Ф. М. Миллер – особливу увагу серед російських послідовників пізнього бенфеизма

Related posts:

1. Класифікація казок о 19-й столітті Свого часу класифікація Срезневського була кроком вперед, оскільки вона вже не включав в казки билини і авантюрні романи, але включав тваринний епос. Нині вона має вже тільки історичний інтерес. Питання класифікації не вставав ми до 1960-х років ХІХ століття, коли поява афанасьевского збірника оживило інтерес до казці і озвалося на науковому її вивченні. Проте представники так званої школи “офіційної народності” ще розуміли значення афанасьевского збірника як справді народного. І. М. […]...
2. Примітивні уявлення Безсонова про російської історії держави та історичності казки і билини Вже маю збірник Афанасьєва, сам Бессонов мав під руками прекрасне збори билин Киреєвского, т. е. створено були умови для справді наукового вивчення як казки, і билини. Проте такого наукового вивчення ми працях Безсонова ще знаходимо. Він казковий Іван – представник язичницької Русі, що доводиться цілком фантастичними способами, далі цей російський Іван входить у новий період свого життя – билинний. Бессонов ототожнює цього збірного російського Івана з Микулой Селяниновичем, з Іллею […]...
3. “Слов’янські казки” “Слов’янські сказки”-это ряд які пов’язані друг з одним нарисів чи етюдів, наділених коротким теоретичним запровадженням. Казками Буслаев дорожить саме тому, чому дорожить і епосом: “Це її старовина й перекази, у тому числі склалися перші основи його моральної физиономии”180. Буслаев вперше визначає казку як справжню народну поезію. “Поетичне творчість цілих мас чи поколінь, і творчість окремої особистості зливаються у тому усеохоплюючому широкому потоці народну поезію” , – говорить він про стосовно […]...
4. Чому в Базарова не найшлося інших послідовників, крім Ситникова й Кукшиной? 1. Новий тип героя. 2. Особливості зображення “нових” людей у романі. 3. Трагічна самітність Базарова як “героя часу”. 4. Відкритий фінал роману. Я хотів зробити з нього особа трагічне… Мені мріялася фігура похмура, дика, більша, що наполовину виросла із грунту, сильна, злісна, чесна, – і все-таки приречена на погибель, тому що вона все-таки коштує ще напередодні майбутнього. І. С. Тургенєв Ці слова І. З. Тургенєва часто цитують, коли міркують про […]...
5. Досягнуте розуміння характеру народної казки до 40-му рр 19 століття У 1821 року з’являється “Словник давньої і нову поезію” М. Осголопова, щось на кшталт літературної енциклопедії – тут міститься стаття і казці. У ній вперше робиться спроба відмежувати казку з інших жанрів: від роману, поеми і притчі, т. е. Саме з тих жанрів, із якими її, як ми бачили, об’єднували. Бовдурів дає вже й визначення казки, де на кількох першому плані висувається неправдоподібність. “Казка є розповідь вигаданого події. Вона можливо, […]...
6. О. Н. Веселовський Надзвичайний поглиблення питання поетичних формах, зокрема і формах казки, дістала в А. М. Веселовського. Геніальна простота думки Веселовського у тому, що “форма” і “ідея” їм будь-коли роз’єднуються і протиставляються. Навпаки, сама форма є вираз ідеї. Історична поетика “вчить нас, – писав Веселовський, – що у успадкованих нами формах поезії є щось закономірне, вироблена общественно-психологическим процесом, що поезію слова не визначити духовним поняттям краси, і її вічно коїться в народному поєднанні […]...
7. Вивчення морфології казки У російській науці поступово складається ідея, що специфіка жанру лежать у формі. Цілком незалежно друг від друга два дослідника А. І. Никіфоров і У. Я. Пропп дійшли думки, що вивчення казки має будуватися не так на вивченні персонажів як, але в вивченні їх дій, чи функцій, тому що ці функції є стійким елементом казки і однакові дії можуть підписуватися різним персонажам. Никіфоров присвятив цьому невелику замітку “До питання морфологічному вивченні […]...
8. Сила й стійкість російських князів в “Слові о полку Ігоревім” У звертанні зі своїми джерелами історіографи виходили з подання про те, що історія повинна приносити користь позитивним прикладом. Ще Петро І висунув вимогу: з літописів вибирати те, “що пристойно в історію” 16. У виданому по його указі “Введенні короткому” роз’ясняється зміст цього побажання Петра І: “Дійство історії є розраду й звеселяння велике із проповедания в історії або описи речей і справ благої й радісних, краси заради й лінощів”. Відповідно до […]...
9. Серед моря пісень Серед моря пісень Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за селом чабан виспівує про своє бурлацьке життя: Та нема гірш нікому, як бурлаці молодому. А на весіллі чути море пісень: сумних […]...
10. “Казка” у визначенні Никифорова Визначення, дане Никифоровым, говорить: “Казки – це усні розповіді, існуючі у народі із єдиною метою розваги, мають змістом незвичні у побутовій сенсі події і відмінні спеціальним композиционно-стилистическим побудовою”. Цю ухвалу не втратила свого наукового значення досі. Воно й має лягти основою нашого розуміння казки і допомогти нам відмежувати його від інших, родинних їй утворень. Цю ухвалу є результатом наукового розуміння казки, виражений в найкоротшою формулі. Тут дано всі це основна […]...
11. Безглузда війна серед світу людей Із подивом слухаєш розповіді старих людей, того покоління, що пережило жахи війни середини минулого століття: жодного прокльону або скарги. Вони навчилися цінувати життя, тому й бажають усім: аби тільки у світі панувала мирна тиша і спокій, аби не було війни. У роки Великої Вітчизняної війни ленінградський журнал “Звєзда” свідчив: “… Жоден з творів не викликає такого живого відлуння в серцях читачів-бійців, як “Війна і мир”. Під час облоги Ленінграда “Війна […]...
12. Питання походження чарівної казки Питання походження чарівної казки загалом поставлене монографії У. Я. Проппа “Історичне коріння чарівної казки”. Відмінність цих робіт від англійських у тому, що подібність казок пояснюється не єдністю людської психіки, та її закономірною зв’язком із формами матеріального виробництва, які ведуть до однаковим чи подібним формам соціального життя і ідеології. Один із труднощів стадіального вивчення у тому, що ми маємо чіткої й загальновизнаною періодизації стадій розвитку людського суспільства. Фундамент на таку періодизації […]...
13. Шкільні твори по добутках російських письменників ІВАН АНДРІЙОВИЧ КРИЛОВ “Щоб музикантом бути, так потрібне уменье”. Байка є одним з найбільш древніх літературних жанрів. Героями байки можуть бути я тварини, і рослини, і неживі предмети, і люди. Найвідомішим російським байкарем був Іван Андрійович Крилов. Його добутку, на думку М. В. Гоголя, – “справжня книга народної мудрості”. У своїх байках Крилов висміює людські пороки й недоліки. Так, у байках “Квартет”, “Лебідь, Рак і Щука” великий байкар безжалісно критикує […]...
14. Ліричний герой у добутках російських поетів Рання лірика Пушкіна, передаючи, переживання самого поета, у той же час створює образ не тільки геніального юнака поета, але типового представника передової дворянської молоді того часу, що виростав і духовно формировались у розпеченій атмосфері перед грудневою дійсності Поезія ж Лєрмонтова, при надлежаще його вже до наступній за пушкінській епосі російського життя, малює яскравий у своїй конкретності й узагальненості образ людини, що духовно формировались у похмурій обстановці грудневої реакції й не […]...
15. Особливості російської казки Ставленням до фольклору римської комедії пізніше займався академік М. М. Покровський. У пропонованих дореволюційних роботах принцип стадиальною вивчення казки ще усвідомлений. Тільки радянської науці Україні цього принципу отримав повне розвиток. Російська класична філологія нашого часу технічно нескладне собою “філології” у вузькому значенні цього терміну. Народної творчості вивчається як із основ древньої літератури. Фольклор стоїть у наші дні важливого значення у науці про античної культурі. Сучасний фольклор на що свідчить бачити […]...
16. Пісня про Буревісника пам’ятка доби російських революцій “Пісня про Буревісника” – це один із найвідоміших творів Максима Горького. Написаний на злобу дня свого часу – початку XX століття – він в алегоричній формі містив заклик до боротьби, до дії. Зважаючи на те, якими були наслідки революційної бурі, що її кликав Буревісник, твір почали сприймати ледь не іронічно. Та якщо уважно прочитати текст, можна побачити в образі Буревісника узагальнений образ людини з активною життєвою позицією. Гордий, безстрашний Буревісник […]...
17. Антон Павлович Чехов: однин з найвидатніших російських письменників Одним з найвидатніших російських письменників останніх десятиліть XІX ст. вважають в усьому світі Антона Павловича Чехова. Як драматург і новеліст він зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали найбільший резонанс в різних країнах на всіх континентах. У XX ст. на сценах Англії та Японії, Німеччини і Сполучених Штатів, Угорщини і Польщі, Іспанії і Бразилії і т. д. з’являлися нові вистави за його п’єсами. Переклади оповідань письменника […]...
18. Колористичний контраст і засоби його реалізації у російських поетичних текстах Контраст – одна з найяскравіших характеристик поетичної стилістики – пронизує усю творчість письменників, які відображали дійсність 70-80-х рр. ХХ ст.: Б. Окуджави, Н. Матвєєвої, Л. Татьяничевої, М. Дудіна, С. Орлова та ін. Колористичні означення белый і черный у поетиці контрасту відзначаються великими інформативними і функціональними можливостями і, як зазначає І. Бабій, “завдяки складній семантичній струк-турі, широкій сполучуваності, великим естетичним можливостям характеризуються багатством семантичної наповненості та виконуваних функцій у контексті твору” […]...
19. Чи с серед людей місце ангелам? Твір за оповіданням Г. Маркеса “Стариган з крилами” У оповіданні колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган з крилами” зображено маленьке містечко – безрадісну сіру місцевість. Навкруги бруд, дощ, морські молюски, що гниють на березі. Саме до бідних, знедолених життям мешканців занедбаного містечка, сходить ангел. Того ангела дуже важко розпізнати; це не прекрасна небесна істота з чин тими білими крилами. Цей ангел схожий на зубожілого старигана із облізлимй яструбиними крилами на тілі злодюжки. Родина, до якої з’явився ангел, дужо […]...
20. Серед поетичних озер Юрія Клена З проголошенням України незалежною відкрилися широкі можливості познайомитися з творчим доробком представників української діаспори. Юрій Клен у 20-ті роки XX ст. належав до групи київських неокласиків. У час національно-культурного відродження він поділяв настанови М. Зерова, що зумовило синтез у творчій практиці традицій неокласицизму й романтичного волюнтаризму “празької школи”. Відомі твори письменника: збірки “Каравели”, “Україна”, “Жанна д’Арк”, поеми “Прокляті роки”, “Попіл імперій”, численні новели, автобіографічні нариси та есе “Спогади про неокласиків”. […]...
21. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Народні казки” 1.Що називається казкою? Це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події. 2.Назвіть основні особливості народної казки. Фантастика ; різке протиставлення добра злу; своєрідність побудови ; невелика кількість дійових осіб ; мова. 3.Якими рисами характеру народ наділяє головного героя казки “Летючий корабель” – дурня? 4.Які епізоди казки “Летючий корабель” є фантастичними? Яку […]...
22. Розподіл казок Аарне Казки діляться Аарне втричі великих розряду: 1) казки про тварин, 2) власне казки, 3) анекдоти. Ця номенклатура ні вдала, оскільки тут казки про тварин начебто не зізнаються власне казками. Казки про тварин діляться за тваринам. Неправильність і незручності такий класифікації розкриваються лише за детального ознайомлення із нею. Так, казка “Сонце, мороз і” потрапляє у рубрику “інших тварин і звинувачують предметах”. У рубрику “про людину і тварин” потрапляють такі казки, які […]...
23. Звеличення національних героїв в українському героїчному епосі І. Український героїчний епос. ІІ. Натхненне звеличення народом своїх героїв. 1. Почесний захисник України Богдан Хмельницький. 2. Історичні постаті – Дорошенко та Сагайдачний. 3. Керівник Коліївщини – Залізняк. 4. Великий цикл народних дум, присвячений визволенню українців із турецької неволі. 5. Багатожанровість українського героїчного епосу: ; балади, казки. ІІІ. Український героїчний епос не лише джерело інформації про історичні події, а один із найважливіших джерел історичної та національної самосвідомості народу....
24. Попередники й последовател і героя роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Печорина у творчості російських письменників 1. Печорин – герой різних часів. 2. Чацкий – попередник Печорина. 3. Ставрогин – послідовник Печорина. У своєму творі я хочу розповісти про ті образи й добутки російських письменників, які є “родичами” Печорина з роману М. Ю. Лормонтова “Герой нашого часу”. Всім відомо, що образ Печорина збірний, автор втілив у ньому риси типових представників свого покоління, що він сам уважав загубленим. Але, на мою думку, персонаж, описаний у романі Лєрмонтова, […]...
25. До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? Олесь Гончар – яскравий і самобутній талант. Його проза поетична, лірико – психологічна. Із сторінок його творів видно автора – митця, чутливого до нового, до проблем віку, до того, що вимагає втручання гострої письменницької думки. У своєму романі “Собор” Олесь Гончар торкається багатьох проблем – філософських, історичних, морально-етичних, екологічних. Автор […]...
26. Росіяни компаративисты Як вказувалося, у розвитку миграционизма можна простежити дві лінії: одну – ориенталистскую і той, яку умовно – може бути компаративистской. Широке порівняльне вивчення варіантів і шляхів їх поширення за більш об’єктивному погляді на речі який завжди призводить до Індії Сходу у сенсі слова. Зокрема, росіян матеріалів часто дуже переконливо можна показати їх західне походження. Представники миграционизма дуже різні за своїми індивідуальним нахилам, із широкого кола своїх і за своїми технічними […]...
27. Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. ІІ. Герої казки “Пані Метелиця”. ІІІ. Пасербиця – найпривабливіша героїня казки. ІV. Справедливість пані Метелиці. V. Чого навчає нас ця казка....
28. Класифікації казок після Афанасьєва У російській видавничої практиці питання класифікації після Афанасьєва будь-коли вставав, оскільки казки розподілялися по виконавцям. Однак у українських і білоруських виданнях була спроба класифікацій, котрі піддавалися критики на російської науці. Так, М. П. Драгоманов у “Малорусских народних переказах і розповідях” встановлює для зібраного їм різноманітного матеріалу тринадцять рубрик. Веселовський рецензії на збірник різко обрушується на розподіл Драгоманова, картаючи його у цьому, що не витримує оголошеного їм принципу: минуле – самобутнє, […]...
29. “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань” У 1961 року вийшов чудовий покажчик, складений фінським ученим Лаурі Симонсуури, під назвою “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань”. Це якраз і логічно чудово систематизований покажчик те, що ми називаємо быличками, чи, за висловом Симонсуури, “міфологічних сказань”. В Україні цьому жанрові як збирачі, і дослідники приділяють обмаль уваги. У Західної Європі цей жанр посилено вивчається і проблеми вивчення обговорюються на міжнародних конгресах. У Фінляндії зібрано кілька тисяч текстів. Останніми […]...
30. Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за те, що в ній іде мова про дружбу тварин. А я дуже люблю тваринок. Від […]...
31. Місце міфу про Прометея серед інших Слово “міф” у більшості людей асоціюється із Стародавньою Грецією або Стародавнім Римом, адже найвідоміші міфи народилися саме там. Взагалі, про арабських, індіанських, німецьких, слов’янських, індійських оповідях і їх героях стало відомо набагато пізніше і вони виявилися менш поширеними. З часом спочатку ученим, а потім і ширшій публіці стали доступними міфи народів Австралії, Океанії і Африки. З’ясувалося, що в основі священних книг християн мусульман і буддистів також лежать різні, такі, що […]...
32. Етюди Буслаєва Далі залучаються інші матеріали. “Повертаючись до малорусской казці, ми ясно бачимо тепер основний міфічний її мотив. Івась – істота потойбічного світу, вона живе на воді, в човнику і повертається до принесений Гусем-Лебедем. Але міфічне кревність його вже втрачено у пам’яті народу: він син не Русалки чи якийсь там речей Діви – білої лебеді, а простий смертної; і гусь-лебедь, хоча розуміє її речи,-уже не брат йому. Індоєвропейське походження сюжету підкріплюється посиланням […]...
33. Проблема складу казкового епосу Якщо, як ми бачили, у сенсі специфіки казки як жанру історія наша наука досягнуто деякі успіхи, хоча питання створення та неспроможна ще вважатися дозволеним остаточно, то іншої галузі, приміром у галузі вивчення складу казкового епосу та її розподілу нічого істотного з часів Афанасьєва було зроблено. І це зрозуміло за загального нерозробленості казковою поетики. Не знайдено той основна ознака, який міг би дати початок діленню, і більше неможливо знайти нині є […]...
34. “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря. У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив за усіма і вмів помічати небезпечні явища довкола. Якось під час служби він в образі купця в білому плащі побачив […]...
35. Визначення поняття “казка” Вище повідомляв, що багато учених обходилося без визначення поняття “казка”. Однак і такі, які це поняття визначали. Наукове розуміння терміна “казка” має власну досить цікаву історію, тоді ми зупинимося нижче, а поки наведемо два-три ухвали і спробуємо дати раду них. Щоб вивчити казку, ми повинен мати хоча б попереднє уявлення неї. Один із визначень, заведених у Європі, дали Вольті і Поливання. Зміст його зводиться ось до чого: під казкою з […]...
36. Росіяни ориенталисты Критика Бедье знайшла багатосторонній й різноманітні відгук. Але був табір, стан, куди ця критика мало проникала: що це ориенталисты. Психологічно це цілком зрозуміла. Дослідник, все своє життя присвятив вивченню східних матеріалів, завжди схильний приписувати цих матеріалів пріоритет проти матеріалами західними, що їх буде вважати вторинними. У розвитку миграционизма можна простежити дві основні лінії або двоє течії. Одне – власне ориенталистское по приурочению сюжетів залежно від спеціальності автора: індійському, іранському, монгольскому […]...
37. Андрєєв історію фольклору Нині необхідність стадиально-исторического вивчення фольклору можна вважати ми загальновизнаною. Вона як прибічниками й учнями Марра, і вченими, які залишилися поза полем впливу його вчення. До останніх і М. П. Андрєєв. Йому належить перша спроба встановлення принципів такого історичного побудови. Однак це перша спроба ще можна назвати вдалою. Специфіка фольклору народного творчості їм тоді не була зрозуміла. Андрєєв схильний припускати, що творча роль належала панівним класам, а й народ лише сприймав […]...
38. “Казка” – “Сказання” Сказання, віддана. По встановленому вище ознакою до казці може бути прилічений іще одна жанр, часто із нею пов’язувалося, жанр, який найправильніше було б назвати преданьем чи сказанням. Сюди ми віднесли оповідання, що видаються за історичну істину, котрий іноді справді її відбивають чи містять. Якщо легенда споріднена з духовним віршам, то переказ певною мірою родинно історичним пісням. Сказання – це розповіді, які стосуються історичних місцях чи історичним особистостям і подій. Перші […]...
39. Пушкін і казка У історії російської художньої культури Пушкін був людиною, що від простий селянки став записувати казки, з повним розумінням всієї краси народної казки. На погляд, ці записи уявити не можуть нічого особливого. З погляду сучасних вимог, те, що ми сьогодні називаємо конспективної записом. Збережено стрижень сюжету і пояснюються деякі висловлювання. І, тим щонайменше записи Пушкіна знаменують перелом у ставленні до усним народним творчості. Прийнято думати, й дуже зазвичай пишуть, що Пушкін […]...
40. Твір Дорогоцінний скарб народу Дорогоцінний скарб народу Народні казки – дорогоцінна скарбниця мудрості, що передається з покоління в покоління протягом століть. У них знайшли відгомін мрії та сподівання народу, що завжди прагнув утвердження справедливості. У казках засуджуються неправда, жорстокість, заздрощі й підступність, й утверджуються чуйність, милосердя, вірність. Казки – це безцінні перлини, що духовно збагачують і виховують людину, пробуджуючи в ній найкращі почуття. Казка Твір – мініатюра Вечір. Місячною доріжкою через скло тихо заходить […]...