Дивак і фантазер Мюнхгаузен

Related posts:

1. Дивак і фантазер Мюнхаузен – Бароне, а як же Ви утрималися на розпеченому ядрі? – Шановний Мюнхаузене, чи не заважала Вам альтанка з вербових гілок скакати на коні? – Чи не шкода Вам було лисицю, яку Ви вигнали з власної шкури? …Я бачу, як він посміхається у вуса і тут же знаходить влучну й дотепну відповідь. Ну зовсім, як Дмитро або Олег, що грають біля дошки цю роль, перевтілюючись у славетного барона. Вони переказують […]...
2. Заячий ювілей Це сталося в лісі. Адже там своє життя триває. Жив собі заєць. Спочатку він народився. Був маленький і безпорадний. І мама-зайчиха його годувала. Коли він підріс, вона навчила його самому добувати їжу. Таким чином заєць здобув домашню освіту. Дорослим він зарекомендував себе як розумний і розважливий заєць. Йому вдалося перехитрити не одного голодного вовка і дожити до славного ювілею. Зібрались різні звірі привітати зайця. Їжак подарував йому червоні яблука. Білочка […]...
3. Дивак Г. Тютюнник На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга – річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Мати забороняє ходити в школу по льоду через річку. Олесь смирно стоїть біля порога, слухає. Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ. Олесь […]...
4. Григір Тютюнник: твір Дивак Народився в с. Шилівці Зіньківського району на Полтавщині. Його батька було репресовано у 1937 році. Деякий час жив у дядька на Донбасі. Закінчив Зіньківське реальне училище. Працював робітником на харківському заводі ім. Малишева, у колгоспі, служив моряком на Далекому Сході. Навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Учителював на Донбасі, згодом переїхав до Києва, працював у редакціях та видавництвах. На становлення Тютюнника як письменника вплинув старший брат Григорій. Григір Тютюнник – […]...
5. Твір за добутком Гр. Тютюнника “Дивак”? Людина – найцінніша істота на землі. Тому вона і дорогоцінна, що неповторна. Не буває двох цілком однакових людей, навіть рідні брати – і то кожен має вдачу. Але незважаючи на це, дуже важко залишатися відмінним завжди особливо серед людей. Незвичайна історія сталася з Олесем. Він любить усе живе: і дятлика, і рибку і дідову конячку. Не може він кривдити тварин. Але люди в селі називають його диваком. Може, погано проявляти, […]...
6. Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають. В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою […]...
7. Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак Ідейний задум цього твору є глибоким і багатоплановим. З одного боку, Сервантес розвінчує середньовічні лицарські романи, яких у Іспанії з’явилося дуже багато. Для цього автор розгортає перед нами історію комічних пригод – пародію на лицарський роман. Та водночас письменник зобразив і широку картину сучасної Іспанії: протест проти гноблення суспільних верхів, злидні та безправ’я народу. Сам же Дон Кіхот стає благородним захисником пригнічених, […]...
8. Як я ставлюся до вигадок барона Мюнхгаузена Знайти нових друзів мені допомогли “Пригоди барона Мюнхгаузена” німецького письменника Рудольфа Еріка Распе. Одного разу мене запросив на день народження хлопчик із нашого двору. За святковим столом хлопці сміялися з жартів, якими їх пригощав один із запрошених. І отут я подумав: а що коли розповісти одну з незвичайних історій барона Мюнхгаузена? І я розповів про восьминогого зайця, про політ Мюнхгаузена на ядрі, про його подорож на Місяць. Понад усе хлопцям […]...
9. ЛЮДИНА І ПРИРОДА В ОПОВІДАННІ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА “ДИВАК” Мета: – ознайомити дітей з біографічними відомостями про Г. Тютюнника; – спробувати зануритися у світ його образів та думок; – з’ясувати основні проблеми, які піднімає письменник та Проаналізувати художні засоби, якими він їх реалізовує; – навчатися висловлювати свою думку й аргументувати її; – виховувати любов та бережливе ставлення до природи, а також Гуманне ставлення та повагу до людей, які знаходяться поряд з нами Тип уроку: Рольова гра Обладнання: портрет Г. […]...
10. На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався із дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи “поет полювання” передає у “Відкритті охоти”, у “Мисливстві” та інших гуморесках. Ці маленькі шедеври вражають органічним злиттям двох […]...
11. Точність і лаконізм описів природи, їх роль в оповіданні “Дивак” Співцем чудової української природи можна назвати Григора Тютюнника. У його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. Письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. Через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. Не є виключенням і оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо до зимового світу, в якому живе маленький школярик Олесь, за його вчинками і думками починаємо розуміти добрий, лагідний характер хлопчика, […]...
12. На полювання з девізом: хай живуть зайці! Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи “поет полювання” передає у “Відкритті охоти”, у “Мисливстві” та інших гуморесках. Ці маленькі шедеври вражають органічним злиттям двох […]...
13. Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони – ті, кого пригнічують і гноблять, і ті, хто пригнічує і гнобить. Ми звикли до […]...
14. Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу зимового часу року Кристальний день Дерева в лісі Біляча пам’ять Сніжки Народження місяця Кристальний день Закінчили полювання на зайців: почалися подвійні сліди, заєць ганявся за зайцем. День весь блискав кристалом від зорі до зорі. Серед дня сонце значно пригрівало, вітерець погойдував гілки дерев, і тому падали фігурки, розсилалися в повітрі пилом, і цей дрібний пил знову злітав і блискав на сонце […]...
15. Опрацювання гуморески О. Вишні “Відкриття охоти” 4.2. Тема: Розповідь про відкриття полювання і сміни природи з його учасниками. 4.3. Ідея: Возвеличення краси природи, прагнення нею насолодитися, а не винищувати під час мисливства. 4.4. Основна думка: Полювання – це не смертельна загроза птахам і звірам, а спілкування з природою. 4.5. Жанр: Гумореска, усмішка. 4.6. Композиція. Експозиція: Розповідь про те, коли і яким чином відбуватиметься “відкриття охоти”. Зав’язка: Роздуми героїв про місце з полювання. Кульмінація: Гумористичні ситуації, які […]...
16. Прогулянка до зимового лісу Настала зима. Ми вирішили піти до лісу. Ось переді мною казковий ліс. Лісова красуня стоїть посеред галявини, а на її гілочках лежить сніг. А ось молода берізка стоїть біля старого дуба з могутніми гілками. Білими шапками вкрилися яблуньки. Ось зі старого дуба на молоду берізку стрибнула маленька пухнаста білочка. Вона одягнена в сіру шубку. А ось заєць-біляк стрибнув на галявину і зник у кущах. На гілочках груші я побачила трьох […]...
17. Професія На світі безліч професій. Що ж таке професія? Професія – це основний вид трудової діяльності. І яке ж задоволення ми відчуваємо, коли в руках улюблена праця. Тоді ти просто щасливий і красивий, бо твоя праця підноситься до творчості. Саме про це О. Довженко сказав так: “Найсвітліша краса людини в труді”. А Г. С. Сковорода доповнює тим, що праця повинна бути не з примусу, а за покликанням, за нахилом і обдаруванням. […]...
18. Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5. Митраша грузне в Сліпій єлані. 6. Настя, вийшовши на заповітну “палестинку”, набирає багато журавлини. Згадавши про брата, вона кричить на […]...
19. Фразеологізми на літеру Ф Фіглі робити ; фігля викинути. Витівати щось, утяти щось несподіване, жартувати, Ютурна фіглі їм робила, Шпаками кібця затравила, І заєць вовка йокусав. . Ми у гімназії раз у раз вигадували які-небудь фіглі, щоб посміятись. Вася в думці лаяв Марка, бо був певний, що цей шибеник викинув якогось фігля. Зазнав він і двобоїв І різні фіглі молодечі строїв, Що аж тепер, лише на згад про них З-під уса прискає нестримний сміх. […]...
20. Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках” В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні “Мисливські усмішки”. В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи. Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці “Заєць”, “Золота осінь”… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського. […]...
21. Ліс узимку Ліс узимку Чудово взимку в лісі! У срібному вбранні стоять дерева. Повітря сповнене запахом хвої. На лісовій стежинці залишив свої сліди заєць-біляк. А ось і він принишк під голим кущиком калини. Його розкішна шубка ніби змагається із сніговою красою. Що виблискує яскравіше? Крізь гілля дерев, що рясно вкрите інеєм, кидає своє грайливе проміння сонечко. Під променями сніг виблискує різними барвами. Від цієї краси так гарно на душі!...
22. Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок ноги твоєї Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться […]...
23. “Я останній поет села” Русь моя дерев’яна Русь! Я один твій співак і глашатай. звіриних віршів моїх смуток Я годував резедою і м’ятою. А через рік прямо заявив: Я останній поет села, Скромен в песняхдощатий міст. За прощальній стою обіднею богові листям беріз. На стежку блакитного поля Скоро вийде залізний гість. Злак вівсяний, зорею пролитий, Збере його чорна жменю. Не живі, чужі долоні, ‘Цим пісням за вас не жити! Тільки будуть колосся-коні Про господаря […]...
24. Автобіографічність повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” є автобіографічною. В основу твору лягли спогади письменника про власне дитинство. Сама розпо­відь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому неважко впізна­ти автора повісті. Цікаво розповідає М. Стельмах про зимові ігри дітлахів, колядки і щедрівки. Згадує, як проводжали і зустрічали плугатарів. “А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця! Це був найкращий […]...
25. Чотири шаблі – Юрій Іванович Яновський Юрій Іванович Яновський “Чотири шаблі” Роман “Чотири шаблі” розповідає про події громадянської війни в Україні. Перемога революції створила умови для відродження романтизму. Саме романтизм козаччини спонукав чотирьох друзів – героїв роману “Чотири шаблі”: Шахая, Остюка, Талата і Марченка – сформувати бойовий загін для захисту революції. Під час весілля Шахая у церкві, де відбувалось вінчання, друзі побачили козацькі розписи, на яких зображувалась боротьба козацтва з ворогами. Проймаючись національною свідомістю, друзі вирішили […]...
26. Улюблена дитяча іграшка Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть ходити було ніде. Я зробив із трісок “стовпи”, прикріпив до них маленькі електричні лампочки, і […]...
27. Божественна комедія характеристика образа графа Уголино делла Герардеска Уголино делла Герардеска, граф – один з найтрагічніших персонажів “Божественної комедії”, що перебуває в дев’ятому колі Ада серед зрадників. Він з’являється перед Данте вмерзлої в крижане болото й люто гризуча потилиця своєму ворогові, архієпископові Руджери дельи Убальдини, що став причиною його жахливої загибелі. Оповідання У. про свою долю належить до числа найбільш страшних історій, почутих Данте від мешканців Ада. У. був правителем Пизи. Архієпископ Руджери, скориставшись внутрішніми інтригами, підняв проти […]...
28. Лелека Лелека Своєрідним символом України є лелека. У народі говорять: двір, де є гніздо лелеки, вважається щасливим, село, де є хоч одне гніздо лелеки, обходять стороною великі хмари з бурею. Існує легенда про цього незвичайного птаха. Колись давно люди знайшли лелеку з поламаними крилами, вилікували. Птах хоч і одужав, але літати вже не міг, тому і жив серед людей. Якось на селі трапилася велика пожежа. Лелека, рятуючи від вогню малих дітей […]...
29. Моя кімната Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. Перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею – підставка для ручок і олівців. У шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. Біля столу – стілець, на якому я сиджу, коли роблю домашнє завдання. Коло […]...
30. Образи фантастичних істот у казці В. Короліва-Старого “Потерчата” Василь Королів-Старий написав для дітей багато творів, У збірці “Нечиста сила” він зобразив домовиків і мавок, русалок і потерчат. І змалював їх не як злих сил, а як дружніх людині. Вони не шкодять, не заважають людям, а навпаки – допомагають їм, визволяють у скрутний час. У казці “Потерчата” зустрічаємося з домовиком. Це фантастична істота, яка захищає добробут людей, допомагає в побуті. Домовик приходить на допомогу І дядьку Оверку, витягує його […]...
31. Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в уривку “Ранок у лісі”, він із любов’ю відтворює невимовну красу природи, оспівує її. У пейзажі, яким починається твір, змальовано літні картини лісу. Все в ньому ніби живе: “зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у траві […]...
32. Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. За допомогою казок “для дітей неабиякого віку” автор зміг донести до своїх сучасників […]...
33. Божественна комедія характеристика образу графа Уголино делла Герардеска Уголино делла Герардеска, граф – один з найтрагічніших персонажів “Божественної комедії”, що перебуває в дев’ятому крузі Пекла серед зрадників. Він з’являється перед Данте таким, що вмерзнув в крижане болото і люто гризе потилицю своєму ворогові, архієпископові Руджери дельи Убальдини, що став причиною його жахливої загибелі. Розповідь У. про свою долю належить до числа найбільш страшних історій, почутих Данте від мешканців Пекла. У. був правителем Пізи. Архієпископ Руджери, скориставшись внутрішніми інтригами, […]...
34. Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження – за збіркою Мисливські усмішки – І варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження І варіант “Мисливькі усмішки” є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Центральними образами творів цього циклу є благородні, розумні та кмітливі люди. Усі вони веселі оповідачі, які знають безліч мисливських побрехеньок та вигадок. Це щирі любителі і охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці і квіточці. Герої Остапа Вишні – люди високих […]...
35. Людина й природа у баладі “Лісовий цар” Йоганн Вольфганг Гете у своїй баладі “Лісовий цар” розповів нам про страх, що випробовують деякі люди перед невідомими явищами природи. Особливо це було поширено раніше, в античний час і в середні століття. Але й у часи Гете ще багато з людей боялися природних явищ. Вони були дуже марновірні, для них усе було пов’язане з божественними силами: блискавка, гроза, бурячи й багато чого іншого. Особливо люди боялися ліси. У кожній хащі, […]...
36. Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він широко відомий в Україні та за її межами. Поет вражає своєю відвагою і самозреченням, стійкістю і незламністю, з якими він виступав за високі ідеали добра і справедливості. Навіть у неволі він свято вірив у національне відродження свого народу, у незнищенність нації, її мови та культури, в те, що пророцтво великого Кобзаря обов’язково здійсниться. Навіть за тюремними мурами […]...
37. Чи вміємо ми дружити? Кожен з нас має хоча б одного друга чи подругу. Я, наприклад, маю багато друзів та подруг. Ми з ними разом ходимо до школи, гуляти, в кіно, на дискотеку в школі. Часто вони приходять до мене у гості. Ми разом граємось у різноманітні ігри, у комп’ютер. Також часто моя найкраща подруга приходить до мене додому, щоб разом виконати домашнє завдання. Вдвох набагато краще його виконувати. Зараз поясню чому. Коли вона […]...
38. Світ романтики у романі Р. Л. Стівенсона “Острів скарбів” Роберт Луїс Стівенсон – англійський письменник, корінний шотландець, син і онук шотландських інженерів, знаменитих будівельників маяків. Уже в цих фактах біографії письменника є щось загадкове, романтичне. Найзнаменитіший твір Стівенсона – роман “Острів скарбів”. Якось у трактир “Адмірал Бенбоу” прийшов старий моряк. За ним везли його морську скриню. Моряк назвався капітаном. Він розповів юнакові Джиму Хокінсу, що за його скринею полює якийсь одноногий моряк. Незабаром капітан помер від апоплексичного удару. Джим […]...
39. Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. “В одному селі, біля Будова болота, у районі міста Переділ авльзалесського, осиротіли двоє дітей”, – так починається […]...
40. Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісус Христі. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє […]...