Очевидно, джерела конфлікту Олени й Петра Суркова варто шукати в першій бурхливій сварці героїв і в роздумах Олени про те, як міняє людину влада над людьми, народжуючи навмисну брутальність як стиль поводження
“Точно Вам хотілося здатися переді мною й вашими товаришами більше монументальними, чим ви є насправді”,- кидає вона в особу Петру. .
Багатозначні й подальші роздуми Олени про те, що покинувши сім’ю Гиммеров і повернувшись у рідний будинок, вона “була ще більш самотня, чим колись”. І справа не тільки в несправджених мріях про Петра: тінь відчуження лягає й на її відносини із братом Сергієм. По суті справи вона повторює сказане Суркову, коли й Сергія дорікає в “непрохідній монументальності почуттів”: “Не люди, а якісь пам’ятники! Навіть ти став переді мною у вигляді якогось маленького памятничка”.
Але й Сергію огидно-принизливим здається вид, сумовита й сердита особа батька, який на правах старого друга повчає Мартемьянов: “Це вашому братові інтелігентові все неясно так невідомо, а нашому братові робітникові все ясно, все известно”. І те, що саме так Сергій сприймає Мартемьянова, з яким ділив і хліб-сіль у далекому поході по стійбищах, говорить про усвідомлення автором серйозних протиріч між інтелігенцією й “гегемоном революції”. Поетизуючи, часом необгрунтовано в художньому плані, влада комуністів, що поширювалася “на десятки й сотні тисяч повсталих людей”, Фадєєв проте замислювався й про природу цієї влади. Про це свідчить і погляд оповідача на відносини Мартемьянова й лікаря Костенецкого:
“Ще із часу їхньої роботи в Сучанском раді Мартемьянов і Володимир Григорович дружили між собою. Дружба їх грунтувалася на тім, що Мартемьянов уважав Володимира Григоровича чесною людиною й дуже вченою людиною, але інтелігентом, якого треба виховувати, а Володимир Григорович уважав Мартемьянова самородком з народних глибин… і визнавав за ним як би моральне право виховувати його, Володимира Григоровича”.
На відміну від авторів “Ходіння по борошнах” і інших добутків на популярну в радянській літературі тему “Інтелігенція й революція”, що апріорі припускала поверхневе й полегшене рішення, Фадєєв закладав серйозні підстави ідейно-художньої колізії й збирався їх розвивати
А тепер помізкуємо: чи було можливим у роки неймовірного тиску влади на творчий потенціал художника такий розвиток сюжету? Відповідь могла бути тільки негативним, і це краще інших повинен був розуміти генсек Сполучника радянських письменників. Чи не було в постійному відкладанні “Останнього з удеге” підсвідомого бажання відстрочити роботу, щоб не насилувати долі героїв, як зложилися вони у творчій уяві?





Related posts:
- Актуальність конфлікту твору Б. Шоу “Пігмаліон” – конфлікту між зовнішньою культурою і духовною сутністю людини П’єса “Пігмаліон” є зразком драми-дискусії, головний конфлікт якої полягає в і ому, чи може людина втручатися в долю іншої людини, навіть тоді, коли робить вона це з кращих міркувань. Чи має вона, ця людина, моральне право визначати для іншої норми й правила поведінки, абсолютно не дотримуючись їх сама? Чи правомірно це? Конфлікт цей у п’єсі яскраво зображено автором в образах двох героїв – професора фонетики Хіггінса і вуличної квіткарки Елізи […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – її своєрідний звіт перед нами, перед суспільством? […]...
- Образ Олени – неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості У 80-х – 90-х роках XІX століття в Україні значного розвитку набув феміністичний рух, ініціатором якого була Наталя Кобринська, відома на той час письменниця і громадський діяч. Проблема емансипації жінок виникла тому, що в кінці XІX століття українки перебували у нерівноправному становищі порівняно з чоловіками: вони не мали права навчатися в університетах, голосувати, обіймати значні посади. Суспільство вбачало їхню роль лише як “прикраси” чоловіка, тому жінка повинна була уміти тільки […]...
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип українця, що вміє жити, творити і вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання позначило талант жінки, яка знайшла свій шлях, щоб залишитися на ньому своїм життям, а потім […]...
- Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? Ольга Кобилянська у повісті “Людина” показує важку і, як на той час, безперспективну боротьбу за своє право бути людиною. Сама письменниця деякий час захоплювалася так званим жіночим рухом. Вона мріяла про звільнення жінки від кайданів соціального і побутового рабства, закликала жіноцтво боротися за свою людську гідність, здобувати освіту, бути здатними “стати на власних ногах у житті, щоб могти стати гординею наших батьків, братів, мужів і стати підпорою нашому народові, підвалиною […]...
- Іліада характеристика образу Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса і смертної жінки Леды, дружина Менелая, викрадена сином царя Трої Парисом. З усіх персонажів “Іліади” Е. найбільшою мірою утілює ідею пасивності людини, його абсолютній залежності від вищих сил. Е. не по своїй волі покинула будинок царя Спарти Менелая, але лише покоряючись велінню богів і передусім свавіллю Афродіти, яка змушує Е. підкорятися бажанням улюбленця богині, – Париса, і стати його дружиною. Оскільки […]...
- Іліада характеристика образа Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса й смертної жінки Леди, дружина Менелая, викрадена сином пануючи Трої Парисом. Із всіх персонажів “Илиади” Е. найбільшою мірою втілює ідею пасивності людини, його абсолютної залежності від вищих сил. Е. не зі своєї волі покинула будинок пануючи Спарти Менелая, але лише корячись велінню богів і насамперед сваволі Афродіти, що примушує Е. підкоритися бажанням улюбленця богині – Париса, і стати його дружиною. Оскільки […]...
- Характеристика образа Олени в трагедіях Еврипида Олена – персонаж трьох трагедій Еврипида: “Троянок”, “Олени” і “Ореста”. Дві з них, “Троянки” і “Орест”, представляють традиційний образ Е. – невірної дружини, що втекла з Парисом, і винуватниці лих, що обрушилися на Елладу. У трагедії “Олена” Еврипид зображує Е. невинної. У трагедії “Троянки” зображене відведення в рабство знаменитих троянських жінок У числі полонених виявляються й Е., що греки передали Менелаю з побажанням убити або відвезти назад у Грецію. Зустрівшись […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер Повість Ольги Кобилянської “Людина” – це твір, який вчить цінувати людину в собі та в інших. Головна героїня твору Олена Ляуфлер зростала в середовищі, яке суворо дотримується правил щодо життя цісарського чиновництва та виховання молоді і сім’ї. Оточення подружжя Ляуфлерів, їхні друзі – це лікар, майор, податковий урядовець, товаришки пані радникової. Чоловіки за найвищу честь для себе вважали вірне служіння монархії, а жінці належало бути гарною хазяйкою, покірною берегинею домашнього […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище – І варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Німецький філософ А. Шопенгауер писав, жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю та опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ. Мудра княгиня Ольга, прекрасна Роксолана, талановита Маруся Чурай, хіба не були вони криницею, з якої пили силу? А Леся Українка, Ольга […]...
- Образ Олени Ляуфер Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. Вона читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про “соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання […]...
- Еволюція характеру Олени Еволюція цього характеру психологічно недостатньо вмотивована, ненатуральність надто швидкого переродження дівчини очевидна. На створенні цього образу в певній мірі відбилися ті буржуазні філософські і психологічні теорії, за якими поведінка людини визначається нібито неусві-домленими, біологічними інстинктами. Образ енергійної Олени, як і безвольних Василя й Андрюші, які при першій життєвій невдачі зневірюються у своїх силах, важливі з того погляду, що через них письменниця показує неспроможність попівської сім’ї закласти в душі своїх дітей […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище – ІІ варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Повість “Людина” була написана у 1894 році. Вона є відгуком на проблему, яка хвилювала в той час багатьох представників провідної інтелігенції – емансипація жінки. Ця повість – перша в нашій літературі спроба розкрити цю проблему. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Олена Ляуфлер – молода дівчина з небагатої буржуазної сім’ї – повстає проти традиційного трактування ролі жінки в суспільстві, […]...
- Характеристика образу Олени Ляуфер Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. Вона читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про “соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання […]...
- Неоромантизм поезії Олени Теліги Романтизм як літературна течія виник на початку XIX сторіччя, але відновився через сто років в оновленій формі – неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрії й дійсності, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображували виняткові, особливі характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грішив відривом від дійсності, прагненням зобразити. екзотичні й навіть фантастичні ситуації, змальовані химерними, контрастними і яскравими фарбами, представники неоромантизму описували тими […]...
- Неоромантизм поезiї Олени Телiги Романтизм як лiтературна течiя виник на початку ХIХ сторiччя, але вiдновився через сто рокiв у оновленiй формi – неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрiї i дiйсностi, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображу вали винятковi, особливi характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грiшив вiдривом вiд дiйсностi, прагненням зобразити екзотичнi й навiть фантастичнi ситуацiї, змальованi химерними, контрастними i яскравими фарбами, представники неоромантизму описували […]...
- Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Що стало причиною такого великого інтересу європейців до твору Ібсена? А що такий спалах був, можемо довести хоч би переліком постановок п’єси у різних країнах. У головній ролі на сцену виходили легендарні Сара Бернар, Елеонора Дузе, Віра Комісаржевська. Вистава мала шалений успіх, театри виїжджали з нею на гастролі. Тільки у Сполучених Штатах Америки п’єсу не зрозуміли. Навколо твору норвезького драматурга точилася жвава, а часом агресивна, дискусія. Ібссна звинувачували у прославленні […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище – IV варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок. Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця жінка, і саме це намагалася зробити О. […]...
- Розкриття моральних якостей людини в оповіданні Олени Пчілки “Сосонка” Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчілка. Її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів’ям: “Родюча, як земля, а робоча – як бджола”. З давніх-давен у багатьох народів Новий рік зустрічали з вічнозеленою сосною. Кажуть, що ця лісова красуня – благословенне дерево, а тому воно вічнозелене й радісно шумить. В оповіданні “Сосонка” Олена Пчілка відтворила світ людини і природи. Вона […]...
- Причина конфлікту Печорина й Грушницького Із Грушницким Печорин не міг бути в тісних відносинах не тому, що той нижче його по розуму, а Вернер – розумніше, а тому, що в суспільстві Грушницкого він не може першенствувати. У цьому він зізнається із самого початку: “Я його також не люблю: я почуваю, що ми коли-небудь із ним зштовхнемося на вузькій дорозі, і одному з нас несдобровать” . У Грушницкого багато властивостей, яких немає у Вернера, але є […]...
- Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Говорячи про Чехова-драматурга, обов’язково кажуть про нього як творця нового театру, про його новаторство в створенні сюжету, зображенні персонажів, про підтекст, роль авторських ремарок. Новаторство Чехова – в глибокому психологічному аналізі характерів. Герої його просто живуть, розмовляють, вирішують буденні питання. Чехов писав: “Люди обідають, тільки обідають, а в цей час складається їхнє щастя та розбивається їхнє життя”. Зовнішні ефекти не приваблюють Чехова. Такі епізоди він виносить поза сцену. Особливу роль […]...
- Образ Заробітчанина Петра у творі “Земля” Серед персонажів, що в силу різних причин відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку, Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити своє сімейне гніздо, згодом уже про нього не дуже думав, бо “своєї хати не мав, а в винаймле-ній не хотів сидіти. Гонор не позволяв” […]...
- Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього роману – “Побратими” – йдеться про юнацькі роки майбутнього гетьмана, навчання його у вищий Острозькій […]...
- Характеристика Петра Сагайдачного Багато дослідників життя і діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного часто зверталися до історичних документів, де Згадується ім’я славного гетьмана України. Напевне, немає історика, який би не використовував спогади польського письменника Я. Собеського. Він не тільки добре знав Сагайдачного, але й бував разом з гетьманом у походах. Будучи очевидцем і учасником Хотинської битви, Я. Собеський написав книгу “Історія Хотинської війни”, в якій згадує: “Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть Тут в небі тихо. Ані шум потічка, Ні вітру шум, ні пташка лісова. І тільки десь Іванова Марічка Із того світу кличе його: Йва-а-а! Влітку 1910 року М. Коцюбинський відвідав Криворівню. Цей гуцульський край настільки вразив його, що через рік письменник повертається, щоб ближче познайомитися з життям гуцулів, з їх фольклором та відповідною літературою. Все це лягло в основу його […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба було ще сплатити подушне, і […]...
- Образ Олени роман Фауст Олена – перенесене в трагедію з грецької міфології ідеальне втілення краси. Надбання Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, проте естетичний ідеал, що з’явився йому, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, співвідношувана з античністю, – вдохновляла і самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить в них і прагнення до свободи. […]...
- Переказ оповідання “Сосонка” Олени Пчілки Олена Пчілка – знаний літературний майстер. Найулюбленішим її оповід-ням для мене є “Сосонка”. Це історія про людську несправедливість. Авторка п казує дві родини – селянську та панську. Головним героєм твору є хлопчик із лянської сім’ї Івась. Його доля дивним чином переплітається із долею малень Сосонки, яку вони разом із батьком повезли до міста на торговище. Селяни, спродавши деревце у дім до панів, самі стають свідками негідного лоЛ водження із Сосонкою. […]...
- Полтава характеристика образу Петра Петро – російський імператор. “Петрівська” тема природно виникає в поемі. Романтичний сюжет про “беззаконну любов” гетьмана Мазепи і Марії Кочубей розгортається на тлі епохи, коли “Росія молода / Мужніла з генієм Петра”. Та і сама сюжетна колізія неможлива без “непрямої” участі росіянина царя, без його жорстокої помилки. І все-таки тема одно, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розстановка сил в поемі відповідає неписаним правилам лорда […]...
- Визначте сутність конфлікту між ідеалом і дійсністю у романі Сервантеса “Дон Кіхот” Герой роману “Дон Кіхот” живе заради ідеалів. Це лицарські ідеали благородства, честі, мужності, про які він прочитав у книжках. Дон Кіхот стає мандрівним лицарем та на своєму шляху прагне захищати слабих та поневолених, битися з ворогом. Але той ідеальний світ, в який вірить Дон Кіхот, не існує насправді. Натомість дійсність демонструє глобальний разлад з ідеалом. Дон Кіхот у своїй уяві бачить замок, а насправді це постоялий двір, Він кидається битися […]...
- Протистояння Г. Геслера й В. Телля як усвідомлення вічного конфлікту вільної особистості й тиранічної влади Драма “Вільгельм Телль” була написана 1804 року. Шиллер невипадково звернувся до образу легендарного героя-визволи геля. Прославляючи давню визвольну боротьбу швейцарців проти могутніх чужоземців, що загрожували поглинути їхню країну, письменник вустами героїв своєї драми закликав сучасну йому Германію скинути чужоземне наполеонівське ярмо й об’єднати німецький народ. Розглянемо основний конфлікт твору. Геслер є ландхофтом, представником австрійського імператора в Швейцарії. Він наділений владою творити суворий, але справедливий суд. Та жорстокий і жадібний хофт […]...
- Російська природа у творчості в Петра Ілліча Чайковського Чайковський прокинувся рано, але встав не відразу. Він прислухався до співу лісових жайворонків. Десь за вікном куковала зозуля. Композитор устав, підійшов до вікна й побачив ліс, що йде вдалину. Десь там унизу на березі озера в нього було улюблене місце – Рудий Яр. Дорога до Рудого Яру йшла спочатку по просіці, потім березняками, потім через поламаний міст і, нарешті, нагору в сосновий бор. Він уявляв собі цей шлях і розумів, […]...
- Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених, непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні європейську культуру. Письменник майже не дає розгорнутих описів зовнішності царя, малюючи його як би штрихами. От Петро – юнак: […]...
- Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи І. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично змальовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних персонажів п’єси – образи Петра й Миколи. Петро – коханий Наталки, сирота без роду, покохав Наталку […]...
- Сутність і розгортання конфлікту між одухотвореністю та філістерством у творі Е. Т. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер” Дисгармонія світу знаходить у творчості Гофмана своє відображення: в усіх його творах переплітаються, стикаються найрізноманітніші контрастні образи. Одне з улюблених протиставлень, що кожного разу повторюється,- це ентузіаст та обиватель, філістер. Ентузіаст – визначення, що належить Гофману, але сам образ має традицію в романтизмі, яка і була ним сприйнята. Естетичне сприйняття романтики проголошували незмінним г вічним уособленням усього величного і прекрасного в житті, вищим критерієм реальності. Образ художника постійно збагачується, він […]...
- Образ Петра Першого в поемі Мідний вершник Пушкіна А. С Але північне місто – як примара мрячний, Ми, люди, проходимо, як тіні в сні. Лише ти крізь століття, незмінний, вінчаний, З рукою простягненої летиш на коні. В. Я. Брюсов До поеми “Мідний вершник” Пушкін кілька разів звертався до образа пануючи-реформатора: у поемі “Полтава” , у незакінченому романі “Арап Петра Великого” , у матеріалах до “Історії Петра Великого”. Протягом усього творчості поет по-різному оцінював діяльність Петра. Спочатку Петро представлявся Пушкіну винятковою […]...
- Розкрийте сутність конфлікту між ентузіастами та філістерами в творі Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Розповідаючи історію Цахеса, письменник протиставляє два різних людських світи. Перший з них, більш розповсюджений – це світ обивателів, тобто філістерів. Філістерами звуть людей обмежених, з примітивними інтересами. Яскравим представником такого типу в творі є сам Крихітка Цахес. Це самовдоволена, егоїстична, лицемірна людина, до того ж недоумкувата. Проте в суспільстві Крихітку Цахеса обожнюють – адже в нього є три золоті волосини, подаровані йому феєю. Ці магічні волосини в творі Гофмана уособлюють […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Лужина Петра Петровича Лужин Петро Петрович – тип ділка і “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з обережною і буркотливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись з нікчемності, високо цінує свій розум і здібності, звик милуватися собою. Проте найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я науки і економічної правди”. Він проповідує з чужих слів, яких наслухався від свого приятеля Лебезят-никова, з молодих прогресистів: “Наука ж […]...
- Образ Петра Першого у романі “Петро Перший” Толстого А. Н Як було сказано вище, “Петро Перший” – історичний роман. Тема його – зображення Росії епохи Петра. Ідея роману – позитивна оцінка характеру і діяльності царя-реформатора. Отже, Петро є головним героєм роману. Сюжет твору побудований на описі життя головного героя з ран його дитинства до перших перемог російської армії в Прибалтиці на початку Північної війни. Толстой планував створити роман в трьох книгах. У першій він детально малює дитинство і ранню молодість […]...
Categories: Твори з літератури