Ми вивчали творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке. Його вірші мають філософське спрямування:
По всьому – це. І це кінець надходить.
Та я повинен і осліпши йти.
Чому мене примушуєш доводить,
Що Ти єси, хоч зник для мене Ти?
В його поезії вражає сприйняття ліриком життя, яке настає після смерті, неначе смерть не є реальним кінцем, не є фіналом. Ця думка простежується майже в кожному його вірші. Отже, беручи до уваги його ставлення до людського буття, можна з впевненістю стверджувати, то поетична тематика Рільке доволі насичена питаннями про місце, роль і долю людини в цьому жорстокому світі, де “пітьма горує над усім”. Завдяки саме такому гострому світосприйняттю поет у змозі відчути та зрозуміти цей світ екзистенційно:
Ах, чи хто-небудь ще нам потрібен?…
… почуваєм себе ми не зовсім, як вдома, в усвідомленім світі…
Цим і доводиться той факт, що дуже багато уваги приділяється внутрішньому буттю людини, її душевним переживанням та онтологічним проблемам, проблемам життя й смерті. І на перший план висувається фатальна, не здатна щезнути самотність кожної окремої людини в цьому абсурдному світі:
Бездомному вже дому не знайти,
Самотній – самоти вже не здолає,
Не спатиме, читатиме, листи,
Писатиме чи вийде в парк брести
Алеями, де листя опадає.
Не раптово автора привабили саме такі, на перший погляд, дещо незвичні образи в його ліриці, і далеко не кожен спроможний такими простими та повсякденними словами відобразити на папері те, що вимальовувалося в його уявленні, спробувати розкрити сенс питань, недосяжних і віддалених для людини, яка жодного разу не цікавилася ними, змусити людину бентежитися й хвилюватись через те, що ми не маємо ні сили, ні будь-якої можливості, щоб розпоряджатися своєю долею, не маємо змоги її змінити, і тут можна наміть провести паралелі, вказати на зв’язок між деякими головними і часто вжитими термінами в поезії Рільке.
Слово та Бог. Поет надає слову таку владу й силу над людським станом, коли воно може як підвищити його моральну га духовну красу, гак і змусити людину боятися тих слів, що можуть образити, принизити і навіть вбити:
Слова убогі і щоденно вжиті,- я їх люблю, непишні ці слова…
Або
Я так боюсь всіляких людських слів.
На все у них є ясний рішенець.
Іноді стає сумно за Слова, бо втрачають вони цінність для багатьох:
Давно зужиті всі слова.
Так і влада Бога над людськими долями то лагідна, то жорстока, повна
“страшної” справедливості:
Волай, волай!
Можливо, крик долине й приведе
Спаснтеля сюди…
О, Господи, дай кожному його єдину смерть.
Вмирання з кожного життя іде, тут він кохав, творів і горя мав ущерть.
Так само об’єднані поняття життя та смерті, які в жодному разі не відокремлюються, а навпаки, доповнюють і немов продовжують одне одного. Важко точно визначити, що саме приваблює в поезії Рільке.
Мабуть, і цінуємо ми його за те, що таких поетів раніше знищував тоталітарний режим: за “їхню вищість, образність, духовну аристократичність” та вселюдськість. Такі митці завжди були самотніми в цьому світі, вони найкраще розуміли й космічну самотність кожного з нас.





Related posts:
- Образна сила поезії Рільке Вірші австрійського поета Райнера Марії Рільке мають філософське спрямування: По всьому – це. І це кінець надходить. Та я повинен і осліпши йти. Чому мене примушуєш доводить, Що Ти єси, хоч зник для мене Ти? У його поезії вражає сприйняття ліриком життя, яке настає після смерті, неначе смерть не є реальним кінцем, не є фіналом. Ця думка простежується майже в кожному його вірші. Отже, беручи до уваги його ставлення до […]...
- Ліричний герой поезії Р. М. Рільке Ліричний герой поезії Р. М. Рільке І. Імпресіоністський напрям поезії Р. М. Рільке. ІІ. Подорож у себе. центром стає внутрішній світ ліричного героя, який розкривається через сни і мрії. Назва другої збірки, яка вийшла у перекладі російською під назвою “Адвент”, промовляє сама за себе. Адвент походить від латинського adventіcus – чужий, зайшлий. Його герой почувається на зламі часу в очікуванні нових подій – кохання, Різдва, повороту у творчості.) ІІІ. Ліричний […]...
- Шляхами Орфея: тема мистецтва й митця в поезії Р. М. Рільке Темою і метою будь-якого мистецпиш є примирення індивідууму із Всесвітом. Р. М. Рільке Р. М. Рільке – один із найвитонченіших поетів початку XX ст. Здібність сприймати культурні цінності різних епох і народів, духовна широта, гостроти світовідчуття, якими він був обдарований від природи і розвивав у собі протягом усього свого життя, дали змогу йому не лише продовжувати традиції великої європейської літератури, а й сказати в ній своє неповторне слово. Рільке прагнув […]...
- Філософські здобутки збірки Р. М. Рільке “Нові поезії” Збірка “Нові поезії” стала результатом перебування Р. М. Рільке в Парижі, де він близько спілкувався з відомим скульптором Роденом. Поет був глибоко вражений життям Парижа, і йому це місто, яке вважалося завжди веселим, видалося сповненим печалі. Адже там, де над усім панують гроші, людина нікому не потрібна, вона самотня. Саме такі настрої відбилися вже в першій частині “Нових поезій”, яка вийшла 1907 року. Вірші цієї збірки розпадаються на кілька циклів, […]...
- Нові течії та тенденції в поезії австрійського поета Р. М. Рільке І. Перші кроки. ІІ. Перші збірки. ІІІ. Данина літературній моді. – збірник, у якому поет, наслідуючи модні напрями європейської думки, намагається відсторонитися від повсякденної дійсності. Центром його поетичного дослідження світу стає внутрішній світ людини, а головними темами – сон, мрія. Збірник “Со – чельник” має варіант перекладу російського “Адвент”, тобто “чужий”, “зайда”. Головним мотивом збірника є очікування змін – чекання кохання, Різдва, повороту у творчості.) ІV. “Часослов” – щоденник православного […]...
- “Сонети до Орфея” – вершина творчості поета Р. М. Рільке Давньогрецький міф про Орфея. Орфей – давньогрецький співак, музикант. Мав магічну силу – його спів підпорядковував людей, звірів, богів. Володар світу мертвих Аїд, зачарований співом Орфея, обіцяє повернути його улюблену Евредіку зі світу померлих, але за однієї умови: Орфей не повинен був озиратися на дружину, яка йшла за ним. Але Орфей оглянувся і втратив Евредіку назавжди. Час написання циклу “Сонети до Орфея”. Цикл “Сонети до Орфея”, складається з 50 творів, […]...
- Моє сприйняття поезій Р. М. Рільке Австрійський поет Р. М. Рільке має свій особливий ліричний світ, сповнений філософських роздумів та античності. Серед сучасників він навіть здобув собі репутацію “пророка минулого” і “Орфея ХХ століття”. Коли я читала поезії Рільке, його творчий незвичайний світ вплинув на моє світосприйняття. Особливе враження на мене справила поезія ” Орфей, Еврідіка, Гермес”. У цьому творі поет використовує заключну частину міфу про кохання Орфея та Еврідіки, коли ми бачимо падіння людини перед […]...
- Художнім світ Райнера Рільке Рільке – один із провідних модерністів Європи, талановитий експериментатор, сміливий новатор у царині віршування. Його поезія набула довершеності під могутнім впливом різних видів мистецтва, зокрема живопису, скульптури, архітектури, музики. їй притаманні виняткова пластичність та колоритність художніх образів, чарівної музикальності. Подорож Україною подарувала поетові особливі враження. Принципово він не хотів помічати в Києві породження цивілізації і всю увагу звертав на стародавні храми та церкви. Незабутнім стало для Рільке відвідання Софійського собору […]...
- Зображення боротьби за незалежність у “Пісні про Правду” Р. Рільке Райнер Марія Рільке – видатний австрійський поет. У квітні 1899 року він відвідав Російську імперію. Перебуваючи в Росії, поет познайомився з минулим, захопився історією Київської Русі. Завдяки історії у Рільке виник інтерес і до України, до княжих часів та героїчної козацької минувшини. Результатом захоплення P. M. Рільке Україною стало написання “Казок про любого Бога”, в яких письменник оспівує простоту та щирість українців, їх набожність, красу української природи. “Пісня про Правду” […]...
- Твір за оповіданням “Пісня про Правду” Р. М. Рільке Австрійський письменник Стефан Цвейг звернув увагу на обличчя поета – трохи слов’янське, без жодної різкої риси, з блакитними очима, які осявали його зсередини. У 1897 році Рільке познайомився з Лу Андреас Саламе, дочкою генерала російської армії французького походження, яка народилася в Петербурзі. Розумна, із сильним характером дівчина запалила Рільке своїми розповідями про вітчизну. Разом із нею він у 1899 – 1900 роках подорожує Росією та Україною. Рільке був вражений красою […]...
- Лицарство, сміливість, фізична і духовна сила героїчних предків Олександр Довженко писав: “Українська пісня – це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна”. Важливе місце серед пісенних скарбів нашого народу посідають історичні пісні. Саме в них вдячні сини і доньки України оспівували сміливість, відданість, жертовність захисників рідного краю. Справжніми лицарями свого часу були козаки. їхні подвиги знані не лише в Україні, а й за її межами. Історії відомий факт, який розповідає про те, як козаки на чолі зі славним гетьманом Сагайдачним […]...
- Ліричний герой поезій P. M. Рільке Кожен твір видатного австрійського поета Райнера Рільке наповнений символами, які часто переходять із одного вірша в інший і стають наскрізними у творчості митця. Часто його поезії мають однакову назву, схожі за настроєм, тональністю, але їх різнять образи-символи. Кінець літа і початок осені у вірші “Осінній день” несе в собі печаль. Дозрівають останні ягоди, наливаються солодким соком, щоб стати п’янким вином, але ліричний герой не помічає краси природи. Він повністю занурений […]...
- Краса та сила поезії Аполлінера Аполлінер став теоретиком сюрреалізму. Цей термін належить саме йому і означає “надреалізм”. Гійом закликав постів бути Ікарами, провідниками суспільства. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, експериментувати. Поет-лірик залишив декілька збірок своїх віршів. “Надреальність” поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, самій будові віршів. Через зорові образи він прагне розкрити внутрішній світ, почуття. Ці образи ніби нанизуються один на одний. Усе, що бачить поет, підкоряється його внутрішньому […]...
- Раймер Марія Рільке відомий австрійський поет Народився 4 грудня 1875р. Прага, син чиновника. Дитинство і юність провів у Празі, після того жив в Берліні, Парижі, Швейцарії. Важливе значення для нього дві поїздки в Росію, де він зустрівся з Л. Н. Толстим і зблизився з християнським поетом С. Д. Дрожніним. “Россия в известной мере стала основой моих переживаний” – писав Рільке. Вивчивши російську мову і літературу, він пробує писати вірші на російській мові, багато перекладає. Пізніше Рільке […]...
- Райнер Марія Рільке Видатний австрійський поет-символіст Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1875 року в Празі у родині скромного службовця залізничної компанії. За шість днів до Різдва хлопчика охрестили і-нарекли Рене Карлом Вільгельмом Йоганном Йозефом Марія. Його батько, Йозеф Рільке, був людиною невибагливою і меланхолійною, а мати, Софія Рільке, навпаки, – жінкою надто претензійною, з нелегким характером, проте надзвичайно обдарованою. З семирічного віку Рене отримував початкову підготовку в аристократичному навчальному закладі празьких піаристів. […]...
- Мотиви України в житті та творчості австрійського поета P. М. Рільке З віком хочу йти, Вчувати вітер віщого листа, Якого склали Бог, і я, і ти. Чужа рука вгорі його горта. Це уривок із вірша Райнера Марії Рільке. Його ліричний герой – прочанин, тихий, мовчазний, смиренний. Вірші до “Книги прощ” та “Книги життя чернечого” написані під впливом подорожей по Україні. І мене просто розпирає від гордощів, що моя країна, моя батьківщина стала натхненням великого поета! Росію Рільке називав своєю другою вітчизною, […]...
- Сила поезії Тичини Скільки поколінь юних читачів учить ці рядки на пам’ять! Тичина не відразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, цивільної, філософської. А поруч із політичними віршами з’являлися вірші про любов: Не дивися так радо Яблоневоцветно. Стогнуть зорі, як пшениця: Буду я журитися Найвидатнішим явищем ранньої поезії Тичини була поява в 1918 році першої книжки “Сонячний кларнет”. “Ніколи не забуду, – згадував М. Бажан, – тої безсонної ночі, коли […]...
- Єдність світів у творчості Р. М. Рільке Єдність світів у творчості Р. М. Рільке О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, ma плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух… P. M. Рільке Рільке-Рільке-Рільке… Річною галькою на губах перекочується звучне прізвище відомого австрійського поета. Його називали пророком минулого, він завоював собі славу Орфея XX століття. Далекий міфічний Орфей був зрозумілим Рільке, і ми, люди XXІ століття, близько до серця беремо біль і радість міфічних […]...
- Вивчення поезій Райнера Марія Рільке “Сонети до Орфея” Розкрийте філософський зміст епізоду поразки Орфея у підземному царстві. Намагання Орфея повернути Еврідіку з царства мертвих було приречене на поразку, тому що людині не дано повернути колесо світобудови, порушити закони природи і подолати межі людських можливостей. Поразка Орфея – це і приреченість ідей про надлюдину, які були популярними в той час. Намагання Орфея – смертної людини – змінити усталені, непохитні закони світобудови закінчуються поразкою. Він мусить примиритись з даністю: Еврідіки […]...
- Ностальгія за втраченою гармонією людини зі світом у поезіях Р. М. Рільке P. M. Рільке – поет, що все життя шукав духовну батьківщину, шукав джерело натхнення і втрачену з невідомих причин людьми гармонію. Творчість кожного митця, незалежно від його власного бажання, відображає тією чи іншою мірою духовні пошуки, особисті переживання, страждання. Справедливим це твердження буде і по відношенню до творчості P. M. Рільке. Дебютна збірка “Життя і пісні” належала двадцятирічному юнакові без літературної освіти, належної поетичної школи і будь-якого знання життя, яке […]...
- Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського “Грім” Микола Вінграновський – поет, прозаїк, знавець і співець природи. Ще з дитинства він відзначався допитливістю та веселою вдачею, мав надзвичайний хист бачити те, що інші не завжди помічають. Він відчував неповторну красу природи, людську доброту. М. Вінграновський – майстер поетичних пейзажів. У його поезіях немає різкої грані між людиною і природою. У вірші “Грім” автор оживив природу, звичайний грім показав зовсім несподівано. Маючи багату уяву і фантазію, поет малює грім […]...
- Краса та сила поезії Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер, напівполяк і напівіталієць, став одним з найяскравіших поетів Франції. Аполлінер – це його псевдонім, а утворив він його сам від одного зі своїх п’яти імен: Гійом Альбер Володимир Олександр Аполлінарій; прізвище ж насправді було Костровицький. Аполлінер став теоретиком сюрреалізму, напряму в літературі, і цей термін належить саме йому, що означає “надреалізм”. Гійом закликав поетів бути Ікарами, провідниками суспільства, йти попереду нього. Поет, вважав він, мусить боротися зі старими […]...
- Відповіді до теми: “Авангардистські й модерністські тенденції в поезії на початку XX століття” 1. Які причини викликали зміни в поезії початку XX ст. ? Передусім розширилася сфера матеріалу для поетичного вираження, яка вмісти ла в себе практично все, навіть сферу побуту. Поезія наблизилась до повсякденності 2. Які новації в галузі віршування приніс початок XX століття? З початку XX століття можна спостерігати розвиток і утвердження верлібру вільного вірша, який прийшов на зміну “закритій” формі вірша, що грунтується на певній системі рим і однаковій довжині […]...
- Мої роздуми над твором Р. М. Рільке “Пісня про Правду” “Пісня про Правду” Рільке переносить нас у сиву давнину, де у Русі, в тихих самотніх степах, що звуться Україною, хазяйнували польські загарбники. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей у руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були поневолені не тільки фізично, а й духовно. Ми бачимо Київ тих часів. Автор “Пісні про Правду” називає Київ священним містом, де Русь уперше заявила про себе […]...
- Символіка в О. Кобилянської поетична, образна У повісті зустрічається багато локалізованих епітетів, порівнянь. Вони допомагають відобразити гірський колорит, передати специфіку образного мислення верховинців. Тетяна “струнка, мов смерічка” , “мов та сполохана серна метнулася” від Гриця, який прагне “свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там, в долах” . Лукач Раду “злий, як вовк”, “хитрий, як лис”. Коли він дізнається про зраду дружини, обурення його не знає меж, а “в душі щось гірке […]...
- Духовна велич людини в романі “Циклон” Тема війни в романі “Циклон” тісно переплітається з темою мирної праці. Роздуми про гармонію буття, мир на планеті, людське щастя, покликання мистецтва Олесь Гончар пропускає крізь “я” героїв, які згадують прожиті роки, шукають у минулому уроки для сучасного, з тривогою зазирають у майбутнє. Сила людського духу – головна думка “Циклону”. Події в романі розгортаються у двох часових площинах. Війна постає в спогадах Богдана Колосовського, який залишився живим, працює кінорежисером і […]...
- Духовна краса Квазімодо Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався над тим, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все ж найголовніше в людині – її душевні якості. Про це розповідає нам роман відомого французького письменника Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Один з головних героїв твору, дзвонар Собору Квазімодо, є втіленням людської потворності. Не випадково […]...
- Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті “Зачарована Десна” Мабуть, природа вклала в Олександра Довженка ще змалку стільки оптимізму, що він бачив у світі тільки неповторну красу, а все потворне, зле відкидав від себе. Дитинство його проходило серед “неладу, плачу, темряви і жалю”, тяжкої праці рідних, постійних нестатків. Але хлопець умів знаходити прості життєві радощі, радіти їм і самому життю. Великими ласощами Сашкові здавалися “мед з тютюнових квітів і з квітів гарбузових”, він смакував зеленими калачиками, вишневим клеєм та […]...
- Сила любові Письменник Г. К. Андерсен затверджував, що казки – “блискуче, краще в світі золото, те золото, що блищить вогником в дитячих очках, дзвенить сміхом з дитячих вуст і вуст батьків”; письменник з чарівним зором, під поглядом якого найпрозаїчніші речі перетворюються на казку: олов’яний солдатик, уламок пляшки, уламок штопальної голки, комірець, срібна монета, м’яч, ножиці і багато що інше. Кожна квітка, кожен вуличний ліхтар розповідали казкареві свою історію, а він передавав її […]...
- Що таке моральна краса й духовна велич? Олександр Довженко – відомий кінорежисер і письменник, його творчість має світове визнання. Сказані митцем слова: “Я належу людству” сьогодні цілковито підтвердили його права на них. Так, своєму народові письменник віддав своє життя, своє серце, свій талант. Народна мораль завжди була і є важливим засобом виховання молодого покоління. Автор “Зачарованої Десни”, відмовившись від традиційного переказу вражень дитячих літ, ніби підняв завісу над найважливішим, найпотаемнішим і показав, як у трудовому середовищі формувався […]...
- Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Чудовий світ “Зачарованої Десни” О. Довженка не може, на мій погляд, нікого залишити байдужим. У цьому світі не тільки природа приваблює своєю красою, а й духовне багатство і висока мораль людей викликає захоплення. Тому, коли читаєш цю повість, здається, що й сам стаєш кращим, і так хочеться, щоб змінився цей жорстокий світ – адже поряд живе казка. Велике місце у цій “казці” займають люди. живі, реальні. Це і батьки маленького […]...
- Сила великого і справжнього мистецтва в казці “Соловей” Ганс Християн Андерсен справедливо вважається “королем казки”. Письменник, як справжній чарівник, проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і пихатого пана, придворного вельможі чи імператора. Він намагався знайти в кожній людині щось добре. Великий казкар вважав, що справжнє мистецтво здатне створити диво, зробити людину кращою, як це сталося з імператором у казці “Соловей”. Після співу маленької непоказної пташки навіть у імператора, відгородженого від простих людей та усього світу стінами палацу […]...
- Зображення боротьби за незалежність у “Пісні про Правду” Райнер-Марія Рільке – видатний австрійський поет. У квітні 1899 року він відвідав Російську імперію. Перебуваючи в Росії, поет познайомився з минулим, захопився історією Київської Русі. Завдяки історії у Рільке виник інтерес і до України, до княжих часів та героїчної козацької минувшини. Результатом захоплення Р. М. Рільке Україною стало написання “Казок про любого Бога”, в яких письменник оспівує простоту та щирість українців, їх набожність, красу української природи. “Пісня про Правду” є […]...
- Життєстверджуюча сила оповідань О. Генрі Оповідання О. Генрі захоплюють читача простотою і легкістю оповіді. Взяті разом, його твори € ніби гумористичною енциклопедією американського життя. В його новелах ми зустрічаємо мільйонера, плантатора, генерала, адвоката, суддю, священика, поліцейського, робітника, продавця, актора, художника, музиканта, матроса, злодія, волоцюгу, лікаря – можна довго перелічувати різні суспільні групи і професії, представники яких фігурують в цих оповіданнях. Велике місце в творчості письменника належить оповіданням, в яких зображується життя злодіїв. Твори “Немовлята в […]...
- Духовна краса людини в оповіданнях “Дід Макар”, “Перший раз” Галицький священик Тимофій Бордуляк залишив по собі добру пам’ять серед своїх прихожан. Та Україна пам’ятає його і як талановитого письменника, який написав прекрасні твори. Живучи поміж селянства. Тимофій Бордуляк добре пізнав його побут, працю, звичаї та повір’я. У своїх оповіданнях він правдиво й поетично показав життя українського села, з любов’ю створив образи простих трудівників. Скільки теплих почуттів викликає в читачів старенький дід Макар з однойменного оповідання Тимофія Бордуляка! Якось, повертаючись […]...
- Духовний світ, духовна краса. Що це? Кожен із нас відповість на це питання по-різному та неоднозначно. Світ, у якому ми живемо, – це світ різноманітних співвідношень і зв’язків. І те, що ми опинилися сьогодні віч-на-віч з такими бідами, як духовне зубожіння народу, занепад культурної спадщини, руйнування природи, є наслідком розриву людини зі своїм духовним світом, “Коли ми до природи не будемо милосердні, то вона нас з’їсть”, – пророчі слова, бо люди живуть у нерозривному зв’язку з […]...
- Що таке моральна краса й духовна велич – за кіноповістю Зачарована Десна ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Що таке моральна краса й духовна велич? Олександр Довженко – відомий кінорежисер і письменник, його творчість має світове визнання. Сказані митцем слова: “Я належу людству” сьогодні Цілковито підтвердили його права на них. Так, своєму народові письменник віддав своє життя, своє серце, свій талант. Народна мораль завжди була і є важливим засобом виховання молодого покоління. Автор “Зачарованої Десни”, відмовившись від традиційного переказу вражень […]...
- Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Вінграновського, В. Симоненка, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила і шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику. Проте мистецьку спадщину В. Стуса не переплутати з будь-чиєю іншою, така вона оригінальна, потужна, самобутня. Так тісно злились у ній емоційне навантаження ліричних творів з потужнім художнім світоглядом поета. У В. Стуса ліричний герой – […]...
- Твір “Сила слова” або “Слово – це зброя” На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово – вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово – одне з найвищих досягнень людей. Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у […]...
- Вираження трагедії голокосту в поезії “Фуга смерті” Криваві соціальні трагедії ХХ ст., жахливі події Другої світової війни сформували світогляд, який називають “апокаліпсичним”. Одна з головних тез Целанової творчості, яка розвивається у більшості його поетичних творів, – після Освенциму люди приречені жити у відрізку часу, коли останній акт історії вже завершився, а Страшний Суд відкладений на невизначений строк. Провідний принцип поетики Целана – асоціативна образність. Образи його поезії впливають скоріш емоційно, ніж спонукають до роздумів. Але целанівські вірші […]...
- Дослідження образа Манілова
- Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Categories: Твори на різні теми