Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” створювалася в далекій давнині, близько двох тисяч років тому. І ті, хто протягом століть складав її поетичні рядки, навряд чи могли відокремити в ній реальність від фантазії народу. Так само, як і нинішні індуси, які свято вірують у переселення душ і продовження життя, не відокремлюють героїв поеми від свого реального життя, а навпаки, своїми земними справами намагаються зблизитися з ними, хоча б у наступному житті. “Рамаяна” для них як Біблія: у неї або вірять безоглядно, або сприймають як казку.
Але для сучасної людини, європейця, “Рамаяна” – це просто література, плід уяви і фантазії її творців. І як у будь-якому літературному творі, ми бачимо в поемі відображення реального життя людей та їхніх мрій і фантазію, що розкрасили реальність у неповторні і яскраві фарби. Творці “Рамаяни” спиралися насамперед на міфи давньої Індії, у які, на відміну від казки, вірили беззастережно. Відтіля, із міфів, прийшли в поему всемогутній творець Брахма, Вішну, бог вогню Агні і відважний помічник Рами Хануман, бог вітру. З міфів і переказів переселилися в поему і демони – ракшаси, володар птахів і цар мавп, злі і добрі чаклуни і чаклунки. У поемі багато неймовірного для сучасного читача, починаючи від незвичайного народження Рами, що втілив у людському вигляді Бога Вішну, від появи його дружини Сіти із самого чрева землі, з борозни – до незвичайної доблесті Рами, що переміг багатотисячне військо.
Упродовж усієї книги героїв супроводжує атмосфера чарівництва. Вороги Рами – біси, чаклуни, перевертні, а друзі – мешканці лісів: мавпи, ведмеді, шуліки і вся жива природа. У царевичі та його друзях усе незвичайне: і нелюдська сила, і божественна краса, не властива юності мудрість, безмежна доблесть і шляхетність.
Але чи можна вважати фантастикою вірування людей, їхні уявлення про світ людей і природи, їхні мрії про справедливий устрій суспільства, про щасливе і благополучне життя, про вічну любов і відданість, непідвладні ні стихіям, ні демонам, ні людській злості?
Фантастика і реальність тісно переплітаються в поемі. І як не дивно, саме фантастичні картини роблять яскравими, такими, що запам’ятовуються, переконливі прості людські істини, які втілилися в поемі.
У яскравих фарбах народної фантазії чітко видні образи добра і зла, ясніші шляхи до порятунку і справедливості. Чим ідеальніший герой, тим сильніше хочеться наблизитися до нього. І тому щоосені вся Індія святкує дивне свято вогнів – дивали: біля кожного будинку запалюють вогник на честь переможного повернення воїнства казкового Рами. А слідом за ними до кожного будинку мають увійти просте людське щастя, благополуччя і спокій.
Так і йдуть по життю поруч, слід у слід земне і небесне, життя і казка, фантастика і реальність.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Героїчні подвиги та шляхетні вчинки Рами з народного епосу “Рамаяна” 1. Про що розповідає створена у ІV ст. до н. е. давньоіндійська поема “Рамаяна”? . 2. Хто такий Рама? . 3. Які подвиги здійснив Рама? . 4. У чому виявилась шляхетність Рами? . 5. Героєм яких народів є Рама? ....
- Реальне і фантастичне в поемі І. Драча “Чорнобильська Мадонна” У поемі “Чорнобильська Мадонна” І. Драч розповідає про найстрашнішу трагедію другої половини XX століття – аварію на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року та її наслідки. Поет із пекучим болем розповідає про те, як зелені луки, величні гаї, чисті ріки – все стало мертвим. Аварія призвела до небаченого забруднення атмосфери, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Переплітаючи у поемі правдиве з казковим, реальне з містичним, поет прагне викликати у читачів почуття […]...
- Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час спостерігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів Тараса Шевченка є балада “Причинна”. Розпочинається твір зображенням буряної ночі на Дніпрі. Пейзаж тут виконує […]...
- Реальне і фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” У літературній спадщині Т. Шевченка чимало прекрасних поетичних творів. А творчість свою молодий поет починав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості. Уже в перше видання “Кобзаря” увійшла одна з найкращих його балад “Тополя”. Вона побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Тут розповідається про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Милий її пішов та, мабуть, і загинув. Без милого скрізь могила… А серденько […]...
- Фантастичне і реальне у баладі Т. Шевченка “Причинна” Балада як жанр розвинулася з усної народної творчості, пройшла довгий шлях розвитку, змінюючи свою форму і зміст. Баладу “Причинна” Тарас Шевченко написав 1837 року, тобто тоді, коли поет був ще кріпаком. Вона багато в чому продовжує традиції української та літератур інших народів: початкова картина буремної ночі, загадкові події, різкі контрасти, смерть героя. Сюжет твору Шевченко цілком узяв із народних пісень, які він міг чути у дитинстві на Україні чи прочитати […]...
- Реальне й фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: “Струнка, як тополя”, “Висока, як тополя”, “Тонка, як тополя”, “Гнучка, як тополя”, “Самотня, як тополя”. За народними, повір’ями, виникнення цього дерева є результатом міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево. Саме такий переказ Т. Шевченко поклав в основу своєї балади “Тополя”. Як відомо, балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного […]...
- Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час спостерігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів Тараса Шевченка є балада “Причинна”. Розпочинається твір […]...
- Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Причинна” – це перший твір, написаний найвідомішим і найталановитішим українським поетом – Т. Г. Шевченком. Балада написана в романтичному дусі, що виразилося у змалюванні незвичайних обставин, в яких відбувалася дія, і у незвичайності самої дії. Темної, вітряної ночі з ріки виходять “нехрещені” погрітися під місячним промінням, потанцювати, пожартувати. За народними повір’ями, незаконні малі дітки, яких, тільки-но народжених і нехрещених, матері втопили в […]...
- Фантастичне та реальне в баладі “Вільшаний король” Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні. Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а […]...
- “Рамаяна” як зразок давнього героїчного епосу У “Рамаяні” розповідається про сина царя Айодг’ї – Раму, його героїчні подвиги та шляхетні вчинки. В образі Рами давні індійці втілили свої уявлення про справедливість, сили кохання й добра. Рама з юності вирізнявся красою, мудрістю, силою і хоробрістю. Його дружиною стала прекрасна царівна Сіта. Рама здобув право одружитися з Сітою, коли переміг у змаганні інших царевичів і царів – тільки йому вдалося зігнути міцний і величезний лук батька Сіти – […]...
- Втілення уявлень давньоіндійського народу про справедливість, силу кохання й добра в долі Рами Втілення уявлень давньоіндійського народу про справедливість, силу кохання й добра в долі Рами Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” була створена понад дві тисячі років тому, вона розповідає історію життя земної людини, в образі якої втілився сам Бог Вішну. Він з’явився у цей світ для того, щоб перемогти Равану і втілення зла на землі. Рама – один із чотирьох синів царя Дашаратхи. Був він, як і його брати, сильним, вродливим, ще й […]...
- Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя? У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим іншим, байкою, що складає як на ході, казочкою для провінціалів-роззяв. Розуміємо багато в чому завдяки […]...
- Як у давньоіндійському епосі “Рамаяна’ розуміли справедливість та відданість своєму обов’язку За будь-яких часів людину поважали за справедливість, за відповідальне ставлення до своїх обов’язків, за уміння дотримувати слова. А людині, яка обіймає якусь посаду, треба бути справедливішим тричі, бо вона керує іншими, вона щось наказує іншим, тож повинна мати право на ці вимоги, сама бути зразком поведінки. Є найвища справедливість – коли ретельно виконуєш власні закони, коли дотримуєшся норм моралі, що сам встановив. Є найвища чесність – перед самим собою. Як […]...
- Героїчні подвиги і шляхетні вчинки Рами Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” була створена понад дві тисячі років тому. У її основі – усна народна поезія, міфи, легенди, що відбили первісні уявлення людей про природу і людину, про моральність і справедливість, про добро і зло. “Рамаяна” для індійців – це наставляння в правильному житті, а її герой Рама – ідеал людини, приклад мужності і вірності, утілення шляхетності і справедливості. Індуси вірять у те, що, зблизившись душею із шляхетністю […]...
- Фантастичне та комічне у повісті М. Гоголя “Ніч перед Різдвом” Чарівна ніч перед Різдвом в однойменній повісті М. Гоголя починається з фантастичної події. Із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. Там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. Чорт, що також з’явився у нічному небі, обпікаючи руки, схопив місяця та й сховав його до кишені. І тому зробилося так темно, що нічого вже […]...
- Роздуми І. Франка над долею рідного народу у поемі “Мойсей” І. Структура поеми. ти епічної. Щоб зрозуміти потужну силу думки й емоційний накал “Прологу”, треба осягнути, осмислити другу частину, в основу якої покладено біблійну історію про Мойсея.) ІІ. Зміст притчі про Мойсея у поемі. 1. Біблійна притча. відійде, виросте номо покоління – діти волі, які цінуватимуть свободу над усе. Саме їх, людей і новим мисленням і психологією, Мойсей і виведе до Палестини.) 2. Що об’єднує образ автора та Мойсея. ІІІ. […]...
- Твір по поемі Рилєєва “Войнаровский” Самий великий твір Рилєєва – поема “Войнаровский” , написана на матеріалі української історії. У поемі мова йде про події початку XVІІІ в., боротьбі Петра І зі шведами, про зраду гетьмана Мазепи й про долю його племінника Войнаровского, засланого в Сибір. Войнаровский, головний герой поеми, зображений Рилєєвим як романтичний герой, що непохитно переносить всі удари долі. Причиною його нещасть і розчарувань є не любовні невдачі або утома від світського життя, а […]...
- Тема революції в поемі “Дванадцять” Тема революції як загибелі старого миру й народження нового нерозривно зв’язана в “Дванадцяти” з темою народу… Образ народу відбитий у колективному герої поеми – дванадцяти хлопцях з пітерських “низів”, добровільно й з ясною свідомістю свого боргу вступивших у Червону гвардію: Як пішли наші хлопці В червоній гвардії служити – У червоній гвардії служити – Буйну голову скласти! Хто ж такі ці дванадцять? У цьому питанні необхідно розібратися, тому що довкола […]...
- Образ народного співця у поемі Т. Шевченка “Тарасова ніч” Тарас Шевченко – геній української літератури. Його твори різноманітні та художньо довершені, їх тематика охоплює усі сторони життя нашого народу. У своїх віршах, баладах, поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні чарівні події та реальні історичні, розповідає про долю простих людей та долі цілих держав. Є у творчості Шевченка образи, що зустрічаються в багатьох творах, вони мають глибоке змістове навантаження. […]...
- Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків. 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу. 3. Символічний образ Русі: птах-трійка, якого не можна випередити – образ могутності невичерпних сил батьківщини. ІІІ. Любов М. В. Гоголя до неосяжної Русі; віра в її велике і прекрасне майбутнє....
- Твір по поемі Пушкіна “Руслан і Людмила” У петербурзький період Пушкін написав і першу свою поему – “Руслан і Людмила” . По жанрі це жартівна поема, зразки якої були створені російськими поетами ще в другий. половині XVІІІ в. . Увага Пушкіна до усної народної творчості, казка, переказам, характерне дли російського романтизму, відбивало зрослий після 1812 р. інтерес до національних джерел російської культури. Особливо чітко ця тенденція виявилася у вступі до поеми, написаної пізніше, в 1828 р.: “Там […]...
- Твір по поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь не раз звертався до теми чиновницької Росії. Сатира цього письменника торкнулася сучасних йому чиновників у таких добутках, як “Ревізор”, “Шинель”, “Записки божевільного”. Ця тема знайшла своє відбиття й у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”, де, починаючи із сьомої глави, чиновництво перебуває в центрі уваги. На відміну від детально змальованих у цьому добутку портретів поміщиків образи чиновників дані тільки декількома штрихами. Але вони настільки майстерні, що створюють […]...
- Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей і заколишніх про високе духовне призначення людини. Минуле Росії, на думку Гоголя, – це поміщики й чиновники, вони так зжилися зі […]...
- Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які відмовилися від своєї Батьківщини, які потрапили на чужу землю і забули рідну мову. Я думаю, […]...
- Роль символів у поемі О. Блока “Дванадцять” Відношення Олександра Блока до Жовтневої революції було неоднозначним. Він сприймав її скоріше не як історичну подію, що спричинила зміну суспільного укладу, а як подію, наповнену містикою. Як боротьбу нового світу зі старим. Ця особливість сприйняття поетом революції і відбилася в його поемі “Дванадцять”. Відомо, що Олександр Блок був одним з самих талановитих поетів-символістів. І в поемі “Дванадцять” революція описана Блоком не прямо, а за допомогою символів. Вона представляється у вигляді […]...
- Образ народного слівця у поемі Т. Шевченка “Тарасова ніч” Тарас Шевченко – геній української літератури. Його твори різноманітні та художньо довершені, їх тематика охоплює усі сторони життя нашого народу. У своїх віршах, баладах, поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні чарівні події та реальні історичні, розповідає про долю простих людей та долі цілих держав. Є у творчості Шевченка образи, що зустрічаються в багатьох творах, вони мають глибоке змістове навантаження. […]...
- Волелюбні ідеї в поемі Т. Г. Шевченка “Гамалія” Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів. Ми можемо втішатися і пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Її охоронцями та захисниками були козаки. Слово “козак” […]...
- Твір Зображення нескореності українського народу в поемі А. Малишка “Прометей” Зображення нескореності українського народу в поемі А. Малишка “Прометей” Один з визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей. їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну землю й свій народ від загарбників. Трагічна […]...
- Які риси вдачі запорожців відтворив Тарас Шевченко у поемі “Гамалія” У народній творчості та художній літературі постають перед нами образи запорожців – славетних захисників простого люду. Саме з ними пов’язував народ сподівання на кращу долю, волю, щастя і справедливість. У багатьох творах запорожці виступають як втілення патріотизму народу, його сили та радості від здобутої перемоги. До образів запорожців звертався і Тарас Шевченко. У поемі “Гамалія” автор відтворює морський похід козаків, бій в Царгороді і їхнє повернення з перемогою на Батьківщину. […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення народу. У поемі “Кавказ” висловлюється ідея спільної боротьби трудящих проти царизму. У символічному образі невмирущого міфічного Прометея відворюється нескореність народу, його непереможне прагнення […]...
- Поміщики й “люди холопського звання” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У поемі “Кому на Русі жити добре” Некрасов виступив гнівним викривачем про щественно-політичний лад Росії й виніс йому строгий вирок. Поміщики представлені в поемі очами селян, без усякої ідеалізації й співчуття. Сатирически зобразив Некрасов паразитическую життя поміщиків до реформи, коли “дихали груди поміщицька вільно й легко”. Пан, що володів “хрещеної собственностью”, був повновладним царьком у своїй вотчині, де всі йому “покорствовало”. Ні в кому протиріччя, Кого хочу – помилую, Кого […]...
- Зображення боротьби у поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльд-Гарольда” Романтична поема “Паломництво Чайльд-Гарольда” – один з найкращих здобутків лірико-романтичного напряму в літературі. У основі поеми лежить ліричний щоденник самого поета. Образ героя, якого Байрон спочатку хотів назвати Бюрюном, відбивав майже незамасковані автобіографічні риси. Чайльд Гарольд відчуває велике розчарування в навколишньому, безпросвітний сум, утому й пересиченість. Конфлікт його з усім існуючим непримиренний, але він не втручається в хід подій, усвідомлює себе жертвою долі. У песимізмі та розчаруванні Гарольда знайшли відображення […]...
- Конфлікт між владою й людиною в поемі “Мідний вершник” Поема “Мідний вершник” була написану Пушкіним в 1833 році. У ній автор уперше в російській літературі противопоставив державу, уособлена в образі Петра І, і людини з його личними інтересами й переживаннями. Реформи Петра І у російської історії були глибоким і всеосяжним перікоміром, що не міг відбутися легко й безболісно. Цар жадав від народу віддачі всіх сил для достижения намічених їм цілей, а це визивало ремство й невдоволення. Таке ж неоднозначное […]...
- Проблема особистості й держави в поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” Одним з основних питань творчості О. С. Пушкіна було питання відносини особистості й держави, а також, що випливає звідси проблема, “маленької людини”. Відомо, що саме Пушкін серйозно розробив цю проблему, що згодом “підхопив” і М. В. Гоголь, і Ф. М. Достоєвський Поема Пушкіна “Мідний вершник” виявляє вічний конфлікт – протиріччя між інтересами особистості й держави. Пушкіна вважав, що цей конфлікт неминучий, принаймні, у Росії. Неможливо керувати державою й ураховувати інтереси […]...
- Яка роль образа Чичикова в поемі Мертві душі? Тема дороги й образ Чичикова поєднують всі різноманітні сцени-картини в поемі “Мертві душі”. Зовні сюжет побудований як опис подорожі Чичикова по деякій російській губернії, оповідання про Павла Івановичі проходить наскрізною ниткою через весь добуток, інші герої характеризуються не тільки самі по собі, але й через відносини із Чичиковим. Однак зміст “Мертвих душ” не вичерпується оповіданням про Чичикове і його життя. Тема добутку глибше й значніше: Гоголь хотів написати поему про […]...
- Реальні та фантастичні картини чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча “Чорнобильська мадонна” Реальні та фантастичні картини чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча “Чорнобильська мадонна” Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно моєму народу болить! / Б. Олійник, “Сім” / Споконвіку в дзвони били на сполох, скликали людей гуртом боротися проти біди чи запобігати їй. У різні часи тривожно дзвонили дзвони. Різні часи, різні причини трагедії, а горе співзвучне: і в Чорнобилі, як на війні, гинули люди. Дзвони […]...
- Роль побутових деталей у поемі “Енеїда” І. Котляревського Творчість класика нової української літератури І. П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту. У вірші “На вічну пам’ять Котляревському” Т. Г. Шевченко, називаючи письменника “праведною душею”, пророкував невмирущу славу його імені: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть. Шевченкові слова стали пророчими. Більше 200 років […]...
- Тема материнства в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Одним з найзворушливіших образів у шевченковій творчості, зокрема у великій книзі “Кобзар”, є образ матері. Не можна поминути ті чуйні, ласкаві слова, якими наш безсмертний Шевченко ушанував матір, ту просту селянську жінку, яка своєю щирою ласкою тільки й загоювала страждання дітей серед неволі й злиднів. Сам він у дитинстві тільки й зазнав щастя, доки жива була його мати й своєю ласкою гріла й тішила чулого хлопчика. Але рано вмерла мати, […]...
- Образ розповідача у поемі Шевченка “Сон” Улітку 1844 року Шевченко написав один із найвидатніших своїх творів, нищівну сатиру на деспотичний режим Миколи І – поему “Сон” . Це одна з найбільших вершин політичної поезії Шевченка. Пафос викриття самодержавно-кріпосницького ладу виявився у цьому творі з небаченою до того глибиною й силою. Твір має підзаголовок “Комедія”, що вказує, однак, на драматичну його форму, а на комічно-сатиричний, гротескно-кумедний харатер основних сцен-картин, особливо наприкінці поеми. Поема написана у формі розповіді […]...
- Показ нескореності українського народу в поемі “Прометей” Один із визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей і їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну землю й свій народ від загарбників. Трагічна ситуація, в якій опинився головний герой, дала можливість […]...
Categories: Твори з літератури