У кожному дворі є свої таланти, хтось чудово грає на музичному інструменті, хтось співає, а у когось талант у виготовленні теслярських виробів. Про дивовижні здібності старожилки нашого двору Анастасії Павлівни ми дізналися кілька років тому. Пеньки від зрублених давно дерев, які псували настрій мешканцям, почали перетворюватись на казкові персонажі.
Анастасія Павлівна, мавши масляні фарби, розмалювала пні, та так, що один із них перетворився на Лісовика, інший – на Кощія. Один із пеньків вона прикрасила солом’яним капелюхом, і з’явився Незнайка, а ще один пеньок почав нагадувати вулик, здавався, ось-ось звідти вилетить рій бджіл. Поряд із пеньком жінка насипала гравію, у ньому з’явилися глиняні бджоли.
Анастасія Павлівна створила їх своїми умілими руками. Малеча охоче грає цими фігурками, і треба сказати, ставиться до них дуже обережно. Жодного творіння Анастасії Павлівні не зникло.
Мешканцям сподобалася ідея жінки перетворити двір на казку. Вони із захопленням почали допомагати їй. Так від одного казкового куточка до іншого пройшли кумедні звивисті стежинки, викладені камінцями, яких розфарбували у різні кольори.
З’явився у дворі навіть дерев’яний місток. Його змайстрували з підручного матеріалу наші батьки – Михайла Бондаренка, Андрія Швеця й мого. По обидва боки містка – квітники. Спустилися з містка і за кілька кроків по стежці потрапили у альтанку.
Вона також зроблена руками мешканців. Посеред альтанки – маленький стіл, за яким граються діти, а стіни альтанки оперізують полиці. На них хлопці та дівчатка поставили свої улюблені іграшки, які принесли з дому. Тут і ведмедики, і лисиці, й кошеня.
Хтось залишив книжку з картинками, а хтось – коробку з олівцями. Так звичайна дворова альтанка знайшла домашній затишок. І що дивно: охороняти це багатство не потрібно. Приходячи наступного дня в альтанку, діти знаходять все на своїх місцях.
По обидва боки біля входу у незвичайну альтанку мешканці на чолі з дідом Іваном, якому нещодавно виповнилось вісімдесят п’ять років, посадили берізки. І стоять вони, немов вартові. А саму альтанку обсадили диким виноградом. І звісно, стало чисто біля під’їздів, та й у самих під’їздах панують чистота і затишок.
– Ось як краса виховує людину, – сказав дід Іван.
А Анастасія Павлівна виношує ідею створити у дворі невеличкий горіховий сад.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Каштани в нашому дворі Я живу у великому місті, але в невеликому будинку, із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з’явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до війни, їх було три. Але в один, середній з ряду, потрапив осколок снаряда, однак він утримався, не впав, […]...
- Вечір у дворі нашого будинку Вечори в нашому будинку в будень і вихідні мало чим відрізняються один від одного. У теплий час року хлопчиська грають у футбол на спортмайданчику, що обладнаний посередині двору. Малята проводять час на гойдалках, у пісочниці. Лавочки біля під’їздів – традиційне місце відпочинку жінок літнього віку. Але є в дворі заповітне місце, що збирає запеклих гравців у доміно. Стіл споруджували самі аматори цієї гри. Його поверхня настільки відполірована пластинками доміно, що […]...
- Дерево у моєму дворі Я дуже хочу, щоб мені допомогли відповісти на одне запитання. Але це запитання я сформулюю у кінці твору. Я мешкаю у великому місті. У цьому місті багато будинків і мало дерев. А на моєму подвір’ї росла красива тополя. Я її дуже любив. Навесні на ній з’являлись ніжно-зелені клейкі листочки. Улітку вона шелестіла своїм листячком під моїм вікном. Уранці мені було радісно чути той шелест: наче давній знайомий вітав Мене. Увечері […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні Герберта Веллса “Чарівна крамниця” На світі існує чимало чудес і див – Фароський маяк, Александр ій-ська бібліотека, сади Семіраміди та інше. Нам здається, що до цих споруд, уславлених у давнину, можна додати дитину – адже її дивосвіт, уявлення про реальний світ є неповторними і унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сірих фарбах. Саме про цей урок сприйняття життя як чарівного свята, який маленький хлопчик […]...
- В. Близнець – дитячий письменник за природою свого таланту Коли В. Близнець розпочав свою літературну діяльність? В. Близнець мав вищу освіту, 1957 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 р. Він умів розглядати проблему цілісно від початку, відкривати нове. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як “Паруси над степом” , “Древляни” , “Земля світляків”, “Женя й Синько”. Які проблеми порушував у своїх творах В. Близнець? Дитяча література 70-х років розвивалася за неписаним правилом: […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні “Чарівна крамниця” Уявлення дитини про реальний світ с неповторними і унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сірих фарбах. Саме про урок сприйняття життя як чарівного святна, який маленький хлопчик дає своєму батькові, і йдеться в оповіданні “Чарівна крамниця”. Бо, як нам здається, інколи і діти можуть багато чого навчити своїх батьків Вже саме місцезнаходження магазину є загадковим – щось у ньому є […]...
- Янки з Коннектикуту при дворі короля Артура Типовий ділової янкі кінця XІX ст., що вміє зробити будь-яку річ на світі, отримавши під час сутички у себе на заводі удар ломом по черепу, потрапляє з промислового штату Коннектикут в епоху короля Артура – швидше, героя багатьох лицарських романів, ніж реального короля бриттів, на рубежі V – VІ ст. нашої ери боровся з англосаксами. Оторопілого янкі бере в полон лицар, якого наш герой спочатку приймає за божевільного, а замок […]...
- Одна бджола меду не наносить Будь-яку справу краще робити разом з друзями. Тоді і працюєш швидше, і стає веселіше, і кращим є результат. Наприклад, нещодавно ми з батьком вирішили посадити у дворі деревце – яблуньку. Будинок у нас великий, дітей дуже багато. Коли яблунька виросте, вони залюбки їстимуть соковиті плоди. Та й дорослі не відмовляться поласувати яблучком! Отже, ми вийшли надвір і почали працювати. Спочатку викопали яму, потім добре полили землю і посадили нашу яблуню. […]...
- Фільм, фільм, фільм Ювілей. Будь-який ювілей – завжди велике свято: є нагода підсумувати до сягнення, поділитися досвідом, та й просто зібрати друзів та колег. Цього року усі ми святкували прекрасний ювілей – ювілей нашої школи, якій виповнилося 40 років. Кожному іменинникові дарують подарунки, подарунки школі теж поча ли готувати заздалегідь… Майже за місяць до свята в школі відчувався святковий настрій: це майже такі – саме відчуття, яке буває на Новий рік. Усі бігають, […]...
- Куди поспішаєш, струмочну? Твір з власного досвіду на основі побаченого Стояв спекотний липневий день. Ми гралися у дворі: хтось осідлав гойдалки, хтось – велосипед, а ми з Дмитром грали у шахи. Раптом здійнявся вітер, сонце почало меркнути. Хтось із дорослих сказав, що зараз буде дощ. І справді, невдовзі перші великі холодні краплі впали на землю, і дощ пустився щосили. Дитячий майданчик спорожнів, діти розбіглися по домівках, а ми з Дмитром сховалися у невеликій альтанці. Краплі дощу барабанили по покрівлі, залітали […]...
- З чого починається батьківщина. Твір на морально-етичну і патріотичну теми День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після іанять бабуся. Звуть її Анастасія Деонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто до школи не […]...
- “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він вважав, повинні з’явитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишевський бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити?” – “особливі […]...
- “Нові люди!” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Н. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловскую міцність. У цьому романе він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити? “, у всій його образній системі Чернишевський питался представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він думав, повинні виявитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишовский бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити? ” […]...
- З чого починається батьнівщина День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів восьмикласників вже давно ніхто до школи […]...
- План характеристики Роксоляни з повісті О. Назарука “Роксоляна” 1. Ким була Роксоляна на Україні. 2. Роксоляна – дружина султана Сулеймана Пишного, в минулому полонянка Анастасія Лісовська з Рогатина. 3. Воля вибору між добром і злом: думки про помсту і пробачення. 4. Завжди вірна сама собі: прийняття ісламу й турецьких звичаїв не означало відречення від свого походження. 5. Врівноважена вдача, далекоглядність, розсудливість, здоровий глузд, сміливий і незалежний розум Роксоляни у заплутаному лабіринті придворних інтриг. 6. Ризикований бій за своє […]...
- Про занепад нашого світу Верховний бог та Праматір-богиня посварилися. Верховний бог наслав страшну моровицю на народ, який був під захистом Праматерібогині, натомість вона проклтпа один з головних островів Верховного бога, де проводилися урочисті учти на його честь. Вона сказала: “Хто ступить на цей острів, того спалить небесний вогонь, і народиться найстрашніше, що лишень може бути на світі”. Верховний бог лише посміявся з цього, а його народ вирішив улаштувати найбучніший бенкет на честь свого покровителя […]...
- Оселилися на річці бобри. Твір-роздум у публіцистичному стилі, з обрамленням За традицією ми всім класом двічі на рік, восени і навесні, виїжджаємо місто на природу. Набираємо продуктів, беремо м’ячі, гітару і, звісно, магнітофон. Улюблене місце нашого відпочинку – один із мальовничих берегів річки Уди. Ось цього разу ясним осіннім днем ми розташувалися біля води, і раптом Льоша тихенько сказав: Ø – Дивіться, хтось пливе. Самого плавця ми побачили не одразу. Його присутність виказували лише круги, що розходилися по воді. Це […]...
- Тема твору З чого починається батьківщина День у день, ось уже вісім років, мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою в дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона вишивати: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш будинок. А готує обід – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто в школу не […]...
- Берегти природу – берегти батьківщину. Твір-роздум У неділю ми з батьками пішли гуляти у парк. Була та чарівна пора весни, коли дерева вже вкрилися зеленню, зацвів бузок, каштани. Повітря було ще прохолодне, але сонячне проміння, пробиваючись крізь рідкі хмаринки, припікало. Ми йшли алеєю, з усіх боків нас оточували каштани. їхні крони змикалися над нашими головами. Суцвіття каштанів нагадували запалені білі свічки і мали просто розкішний вигляд. Несподівано біля своїх ніг я побачила одну з таких свічок. […]...
- Трохи історії: Митці про матір Світить ясне сонечко, перепадають теплі дощі. Зеленіє травичка, цвітуть тюльпани, а каштани повикидали вгору свої білі й рожеві свічки. Радіє душа, наливається щедрістю й добротою серце. Це завітав до нас весняний місяць травень, а його друга неділя – День матері. Свято це прийшло до нас з американського континенту. У 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята – Дня матері. Потім цей день почали відзначати в Європі. […]...
- Перша бібліотека на Русі Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XІ-XVІІІ сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XІ сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов’янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях – скрипторіях – працювали переписувачі книг. Скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де […]...
- Друзі У нашого сусіда дідуся Миколи є чудовий песик. Невеличкий, кудлатий, з хвостом-бубликом і кмітливими карими очима. Дідусь зве його Дружком. Вони справжні друзі. Завжди разом. Дружок такий розумний собака – всіх у нашому дворі знає, ніколи на своїх не гавкає. Одного разу жінка дідуся Миколи поїхала до онуків, вони в іншому місті живуть. І треба ж дідусеві саме на той час захворіти! Ще й як захворіти – встати з ліжка […]...
- Радість моя, пісня Цю історію розповіла мені моя бабуся. Трапилось це одразу після війни. Бабуся була тоді ще молодою дівчиною і жила у невеличкому селі. У селі була школа, але під час війни її зруйнували фашисти. І ось бабусині односельці вирішили відбудувати школу, щоб першого вересня діти змогли почати навчання. Дорослим на будівництві допомагала молодь. Серед юнаків та дівчат була і моя бабуся. Техніки майже не було. Все доводилось робити руками. Працювати було […]...
- Твір “Випадок із життя” Це розповідь про тварину. Випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою Маргаритою. Вона дуже хотіла домашнього улюбленця. Але батьки відмовилися подарувати його. Мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. Від хом’яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. Сестра, звичайно, засмутилася. Стояла зима. Одного вечора Марго почула дивний шурхіт біля вікна. Нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. Сестра […]...
- Екологічна катастрофа – це ще не повна загибель Нарешті настала весна. Я радісно зустрічаю першу траву, що, мов курчатко, продзьобується крізь ще холодну землю. Очі мимоволі вихоплюють у небі пташиний політ, наче танок, і довго-довго стежать за ними. Я знаю: ще трохи – і навколишній світ буквально вибухне буянням весни! Трепетно й ніжно зазеленіють кущі й дерева, кольоровими краплинами розсиплються по землі перші квіти, в неосяжно блакитному небі летітимуть до болю рідні птахи, що повертаються додому, сонце розіллється […]...
- Не подумали Теплого літнього ранку двоє друзів Мишко та Андрій вирушили на рибалку. Навколо панувала тиша. Лише чути далеке кумкання жаб, яке посилювалось з наближенням до річки. На траву вже випала роса, над річкою стояв невеликий туман. Хлопці спокійно йшли звичною для них стежиною. Аж раптом Мишко зупинився і Андрій, не очікуючи такої зупинки, вдарився в спину товариша. Біля самого берега, трохи прихований очеретом, погойдувався на хвилях човен. Це ж скільки риби […]...
- Казковість гоголівського циклу “Вечори на хуторі біля Диканьки” І. Реальність і казка у “Вечорах на хуторі біля Диканьки”. 1. Ліричний образ України – реальність. 2. Казковість – форма подання матеріалу. ІІ. Значення “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. ІІІ. Мова “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. Казка і реальність. ІV. Фантастичність – спосіб оцінки життєвих явищ.....
- “Людина створена для щастя, як птах для польоту” Породжена у муках людина своїм першим криком приносить у цей світ щастя: щасливі мама і тато, щасливі ті, хто став дідусем і бабусею, щасливі лікар і акушерка. Людина народилася! Подароване тобі життя – це вже саме по собі щастя. Як його не випустити? Адже створені ми дійсно для того, щоб щасливо жити. Важко визначити: щастя – це… Що? Вічне веселе свято? Власний маєток? Новий автомобіль? Шуба, дивлячись на яку, сусідки […]...
- Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, ввічливість чоловіка і жінки по відношенню друг до друга балансує на грані неприродності, а дуже часто і переходить цю грань. […]...
- Одного разу увечері Одного разу увечері до нас у квартиру подзвонили. Я кинувся до дверей, а за мною кіт Маркіз. У дверях стояла тітка Валя, мамина сестра, – вона приїхала до нас у гості з Полтави. Мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. Тато став розпитувати тітку Валю про новини, а я сів з ногами в крісло, на руки до мене стрибнув Маркіз. “І для чого ви кота в квартирі тримаєте? – […]...
- Чистота – запорука здоров’я чи предмет суперечок? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі. Хтось з ентузіазмом береться за мітлу чи граблі і має від цього задоволення. Хтось скептично або навіть грубо відмахується, вважаючи, що це справа двірників. Дехто по-своєму реагує […]...
- Аналіз вірша Н. А. Некрасова “Селянські діти” Я впевнений, що за всіх часів і у всіх народів діти, на відміну від дорослих, схожі між собою. Дітлахи, що дивляться на нас зі сторінок вірша Н. А. Некрасова “Селянські діти”, не занадто відрізняються від нас: вони такі ж бешкетні, цікаві, щирі, веселі, непосидючі Село, ліс, річка, воля – так для них щодня був би святом, якби… А отут і з’являється “інша сторона медалі”, те, що відразу проводить між нами […]...
- Як ми саджали дерево Як ми саджали дерево Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще коли я був зовсім маленький, мама, гуляючи зі мною, звертала мою увагу на красу природи. І могутній дуб-велетень, і кучерявий клен з п’ятипалим листям, […]...
- Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносінь між людьми, носії нової моралі. Ці “нові люди” знають, що їм потрібно робити, і вміють […]...
- Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносин між людьми, носії нової моралі. Ці “нові люди” знають, що їм потрібно робити, і вміють здійснювати […]...
- Мій шкільний двір. Твір-опис місцевості, з обрамленням Якось, гортаючи сімейний альбом, я звернув увагу на фотографію, на якій був мій батько приблизно у такому ж віці, як зараз я: він сидів на лавці зі своїми однокласниками. На всіх хлопцях була спортивна форма. За їхніми спинами видно одноповерховий цегляний дім, у лівому куті фотографії – шведська стінка. Я запитав у бабусі: – А де була зроблена ця фотографія? – У дворі школи, в якій ти навчаєшся. В цій […]...
- Зима в моєму місті Зима в моєму місті не приносить радості нашому дворовому собаці кличкою Черниш. У нашому дворі кожний під’їзд опікає свою дворнягу. Наш – Черниша. Черниш – непоказний худий пес з довгим тонким хвостом, закрученим бубликом. Він весь чорний, без єдиної світлої плями. Особливо собака прив’язаний до тітки Раї, що живе на останньому поверсі. У неї немає своїх дітей, і всю любов вона віддає дворовим собакам. Черниш – її улюбленець. Однак любов […]...
- Моя хата скраю Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця […]...
- УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО – ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ЛІНА КОСТЕНКО УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, Де біла-біла хатка стоїть на самоті, Живе там дід та баба, і курочка в них ряба, Вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, І вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, І стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки. А […]...
- Блукання Тома і Беккі з печері 1. Том і Беккі вирішують самі обстежити печеру. 2. Загублені у кам’яному лабіринті. 3. Том рятує Беккі від кажанів. 4. Діти натрапляють на озеро. 5. Том і Беккі блукають печерою. 6. Діти відчувають втому. 7. Зустріч з індіанцем Джо. 8. Том іде шукати вихід або допомогу....
Categories: Твори з літератури