Однією з визначних рис барокового мистецтва є його емблематичність, тож у нашому есеї маємо за моту дослідити особливості функціонування цього способу побудови тексту в поезії англійського поета XVІІ століття Джона Донна. Хоча Донн більше відомий як “метафізичний” бароковий поет, але його творчість, особливо рання, є складним стильовим синтезом, у якому є елементи як міської кар навальної культури, так і барокової “вченої” образ ності. Нашою метою є простеж, ги еволюцію цих переплетінь і таким чином виявити, як у межах творчості одного поета відбулася поступова зміна стильових парадигм, себто на прикладі кількох віршів ми простежимо, як принцип емблематизації набуває нового наповнення.
Перед нами карнавальна література без усіляких домішок – ліричний герой ніби приміряє карнавальну маску чи костюм привида і таким чином має на меті відомстити своїй пихатій коханій. Перед читачем вимальовується художня ситуація, яка цілком могла б слугувати за основу сюжету для ренесансної новели – у Боккаччо за подібними схемами переодягання будуються авантюрні сюжети багатьох оповідок.
Наступний вірш теж має на меті помститися недоступній дівчині, але відмінність шляхів, які обирає для цього поет, є показовою – вона знаменує. перехід до нових творчих парадигм.
БЛОХА
Лише поглянь: у цій блосі – Твої мізерні одкоші усі: У кров мою змочивши зуби, Твою вже п’є й єднає нас без шлюбу! Не є, сказала б так і ти, Це втратою дівочої цноти, Та в тім зазнаймо насолоди: Із двох одна, кров плине, наче води, – Далеко так наш запал не доходив!
ПРИВИД
Як думаєш, що вільна бути можеш, убійнице, від залицянь тепер, бо від пихи твоєї я помер, – я привидом прийду до твого ложа і вздрю тебе при зброї без машкер.
Заблимає тоді товста свіча, прокинешся, і твій юнак новий, що сг?$лахіі бажання поміча,
Гра? етапе неживий, у вдаваному сні навтікача, у дрожі, як осиковий листок, ховатиме свого безсилля привід, мертвіший, аніж привид!
На меті епатувати читача, продемонструвати свою свободу від моральних норм.
Цікаво, що у романі “Гаргантюа та Пантагрюель” Франсуа Рабле теж обігрує схожий французький фразеологізм. У Панурга з’являється “блоха у вусі”. Як і Донн, Рабле обігрує фразеологізм – “мати блоху у вусі”, тобто “перебувати в крайньому неспокої”. Ми могли б вважати це за звичайний збіг, але деякі факти примушують поставитися до нього уважніше.
Так, один із перших англійських видавців емблемат, містер Харінгтон, перебував під значним впливом Франсуа Рабле, і в своїх емблемах часто звертався до тієї сфери, яку М. Бахтін назвав “рядами випорожнень і статевого життя”. У Рабле ми бачимо ніби зародок емблеми, який ще не оформився в стійкий принцип. Якщо зважити на ймовірний вплив традиції емблемат на Донна, то помітно, як в нього відбувається “облагородження” ембяематичності.
Можемо сказати, що тематично вірш “Блоха” цілком уписується в рамки карнавальної міської культури епохи ренесансу, але формально він уже належить наступній епосі – бароко, а консейтблоха є “чи не найдивовижніше ускладненим з усіх консейтів поетівметафізиків”.
Тепер можемо зрозуміти, в чому саме полягала новизна, примітна для сучасників Джона Донна – у лоні карнавальної традиції, що ще активно функціонувала, зароджувалися риси нового творчого методу, що виявлялися у вигляді нового способу розробки старих тем – у бароковій емблематичності.





Related posts:
- Географія кохання у поезії Джона Донна Іншим виявом барокової емблематичності вже на якісно новому рівні в поезії Джона Донна є географічні образи в любовній ліриці. Цей риторичний хід зовсім не був новиною – на нього неодразово можна натрапити в драмах Шекспіра, де вони були не більше ніж словесною грою – примітно, що й тут все ще зберігається зв’язок із грою слів. Але такого частого і, певне, так своєрідно осмисленого вжитку цей хід набуває лише в поезії […]...
- В центрі драми Лесі Українки про дон Жуана стала донна Анна Цей образ у творі перебуває в постійному розвитку, від епізоду до епізоду збагачуючись новими якостями. “Анна ясно золотих сіточках та ланцюжках” – перше уявлення про героїню. Вона не хоче йти з севільського кладовища, бо на ньому дуже гарно. Це не прихильність до “могильної краси”, про яку говорить Долорєс, а радше замилування красою південної природи, поєднаної з мармуровими витворами. В ремарці поетеса відзначає: “Більше краси, ніж туги”. Здатна на велике почуття, […]...
- Дж. Арбетнот “История Джона Буля” Лорда Стратт, багатого аристократа, сім’я якого здавна володіла величезними багатствами, парафіяльний священик і хитрун стряпчий переконують заповідати всі його маєток двоюрідному братові, Філіпу бабуня. До жорстокому розчаруванню іншого кузена, есквайра Саут, титул і маєток після смерті лорда Стратт переходять до молодого Філіпу бабуня. До юному лорду є постійні постачальники покійного Стратт, торговець сукном Джон Буль і торговець льняним товаром Ніколаc Фрог. Незважаючи на численні борги покійного лорда Стратт, їм вкрай […]...
- Художні особливості барокової поезії Поезії бароко притаманні трагічна напруженість і трагічне світосприйняття. Настрої песимізму, скепсису, розчарування посилюються від усвідомлення того, що людина – піщинка у Всесвіті, життя скороминуще, і в ньому панує фатум. Найпоширеніші теми поезії – “Пам’ятай про смерть!”, “Суєта”. У митців бароко був цілий набір улюблених метафор: тутешнє “життя є сон” ; реальний світ – “юдоль страждань” ; життя людини – троянда, що швидко губить пелюстки, проте зберігає колючки і сухе стебло; […]...
- Соціальні проблеми у романі Джона Стейнбека “Грона гніву” Американські критики, любителі складати різного роду “обойми” і обчислювати літературні “рейтинги”, нерідко включають Д. Стейнбека у “велику трійку” головних письменників США, де його сусіди є два гіганти – Хемінгуей і Фолкнер. Як і вони, Стейнбек був визнаний ще за життя класиком. При усій жанрово-тематичній розмаїтості і відомій нерівності творчості цього прозаїка, який працював як романіст, новеліст, повістяр, документаліст, у нього виділяється якесь ядро, група творів, що складають своєрідний стейнбековський “канон”. […]...
- Роль засобів увиразнення мовлення у романі Джона Чівера “Буллет-Парк” Джон Чівер – один з найвідоміших американських письменників XX ст., лауреат Пулітцерівської премії – романом “Буллет-Парк” викликав досить суперечливі судження американської критики. Неоднозначність сприйняття роману пояснюється тим, що задум автора стає зрозумілим тільки за умови усвідомлення іронічності його тону, яка надає твору майже фарсового характеру. Загальні теми, події, проблеми набувають у творі художньої неповторності і своєрідності звучання великою мірою завдяки засобам увиразнення мовлення. Характерною рисою образної системи Джона Чівера є […]...
- Міф і реальність у романі Джона Апдайка “Кентавр” ДЖОН АПДАЙК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЖОН АПДАЙК Міф і реальність у романі Джона Апдайка “Кентавр” Роман Д. Апдайка “Кентавр” належить до мистецтва, яке росте із землі, і яке творить міфи. Як переказати найдорожчий спогад? Як відновити для улюбленої дівчини свій хлоп’ячий світ? Як це зробити, якщо минуле, як і сучасне, невиразне, хитке, обриси їх розпливаються, і ледь вловима грань між тим, що було, і тим, що здається, між порядком […]...
- Образи велетнів у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Франсуа Рабле взяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів – Грангузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля – втримана у тоні веселої, дубуватої сатири, висміювання всіх пороків, притаманних тогочасному суспільству. І хоча Рабле зі смаком описує всі подробиці їхнього тілесного житія, перелічує, скільки їжі, одягу їм потрібно, та головне […]...
- Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто – людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь […]...
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Гаргантюа Гаргантюа – персонаж роману, дія якого відбувається в країні Утопія. Г. – син короля Грангузье і королеви Гаргамеллы. Скориставшись популярним в народних оповідях чином добродушного гіганта і весельчака Гаргантюа, Рабле з перших же сторінок роману вводить читача в яскравий і химерний світ гротеску. Дитинство Г. нагадує безглузді і смішні епізоди з життя Иванушки-дурника в російських народних казках: Г. “розчісував волосся склянкою”, “сідав між двох стільців”, “черпав воду решетом”, “кував, коли […]...
- Художні особливості поезії І. Бродського І. Новаторський характер поезії Бродського. ІІ. Характерні риси поетики І. Бродського. 1. Великі тексти. 2. Збільшені масиви слів, що розподілені на вірші. 3. Тонке почуття форми. 4. Використання усіх стилістичних шарів мови. 5. Довгі й складні синтаксичні конструкції. 6. Виникнення образів на перехресті несподіваних зіставлень, порівнянь. 7. Увага до звукового інструментування віршів. ІІІ. Втілення нового поетичного мислення у творах Бродського....
- Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура, у центрі якої була людина – жива і водночас “надзвичайна, богоподібна”. Як нам здається, […]...
- Вплив біблійної тематики на розвиток української поезії І. Біблія – велична пам’ятка культури всього людства. 1. Вплив Біблії на створення поетичних творів. ІІ. Біблійні сюжети і мотиви у творчості українських письменників. 1. Давня українська поезія XVІ-XVІІІ ст., початок XІX ст. . 2. Твори Т. Шевченка – ціла епоха в освоєнні Біблії українською поезією. 3. Біблійна тематика української поезії кінця XІX ст. 5. Василь Стус, поет-шістдесятник. ІІІ. Сила впливу поезії біблійної тематики на людські душі....
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Панурга Панург – один з центральних персонажів роману. Його ім’я означає “все що може” або “все що робить”. Згідно з характеристикою, яку дає Панургу Рабле, це “пустун, шулер, гуляла, гуляка і шахрай”. Проте, перераховуючи всілякі вади П., Рабле, який відверто симпатизує своєму героєві, його енергії, що б’є через край, і зухвалій невигубній життєлюбності, додає: “а по суті, дивовижний із смертних”. П. стає другом Пантагрюэля, і разом вони складають, як говорить Пантагрюэль, […]...
- Ідеальне суспільство у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищий! підйомом мистецтва Відродження, а разові із ним – гуманістичних прагнень та устремлінь. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура у центрі якої була людина – жива і водночас “надзвичайна; богоподібна”. У своєму романі Рабле показує мудро влаштоване суспільство – це телемський монастир, збудований за наказом […]...
- Гротеск і гіпербола у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, хоча найвизначнішим представником цієї епохи його зробив один-єдиний художній твір. Роман “Гаргантюа і Пантагрюель” став […]...
- Україна в серці і в поезії Олександра Олеся І. Особлива сила поетичного слова Олександра Олеся – дивне поєднання думки, почуття і фантазії талановитого лірика. ІІ. Зростання національної свідомості поета: 1. Пошук зображальних засобів відтворення любові до України, захоплення нею. 2. Участь у відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві, усвідомлення свого національного покликання. 3. Зустрічі з Грінченком, Самійленком, Коцюбинським, Лесею Українкою, окрилення та піднесення духу митця. 4. Основне призначення поета – працювати, творити на славу рідної культури, рідного слова, рідної […]...
- Образ міста в поезії В. Я. Брюсова 1. Особистість Брюсова, його виховання. 2. Основа світогляду поета. 3. Тема міста в лірику поета. 4. Оглядовий аналіз творчості. Навколо талановиті труси И знахабніла бездара!.. І тільки ви, Валерій Брюсов, Як якийсь рівний государ… І. Житель півночі Початок XX століття принесло із собою багато нового й невластивого іншим епохам З’явилися нові жанри й напрямки, змінилися описувані образи й події. Ця епоха знаменується також появою особливого напрямку в мистецтві – модернізму. […]...
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Пантагрюеля Пантагрюэль – син короля Гаргантюа і Бадбек, дочки короля амавротов, мешканців Утопії. Мати П. померла від пологів, оскільки немовля було колосальних розмірів. Його ім’я, згідно з поясненням Рабле, означає “всежаждущий”. Дійсно, з юних років П. відрізнявся непомірною ненажерливістю: він відгризнув вим’я і півживота у корови, яка поїла його молоком, розірвав на частини і проковтнув величезного ведмедя. Проте анітрохи не менші апетити П. Демонструє по відношенню до наук: виконуючи волю батька, […]...
- Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка Тарас Григорович Шевченко… Тонкий проникливий лірик, поет-громадянин. Він залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – тайна, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця, яка тамує духовну спрагу народу. Щораз спілкуючись з нетлінною спадщиною співця, ми знаходимо для себе щось нове, досі невідоме. Кобзар. Художній образ, взятий за назву книги, став другим іменем для великого сина […]...
- Любов до рідного слова в поезії М. Рильського О рідне слово, що без тебе я? Дмитро Павличко “Ну що б, здавалося, слова”, – розмірковував Тарас Шевченко більше ніж півтора століття тому і приходив до висновку про надзвичайну силу рідної мови: почуєш, і “серце б’ється – ожива”. Адже це духовна схованка народу, в яку віками він складав біль пережитого і досвід свій, і миті щастя, і надії на майбутнє. Скільки поетів присвятило свої найкращі твори рідному слову, українській мові. […]...
- Символічність поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” З Шарля Бодлера почався французький символізм. Він з’явився як відповідь на загальну кризу гуманітарної культури, зокрема тогочасного реалізму. Сам же символізм став “спадкоємцем” французьких романтиків на практиці, а його теорія пов’язана з філософією Шопенгауера, Гартмана, Ніцше. З цієї короткої довідки ми почнемо аналіз вірша “Альбатрос”. По-перше, отих моряків, яких охоплює туга чи хандра, не треба розуміти безпосередньо. Тобто перед нами не реалістична замальовка, а створення символу людства, яке пливе на […]...
- Образ України у поезії П. Грабовського Трагічна відірваність П. Грабовського від України не зламала його волі й рішучості працювати для неї. Домінуючим мотивом його поезії стала доля України, її неволя. Цікаво, що епіграфом до першої збірки з символічною назвою “Пролісок” Поет взяв чотири рядки з вірша “Поетам-України”. Народ, покинутий на злидні, Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі. Оцю загрозу асиміляції, зникнення самого народу українського він відчув ще Під час навчання, […]...
- У чому я вбачаю сучасність поезії О. Блока У чому я вбачаю сучасність поезії О. Блока Поезія Олександра Блока була, є і буде сучасною завжди. Бо не може мати категорії часу гуманізм і духовність, громадянськість і патріотизм – все те, що притаманне яскравій творчості цього поета. Тому і сьогодні його поезії, написані щирим і чесним серцем, хвилюють душі небайдужих до долі рідної землі людей. Людей, котрі, як і О. Блок, безмірно люблять цю землю і пропускають крізь себе […]...
- “Срібна доба” російської поезії: найвидатніші представники та художні здобутки Словосполучення “срібна доба” в останні десятиліття стало постійним означенням російської культури кінця XІX – початку XX ст. Назва так за аналогією із “золотою добою”, що очолювала пушкінський період російської літератури. Словосполучення “срібна доба” спочатку вживалось стосовно тільки поетичної творчості межі століть. Згодом термін став використовуватись для означення всієї художньої, і ширше, всієї духовної культури початку XX ст. в Росії. Якраз таке, розширене розуміння поняття закріпилось в історико-літературній практиці, сам термін […]...
- Біблійні образи в поезії Т. Шевченка Після прочитання творів Т. Шевченка було б помилково вважати, що письменник обмежувався лише близькими йому темами, а також сюжетами з життя рідного йому селянства. Автор добре знав надбання світової культури, і це давало йому можливість звертатись до будь-якої з історичних епох, робити свої висновки. Коли він говорить про криваву боротьбу повстанців, то пригадує події Варфоломіївської ночі, а коли розповідає про неофітів, то порівнює їх з декабристами. Отже, як бачимо, Шевченко […]...
- Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями простих людей, любов’ю до рідного краю. Враження дитинства, повоєнні труднощі навіяли поезії “Ніч”, “Баба Онися”, “Жорна”. У вірші “Жорна” автор […]...
- Відповіді до теми: “Авангардистські й модерністські тенденції в поезії на початку XX століття” 1. Які причини викликали зміни в поезії початку XX ст. ? Передусім розширилася сфера матеріалу для поетичного вираження, яка вмісти ла в себе практично все, навіть сферу побуту. Поезія наблизилась до повсякденності 2. Які новації в галузі віршування приніс початок XX століття? З початку XX століття можна спостерігати розвиток і утвердження верлібру вільного вірша, який прийшов на зміну “закритій” формі вірша, що грунтується на певній системі рим і однаковій довжині […]...
- Краса та сила поезії Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер, напівполяк і напівіталієць, став одним з найяскравіших поетів Франції. Аполлінер – це його псевдонім, а утворив він його сам від одного зі своїх п’яти імен: Гійом Альбер Володимир Олександр Аполлінарій; прізвище ж насправді було Костровицький. Аполлінер став теоретиком сюрреалізму, напряму в літературі, і цей термін належить саме йому, що означає “надреалізм”. Гійом закликав поетів бути Ікарами, провідниками суспільства, йти попереду нього. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими […]...
- Любов до України в поезії М. Рильського Любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє – це вічні теми, яких торкалися письменники всіх часів і народів. У радянські часи писати твори, в яких би висловлювалася любов до України, до її народу було неможливо, це б дорівнювало балансуванню на краю глибокої прірви. Розквіт творчості Максима Рильського припав на часи ідеологічного терору, коли навіть саме слово “Україна” страшно було вимовляти, бо це означало […]...
- Відповіді до теми: “‘Срібна доба’ російської поезії” 1. Який період називають “срібною добою” ? “Срібною добою” називають літературу на межі XІX і XX століть. Це визначення введено Н. А. Оцупом, Вій назвав XІX століття, тобто часи Пушкіна, Достоєвського, Толстого, вітчизняною “золотою добою”, а приблизно три десятиліття – “срібною добою”. 2. Як змінювалося поняття “срібна доба” ? Спершу воно характеризувало вершинні поетичні витвори – творчість О. Блока, В. Брюсова, А. Ахматової, О. Мандельшгама та інших. А потім визначення […]...
- Тема твору: Індивідуалізм у ранній поезії Брюсова Індивідуалізм У ранній поезії Брюсова по суті виникав зі стихійного невдоволення наступаючою владою капіталу, що веде до знеособлювання людини. Брюсов люто захищав права особистості, але цей захист не опирався на яку-небудь продуману систему, не зв’язувалася із твердженням ідеї позитивного суспільного устрою Різке “виломлювання” Брюсова із традиційних літературних рамок, алогізм його художніх образів, неприйняття “банальної” поезії виражалося в явних крайностях, аж до парадоксальності однострочечного вірша “ПРО, закрій свої бліді ноги”. Але […]...
- Патріотична нота в поезії В. Самійленка Володимир Самійленко ввійшов в українську літературу як усебічно обдарований автор. Він відомий як драматург, перекладач, фейлетоніст, сатирик, а також як талановитий лірик. Самійленка оточувала плеяда великих сучасників – Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка, але й на цьому тлі Володимир Самійленко виглядає непересічно й цікаво. У центрі інтересів Самійленка – Україна та її стражденний народ. Власне, задля України він і жив. У вірші “Патріоти” поет висміює псевдопатріотичну балаканину деяких земляків […]...
- Мотиви поезії Павла Грабовського Украйно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких муках. Але в жорстокій багатовіковій борні за крашу долю свого народу, своєї культури ти була не сама. Допомагали тобі твої славні сини, серед яких я хочу виділити Павла Арсеновича Грабовського. Поет віддав усі свої сили, творче натхнення боротьбі за соціальне й національне визволення рідного народу, який палко любив. У […]...
- Ідея служіння художника народу в поезії Лесі Українки Ніхто не може вибирати час, у яке живе, і народ, з якого веде свій рід. Лісі Українці призначено було бути дочкою народу, що страждав від чужого гніта, і творити в таких умовах, коли цей гніт перешкоджав соціальному й культурному розвитку рідного краю. Тому літератори вважали за обов’язок своєю творчістю прислужитися національному й духовному звільненню народу. Мотив ролі поета й поезії в суспільному житті Батьківщини часто трапляється у творчості багатьох попередників […]...
- Новаторство поезії І. Драча Іван Драч увійшов, а вірніше, увірвався в поезію на початку шістдесятих років. На тлі тихої провінційної та офіційної поезії він разом з іншими новобранцями атомної епохи здавався неприборканим гейзером, “узутим в урагани”. Драч вніс у поезію енергію слова, неординарність тем, які ламали застиглу солодко-сентиментальну псевдонародність. Провінційна затхлість так довго обмежувала українську індивідуальність віночками та стрічками на дівчатах у час офіційних концертів, що багато хто зневірився в здатності української культури народити […]...
- Вишуканість російського мовлення в поезії Костянтина Бальмонта Бальмонту призначено було стати одним зі значних представників нового символічного мистецтва в Росії. Однак у нього була своя позиція розуміння символізму як поезії, що крім конкретного змісту має зміст сховане, що виражається за допомогою натяків, настрою, музичного звучання. Із всіх символістів Бальмонт найбільше послідовно розробляв імпресіонізм – поезію вражень. Його поетичний мир – це мир найтонших скороминущих спостережень, по-детски тендітних відчувань. Мені, як читачеві, подобається його дитячість. У цьому є […]...
- “Роль поезії у 20-ті роки” Початку століття в Італії, футуризм поширився в Україні. Представником цього напряму був М. Семенко, який шукав нові словесні форми для вираження динаміки життя, змін, що відбувалися дуже бурхливо. Група “Авангард” тяжіла до конструктивізму. У перше десятиліття після революції особливо бурхливо розвивається поезія. Найзначніші постаті серед поетів: В. Чумак, В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Рильський, поети-неокласики. Єдина збірка В. Чумака “Заспів”, у якій він оспівує революцію, вийшла після смерті […]...
- Своєрідність поезії Гельдерліна Своєрідність поезії Гельдерліна полягає і в тому, що нове, романтичне світовідчуття він прагнув виразити на “еллінський лад”, за допомогою еллінських ритмів і метрики, жанрів і форм; особливо це характерно для його поезії середнього періоду. Він звертався до античних жанрів оди, гімну, елегії тощо. Він переносив на німецький грунт складні строфічні форми давньогрецької поезії, такі, як алкеєва строфа, сапфічна тощо. Та найістотнішим було для нього збереження внутрішнього ладу давньогрецької поезії, позначеного […]...
- Жанрові особливості давньокласичної східної поезії Поезія середньовічного Сходу в першу чергу пов’язана з великими перськими іменами – Рудакі, Фірдоусі; Хайям, Нізамі, Сааді, Хафіз. Поезія для персів стала тією сферою духовного життя, де найповніше виявився народний геній. З названими іменами пов’язане й відродження культури східноіранських племен, їх рідної мови – фарсі. Мовою фарсі й була створена чудова поезія, що своїм корінням сягала народної лірики. Оспівування величі духу й високих почуттів людини, прагнення наблизитися до ідеалу – […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК
- Громадянська тема в збірках Гюго
Categories: Твори з літератури