру російської людини. Лєсков відзначає зовнішню подібність Івана Север’яновича з легендарним героєм билин Іллею Муромцем. “Це була людина величезного росту, зі смаглявим відкритим обличчям і густим хвилястим волоссям свинцевих кольорів: так дивно відливала його просідь. Він був одягнений у […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Маруся Кайдашиха Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була “… вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем”. Певна частина її життя припала на ті часи, коли була панщина, яка не могла не залишити будь-який слід у житті й характері людини. Маруся ще замолоду довго служила в панів, […]...
- Ліричний герой поетичної драми “Зів’яле листя” Івана Франка Поетична драма “Зів’яле листя” побачила світ 1896 року. До неї ввійшла інтимна поезія, що створювалася впродовж попередніх десяти років і певною мірою відбивала віддалені в часі моменти особистого життя автора. Водночас твори книжки є глибоким аналізом найінтимніших почуттів і переживань людини взагалі, що єднає Франкову збірку з аналогічними творами всесвітньої поезії – сонетами Данте й Петрарки, лірикою Гейне й Шевченка. Перевидаючи збірку в 1911 р., Франко зазначив, що “Зів’яле листя” […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” Та повісті “Перехресні стежки’ Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, яка побачила світ 1896 року. Коли читаєш ці вірші, складається враження, що […]...
- Російська природа у творчості в Петра Ілліча Чайковського Чайковський прокинувся рано, але встав не відразу. Він прислухався до співу лісових жайворонків. Десь за вікном куковала зозуля. Композитор устав, підійшов до вікна й побачив ліс, що йде вдалину. Десь там унизу на березі озера в нього було улюблене місце – Рудий Яр. Дорога до Рудого Яру йшла спочатку по просіці, потім березняками, потім через поламаний міст і, нарешті, нагору в сосновий бор. Він уявляв собі цей шлях і розумів, […]...
- Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Ось і прочитана повість. Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей Михайлик? Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна та улюбленої бабусі, […]...
- Чим сподобався і запам’ятався мені Павлусь – герой повісті А. Чайковського “За сестрою’? Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії України! […]...
- Автор, оповідач і герой у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” “Капітанська дочка” – історичний роман, написаний у формі мемуарів. У цьому романі автор намалював картину стихійного селянського бунту. Чому Пушкін звертається до історії Пугачевского повстання? Справа в тому, що ця тема довгий час уважалася заборонної, незручної, і історики практично не займалися нею або, якщо й займалися, то показували однобоко. Пушкіна виявив величезну цікавість до теми селянського повстання під предводительством Е. Пугачова, але він зштовхнувся практично з повною відсутністю матеріалів. Тоді […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно обмежені люди, які, крім своїх суперечок, не бачать нічого іншого в житті. Обмеженість Кайдашів і […]...
- Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники української інтелігенції. У пошуках рушійної сили письменник неодноразово звертався до освічених кіл, до української інтелігенції. […]...
- Тарас Бульба – герой повісті М. В. Гоголя Усе давало йому перевагу перед іншими: і похилі літа, і досвідченість, і вміння рухати своїм військом, і найсильніша від усіх ненависть до ворогів. М. В. Гоголь Тарас Бульба – головний герой повісті М. В. Гоголя – був “одним з числа корінних, старих полковників” і зміст свого життя бачив у боротьбі за незалежність Батьківщини. У своїх товаришах, козаках, він цінував хоробрість, сміливість. Коли сини Тараса, Остап і Андрій, повернулися додому з […]...
- Головний герой повісті “Старий і море” Ернест Міллер Хемінгуей – легенда американської літератури ХХ століття, лауреат Нобелівської премії. Людина-воїн, безстрашний мисливець і рибалка, він бачив сенс життя в двобої з перешкодами. Кореспондентом він побував майже в усіх “гарячих точках” планети, виступав на боці ополченців у буремній Іспанії 1936-1937 років, вистежував фашистські субмарини біля берегів Америки, брав участь у відкритті Другого фронту в 1944-му. У його філософсько-психологічних творах “Фієста” , “Прощавай, зброє!” , “По кому подзвін” , […]...
- Твір по вірші Лєрмонтова “Смерть Поета” Довідавшись про смертельну рану Пушкіна, отриманої на дуелі з Дантесом, Лєрмонтов спочатку створив текст вірша без останніх 16 рядків. Але коли йому стало відомо, що в придворних колах поширюють наклеп на Пушкіна, називаючи його винуватцем дуелі, Лєрмонтов був украй обурений. Своє обурення він вилив, як говорить Раєвський, в “відомому додатку”, що містив 16 рядків, перша з яких починається словами, що точно вказують, кому вони адресовані: “А ви, гордовиті нащадки Відомою […]...
- Мій улюблений герой повісті І. Франка “Захар Беркут” Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість “Захар Беркут”, створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим – молодший […]...
- Мій улюблений герой із повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання. З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати вірила, що дитину їй підмінили, підклали бісеня. Для розкриття внутрішнього світу малого гуцула Коцюбинський використовує дієслово “знав”: “Коли Іванові минуло […]...
- Мій улюблений герой з роману Івана Багряного “Тигролови” Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко покарано “за те, що… любив свій Нещасний край і народ…”. Григорій був патріотом своєї рідної […]...
- Образ Євгенія Рафаловича представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. І сама повість розпочинається сценою успішного закінчення захисту адвокатом селян, […]...
- Проблема честі і зради в повісті Івана Нечуя-Левицького “Князь Ієремія Вишневецький” Творчі зацікавлення Івана Семеновича Нечуя-Левицького надзвичайно широкі: письменника хвилювали проблеми українського селянства, життя української інтелігенції, давно відшумілі події рідної історії. Повість “Князь Ієремія Вишневецький” переносить читача у вируюче XVІІ століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів і селян; деспотизм панів, які усвідомлюють свою силу і владу, і беззахисне становище селян. Найповніше […]...
- Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, що йдуть на перші капіталістичні промисли і фабрики. Це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що […]...
- Автор і герой у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” У передмові до другого видання роману Лєрмонтов називає Печоріна “портретом, складеним з пороків всього нашого покоління”. Автор не відділяє себе від свого покоління, і між ним і Печоріним дійсно є схожість, і їх чимало. Тим не менш, Печорін – це не Лєрмонтов, і щоб у цьому переконатися, звернемося до лірики Лєрмонтова, а точніше – до його ліричного героя. Відомо, що Лєрмонтов протягом всього свого життя залишався романтиком. І хоча в […]...
- Проблеми честі і зради в повісті Івана Франка “Захар Беркут” Зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурам. Іван Франко все своє життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним робило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. Письменник відтворив гострі конфлікти між феодалом Тугаром Вовком і тухольською громадою, показав могутність народу в боротьбі зі своїми гнобителями. У творі образ Тугара Вовка наділений […]...
- Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор начебто реально доторкається до теми, яка актуальна і зараз – в – нас з вами. Невже через сто років, тобто у наш час, немає суперечок між […]...
- Основа повісті Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Уперше повість була надрукована 1830 року в “Отечественньїх записках” під назвою “Бісаврюк, або Вечір проти Івана Купала. Малоросійська повість, розказана дячком Покровської церкви”. Ця публікація зазнала втручання редактора журналу і викликала обурення Гоголя, який був дуже вимогливим і непоступливим шодо правок своїх творів, а тому письменник більше не співпрацював із цим журналом. В основу повісті “Вечір проти Івана Купала” покладено українські народні легенди, пов’язані з Івановим днем. За язичницьких часів […]...
- Герой повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємось про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння яких і породжує живу тканину його романів і повістей. В повісті “Кайдашеза сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї і порядки порефор-меного села. Два сина було у Омелька – Карпо і Лаврін. Вони дуже різні. І коли Лаврін – весела […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
- Що дало мені прочитання роману Л. Толстого “Війна і мир” Якби з якихось причин треба було назвати найбільший роман XІX століття, я б назвав “Війну і мир” Толстого. Джон Голсуорсі Я пам’ятаю, як лякала мене думка про те, що треба буде колись прочитати ці чотири томи з такою серйозною і нудною назвою, з нескінченними французькими цитатами… Але от “закінчена праця завзята”, прочитаний роман лежить переді мною, і я дивлюся на нього з відчуттям задоволення і подиву: відбувся і мій доторк […]...
- Почуття, що сильніше за смерть Тема кохання – одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв – Ромео і Джульєтту. Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати […]...
- Що таке смерть з точки зору маленького принца? Смерть для Маленького принца, на мою думку, нічого не означала. Він говорив: “Я помру, але я не покину тебе.” Хоча він і мертвий, але у душі і для свого друга буде живим. Хоча у нього такий вигляд, наче йому кепсько… наче він вмирає. Він думав, що це буде славно. Він буде дивитися на зірки і це буде так кумедно. Та коли людина втрачає життя, усе навколо помирає, а для цієї […]...
- Михайлик – головний герой повісті “Щедрий вечір” У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке припало на роки революції та громадянської війни. З героями цього твору ми познайомилися, коли читали повість “Гуси-лебеді летять” і дивилися на навколишній світ дитячими очима головних її героїв – Михайлика і Люби. У повісті “Щедрий вечір” вони вже трохи старші. Найголовніше для обох дітей тепер – навчання. Звичайно, їм хочеться у вільний час побігати, покататися на саморобних ковзанах. Михайлик […]...
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип українця, що вміє жити, творити і вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання позначило талант жінки, яка знайшла свій шлях, щоб залишитися на ньому своїм життям, а потім […]...
- Перебороти смерть У моїх руках оповідання О. Довженка “Воля до життя”. Це невелике оповідання сколихнуло мою душу. Воно зовсім змінило мої погляди на людей. Я гадала, що жити легко і весело, і тільки тепер зрозуміла, як помилялась. Коли читала оповідання, я, сама того не помічаючи, порівнювала себе з Іваном Карналюком. Далеко мені до нього. Та не тільки мені. Якесь невеличке горе – і вже сльози, згорблені плечі, похилена голова. А треба жити […]...
Categories: Твори з літератури