Оксиди це з’єднання хімічних елементів з киснем. У оксидах ступінь окислення атома кисню -2. До оксидів відносяться всі з’єднання елементів з киснем, крім тих, які містять атоми О з’єднані один з одним, і сполук фтору з киснем. Останні варто називати не оксидами, а фторидами кисню, так як ступінь окислювання кисню в них позитивна.
При кімнатній температурі більшість оксидів – тверді речовини, деякі – рідини і гази. Хімічний зв’язок в оксидах – іонний та іонно-ковалентний. Температури плавлення і кипіння оксидів знижуються зі зростанням в них частки ковалентного зв’язку. Багатьом оксидам у твердому стані притаманний поліморфізм.
Деякі оксиди елементів III, IV, V груп, наприклад В, Si, As, Р, утворюють рентгеноаморфне скло. Оксиди s – і p – елементів, наприклад, MgO, Аl2О3 , SiO2 – діелектрики, а оксиди перехідних металів часто мають властивості напівпровідників. Деякі оксиди – п’єзоелектрики, феромагнетики та інші).
Внаслідок своєї численності, розмаїття властивостей і доступності оксиди представляють виключно важливий клас неорганічних речовин.
Більшість оксидів – солеутворюючі. При солеутворенні, що протікає звичайно при нагріванні, ступеня окислення елементів не змінюються. Відомо кілька несолеутворюючих оксидів, які не вступають в подібні реакції. Солеутворюючі оксиди поділяють на основні, кислотні та амфотерні.
Елемент основного оксиду при утворенні солі стає катіоном. Елемент кислотного оксиду входить до складу аніона, що містить кисень. Амфотерні оксиди можуть реагувати і як основні оксиди, і як кислотні, наприклад:
Al2O3 + P2O5 = 2AlPO4
Na2O + Al2O3 = 2NaAlO2
Зменшення ступеня окислення елемента і збільшення радіусу його іона робить оксид більш основним, і навпаки, збільшення ступеня окислення і зменшення іонного радіуса – більш кислотним. Багато оксидів, наприклад Рb3О4, Fe3O4 , що містять елемент у різних ступенях окислення, є подвійними оксидами: O4, O4. Серед оксидів, особливо серед оксидів d-елементів, багато нестехіометрічних сполук.
Оксиди лужних і лужноземельних металів активно реагують з водою, утворюючи лугу, наприклад: К2О + Н2О = 2КОН. Деякі кислотні оксиди – ангідриди неорганічних кислот – активно взаємодіють з водою, даючи кислоти, наприклад: SO3 + Н2О = H2SO4. Більшість оксидів металів в компактному стані при кімнатній температурі з водою не реагують. Основні оксиди зазвичай швидко реагують з кислотами в розчині з утворенням солей, наприклад:
CuO + 2HCl = CuCl2 + H2O
Відновлювачі при нагріванні відновлюють багато оксидів до металу, наприклад:
ZnO + C = Zn + CO
WO3 + 3H2 = W + 3H2O
Fe2O3 + Al = Fe + Al2O3
При сильному нагріванні оксидів з вуглецем часто утворюються карбіди, при хлоруванні суміші оксидів з вугіллям – хлориди.
Оксиди широко поширені в природі. У дуже великих кількостях зустрічаються Н2О і SiO2. Оксидами є багато мінералів.
Багато оксидів утворюються при взаємодії простих речовин з киснем. Оксиди металів зазвичай отримують термічним розкладанням гідроксидів, карбонатів, нітратів та інших солей кисневмісних кислот, анодним окисленням металів, оксиди неметалів – окисленням киснем водовмісних сполук неметалів.
У промисловості у великих кількостях отримують СаО, Аl2О3, MgO, SO3, CO, CO2, NO і інші оксиди. Використовують оксиди як вогнетриви, адсорбенти, каталізатори, у виробництві будівельних матеріалів, стекол, порцеляни, фаянсу, магнітних матеріалів, п’єзо електриків та інших. Оксиди металів Fe, Ni, Al, Sn та інших – сировина у виробництві металів, оксиди неметалів, наприклад, S, Р, N – у виробництві відповідних кислот.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Доповідь на тему: “Оксиди”
- Твір на тему – Осмислення історичної долі козацтва у творчості Тараса Шевченка
- Улюблені сторінки поезії Б. Пастернака
Categories: Шкільні твори