Два типу збірок

Related posts:

1. Пушкінське переосмислення типу романтика в образі Ленського Звичайно, у кожного письменника є улюблений герой. Більш того, можна сказати, що у кожному улюбленому героєві письменник мовби втілює частку самого себе – на різних етапах свого життя. Буває, таким чином, на сторінках твору, автор сперечається із самим собою, яким був у юності, буває – заздрить у чомусь тому, ще молодому, дещо наївному, якому ще невідомо те, що знає, що пережив автор, буває – низько схиляє голову перед кращим у […]...
2. П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – комедія нового типу Український театр довгий час змушений був розробляти селянську тематику з етнографічним ухилом, бо інакше б українське слово не звучало зі сцени. Та це дало можливість театру розвиватися, швидко пройти шлях оновлення. Своєрідним знаком оновлення української драматургії була п’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого. Соціально-сатирична комедія – це новий тип твору для тогочасного театру, бо в ній розв’язуються проблеми сучасного авторові суспільства – становлення нової сільської буржуазії. Яка ж вона, та нова буржуазія? […]...
3. Перша світова війна у структурі творів епопейного типу Перша світова війна посідає важливе місце у структурі тих творів, які за жанровими ознаками є або романами-епопеями, або тими, що за певними характеристиками тяжіють до них. Своєрідним еталоном роману-епопеї визнано “Войну и мир” Л. Толстого та “Тихий Дон” М. Шолохова: “Война и мир” и “Тихий Дон”, – пише В. Соболенко, – являются образцами и в том смысле, что воочию показывают, в какой степени современная эпопея может быть романом, но одновременно […]...
4. Роман “Злочин і кара” Ф. Достоєвського як вираження нового, поліфонічного типу художнього мислення “Злочин і кара” – один із найскладніших творів світової літератури. У своєму романі Федір Михайлович Достоєвський зобразив життя російського суспільства середини XIX століття з його убозтвом, безправністю, гнобленням і розбещенням особистості, що задихається через усвідомлення свого безсилля і тому бунтує. Письменник розповів нам про героя, “що взяв у душу свою всі болі і рани часу”. Оповідь у романі йде неквапливо, але вона тримає нас у постійному напружен­ні. Раскольніков живе в […]...
5. Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються […]...
6. Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. ІІ. Герої казки “Пані Метелиця”. ІІІ. Пасербиця – найпривабливіша героїня казки. ІV. Справедливість пані Метелиці. V. Чого навчає нас ця казка....
7. Сюжети казок у Європі Поступово, проте, виявилася потреба у більш дробової класифікації, у розподілі на пологи, види, різновиду тощо. буд. Принаймні того як у Європі накопичувався казковий матеріал, стало дедалі більше з’ясовуватися, що його сюжетів порівняно невелика, що чимало сюжети інтернаціональні, а нові матеріали є здебільшого варіанти вже і описаних сюжетів. Постало питання: за які ж сюжети взагалі відомі європейської казці? Саме це питання створення та відповів фінський учений. Він взяв кілька великих європейських […]...
8. Уславлення любові до праці у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербниця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються […]...
9. “Казка” – “Сказання” Сказання, віддана. По встановленому вище ознакою до казці може бути прилічений іще одна жанр, часто із нею пов’язувалося, жанр, який найправильніше було б назвати преданьем чи сказанням. Сюди ми віднесли оповідання, що видаються за історичну істину, котрий іноді справді її відбивають чи містять. Якщо легенда споріднена з духовним віршам, то переказ певною мірою родинно історичним пісням. Сказання – це розповіді, які стосуються історичних місцях чи історичним особистостям і подій. Перші […]...
10. “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань” У 1961 року вийшов чудовий покажчик, складений фінським ученим Лаурі Симонсуури, під назвою “Покажчик типів і мотивів фінських міфологічних сказань”. Це якраз і логічно чудово систематизований покажчик те, що ми називаємо быличками, чи, за висловом Симонсуури, “міфологічних сказань”. В Україні цьому жанрові як збирачі, і дослідники приділяють обмаль уваги. У Західної Європі цей жанр посилено вивчається і проблеми вивчення обговорюються на міжнародних конгресах. У Фінляндії зібрано кілька тисяч текстів. Останніми […]...
11. У додатках вміщено варіанти творів Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Зазвичай у додатках вміщено варіанти творів, документи, листи, щоденники, записи, спогади, критичні статті – усе, що потрібно для сприйняття твору читачем. Скажімо, у додатках до казок братів Грімм можна натрапити на слово Я. Грімма до видання “Дитячих сімейних казок” , фрагменти робіт Г. Скурли, дослідника їхньої творчості, а також “Основні дати життя і творчості Я. і В. Грімм. У додатках до “Гамлета” пропонуються […]...
12. Буслаев і росіяни казки З 40-х років ХІХ століття починається діяльність Ф. І. Буслаєва. Діяльність ця охоплювала всі сфери народної творчості та об’єднувала їх єдиним науковим світоглядом. Казка, слід сказати, може бути вихоплена із усієї його системи та розглядатися окремо. Ми обмежимося короткої характеристикою цією системою, без упину на діяльності Буслаєва загалом. Буслаев з перших кроків виступив не як дилетант, бо як ученый-профессионал, включившись в конструктивне русло сучасної йому європейської науки. Наука це була […]...
13. Проблема складу казкового епосу Якщо, як ми бачили, у сенсі специфіки казки як жанру історія наша наука досягнуто деякі успіхи, хоча питання створення та неспроможна ще вважатися дозволеним остаточно, то іншої галузі, приміром у галузі вивчення складу казкового епосу та її розподілу нічого істотного з часів Афанасьєва було зроблено. І це зрозуміло за загального нерозробленості казковою поетики. Не знайдено той основна ознака, який міг би дати початок діленню, і більше неможливо знайти нині є […]...
14. Фінській школа У працях Сумцова ми мали змогу спостерігати риси явного методологічного занепаду. Сумцов в. такому випадку – явище симптоматичне. Ми, щоправда, багатий добір матеріалу, але бачимо ще й безпорадність перед матеріалом, необгрунтованість висновків, зведення подібності до запозичення і заперечення самостійного народної творчості. Такий стан у російській науці відповідало загальному становищу європейської науки на той час. В усіх країнах потроху накопичувалося дуже багато казкових матеріалів. Вони вимагали обліку, і систематизації, а незадовільний […]...
15. Велика заслуга Фінської школи Великий заслугою школи можна припустити і те, що з діячів її – Аарне – створено покажчик казкових сюжетів. Методи школи вимагали посюжетного вивчення казки, вимагали встановлення всіх имеюгцихся сюжетів. Нагромадження матеріалів виявило обмеженість кількості сюжетів при величезної їх повторюваності за варіантами. Скільки ж казкових сюжетів і які саме можуть бути? Покажчик Аарне, про яке вже говорилося, і відповідає це питання-. Щоправда, відповідь це зовсім не вичерпний. Покажчик створено основі зіставлення […]...
16. Я вибираю професію Професію я ще не вибрала. Поки що не кваплюся – усе-таки три роки навчання в школі попереду. Але батьки вважають, що час мені вже задуматися про своє майбутнє. І я іноді задумуюся… Ще рік тому я марила про кар’єру тенісистки. Я обожнювала цю гру. Обожнюю і зараз. Але якось само собою так сталося, що я зрозуміла – Мартини Хингіс з мене не вийде. Адже одна справа – ходити на тренування […]...
17. Наукова класифікація казок Наукова класифікація казок не створена досі. Факт очевидний хоча би за тим спробам, які роблять у наших підручниках по фольклору. Приміром, класифікація Ю. М. Соколова переважно зводиться до виділення наступних категорій казок: чарівні, казки про тварин, кумулятивні, реалістичні, сказки-легенды, сказки-былички, історичні легенди й перекази, релігійні легенди. Всі ці жанри введено до складу казок. Помилки класифікації Ю. М. Соколова досить очевидні. Це крок тому за порівнянню з класифікацією Афанасьєва, який розрізняв […]...
18. Росіяни ориенталисты Критика Бедье знайшла багатосторонній й різноманітні відгук. Але був табір, стан, куди ця критика мало проникала: що це ориенталисты. Психологічно це цілком зрозуміла. Дослідник, все своє життя присвятив вивченню східних матеріалів, завжди схильний приписувати цих матеріалів пріоритет проти матеріалами західними, що їх буде вважати вторинними. У розвитку миграционизма можна простежити дві основні лінії або двоє течії. Одне – власне ориенталистское по приурочению сюжетів залежно від спеціальності автора: індійському, іранському, монгольскому […]...
19. “Казка” – “Анекдот” Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім на суперечить жанровим ознаками казки. Аарне включив анекдоти у своїй покажчику казок в особливу рубрику, й у разі принципово він мав рацію. Він виділяє такі рубрики, як анекдоти про пошехонцах, про жінок, про жінках і дівчат, про хитрецах, про попах тощо. буд. Тоді як Аарне […]...
20. Борис Грінченко – фольклорист Борис Грінченко розпочав свою творчу діяльність за тих часів, коли свідомих культурних українських сил було дуже мало. Письменника називали “справжнім апостолом українського націоналізму”, “голосом совісті українства”, який дуже виділявся своїм “болісно загостреним чуттям національної і соціальної кривди”. Так писали про Грінченка видатні культурні діячі уже після його смерті. А за жит­тя його дуже часто критикували. Єдине, що не викликало нарікань, – це його етнографічна діяльність. Борис Грінченко виріс у змосковленій […]...
21. Формалістичні роботи. Веселовський Ідеї, висловлені Веселовським, було неможливо отримати розвитку ні з російської, ні з західноєвропейської науці як оскільки його роботи, містять цих ідей, були опубліковані, але й бо мельчавшей, переживавшей занепад науки кінця XІX і міст початку ХХ століття вони за суті були незрозумілі цілісністю концепції, й одночасно обережністю її. Форма і специфіка казки залишаються незрозумілими. Чільну увагу звернуто не так на ціле, як в Веселовського, але в частковості. У європейській науці […]...
22. “Казка” у визначенні Никифорова Визначення, дане Никифоровым, говорить: “Казки – це усні розповіді, існуючі у народі із єдиною метою розваги, мають змістом незвичні у побутовій сенсі події і відмінні спеціальним композиционно-стилистическим побудовою”. Цю ухвалу не втратила свого наукового значення досі. Воно й має лягти основою нашого розуміння казки і допомогти нам відмежувати його від інших, родинних їй утворень. Цю ухвалу є результатом наукового розуміння казки, виражений в найкоротшою формулі. Тут дано всі це основна […]...
23. Бєлінський і Даль у ставленні до казкам Проте думка про необхідність видання справжніх казок пробивала собі шлях надто повільно. Бєлінський був, можна сказати, самотній, як у рецензії на збірник Ваненко писав у тому, що казки, створені народом, слід записати як і вірніше під диктовку народу, а чи не підробляти і переробляти. Бєлінський стверджував також, що російська казка сповнене свого змісту, але у такому вигляді, як створила її народна фантазія; перероблена і прикрашенная вона має жодного сенсу. Але […]...
24. Збірник Ончукова Н. Е. “Північні казки” Після виходу Садовникова знову настає перерву майже 30 років. Тим часом вийшло великі зібрання билин А. Ф. Гильфердинга. Гильфердинг встановив цілком нові принципи збирання і друкування. Билини було записано й опубліковано їм, як текстовій матеріал, цікавий як для філолога, а зв’язку з всієї життям народу. 1) Матеріал розташований по сказителям. 2) Про кожного сказителе – нарис. 3) Загальна вступна стаття Цей принцип збирання і друкування було перенесено на казку. У […]...
25. Від Худякова до сучасності Слава першого збирача з права має належати Івану Олександровичу Худякову. То була людина зовсім іншого складу та інших переконань, ніж Афанасьєв. Він був активний революционер-профессионал. За співучасть у замаху Каракозова життя Олександра ІІ він був висланий в Верхоянский округ Якутській губернії. Фольклором Худяків цікавився як як фольклорист. Він намагався поставити фольклор на службу революційної роботи і використовувати його на ролі пропагандистського матеріалу. Для цього він він вивчав фольклор за книгам, […]...
26. Розвиток мовлення. Складання простого плану прочитаного твору Конспект уроку Мета: навчити учнів складати простий план прочитаного твору, переказувати казку за цим планом; розвивати вміння систематизувати матеріал, логічне мислення, усне й письмове мовлення. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. 1. Доберіть прислів”я і приказки, які б відповідали характерам головних героїв. – Лінивий і у своїй хаті змокне. – Злості повні кості. – Якби свині роги, весь світ би переколола. – Вродилося ледащо нінащо. – І за холодну воду не братися. […]...
27. Сучасність Перерахувати всі чи тільки найважливіші видання взагалі неможливо, й у цьому тож немає потреби. Тому мені обмежуся характеристикою основних напрямів, ілюструючи їх показовими прикладами. Об’єднавча робота перед революцією трималася на особистої ініціативи й особистому ентузіазмі окремих великих учених, які, не жаліючи своїх сил, долали великі труднощі, щоб зібрати дорогоцінні перлини народної творчості. Після революції справа збирання перейшло до рук наукових закладів, які були продумані плани і державні кошти і відправляли […]...
28. Іван Гаврилович Прыжов – фольклорист До фольклористов-революционеров належить також Іван Гаврилович Прыжов. З численних проектів і задумів Прыжова неможливо було здійснено майже через їх різко викривального характеру. Таке їм було задумано робота під назвою “Історія кріпацтва переважно за свідченням народу”. Як свідчить вже заголовок, цю роботу мав писатися по усним показанням і розповідям самих кріпаків. Це саме можна сказати до його праць “Історія волі у Росії” і “Поп і чернець як перші вороги культури”. Не […]...
29. “Казка” – “Байка” Байка, билина, бувальщина. Розповіді релігійного змісту зверталися до недавньому минулому у народі, причому досить велику кількість і фруктів різного типу. У Західної Європи вони по сьогодні. Чи такі розповіді міфами? Можливо, їх слід вважати казками? З того критерію, який дали вище, казками обчислювати не можна, оскільки вони видаються за дійсність, й у дійсності бувають переконані цілком твердо. Їх вважати й міфами, оскільки не про божествах, шанування яких споруджено на культ […]...
30. Моя улюблена книга про фантастичні пригоди Ще в дитинстві я так визначала для себе, цікава та чи інша казка або фантастична повість, чи ні: я питала себе, хотіла б я там опинитись. З деяких казок і пригод я, звичайно, повиростала, про інші можу сказати, що погодилась би на дуже коротке відрядження. Але до науково-дослідного інституту чародійства і чарівництва я завжди рада написати заяву, оформити документи і поїхати хоч старшим помічником молодшого практиканта. Нехай мене поселять у […]...
31. Класифікація казок о 19-й столітті Свого часу класифікація Срезневського була кроком вперед, оскільки вона вже не включав в казки билини і авантюрні романи, але включав тваринний епос. Нині вона має вже тільки історичний інтерес. Питання класифікації не вставав ми до 1960-х років ХІХ століття, коли поява афанасьевского збірника оживило інтерес до казці і озвалося на науковому її вивченні. Проте представники так званої школи “офіційної народності” ще розуміли значення афанасьевского збірника як справді народного. І. М. […]...
32. Казка: щоправда чи вигадка? Є, проте, один ознака, хоч і намічений, але часто недосить розкритий Никифоровым і котра перебувала тому, що у дійсність розказаного вірить. Що сам народ розуміє казку як вигадка, видно з етимології слова, але й приказки “Казка – складка, пісня – бувальщина”. У дійсність излагаемых казкою подій вірить, і це – одна з основних і вирішальних ознак казки. Його зазначив ще У. Р. Бєлінський, який, порівнюючи билину і казку, писав: “У […]...
33. Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила в криницю. Але відбулося фантастичне перетворення: героїня опинилася на чудових луках серед тисячі чудових квітів. За законами композиції казки […]...
34. Автотраса змінює вбрання Наш будинок стоїть на проспекті. Повз нього вдень і вночі снують автомобілі, Навіть тротуари нерідко слугують для них стоянками. Саме шосе в багатьох місцях пошкоджено автомобілями. Свою справу роблять сніг і дощ, спека й морози. Щоправда, трасу час від часу ремонтують, але цей так званий клаптевий ремонт довго не витримує навантажень. За лічені місяці асфальтні клаптики, накладені на вибоїни, стають непридатними, і авто і тролейбуси знову підстрибують на ямах, різко […]...
35. Видання Афанасьєва За своїми науковим якостям видання Афанасьєва далеко перевершує видання братів Грімм. Афанасьєв не дозволяв собі жодних переробок, шлифовок і літературних обробок, які виробляли брати Грімм. Афанасьєв увімкнув у своє видання варіанти, чого ставок брати Грімм. Казки братів Грімм розраховані на читача з середнього та малого бюргерства. Видання Афанасьєва переслідувало суто наукові цілі й прагнуло передати казки точно оскільки вони виконувалися. Казки Афанасьєва стали одній з улюблених, популярних книжок російського читача. […]...
36. Методика проведення Державної підсумкової атестації з української мови Як і навчальні, контрольні перекази можуть бути докладними, стислими, вибірковими, з творчим завданням. Методика проведення контрольного переказу відзначається більшою самостійністю учнів у роботі з текстом, ніж під час написання навчальних переказів. Під час державної підсумкової атестації творча робота повинна виконуватися учнями самостійно, а тому вести під час атестації бесіду про те, що учням зрозуміло, що незрозуміло, безперечно, не потрібно. Також не проводиться усне переказування почутого та колективне складання плану до […]...
37. І. Созонович Поява та розвитку антропологічної школи” також озвалося на вивченні всесвітніх відповідностей. Однобічність і брак вивчення “мандрів” і “запозичень” поступово стають ясними. Нову спробу об’єднання цих двох напрямів робить І. Созонович, і лише частково усе веде до дуже важливою і новим результатам. У своїй роботі “Пісні про девушке-воине і билини про Ставре Годиновиче” і ще досить зовні поєднує аналіз “побутових основ” й можливості самостійного зародження сюжетів в різних народів з твердженням […]...
38. Казка і сучасна культура Є, проте, інша область, у якій вплив казки плідно по сьогодні. Це драматичні-драматичну-драматична-драматичний-музично-драматичне, балетне і оперне мистецтво, і навіть симфонічна музика. Тут впливає як словесний, а й музичний фольклор. “Руслан і Людмила” М. І. Глінки пронизана казковим і помітною музичною фольклором. Кожен, звісно, згадає також “Казку про царя Салтана” і “Кощія Безсмертного” М. А. Римського-Корсакова, “Любов до трьох апельсинів” З. З. Прокоф’єва. Менш відомі опери “Морозка”, “Гуси-лебеді” Ю. Л. Вейсберга, […]...
39. Комп*ютерна мишка Якось мишка посварилась з монітором. Вона думала, що її робота це тільки клікання, а в монітора на багато яскравіша робота. Мишка вирішила знайти іншого друга, щоб її значення приносило найбільшу користь, ніж тільки клік. Вона вирішила піти до телевізора, але йому мишка не була потрібна. Він сказав, що в нього є тільки один найкращий друг пульт. Тоді вона вирішила піти до телефона, але йому також була не потрібна. Мишка вирішила […]...
40. Передмова як літературознавчий контекст роману Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Батько літературної казки Ш. Перро, адресуючи “Казки Матінки Гусині…” вищому товариству, також доповнив їх спеціальною передмовою., бо сумнівався у можливостях сучасних йому читачів оцінити казки належним чином. Ш. Перро пише про них з явною іронією, пам’ятаючи, як вони зустріли окремі видання його казок: “Деякі особи із претензією на глибокодумність і доволі кмітливі… поставились до них із презирством”. Щоправда, перші казки знали й інших […]...