Характер і світобачення Левицького сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безперечно впливали на творення персонажів його творів. Щоб збагнути основні причини поведінки героїв, яких письменник “виліпив” з розмаїття власного душевного життя, варто вивчати його життєвий шлях. У автобіографії письменник подав дуже цінний фактаж, який вказує, що головною подією в дитинстві Левицького, яка наклала відбиток на все життя письменника, стала смерть його матері.
Йдучи за теорією Едипового комплексу і роздумами В. Підмогильного можна побачити, що мати для Левицького стала “надцінною субстанцією, об’єктом поклоніння”. Все життя Левицький шукав жінку, схожу на матір, але так і не знайшов, проживши неодруженим. Через всі роки він проніс любов до неї і залишився вірним її пам’яті. Тому до кінця життя, як найдорожчу святиню, шанував і беріг він все, що певною мірою стосувалось його матері.
Тільки перше незаймане чуття і непорушна вірність домовині матері давала йому наснаги, через усі роки живила його дух.
Невитравний слід Едипового комплексу став причиною створення галереї жіночих образів. Притаманні їм риси характеру, портрету, творилися письменником крізь призму пам’яті матері І. Нечуя-Левицького.
Селянки, робітниці, попаді – всі вони не мають щастя у родинному житті, хоч саме вони ж є цьому причиною. Бурлачка є дітовбивцею, поцадя – розбещеною, а Кайдаіниха – сварливою жінкою, через яку немає щастя в трьох родинах.
Майже в кожному творі в Левицького жінка або не користується авторитетом у родині, або живе розбещеним життям, або стає дітовбивцею. Для Левицького не існувало поняття “щасливого сімейного життя”. Він прожив неодруженим, не знайшовши жінку, хоч чимось схожу на ідеал, яким для Левицького була його мати. І ця “образа.” на жінок вилилась у творенні їх негативних образів.
У творах Левицького присутній крах жінки-берегині родинного життя, домашнього вогнища. Всі жіночі образи створені ніби на противагу матері Нечуя-Левицького. Пейзажі Надросся також є відображенням Едипівської структури характеру І. С. Нечуя-Левицького.
Оскільки Рось була тим місцем, де витав дух його матері, де маленькому Левицькому було добре поряд зі своєю коханою ненею, вона виконує у творах письменника роль матері-природи. Тому Левицький раз-у-раз повертався в своїх творах до зображення природи рідного краю.
Описуючи природу письменник не просто розкривав психологічний став своїх героїв, чи зображував певне середовище. За допомогою пейзажів Левицький передавав всі свої підсвідомі почуття й бажання, і в ті моменти, коли несвідоме письменника, трансформуючись, через свідомість відображалося в описах природи, пейзажі стають “ключиками” до розкриття підсвідомих бажань письменника. Оскільки реальну матір Левицькому замінила мати-природа, він так ретельно і особливо точно виписує природу Надросся.
Деякі події, зокрема вбивства в творчості Нечуя-Левицького також пов’язані зі смертю його матері. Левицький вважав, що його мати померла від пологів, а причина появлення дітей на світ – батько. Ототожнюючи сина Василини з народженими Анною Трезвінською близнятами та Омелька Кайдаша зі своїм батьком, письменник, позбавляючи їх життя, скоює акт помсти за свою померлу матір.
Створюючи кожний новий образ, підсвідоме Левицького нагадувало про померлу матір і впливало в літературі на створення художніх персонажів. Як наслідок – з’являлись жіночі образи позитивні чи негативні, в залежності від того, на скільки було задоволене ИЫсІо письменника. Художні образи не є випадково створені. Всі вони певною мірою пов’язані з життям.
Левицького, з його підсвідомими бажаннями, що були наслідком Едипового комплексу письменника.
Отже, загострення Едипового комплексу є основним критерієм творення художніх образів у прозі І. Нечуя-Левицького.





Related posts:
- Едипів комплекс у творчості Нечуя-Левицького Характер і світобачення Левицького сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безперечно впливали на творення персонажів його творів. Щоб збагнути основні причини поведінки героїв, яких письменник “виліпив” з розмаїття власного душевного життя, варто вивчати його життєвий шлях. У автобіографії письменник подав дуже цінний фактаж, який вказує, що головною подією в дитинстві Левицького, яка наклала відбиток на все життя письменника, стала смерть його матері. Йдучи за теорією Едипового комплексу і роздумами В. […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
- Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер старенькім дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. От що таке доля. У такому разі сумно […]...
- Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, що йдуть на перші капіталістичні промисли і фабрики. Це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що […]...
- Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники української інтелігенції. У пошуках рушійної сили письменник неодноразово звертався до освічених кіл, до української інтелігенції. […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно обмежені люди, які, крім своїх суперечок, не бачать нічого іншого в житті. Обмеженість Кайдашів і […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
- Особливості творчості І. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів. Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської доби. У творах І. Нечуя-Левицького поєднується тенденція до […]...
- Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького Літературна спадщина Нечуя-Левицького досить велика і жанрово різноманітна: романи, повісті, оповідання, нариси, новели, гуморески, драми, казки тощо. Спадкоємець Т. Шевченка і Марка Вовчка, І. Нечуй-Левицький збагатив реалізм, який під його пером перетворився на універсальний напрямок національної літератури. Перемогою реалізму Левицького було зображення героя соціально диференційованим. Реаліст-психолог, Нечуй-Левицький використовує глибокий аналіз, зображує особистість у соціальному типі і відтворює неповторне “я” героя. Найбільшого розквіту творчість Нечуя-Левицького досягає наприкінці 70-х – на початку […]...
- Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного життя, відтворив такий стан українського селянства, який […]...
- Літературна спадщина І. Нечуя-Левицького Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” , повістей: “Бурлачка” – про життя заробітчан, “Хмари” , “Над Чорним морем” – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” , “Старосвітські батюшки та матушки” , “Афонський пройдисвіт” . Нечуй-Левицький виступав і як драматург тощо, етнограф-фольклорист, “Українські гумористи й штукарі” та лінгвіст, “Граматика української мови” в 2-х ч. тощо). Погляд письменника неодноразово звертається до […]...
- Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин Російської імперії, різних людей, різні форми виробництва. Письменник побачив ті нові форми визиску, яких ще […]...
- Історичні романи І. Нечуя-Левицького І. Історична тематика у творчості І. Нечуя-Левицького. ІІ. Роман “Князь Єремія Вишневецький”. 1. Хронікальний підхід письменника до зображуваного. 2. Суть вдачі князя. 3. Ганьба для всього роду. ІІІ. Характеристика епохи Вишневецького. ІV. Роман “Гетьман Іван Виговський”. 1. Політична ситуація в Україні 1654-1664 років. 2. Постать Івана Виговського. 3. Ідея-пересторога....
- Відповіді до теми: Життя і творчість І. Нечуя-Левицького Роль і місце творчості І. Нечуя-Левицького в українській літературі. Нечуй-Левицький утвердився в нашій літературі як письменник глибоко на тональний із потужним художнім обдаруванням. Згодом Олесь Гончар скаже про нього: “Він заслужив звання народного письменника”. Письменник розширив художньо-тематичні горизонти української літератури, збагатив її творами про лиття інтелігенції, писав на-історичну тематику. ” Повість “Кайдашева сім “я” в оцінці відомих людей. “Кайдашева сім’я” з погляду на високоартистичне змалювання селянського нігтя і добру композицію […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів і селян; деспотизм панів, які усвідомлюють свою силу і владу, і беззахисне становище селян. Найповніше […]...
- Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор начебто реально доторкається до теми, яка актуальна і зараз – в – нас з вами. Невже через сто років, тобто у наш час, немає суперечок між […]...
- Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози Своїми талановитими творами він вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XІX століття, він за своє довге життя написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, значну кількість науково-популярних нарисів, літературно-критичних статей, комедій та історичних драм. Самобутній художник слова, майстер широко відомих епічних полотен, він […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Серед його творів особливе місце посідає неперевершена повість “Кайдашева сім’я”. “Жодна література світу не має такого правдивого, […]...
- Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
- ПРИРОДА СМІХУ У “КАЙДАШЕВІЙ СІМ’Ї” І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найособливіше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби народної сміхової культури, узявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову багатозначність народного сміху. Ународній культурі […]...
- Внесок Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він викрив і різко засудив панську сваволю, в’їдливо осміяв сільську старшину, батюшок, ченців, які вели сите, […]...
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. “Одне лиш знаю: біль за людей завжди тяжко мене палив”, – писав І. Нечуй-Левицький. Одним […]...
- Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі. Життя українського села повністю пов’язане з хліборобським календарем та церковними святами. Родина Кайдашів, як і всі інші, живе за цими […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. […]...
- Проблема батьків та дітей у творі І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства. Щоправда, трактувалася за різних часів вона по-різному. І це зрозуміло: нові люди, нові соціальні умови життя – то й різні проблеми. 1. Нечуй-Левицький у своїй повісті “Кайдашева сім’я” порушує проблему батьків на зламному етапі нашої історії – кріпацтва і феодалізму. Щойно скасували кріпацтво, всі отримали волю, і не завжди, на мою думку, вміли і знали, як жити по-новому. Та й нового […]...
- Проблема честі і зради в повісті Івана Нечуя-Левицького “Князь Ієремія Вишневецький” Творчі зацікавлення Івана Семеновича Нечуя-Левицького надзвичайно широкі: письменника хвилювали проблеми українського селянства, життя української інтелігенції, давно відшумілі події рідної історії. Повість “Князь Ієремія Вишневецький” переносить читача у вируюче XVІІ століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського […]...
- Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому століттями жило селянство. За принципом протиставлення письменник змальовує розкішну природу і на її тлі злиденне […]...
- “Гетьман Іван Виговський” – історичний роман І. Нечуя-Левицького Роман І. Нечуя-Левицького “Гетьман Іван Виговський” вийшов у 1898 р. у Львові. Його. доля була щасливішою, тому що він був опублікований одразу після написання. Композиційно роман “Гетьман Іван Виговський” складається з двох сюжетних ліній, які взаємно переплітаються і доповнюють одна одну: історія сім’ї Виговських та родини простого козака Демка Лютая. Саме через життєпис цих двох сімей письменник прагне показати ситуацію в Україні після Переяславської угоди та смерті Богдана Хмельницького, ставлення […]...
- Роздуми про Нечуя-Левицького Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. От що таке доля. У такому разі сумно замислюєшся над долею письменника взагалі. Як ми […]...
- Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й неповторності. Особливо це стосується народознавства, з його розмаїттям національних звичаїв, багатством духовних традицій. А кращої […]...
- Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ніж століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті “Кайдашева сім’я”, але життя героїв, їхні вчинки і поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довго життя літературного твору? Мені здається, найперше, у художній майстерності автора. І. Нечуй-Левицький не бере предметом дослідження якихось визначних, незвичайних подій, не кидає своїх героїв у вир випробувань. Він показує буденне сімейне життя, день за днем, рік за роком. І відзначає, […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське пореформене село з усіма його складностями і суперечностями. Письменник, як уже зазначалося вище, добре знав […]...
- Історична проза І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” – один з найкращих творів у вітчизняній літературі на історичну тему. В основу роману покладено переможний етап визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. У творі діють два ворожі табори – український народ і польська шляхта. Козаки є натхненниками і організаторами визвольної боротьби. Загони […]...
- Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Сприйнявши реалізм і народність Т. Шевченка, І. Нечуй-Левицький за півстоліття написав понад п’ятдесят художніх творів, відобразивши у них життя різних суспільних верств. Є серед них і гумористичні твори. Наприклад, комедія “На Кажум’яках”, “Голодному й опеньки м’ясо”. Але вершиною гумористичного таланту письменника справедливо вважається його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”, створена 1879 року. Це один із кращих творів світової літератури, у якому реалістично відображено життя пореформеного села з усіма його чварами, спричиненими […]...
- Мій улюблений герой твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У прекрасній реалістичній повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” важко знайти позитивного героя, героя, який був би ідеалом у житті, що став би прикладом, на який можна було б рівнятися, намагатися стати схожим на нього. Усі герої цього твору своєю забобонністю, затурканістю і безсоромністю, взаємною ненавистю є втіленням темноти в житті українського пореформеного села, доведеного до такого стану кріпаччиною та існуючим ладом. І все ж таки серед цієї галереї яскраво зображених […]...
- Образи українських інтелігентів у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя: вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері і […]...
- Духовно-естетичні цінності повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові: оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо родину Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли обробили свої землі – йшли працювати на панське поле по снопи. Крім того, старий Кайдаш був добрим стельмахом і робив вози та інший сільськогосподарський реманент. За це його поважали, як будь-якого справжнього майстра. Але також у повісті бачимо нові реалії […]...
- Герой повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємось про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння яких і породжує живу тканину його романів і повістей. В повісті “Кайдашеза сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї і порядки порефор-меного села. Два сина було у Омелька – Карпо і Лаврін. Вони дуже різні. І коли Лаврін – весела […]...
- Літературно-громадська діяльність – Григорій Савич Сковорода
- Декамерон характеристика образів Ченців
Categories: Твори з літератури