Я ніколи не була у Мадриді і навіть не бачила цього незвичайного пам’ятника літературним героям в одному з районів-новобудов Москви. Але я чітко уявляю: серед багатоповерхових сучасних будинків силуети довгов’язого вершника і його товстенького супутника на віслюку. Довгі тіні лежать на землі – від чудернацького шлема, від схудлого обличчя, від списа…
Мені здається, що там, у сутінках, коли розпливаються конкретні риси і вітер шумить у верхівках дерев, вони тихо сходять з п’єдесталу. Бо на нашій землі, на жаль, ще багато сліз і кривди, ще так треба захистити світ від лиха…
Не обов’язково ж, щоб летіли списи і свистіли кулі – іноді достатньо слова, невдало написаного наказу, добре розіграного спектаклю, де все – з ніг на голову. Іноді з самого початку зрозуміло, що стінку не зламати, що тільки собі гірше зробиш.
Навіть хтось доброзичливо спробує пояснити, що краще заспокоїтись, зважити всі “за” й “проти”, говорить, що, може, на відстані часу усі перешкоди, вороги вважатимуться смішними… Невже варто боротися і втрачати? Кого у наш час здивуєш “повітряними млинами”?
Але все ж таки піднімаються на зборах, проголошують свою думку, кидаються на амбразури лицарі у сучасних костюмах, з незахищеними забралом обличчями.
Горять навічно на сторінках її Величності Історії стрімкі літери телеграми: “Командую флотом. Шмідг”. Стискує серце при спогадах про товаришів по екіпажу славетного Гастелло, які не шукали порятунку у парашуті, а зробили з командиром останній крок у полум’яне безсмертя.
Схиляєш голову перед подвигом Януша Корчака, що був до останнього із своїми вихованцями, хоч міг уникнути газової камери.
А скільки їх, невідомих широкому колу “рядових командирів, що беруть на себе важку відповідальність, що захищають, заслонивши власним вчинком, собою, майбутнє, що підтримують чиюсь віру!
Хоч можна б, здавалося, краще, комфортніше, хоч розумніше було б, як кажуть, подумати про власне “сьогодні”, ніж про чуже й далеке…
Але пам’ятаєте, іде поруч з лицарем, вже ніякого губернаторства не бажаючи, вірний зброєносець! А прості селяни вже не сміються, не глузують, а шукають гідного приводу, щоб дати перепочити диваку, зануреному у марево пригодницьких романів – просто добрій втомленій людині!
А самий пам’ятник, що поставлено у двох країнах через півтисячоліття! Хто знає, може, там до їхнього маленького загону, що очолює Дон Кіхот, виходячи з під’їздів, поспішаючи вулицями, приєднуються ще бійці? Може, і твоє місце поруч, і тебе колись покличе серце?





Related posts:
- Розкрийте проблематику роману Сервантеса “Дон Кіхот’. Поясніть суть поняття “донкіхотство” Проблематика “Дон Кіхота” Сервантеса полягає в протиріччі між лицарськими ідеалами Дон Кіхота, і реальною дійсністю, яка аж совсім не ідеальна. Начитавшись лицарських романів, головний герой сідлає коня та вирушає на боротьбу зі злом. Уява Дон Кіхота робить з клячі – бойового скакуна Росінанта, з селянської дівчини – прекрасну шляхетну даму Дульсінею, якій він присвячує свої лицарські “подвиги”. Землероб Санчо Панса стає оруженосцем великого лицаря. Та сама уява під час блукань […]...
- Антоновські яблука як філолофсько-психологічне оповідання Летять за днями дні, і щодня несе Часточку буття. О. С. Пушкін Оповіданням “Антоновські яблука” закінчується, на думку літературознавців, ранній етап творчості Буніна й починається зрілий період, коли письменник створює свої кращі добутки, коли ясно проявляються характерні риси його художньої манери. Як відомо, Бунін писав і вірші, і прозу, тому немає нічого дивного в тім, що поетичні прийоми він використовує у своїх прозаїчних добутках. Проза, тобто епос, зображує людину об’єктивно, […]...
- Повість “Земля” О. Кобилянської – психологічне трактування вічних проблем Чи не в усі часи люди боролися за землю. Земля приносила людям радість і горе, багатство і банкрутство, вабила своїми надрами і широчінню. Народ споконвіку не просто дбав, а плекав землю, передавав наступним поколінням свою любов до поля, як найдорожчий спадок. Недарма казали: “Шануй землю і вона тебе пошанує” або “Віддай себе землі, і вона віддячить тобі сторицею”. Проблема людини і землі хвилювала відданих народу письменників Панаса Мирного, Михайла Коцюбинського, […]...
- ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗКРИТТЯ ТЕМИ ЕМІГРАЦІЇ В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА “КАМІННИЙ ХРЕСТ” 10 КЛАС ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗКРИТТЯ ТЕМИ ЕМІГРАЦІЇ В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА “КАМІННИЙ ХРЕСТ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 І. Історична основа твору – еміграція українців наприкінці XIX ст. II. Психологічне розкриття теми еміграції в новелі В. Стефаника “Камінний хрест”: 1. Психологізм образу І. Дідуха. 2. Психологічні деталі, що відтворюють душевний стан героїв новели. 3. Символізм образу камінного хреста. III. Актуальність проблеми еміграції в наш час. Варіант 2 I. Особливості індивідуальної манери […]...
- Співомовки Руданського – неповторне явище літератури Степана Руданського Франко вважав найбільш талановитим поетом після смерті Шевченка. Руданський є автором поем, віршових хронік, гуморесок, ліричних поезій і балад. Усі свої поетичні твори Руданський називав “співомовками”. Поет писав ліричні вірші про кохання. Деякі з них стали народними піснями, серед них – “Повій, вітер, на Вкраїну”. Пізніше в його ліриці з’являться громадські мотиви мужності в боротьбі за оновлення суспільного життя. Цікавими є поетичні гуморески та приказки Руданського, написані за […]...
- Льодостав – явище природи Льодостав являє собою процес виникнення нерухливого крижаного покриву на водоймах і водотоках. Час настання цього періоду й тривалість його визначаються як особливостями ландшафтної зони, так і особливостями протікання конкретної зими, а також типом водойми, наявністю постійних побутових стоків, грунтових вод. Як утвориться лід на ріках? Утворення льоду починається, коли температура води знижується до нуля градусів. На мілководдя й у водоймах зі стоячою водою лід утвориться швидше. При відсутності вітру й […]...
- Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника Найвизначнішим майстром короткої реалістичної соціально-психологічної новели в українській демократичній літературі кінця XІX – початку XX ст. був Василь Стефаник. Письменник створив вражаючу за силою впливу на читачів картину з життя сільської бідноти та наймитів, розкривши конфлікти епохи і складні душевні переживання свого сучасника. Наскрізною темою творчості Стефаника було важке життя західноукраїнської сільської бідноти. Коли Стефаник прийшов у літературу, в поневоленій цісарською Австро-Угорщиною Галичині відбувалося швидке проникнення капіталістичних відносин на село, […]...
- Явище мережетури: українська література в Інтернеті Явище мережетури: українська література в Інтернеті Дев’яності роки минулого століття принесли з собою чергову технологічну революцію: стільникову і телефонію й Інтернет. Віртуальні простори останнього, як з’ясувалося, мають потужний потенціал до надання потрібної інформації й тепер виступають як новий особливий жанр чи, радше, вид чи вимір літератури. Одна з неусталених його назв – мережетура – це калька від російського сетература – слова, яке утворюється поєднанням частин слів “сеть” і “литература”. Поряд […]...
- Листопад – явище природи Життя дерева в помірних широтах строго підпорядкована річному циклу. І щоосені по цьому вічному природному “розкладу” у лісах, парках і садах починається листопад. Явище для нас настільки звичне, що багато хто навіть не замислюються, наскільки складні цей процес і яке мудре рішення обрала природа для захисту рослин від холодів. Для чого потрібний деревам листопад? Листи – це легені дерева. Без них неможливий фотосинтез – процес, що є для рослини й […]...
- Лірика О. С. Пушкіна – “явище надзвичайне” 1. Коротка біографія Пушкіна. 2. Ліцейські роки. Тема дружби. 3. Тема любові у творчості поета. 4. Вільнолюбна лірика. 5. Покликання бути поетом. 6. Образне різноманіття у віршах. 7. Життя як головне джерело поезії. Поезія його далека всього фантастичного, мрійливого, помилкового, примарно-ідеального; вона вся перейнята наскрізь дійсністю; вона не кладе на особу життя білила й рум’яний, але показує її в її природній, щирій красі; у поезії Пушкіна є небо, але їм […]...
- Постмодернізм як специфічне соціокультурне явище Постмодернізм як специфічне соціокультурне явище, що значною мірою визначило загальний стан у сфері духовності останньої чверті XX століття, приніс із собою новий спосіб світовідчуття. Серед домінантних рис постмодерністської парадигми визначають аксіологічний плюралізм, багатовимірність, кліпово-контекстуальні та асоціативно-пародійні закони, змішання різних літературних традицій, норм, пресинг різних дискурсів, а також обов’язковий культ невизначеності, неясності, пропусків, помилок та мовних ігор. Якщо на рахунок Модерну, на думку Є. Волощук, записують такі фундаментальні відкриття, як психоаналіз, […]...
- Яка головна тема картини “Явище Христа народу” Полотно говорить про важкий вибір життєвого шляху у світі, що обновляється, коли на зміну старим учителям приходять нові. Євангельська тема “Явище Месії” осмислюється як чудо морального перетворення людей, як заклик до звільнення від духовних уз, до викриття всякого виду тиранії й деспотизму. Картина А. Іванова кличе людей до миру, світлу, добру Дійсно, Олександрові Іванову вдалося створити добуток, що своєю художньою якістю, найглибшою духовністю призиває людей зрозуміти необхідність волі, чистоти й […]...
- Соціально-історичні риси в героях М. В. Гоголя Твору Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час нещадної експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у російській літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших Гоголь написав багато добутків, у яких тема […]...
- Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури Розмірковуючи про внесок Лесі Українки в скарбницю світової культури, Олесь Гончар згадував про “сміливі мандрівки” поетеси “в різні часи, до різних народів”, підкреслюючи, що попри їх велику цінність “важливіше те, що, беручи навіть відомі мандрівні сюжети та відстояні у віках міфологічної місткості характери, вона трактувала Тх щоразу по-своєму, надавала їм нової глибини, оригінальної філософської наповненості, поетичної свіжості. Дмитро Павличко сходження Лесі Українки на вершини світової слави пов’язував із опануванням нею […]...
- Явище “байронізму” у добу романтизму. Але де ж герой Чайльд-Гарольд? Лорд Байрон – представник знатного роду, у десять років успадкував титул лорда. Вважав себе більше політиком, ніж поетом. Характеристика Й. Гете – “Лорд Байрон надміру емпіричний” – говорить про змістовність його поезії. В історії літератури особистість Дж. Байрона зіграла значну роль. Явище “байронізму” у добу романтизму пережила вся європейська духовна культура. Особистість Байрона стала символом сучасності, що вимагає втілення в кожній національній літературі. З’явився великий і могутній геній, жагучий поет […]...
- Творчість Жорж Санд – це велике історико-літературне явище Аврори Дюпен, яка писала під псевдонімом Жорж Санд, – яскрава літературна доля. За життя її слава була незвичайно велика, її твори викликали голосний резонанс у Франції та за її межами, нерідко ставали явищами не лише літературного, а й громадського життя. її романи й повісті, в яких ставилися гострі соціальні, моральні та інші питання, хвилювали сучасників, будили думку, викликали запеклі сперечання.’іІВ середині минулого століття жоден французький письменник, навіть Гюго, не мав […]...
- Співомовки Степана Руданського унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні вади, негативні риси характеру. У співомовці “Пан та Іван в дорозі” розповідається,-як пан хотів ошукати […]...
- Оцінюючи народність письменника як явище історично змінне Леся Українка ставила питання про розвиток народного ідеалу, а з ним і про збільшення вимог до справді народного письменника. Ясна річ, що у цьому контексті народність письменника визначалася як знання життя народних мас, уміння писати про них ясною і зрозумілою мовою, власне те, що Франц Мерінг відзначив у творчості Анценгрубера словами Шіллера: “Навіть найбільш піднесену філософію життя такий поет звів би до простого природного почуття; силі уяви він передав би […]...
- Творчість Йосипа Бродського як унікальне поетичне явище XX століття Йосип Олександрович Бродський народився в сім’ї ленінградських журналістів. До 15 років він навчався у школі, а потім працював, змінивши ряд професій, у геологічних експедиціях в Якутії і Казахстані, на Білому морі і Тянь-Шані, був фрезерувальником, геофізиком, санітаром, кочегаром. Водночас займався літературою. “Я змінював роботу, – говорив він, – тому що якомога більше хотів знати про життя і людей”. У 1963 році Бродський звільнився з останнього місця роботи і почав жити […]...
- Поетична група “Парнас” – помітне явище у французькій всесвітній поезії Естетичні принципи і художні досягненя “парнасців”, їх вплив на всесвітню і українську поезію. Парнас – це гора в Греції, де, за еллінськими міфами, мешкали музт на чолі з богом поезії та сонця Аполлоном. Слово Парнас вживається як символ мистецтва, як найвищий рівень художньої досконалості. “Парнас” – така назва закріпилась за групою французьких поетів після виходу збірки “Сучасний Парнас” Ш. Леконта де Ліля став для груп програмним. Пластичність образів, колоритність і […]...
- Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Відомо, що назва роману Стендаля символічна. Це два кольори часу. Це два шляхи, якими можна йти життям. Почнемо з твердження, що час, коли Жульєн Сорель мав нещастя жити, був часом між двома світами. Перший, що відійшов, ніс у собі великі зрушення, коли повсталий народ Франції шукав і знаходив у самому собі героїв і геніїв. Тоді нікому не відомий капітан міг за одну ніч створити вірші і мелодію, які прийме цілий […]...
- Але чому краса у новому мистецтві не радісне, а “сумне” явище? Аналіз вірша “Падло” Щоб дати відповідь на це запитання, я пропоную уважно прочитати один із найбільш скандальних віршів Ш. Бодлера “Падло”. Аналіз вірша “Падло” Учитель читає вірш. Падло Пригадайте, кохана, той ранок погожий І те літо чудове, ясне, Як при стежці крутій на гранітному ложі Ми побачили падло страшне. Розчепіривши ноги в повітрі, недбало, Наче жінка цинічна, ласна, Воно черево жовте своє оголяло, Й парувала відтіль трути на. І розпечене сонце днювало на […]...
- Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав декілька п’єс, що стали окрасою української літератури і театрального репертуару. Його драматична спадщина складається з чотирьох великих і п’яти одноактних […]...
- Соціально-філософський конфлікт – основа п’єси М. Горького “На дні” 1. Реалізм п’єси “На дні”. 2. Герої добутку. 3. Відношення автора до мешканців “дна”. П’єса М. Горького “На дні” – яскравий приклад реалістичного добутку Письменник уже відмовляється від романтичних тенденцій, які були властиві його творчості. Реалістичний початок залучає письменника, він багато уваги приділяє соціально-філософським конфліктам. Самого Горького можна назвати одним із самих талановитих письменників свого часу. Він блискуче зображував людські характери, у нас немає ні найменшого приводу засумніватися в їхній […]...
- Соціально-романтична сюжетна лінія в п’єсі “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній твір Чехова. У вісімдесяті роки Чехов передавав трагічне положення людей, що втратили зміст свого життя. П’єса була поставлена на сцені Художнього театру в 1904 році. Наступає двадцяте століття, і Росія стає остаточно капіталістичною країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився зі звільненням селянства Олександром П. Риси нового ставляться не тільки до економіки, але й до суспільства, міняються подання й погляди людей, втрачається колишня […]...
- “Злочин і покарання” – соціально-психологічний роман Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” є соціально-психологічним. У ньому автор ставить важливі соціальні питання, що хвилювали людей того часу. Своєрідність цього роману Достоевського полягає в тім, що в ньому показана психологія сучасної авторові людини, що намагається знайти рішення насущних соціальних проблем. Достоєвський разом з тим не дає готових відповідей на поставлені питання, але змушує читача задуматися над ними. Центральне місце у романі займає бідний студент Раскольников, що скоїв […]...
- Соціально-історичне й загальнолюдське в героях М. В. Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. Твори Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у росіянці літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших. […]...
- Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії” Бернард Шоу – один із класиків світової драматургії XX століття. Бернард Шоу – творець “драми-дискусії”. Б. Шоу – представник інтелектуального театру. Особливість п’єс Бернарда Шоу. Найвагоміший елемент у “драмах-дискусіях” Б. Шоу – блискучий парадокс. Гармонійне поєднання міфологічної основи та сучасності у драмі-дискусії “Пігмаліон”. Утвердження у п’єсах Б. Шоу моральних якостей простих людей. Гостра соціальна критика у “драмах-дискусіях” Б. Шоу. Бернард Шоу – великий драматург і яскрава, оригінальна особистість....
- М. Ю. Лєрмонтов – творець соціально-психологічного романа “Герой нашого часу” – філософський роман. У цьому Лєрмонтов є першовідкривачем. Роман убрав у себе традиції, закладені Грибоєдовим і Пушкіним. Він з’явився не на порожнім місці, а був підготовлений всією попередньою творчістю Лєрмонтова й бере джерела з його поезії. Недарма Жуковський писав: “”Герой нашого часу” зв’язаний безліччю ниток з поезією Лєрмонтова”. Лєрмонтов довго готувався до написання роману. Про це говорить і той факт, що риси характеру Печоріна носять герої й […]...
- “Герой нашого часу” М. Лєрмонтова – соціально-психологічний роман “Герой нашого часу” – перший в російській прозі лірико-психологічний роман. Ліричний тому, що автор і героя “одна душа, одні й ті ж борошна”. Психологічний тому, що ідейним і сюжетним центром є не події, а особистість людини, її духовне життя. Тому психологічне багатство роману укладено насамперед в образі “героя часу”. Через складність і суперечливість Печоріна Лєрмонтов утверджує думку про те, що не можна до кінця все пояснити: у житті завжди є […]...
- “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. ІІ. Колоритні персонажі – засіб розкриття проблеми. 1. Родина – основа патріархального устрою. 2. Образи героїв як засіб змалювання “ідіотизму селянського життя”. 3. “Берегині” домашнього вогнища. А) Маруся Кайдашиха. Б) Мотря. в) Мелашка. 4. Громада села Семигори. ІІІ. Суспільне спрямування у розв’язанні проблеми життя народу....
- Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії Розквіт таланту В. Винниченка припав на початок XX століття – бурхливу епоху, коли відбувалися численні селянські заворушення і бунти, переосмислення громадських цінностей усіма верствами народу. Це, кінець кінцем, епоха першої російської революції 1905 року. Письменник прагнув художньо зобразити соціально-політичні й моральні проблем цього часу, намагався на живому матеріалі показати повну відсталість самодержавно-деспотичного управління. Один з таких творів – новела “Суд”, у якій В. […]...
- Соціально-економічні передумови культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження – культурна епоха кардинальної зміни світогляду і форм життя людини. Це перехідна епоха від Середньовіччя до Нового часу. Термін “Ренесанс” запропонували італійські гуманісти ХVІ ст., а саме художник та архітектор Джорджо Вазарі, маючи на увазі повернення до естетичних ідеалів античності, їх відродження в італійському живописі Нового часу. Але значення терміна потім розширюється: ренесанс – це не тільки відродження греко-римської культури, а й емансипація науки та мистецтва від богослов’я, від […]...
- Генрік Ібсен норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми Перші його п’єси написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Там діяли героїчні особистості, зображувались сильні пристрасті і незвичайні колізії. . Та згодом Ібсен відходить від давніх героїчних оповідей і далекого минулого Норвегії, він звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її характерів. Так з’являються драми “Бранд”, “Пер Гюнт”, “Спілка молоді”, “Ляльковий дім”, “Привиди”, “Ворог народу” та ін. Деякі […]...
- Прагнення до волі як духовної свободи у соціально-побутових піснях Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Пісня! Як багато вона важить в історичному, громадському, суспільному житі ті українця протягом цілих віків! У ній – його минуле, сучасне і майбутнє, його погляди та світобачення. У ній найповніше виявилась душа народу, як тепер кажуть, його ментальність. XVІ-XVІІ століття – час розквіту українського героїчного епосу, багатьох пісень соціального спрямування. Вони чітко окреслюють сферу діяльності простого поневоленого люду. І уявляєш собі невеличке українське […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно обмежені люди, які, крім своїх суперечок, не бачать нічого іншого в житті. Обмеженість Кайдашів і […]...
- Трагічне явище української еміграції в новелах В. Стефаника Землі триматися треба, бо як відірвемося від неї, то буде і їй зле без нас, і нам недобре без неї. Б. Лепкий Рідна земля перетворилася на мачуху, бо не були її працьовиті сини господарями на ній. В. Стефаник Серед творів В. Стефаника на особливу увагу заслуговують ті, де порушується проблема пролетаризації українського села. Майже кожна новела збірок “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога”, “Моє слово” – то гостра соціальна драма, трагедія […]...
- Охарактеризуйте твір “Євгеній Онєгін’ Олександра Пушкіна як соціально-психологічний роман у віршах Роман Пушкіна “Євгеній Онєгін!” – це енциклопедія російського життя 19-го століття. Роман є реалістичним. У ньому лаконічно, але виключно влучно показані різні верстви населення Російської імперії тих часів. Типовими представниками провінцийних поміщиків, мало освічених, але хазяйновитих та гостинних, є родина Лариних. Лєнский є ентузіастом, представником романтичної молоді, що здобув освіту за кордоном. Няня Тетяни – представниця простого селянства. Ця верства народу, незважаючи на своє нелегке життя, що проходить у праці, […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально-психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і в кожній із редакцій зазнавав вдосконалення як з боку ускладнення композиційної побудови, так і з боку змалювання […]...
- Явище українського футуризму Термін “футуризм” належить італійському митцеві Філіпо Томазо Марінетті. Футуризм це – мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома “М”: місто, машина, маса. Дві головні ознаки футуризму: по-перше, нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується анархізмом. Психологізм – характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. Якщо цікавить душа пізнай машину. По-друге, для цього мистецтва характерний виключний динамізм, опоетизування руху, швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху. […]...
- Трагедія селянства в поезії Юрія Федьковича “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!”
- Що я знаю про свято Івана Купала
Categories: Твори з літератури