Я ще не маю уявлення про те, як буду в майбутньому ставитися до свого дитинства і що воно для мене означатиме на відстані років. Можливо, це тому, що ще не зовсім розлучився з ним, воно ще десь поруч зі мною, блукає десь, зазирає незвіданими казками уві сні, бентежить душу тим, що я дорослішаю, й дитячі казки вже не викликають у мене якогось неймовірного захоплення, як це було в дитинстві. Але вже нині, слухаючи дорослих, у мене виникли певні й дуже чіткі міркування.
Не можна однозначно стверджувати, що до спогадів про дитинство можна повертатися щоразу, тому що це – туга за старим, причетність до рідної землі чи синівський обов’язок. Інколи це бувають взаємопов’язані речі. Моя мама, наприклад, яка виросла в селі, завжди згадує з ніжністю про своє дитинство, і я розумію, що в цих спогадах відчувається причетність до рідної землі, де вона виросла. Уже кілька десятиліть ми живемо у великому місті, але вона все одно продовжує цікавитися справами своєї рідної Полтавщини. Із її дитинства до нашого дитинства передався звичай звертатися до батьків на “ви”, хоча мої ровесники інколи скептично ставляться до такого звертання, коли я, наприклад, кажу: “Мама казали…”.
Але я поважаю цю традицію, мені вона подобається. Навіть уявити не можу, щоб до мами чи тата звернутися на “ти”, це було б нешанобливо. Ввічливе “ви” до незнайомих чи старших людей – це зовсім не те “ви”, із яким звертаєшся до мами чи тата.
Бути причетним до землі, до історії своєї країни – це і є той синівський обов’язок кожної молодої людини. Мені здається, що і тато, і мама у своїх спогадах про дитинство черпають якісь животворні сили для нинішнього життя. Це – живлюще джерело, яке ніколи не пересихає, не замулюється і дає наснагу на подальше життя, аби бути переданим наступному поколінню. Та, на жаль, ми всі знаємо, що в деяких дітей є такі спогади, до яких повертатися вони не хочуть ні за яких обставин. Бо ці спогади – суцільне знущання.
Спогади приниження, нелюбові, бруду. Це спогади про найбільше горе у своєму житті.
Але як би то не було, дитинство – це точка відліку для майбутнього. Хтось продовжує будувати своє життя, спираючись на предків, а дехто починає із самого початку. Яким би не було дитинство, до нього слід повертатися, щоб зрозуміти, наскільки воно було успішним: або ти чогось досяг, або ж тобі довелося долати труднощі.





Related posts:
- Твір на тему “Дитинство – запорука майбутнього” Дитинство – найважливіша пора нашого життя, цієї пори формується наш характер, уподобання, моральні переконання. Важливо, щоб воно було нормальним і щасливим. Любов і турбота батьків – це запорука того, що дитина у майбутньому буде почувати себе впевнено, комфортно у будь-яких ситуаціях. Але часто в дитини може бути все, крім батьківської уваги і доброго слова. Адже часто батьки весь час працюють, прагнуть забезпечити матеріальне благополуччя дитини, купити іграшки тощо. Не у […]...
- Куди йде дитинство? Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди. “Дайте до дитинства щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні? Як у Светлова: “Обрій іде – я за ним”. Так, дитинство – це прекрасна пора, […]...
- Дитинство Так хочеться в дитинство повернутись, Щоб зачерпнути із трави роси, Щоб поливати нею яблука блискучі, Шукати в очереті ніжної зорі, Щоб бачити, як падають всі зорі з неба, Щоб жити, наче в казці, наче в сні, І бачити те дзеркало в криниці, І чаруватись у себе в саду, Щоб тільки мама була рядом, І ніжні крила… Шум води в гаю. Щоб жити було весело й приємно, І налітавшись в сні […]...
- Безрадісне дитинство сироти Дитинство… Найкраща пора твого життя. Ти згадуєш батьків, тепло рідної домівки, свої щасливі сни. Спокій огортає твою душу. А яке ж дитинство в сироти? Безрадісне, завжди безрадісне: і зараз, і в далекому минулому. У минулому, хоч яким важким воно було, людина знаходить і згадує ті хвилини, які запам’яталися на все життя. Безрадісне, сирітське дитинство постає перед нами із поезії Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі”. На мальовничій українській землі “хатиночка […]...
- Дитинство Михайлика “Гуси-лебеді летять…” і “Щедрий вечір” – це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу. Книги письменник написав, коли йому було вже п’ятдесят чотири роки. З любов’ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь ведеться від першої особи – це наближає читача до автора. Михайлик, головний герой творів, – […]...
- Твір на тему “Спогади про дитинство” Коли я згадую про дитинство, мені стає сумно і весело водночас. Тоді світ здавався зовсім іншим, турбували зовсім інші “проблеми”. Деякі вчинки того часу зараз видаються дивними. Пам’ятаю, у мене викликали жах сметана, сирок, сирники. Бабуся часто купувала всі ці молочні продукти на ринку і вранці годувала всю родину “дарами корівки”, як вона їх називала. Починала бабуля перераховувати всі вигоди від них: корисно, смачно, ситно. А мені не хотілося цю […]...
- Дитинство Тараса Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало…”. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі – і хлопчик звертається з молитвою до Бога, бо йому хочеться розділити з кимсь свою радість, поділитись […]...
- Дитинство или, чому люди в своїх спогадах повертаються до дитинства? Якось довелося мені прочитати романтичну сагу про те, що в житті кожної людини є два береги – той, від якого людина відпливає, і той, до якого має неодмінно пристати. Причому другий, думаю, – то необов’язково смерть, це, перш за все, берег надії, берег любові. Але перший – це, звичайно ж, берег дитинства. Берег дитинства – це рідна земля, перші стежки, якими мандрували ми завзято і які наполегливо сняться нам донині. […]...
- Поетична розповідь про дитинство Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, ЗО років? Може, напишу книжку про літні подорожі до Криму? А може, про наші з друзями пригоди? […]...
- Щира розповідь про власне дитинство Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями вчителя в щоденнику, то бабуся та мати, дорікаючи йому, з І’виховною метою” розповідають, яким слухняним та розумним ріс батько хлопчика. […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” – Дитинство письменника Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів – дідусів та бабусь. Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев’яти років, навчаючись у третьому класі, Франко уже старанно записував народні казки від своїх шкільних товаришів, які знали їх […]...
- Як “зроблена” трилогія Л. М. Толстого “Дитинство. Отроцтво. Юність” Які уроки життя я отримав, прочитавши роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Як і всі твори Л. М. Толстого, трилогія “Дитинство. Отроцтво. Юність “явилась, по суті, втіленням великої кількості задумів і починань. У ході роботи над твором письменник ретельно відточував кожну фразу, кожну сюжетну комбінацію, намагався підпорядкувати всі художні засоби чіткому слідуванню загальній ідеї. У тексті толстовських творів важливо все, дрібниць немає. Кожне слово вжито не випадково, кожен епізод […]...
- Лірика срібного століття. Дитинство Цвєтаєвої Лірика срібного століття різноманітна і дуже музична. Сам епітет срібний вік звучить як дзвіночок. Срібний вік подарував нам ціле сузір’я поетів. Поетів-музикантів. Вірші срібного століття – це музика слів. У цих віршах не було жодного зайвого звуку, жодної непотрібної коми, не до місця поставленої точки. На початку XX століття існувало безліч літературних напрямів. Це і символізм, і футуризм, і навіть егофутурізм. Всі ці напрями дуже різні, мають різні ідеали, переслідують […]...
- Дитинство Антуана де Сент-Екзюлері Його повне ім’я Антуан Жан-Батіст Марі Роже де Сент-Екзюпері. У дитинстві фітьки звали його Тоніо. Коли виріс, товариші називали його Сент-Екс. Про рід Сент-Екзюпері згадується в історичних хроніках ще XVІІІ століття. Члени старовинного графського роду служили Франції і королю. Правда, коли 1900 року народився Тоніо, його батько був лише страховим агентом в Ліоні. У сім’ї було п’ятеро дітей. Батько помер, коли Тоніо виповнилося чотири роки, але вдову з дітьми підтримали […]...
- Спогади про дитинство Дитинство у кожної людини – неповторна й найкраща пора. Але інколи трапляються такі обставини, що доводиться швидко дорослішати, переносити нарівні з дорослими злигодні та голод. Так було і з героєм переказу “Млинці з акації”. Ставши дорослим, він іде весняним квітучим містом і відчуває зовсім не те, що всі люди навкруги. Запах акації та бузку нагадує йому, як у сорок сьомому році довелося від голоду їсти млинці з акації. Власне, це […]...
- Твір “Щасливе дитинство” У дитинстві ти відчуваєш себе сильним та відважним. Зараз важко уявити, щоб я кілька годин поспіль грала з ким-небудь в хованки. Або в невимовному захваті завертала бруд у листя каштана та прохала подружок з’їсти цей “бутерброд”. Тоді це здавалося звичайною справою, веселими іграми, а зараз мені буде просто соромно сісти на гойдалки у дворі – бабці на лаві будуть з мене сміятися. У дитинстві ти неначе безстрашний: багато що здається […]...
- Що можна зробити для майбутнього України? Багато хто з дорослих не вірить у майбутнє нашої країни, вважають, що Україні відстала від цивілізованих європейських країна на цілі десятиліття, що нічого світлого попереду немає. Але молодь України так не думає! Україна!.. Це слово з глибокою шанобою і гордістю промовляють справжні сини і дочки України. Україна! Це – київська Софія і Золоті ворота, ласкаве Чорне море і бурхливі потоки, що із срібним передзвоном мчать з гір на долини, пшеничні […]...
- Портрет бабусі в повісті М. Горького “Дитинство” У повісті “Дитинство” М. Горький розповів про свої дитячі роки, у яких чи не головне місце займала його бабуся. Чудна, дуже повна, з великою головою, з величезними очима, пухким червонуватим носом. У житті хлопчика бабуся з’явилася, коли вмер його батько, і до кінця своїх днів вона завжди була поруч. Хлопчик бачить і розуміє, що внутрішньо бабуся красивa, вона м’яка, ласкава, добра, що намагається зрозуміти й допомогти в будь-якій ситуації. При […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Виховання майбутнього покоління – справа не лише школи” Осіннє сонце ще ледь піднялося над горизонтом, але вдома всі чомусь колотяться: бігають, поспішають, навіть нервуються. Нервуюся і я… Та і як не тривожитися, адже сьогодні я вперше йду до школи. І страшно, і цікаво, і якось незвично. “Уже й не піти б…” – думаю собі. Але мама, бабуся переконують, що йти до школи конче необхідно, тому що туди ходять усі діти, тому що там ти здобудеш знання, тому що […]...
- Чистота – запорука здоров’я чи предмет суперечок? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі. Хтось з ентузіазмом береться за мітлу чи граблі і має від цього задоволення. Хтось скептично або навіть грубо відмахується, вважаючи, що це справа двірників. Дехто по-своєму реагує […]...
- “В бур’янах” – повість про безталанне дитинство Тараса С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ “В бур’янах” – повість про безталанне дитинство Тараса Мрією С. Васильченка було написати великий твір про життя великого кобзаря Тараса Шевченка. Та, на жаль, він встиг закінчити тільки першу частину – повість “У бур’янах”. У ній письменник розповідає про безталанне дитинство славного сина України. Як відомо, народився Т. […]...
- Щасливе дитинство. Яке воно? Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером – калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені – через край. А хто ж у залі? Глядачі – діти-сироти та діти-напівсироти, а також діти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають у захопленні, адже концерт – для них, і вся увага – також для них. Але концерт не може тривати вічно, […]...
- Твір “Вміння спілкуватися – запорука життєвого успіху людини” до ЗНО Я цілком згодний з тим, що спілкування відіграє дуже важливу роль у житті людини. Існує багато різновидів спілкування. Ми спілкуємося усюди – вдома, з членами родини, у школі, на роботі, у магазині, коли хочемо купити щось, з друзями, з домашніми тваринами, з природою тощо. І від нашого вміння правильно побудувати комунікативну взаємодію з іншими залежить, чи досягнемо ми своєї мети в кожному конкретному випадку – якщо хочемо мати теплі відносини […]...
- Дитинство Лесі Українки та його вплив на творчість письменниці По-справжньому величним був життєвий і творчий шлях Лесі Українки – видатної української письменниці. На її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки. Леся Українка народилася 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському. Вплив родини на неї, як і на кожну людину, важко переоцінити, її мати була відомою на той час письменницею, писала свої твори […]...
- Символи Майбутнього Дуже хочеться зазирнути в майбутнє… Якби була машина часу – вдалося б подивитися, як житимуть мої однолітки років через сто. Але, на жаль, машину ще не винайшли, та і навряд чи винайдуть. Але кожен з нас сподівається, що майбутньому нас чекає багато хорошого і не відбудеться нічого з того, про що розповів Рей Бредбері. Рік 2061-й. “Міста – руїни, дороги від бомбардувань – немов пилка, угору-Иіип, поля вночі відсвічують, радіоактивні”. […]...
- Росія майбутнього І. Росія напередодні серйозних економічних змін початку XX століття в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” . ІІ. Майбутні хазяї життя. 1. Новий хазяїн життя – купець Лопахін: А) тверде знання Лопахіним, чого він хоче від життя; енергійність, працьовитість ; Б) доброта і безкорисливість “ніжної душі” ; В) придбання маєтку ; Г) мрії на місці вирубаного саду побудувати нове життя. 2. Петя Трофимов – мрійник, що прагне добра для всіх […]...
- Герої майбутнього – Петя Трофимов і Аня Герої майбутнього – Петя Трофимов і Аня – розумні молоді люди. їхні претензії до минулого і теперішнього переконливі та обгрунтовані. Під кожним словом може підписатися будьяка культурна людина. Хто сперечатиметься з твердженням, що “для того, аби жити у теперішньому, треба спочатку спокутувати наше минуле, покінчити з ним, а спокутувати його можна лише надзвичайною, безупинною працею”? Подолати минуле, перетравити його закликає Петя. Усі його звинувачення щодо російської інтелігенції слушні та актуальні […]...
- Погляд А. Азімова на освіту майбутнього Освіта – справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань. Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на […]...
- Моє дитинство босоноге 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ …Коли сьогодні шлях отой згадаю, Гуцульщину я бачу дорогу, Що йде до вересня крізь даль безкраю, Заплакана і боса по снігу. Д. Павличко. Спомин Літа, літа… Ви виструнчились над дорогою життя, як ті тополі-осокори, і всі чогось однакові мені, хоч вас багато. Та думкою я лину на Полісся моє рідне, до простих отих людей та самобутньої природи лісової, де стежками ходять Мавки та Лісовики, […]...
- Символи Майбутнього. Твір за новелою Рея Бредбері “Усмішка” Дуже хочеться зазирнути в майбутнє… Якби була машина часу – вдалося б подивитися, як житимуть мої однолітки років через сто. Але, на жаль, машину часу ще не винайшли, та і навряд чи винайдуть. Але кожен з нас сподівається, що в майбутньому нас чекає багато хорошого і не відбудеться нічого з того, про що розповів Рей Бредбері. Рік 2061-й. “Міста – руїни, дороги від бомбардувань – немов пила, угору-вниз, поля вночі […]...
- ЩИРА РОЗПОВІДЬ ПРО ДИТИНСТВО 7 КЛАС ЩИРА РОЗПОВІДЬ ПРО ДИТИНСТВО ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. А. Дімаров – співець дитинства. 2. Блакитна дитина як ідеал. 3. Реальність і мрія в дитинстві. Варіант 2 1. Філософські роздуми про дитинство. 2. Справжня дитина з мрій дорослих. 3. Місток між світами. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Похвалити від душі не небезпечно, небезпечно незаслужено засмутити. В. Клан’є Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто про це пам’ятає. А. […]...
- Чому О. С. Пушкін так докладно описує дитинство й виховання своїх героїв – Євгенія Онєгіна й Петра Гринева? Розум, коли він тільки що розум, сама дрібниця. Пряму ціну йому дає доброзвичайність. Д. І. Фонвізін Євгеній Онєгін і Петро Гринев – головні герої романів “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка”. Обоє добутки написані для того, щоб розкрити суспільні і моральні проблеми, пов’язані із цими героями “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка” – реалістичні добутки. У творчості Пушкіна реалістичний період прийнятий уважати із часу виходу у світло першого розділу “Євгенія Онєгіна” . […]...
- Повоєнні дитинство та юність Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим людяності, чуйності, доброти й тепла. Повість дуже повчальна. Зараз досить важко уявити, що чотирнадцятирічні хлопці […]...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
- Скарбниця спогадів про власне дитинство Оповідання “Федько-халамидник” В. Винниченко написав десь у 30-літньому віці. Але назавжди залишив у своїх спогадах ті чарівні роки. Мав добру пам’ять, рано навчився читати, – сталося це непомітно для його рідних. Можливо, що першим “букварем” для цього були принесені братом Андрієм афіші, з яких він, гравсь, вирізав літери, клеїв їх на стінку, питаючи у дорослих, що то за буква. Мити почав, ще будучи дитиною. Надзвичайно любив волю, рух, був гордим, […]...
- Дитинство Тараса за уривками з повісті С. Васильченка “У бур’янах” Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” – це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті “У бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. Їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, в дірках, стояла вона край села, як примара. Тарас ріс […]...
- Дитинство, обпалене війною I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Дитинство, обпалене війною Темі Великої Вітчизняної війни присвячено багато творів. Чільне місце посідає вона і в українській літературі. Війна страшна, оскільки несе із собою смерть. Та вона ще страшніша, коли зачіпає дітей, несучи їм сирітство, самотність, голод. Саме такий жах пережив головний герой повісті Г. Тютюнника “Климко”. Климко осиротів ще до війни і єдиною […]...
- Людина майбутнього 9 клас Ми живемо на початку XXI сторіччя. Не дивно, що у людей виникають запитання: яким воно буде? Що чекає на людство попереду? А не завадило б задатися питанням, яким буде саме людство майбутнього, бо все, що відбувається навколо, це справа рук людей. Отже, наше майбутнє залежить від нас самих. Чесно кажучи, у мене не дуже оптимістичні погляди на майбутнє. Мені здається, що чим більше людина вміє, тим гіршою вона […]...
- Школа майбутнього Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. І все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє для себе секрети науки, досі нам невідомі. У майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…”. КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАДЛЯ ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…”. КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАДЛЯ ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО 1. За що поет дорікає панству? А Вони багато їдять і сплять. Б Не читають класичної літератури. В Правдою торгують і Бога зневажають. Г Байдужі до долі дітей-сиріт. 2. Т. Шевченко називає Україну… А Великою руїною. Б Пограбованою і приниженою. В Квітучим раєм. Г Дівчиною-красунею. 3. Поет у творі критично ставиться до […]...
Categories: Твори з літератури