Герой-оповідач новели “В житах” – один із “блудних синів” України в нетрях громадянської війни

Related posts:

1. Григорій Косинка “В житах” В житах Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у стрижні. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі, любовно оглядає забрьохану колошу на штанях і сміється з мене крильцями бджіл: “Дізік, дізік…” – Дізік?! Я […]...
2. Аналіз новели “В житах” Г. Косинки Новела “В житах” входить до однойменної збірки Григорія Косинки й закріплює за автором звання “послідовника Стефаника”, бо новели Косинки сповнені психологізму, лаконічні, з імпресіоністичними домішками. Тим не менш, вони висвітлюють гострі соціальні процеси в українському суспільстві. Твір змальовує пошук сенсу буття крізь думки та відчуття головного героя Корнія Дзика. У новелі показана лише мить його життя, один день – ніби перепочинок – для встановлення внутрішньої рівноваги. Розповідь йдеться від особи […]...
3. Відлуння громадянської війни в новелах Григорія Косинки Ім’я Григорія Косинки належить до імен митців так званого “розстріляного відродження”, чий талант розквітнув у 20-х роках XX століття, але йому не довелося розвиватися, оскільки він був придушений радянською тоталітарною системою. Г. Косинку було заарештовано й розстріляно як “ворога народу” у 1934 році. Не стало одного, без перебільшення, з найкращих новелістів свого часу. Саме його Василь Стефаник назвав “своїм сином з Дівич-гори”, саме він був гідним продовжувачем традицій класичної української […]...
4. Відгомін громадянської війни в новелах Григорія Косинки Теперішня прізвище – Стрілець. Народився в с. Щербановка Обухівського району Київської області в сім’ї бідних селян. З 14 років переїхав жити в Київ. Рано почав працювати: чистильником взуття, канцеляристом. Закінчив вечірні гімназичні курси. Брав участь у громадянській війні. Протягом 1919-1922 гг. учився в Київському інституті народного утворення. Був членом літературного угруповання “Ланка”-МАРС. Був репресований і розстріляний. Прозаїк. Автор новел і оповідань, написаних в імпресіоністичній манері. Тема багатьох добутків – показ […]...
5. Драматизм революційної дійсності в новелі Г. Косинки “В житах” Новела Г. Косинки “В житах” – це як зупинена мить, це пошуки героєм порушеної гармонії. Герой-оповідач любить природу, тонко її розуміє, любить жіи ку, любить життя у всіх його проявах, а змушений переховуватися од усіх, вовком бродити в степу. Бо дезертир, котрому не зрозуміла, чужа й ворожа війна, від якої він прагне втекти, яку хоче забути, стоїть на межі життя і смерті. “Треба рушать! Поснідать би не вадило, а? Але […]...
6. Новела “в житах” – пошуки порушеної гармонії Історія написання твору Уперше надруковано у львівському журналі “Нова культура” . Виправлену й відредаговану автором новелу опубліковано в журналі “Життя й революція” . Отож датою пер­шодруку вважають 1925 р. Журнал “Життя й революція” вихо­див у Києві в 1925-1934 рр. 1924 р. М. Рильський писав: “Григорій Косинка весь виявля­ється на естраді, коли він публічно щось читає. Чи то буде його власне оббризкане радісною поранковою росою “В житах” , чи то Васильченкова […]...
7. Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних протиріч – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XXстоліття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-і роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину і час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя […]...
8. Д-503 – чоловічий “нумер”, головний герой-оповідач D – інженер і математик, конструктор і будівельник космічного корабля “Інтеграл”, назва якого символізує вершинну мета Єдиного Держави – “проінтегрувати безкінечне рівняння Всесвіту”. На початку роману D виступає як безумовний адепт тоталітарної ідеології – “ідеальної несвободи”. У той же час звертається увага на його волохаті руки – атавізм, явно протистоїть загальної “упорядкованості”. Почувши гру І-330 на роялі, D не може сміятися над стародавньою музикою, як інші “нумера”, і це турбує […]...
9. Автор, оповідач і герой у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” “Капітанська дочка” – історичний роман, написаний у формі мемуарів. У цьому романі автор намалював картину стихійного селянського бунту. Чому Пушкін звертається до історії Пугачевского повстання? Справа в тому, що ця тема довгий час уважалася заборонної, незручної, і історики практично не займалися нею або, якщо й займалися, то показували однобоко. Пушкіна виявив величезну цікавість до теми селянського повстання під предводительством Е. Пугачова, але він зштовхнувся практично з повною відсутністю матеріалів. Тоді […]...
10. Розвінчання романтики більшовицької революції та кривавої громадянської війни Невже було це так? А може, то примара? Не знаю? Не скажу? І пахне бур’янами, а може, й чебрецем… а по ярках – огні? …огні… …огні… М. Хвильовий. Жовтнева революція… Скільки сподівань, скільки прагнень, скільки таємничих бажань про “тихі озера загірної комуни”, скільки романтичної віри в торжество революційних ідеалів. Це був початок нового етапу активної громадської дії, кипучої творчої енергії, могутньої хвилі в розвитку людських, суспільних і національних взаємин… Але […]...
11. Наскрізний пафос життєствердження в новелі Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя часу митці намагалися у відповідності зі своїм світоглядом […]...
12. Наскрiзний пафос життєствердження в новелi Григорiя Косинки “В житах” Тривожним, важким i повним нерозв’язних протирiч – саме таким постає перед нами час революцiйних та пореволюцiйних подiй в Українi XXстолiття iз творiв визначних майстрiв слова, дiяльнiсть яких припала на 20-30-i роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посiдають одне з чiльних мiсць серед правдивих iсторiй про людину i час, написаних безпосереднiми свiдками, учасникам тих подiй. Та попри жахливiсть, нелюдське обличчя часу митцi намагалися у вiдповiдностi зi своїм свiтоглядом вiднаходити […]...
13. Трагедія громадянської війни 1. Війна – трагедія для мирних людей. 2. Ентузіазм військ першого заклику. 3. “Сьогодні брат, а завтра – ворог”. Будь-яка війна – це більша трагедія для народу, у чию країну вона приходить Шолохов у романі “Тихий Дон” майстерно описує це народне нещастя. Перша світова війна випереджала цивільну. І багато козачих станиць уже повною мірою відчули тяготи воєнного часу. Кожна з них уже зібрала й відправила своє військо першого заклику. Багато […]...
14. Формування нової людини в епоху громадянської війни Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” : “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби відсівається, все сьогодення загартовується, росте, розвивається в цій боротьбі. Відбувається […]...
15. Людина у вогні громадянської війни В одному з листів Колеснікова Фадєєв писав: “Війна – більша й сувора вихователька. До цього часу ми вже випробували багато важкого, бачили трупи замучених карателями селян, втратили в боях багатьох людей, які встигли полюбити… Знали про дивовижні звірства в контррозвідках білих”. Але потім він пише, що “декого з колишніх товаришів ми тепер, не здригнувшись, розстріляли б, якби він потрапив до нас у руки, інших ми нехтували, про інших шкодували, що […]...
16. Тема громадянської війни в романі Яновського “Вершники” Тема громадянської війни стала провідною у творчості Ю. Яновського. До цієї теми звертався він у новелі “Чотири шаблі”, а потім у романі “Вершники”. У чому ж особливість подання цієї теми письменником? Передусім у підході до зображуваного матеріалу. По-перше, незважаючи на ідеологічні реверанси, конче необхідні в ті роки, роман “Вершники” порушує проблеми загальнолюдські: сім’я, рід, честь, батьківщина. Розглядаються проблеми на матеріалі національному, а отже, всі події конкретизовані, поєднані з українською історією. […]...
17. У чому бачить М. А. Шолохов трагедію громадянської війни? И там, і тут між рядами Звучить той самий глас: “Хто не за нас – той проти нас. Немає байдужних: правда з нами”. А я коштую один меж їх У ревучому полум’ї й димі И времи силами своїми Молюся за тих і за інші. М. А. Волошин Громадянська війна – трагічна сторінка в історії будь-яких націй, тому що якщо у визвольній війні нації захищає свою територію й незалежність від чужоземного […]...
18. Героїко-романтичне зображення громадянської війни у романі Розгром Фадєєва А. А Нас водила молодість У шабельний похід, Нас кидала молодість На кронштадтський лід. Бойові коні Несли нас, На широкій площі Вбивали нас. Але в крові гарячкової Піднімалися ми, Але ока невидющі Відкривали ми. Виникай співдружність Ворона з бійцем, – Зміцнюй мужність Сталлю й свинцем. Щоб земля сувора Кров’ю минула, Щоб юність нова З костей зійшла. е. Г. Багрицкий У романі “Розгром” яскраво відбилися риси такого літературного напрямку, як соціалістичний реалізм Фадєєв […]...
19. Тема громадянської війни у романі Ю. Яновського “Вершники” І. “Вершники” Ю. Яновського – роман про громадянську війну на Україні. ІІ. Жахливі сторінки історії України на сторінках роману “Вершники”. 1. Своєрідність і оригінальність роману. 2. Роман “Вершники” – це болючі роздуми митця про непростий час нашої історії. 3. Політичні настрої у 20-ті роки XX століття – на сторінках роману “Вершники”. НІ. Роман “Вершники” Ю. Яновського та його антивоєнна спрямованість....
20. Тема Громадянської війни у романі Булгакова “Біла гвардія” Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” присвячений подіям Громадянської війни. “Великий був рік і страшний по Різдві Христовому 1918, від початку ж революції другий…” – так починається роман, у якому розповідається про долю сім’ї Турбиних. Вони живуть у Києві, на Алексеевском спуску. Молодь – Олексій, Олена, Николка – залишилися без батьків. Але в них є Будинок, що містить не просто речі – кахельна піч, годинник, що грають гавот, ліжка із […]...
21. Чому головний герой новели Василя Стефаника “Новина’ викликає суперечливе ставлення до себе? Новела Василя Стефаника “Новина” має невеликий обсяг, лише дві з половиною сторінки, прочитав її я дуже швидко. Та вже тривалий час не можу заспокоїтись, серцем відійти від неї, бо вона глибоко стривожила мою душу, викликавши суперечливі почуття. Саме, мабуть, через неоднозначність цих почуттів я раз у раз повертаюсь думками до тих страшних подій, які змальовано у новелі. Вони видаються мені виразним відбиттям трагедії українського села кінця ХІХ – початку ХХ […]...
22. Трагедія громадянської війни у творах українських письменників Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще – довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом – чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність. Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв “золотий гомін”, що його так точно вловило вухо молодого-молодого П. Тичини. Крокували барвисті маніфестації, маяли поруч синьо-жовті й червоні прапори, вірили, що визволені […]...
23. Тема громадянської війни в романі Ю. Яновського “Вершники” Братовбивча громадянська війна назавжди залишиться найжахливішою сторінкою в історії України. Заради примарних ідеалів син повставав проти батька, брат убивав брата. Події в Україні розгорталися стрімко, у тому величезному казані революції виварювалися, перемішуючись, людські долі і життя, які втрачали свою цінність. Смерть кружляла над просторами рідної землі, “лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного”. Були вони братами, синами старого Мусія Половця. Росли в одній хаті, […]...
24. Внутрішній стан М. Коцюбинсьного – дзеркало душі дійових осіб новели “Іntermezzo” І. Що означав для М. Коцюбинського 1908 рік? ІІ. Особисте життя М. Коцюбинського. ІІІ. Причини душевного занепаду М. Коцюбинського. ІV. Передумови написання новели “Іntermezzo”. V. Образи-символи новели. . Людське горе – символ тяжкого становища народу, для якого митець і натягнув струни своєї душі. Сценою для розвитку подій є душа ліричного героя з її болями і радощами, з утомою та надією, вірою в перемогу світлих ідеалів.)...
25. Іван Денисович – герой повісті-оповідання А. І. Солженіцина “Один день Івана Денисовича” Образ І. Д. як би складний автором з двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, вже немолодий боєць артилерійської батареї, якої у війну командував Солженіцин. Інший – сам Солженіцин, який відбував термін за горезвісної 58-й статті в 1950-1952 рр.. в таборі в Екібастузі і теж працював там каменярем. У 1959 р. Солженіцин почав писати повість “Щ-854” . Потім повість отримала назву “Один день одного зека”. У редакції журналу […]...
26. Автор і герой у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” У передмові до другого видання роману Лєрмонтов називає Печоріна “портретом, складеним з пороків всього нашого покоління”. Автор не відділяє себе від свого покоління, і між ним і Печоріним дійсно є схожість, і їх чимало. Тим не менш, Печорін – це не Лєрмонтов, і щоб у цьому переконатися, звернемося до лірики Лєрмонтова, а точніше – до його ліричного героя. Відомо, що Лєрмонтов протягом всього свого життя залишався романтиком. І хоча в […]...
27. Автор і оповідач в оповіданні Горький займає велике місце в житті кожного з нас. Він є представником нескінченно талановитого російського народу. Він любив і чудово знав Росію, мову свого народу, тому що спілкувався з людьми різних професій і світоглядів. Не було нічого, чим би письменник нехтував в цій країні і що б не побачив по-своєму, по-горьківська. У своїх творах Горький відбив епоху, в яку жив. Письменник говорив, що головне джерело його творчості – це спостереження […]...
28. Іван Сулима – національний герой України У творчості відомого українського письменника А. Кащенка історична тема посідає чільне місце. Ще з дитинства захоплювався майбутній письменник історією рідного краю, яку продовжував вивчати протягом усього життя. “Запорозька слава”, “На руїнах Січі”, “У запалі боротьби”, “З Дніпра на Дунай”, “Зруйноване гніздо” – це далеко не весь перелік творів на історичну тему, які написав Андріан Кащенко. У багатьох його творах виведені постаті національних героїв України. Оповідання “Над Кодацьким порогом” знайомить нас […]...
29. Відображення в козацьних літописах визвольної війни 1648-1654 років та військового союзу України з Росією Багаторічна боротьба селянських мас і козацького війська під керівництвом Богдана Хмельницького проти польського поневолення й жадана перемога як результат всенародної звитяги й волелюбства спричинилися до виникнення козацьких літописів, які писалися незадовго після названих подій. Війна 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти. Найдокладніше вона відображена у козацьких літописах, бо авторами-літописцями були козаки. Ці історичні події відтворені в літописах Самовидця, Гребінки, Величка. […]...
30. Життєва основа новели “Новина’ Василя Стефаника В основу сюжету новели “Новина” В. Стефаника покладена реальна подія, що трапилася в селі Трійці 1898 року. Коли Максим Горький прочитав цю новелу, він сказав: “як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Батько дружини В. Стефаника – Кирило Гаморак, – прочитавши “Новину” та інші новели, сказав: “Не пиши так, бо вмреш”. А Стефаник написав аж 72 новели. Чому ж такі страшні слова говорять про твори В. Стефаника? Тому що […]...
31. Духовні цінності Тараса Бульби та його синів З того часу, як М. В. Гоголь написав повість “Тарас Бульба”, минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було, і скільки людей полягло – і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх? Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя родині, життя без війни любові, світлого дня і спокійної ночі, тобто справжнього життя. Старовинними звичаями […]...
32. ПЛАН – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА ПЛАН Новела “В житах” – найжитлюбніша з новел Г. Косинни І. Новела, у якій багато радісного світовідчуття. ІІ. Вітаїстичний пафос новели. 1.Ознаки вітаїстичного сприйняття життя у новелі. 2.Головна думка твору – свідчення про його вітаїстичний пафос. 3.Кольорова палітра новели. III. Зміст назви новели....
33. Порівняння характеристик синів Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбе, його синах Остапові й Андрие, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ – потужний військовий табір У Тараса Бульби було два сини. Головне для батька – щоб сини хоробро воювали, завжди захищали свою честь, стояли за віру Христову, […]...
34. Автор і оповідач у “Пісні про Сокола” У ранніх романтичних творах Максим Горький вдається до випробуваного способу “розповідь у розповіді”. Автор слухає мудрого Надир-Рагім-Огли, старого кримського чабана, що розповідає йому легенди й казки, співаючого дивні пісні, а потім красивою мовою передає читачам почуте. Це дозволяє автору досягти тієї достовірності, яка йому необхідна-Ми беззастережно віримо в існування Ужа і Сокола, в їхню розмову. Автору не треба переконувати читача в достовірності подій. Та це й не важливо – казка […]...
35. Моє враження від новели Рея Бредбері “Посмішка” Коли я читаю новели Рея Бредбері, у мене виникає якесь тяжке відчуття. Він спонукає мене замислюватися над багатьма проблемами нашого земного існування і майбутнім планети Земля та її “хазяїв”. Письменник, намагаючись уявити майбутнє планети людей, настроєний дуже песимістично. Людство, з точки зору Бредбері, само собі вкорочує життя, гублячи свій дім, руйнуючи красу Землі, маленького куточку Всесвіту, створеного Богом для щастя людини. Поринаючи з перших рядків в зміст новели, відчуваєш жах. […]...
36. Один момент істинного життя Я давно вже відзначила для себе один вираз, який часто чую від друзів: “Справжнього товариша можна пізнати тільки у горах”. І мені завжди хотілося додати: себе, себе теж найкраще пізнаєш саме в горах, які насправді можуть навіть не бути горами. Головне – стояти на цьому вузенькому лезі між життям і смертю, між вірністю та зрадою, коли загострюються всі чуття. Стояти й виокремлювати із загального потоку всі тонкощі почуттів, усі ідеї […]...
37. В. Стефаник – майстер психологічної новели “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських. Улюблений жанр письменника – новела. Сьогодні Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу. До кращих психологічних творів письменника належить новела “Новина”, в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію бідняка Гриця […]...
38. “Іntermezzo” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели “Іntermezzo” М. Коцюбинського критики називають ліричним оповіданням. І це дуже влучна і справедлива характеристика. Адже у цьому творі письменник розкрив свою душу, висловив думки, почуття, які мучили його – свідка революційних і післяреволюційних подій 1905-1908 років. Жанр новели найбільше підходить для вираження найзаповітнішого, найболючішого. Твір побудований як лірична сповідь автора, який страшенно втомився від жорстокого світу зла. Щодня йому доводиться зустрічатися з типовими для часів реакції явищами: катуванням і розстрілом […]...
39. Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Символічним втіленням добра, людяності, мудрості постають герої новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”. Цей трагічний, щемливо ліричний твір має присвяту: “Любові Всевишній присвячується”. Епітет “Всевишній”, який в українській мові вживається лише у сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття – кохання. Золотоволоса Марфа сильно, пристрасно, жагуче любила Михайла, серцем вгадувала день, коли приходив лист від нього. Випросивши листа, “пригортає його до грудей, цілує в зворотну адресу…”. От […]...
40. Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Іntermezzo” В українській літературі перших десятиріч XX ст. виразно виявилися прийоми та засоби імпресіоністичного письма. Цей мистецький напрям спочатку виявився у французькому живописі. І сама назва пішла від картини Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”, адже визначальним у ній було враження художника від змодельованого природного явища. Проза Коцюбинського є одним з найкращих зразків оновлення художнього слова на засадах імпресіоністичної поетики. Враження від дійсності, передані у формі суб’єктивних переживань письменника, покладені в основу […]...