Піч, як і скриня – один з предметів побуту українського народу. Традиційна піч… Ця “добра щедра піч твоя”, що пахла травами, печеним хлібом, печеними і сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням, як писав Олександр Довженко буде знана тільки з художніх творів.
Але людська пам’ять завжди повертатиме на с до вогню в печі родинної хати, біля якого ми народжувалися і виростали.
Піч з’явилася дуже давно: це слово загальнослов’янське. Воно пов’язане зі словами печера і пещіть, понеченіє. Це ясно, й не треба бути етимологом, щоб ствердити, що походить воно від одного родового смислу.
Печера, склепіння якої освітлені вогнем, і піч стоять поруч.
Вогонь, з допомогою якого готували їжу, зогрівались та захищались від звірів, віддавна був у пошані. Дім уважався обжитим лише тоді, коли розкладався в печі вогонь. А вогнище в хаті – річ якнайбільш родинна – і звідси метафора: родинне вогнище.
Отже, оце родинне вогнище відігравало велику роль у численних обрядах, народних віруваннях, звичаях.





Related posts:
- Поема “Давня казка’ як поетичний маніфест Лесі Українки З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії. Леся Українка, українська поетеса, відома далеко за межами нашої Батьківщини, в 1893 році написала поему “Давня казка”. Хоча цей твір […]...
- Теоретика-літературні поняття – Давня українська література ІІ. Давня українська література Теоретика-літературні поняття Художній образ – узагальнена картина людського життя і навколишнього світу. , втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою художника. Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного. У широкому розумінні образ – специфічна, відмінна від повсякденної, форма відображення та пізнання дійсності в мистецтві. У вузькому розумінні образ – специфічна форма буття художнього твору в цілому й усіх складових його елементів зокрема. […]...
- Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати… Т. Шевченко Немає з нами великого Кобзаря, та слова його актуальні й нині. Вірші, написані багато років тому, і сьогодні важливі, бо звернені до нашої історії. Тарас Шевченко завжди з любов’ю згадував про Батьківщину. Все своє життя він мріяв, щоб український народ пам’ятав про свою минулу славу – гайдамаччину, козаччину. Цей мотив звучить у його поемах “Іван […]...
- Образ співця в поемі Лесі Українки “Давня казка” У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема “Давня казка”. Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії не була для неї сторонньою. Головним героєм поеми “Давня казка” є поет, що “мав талант до віршів не позичений, а власний”. Він був звичайною людиною, але його пісня “розходилась по світу стоголосою луною”. До […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високої цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана 1 проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він? знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки і і почуття трудящих, ті їх підхоплювали і розносили по світу. Пісні співця-поета стали […]...
- Тема 6. Григорій Сковорода – Давня українська література ІІ. Давня українська література Тема 6. Григорій Сковорода Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: – Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні; – книга “Байки харківські”; – філософські трактати ; – […]...
- Тема урока: “Лесина доля”, Леся Українка “Давня весна” Тема Урока: Її життя – сонячний промінь. М. Олійник “Лесина доля”, Леся Українка “Давня весна”. Мета: Розширити і поглибити знання учнів про велику українську письменницю і поетесу Лесю Українку. Розвивати вміння сприймати та аналізувати поетичні твори; вчити відчувати красу художнього слова, розвивати творчу уяву, фантазію, зв’язне мовлення. Виховувати любов до рідної мови, її багатства. Обладнання: портрет Лесі Українки, фотографії, вибрані твори Лесі Українки, “Дерево життя”, запис пісні на слова Лесі […]...
- Відповіді до теми: “Давня українська література” 1. Яка історична подія спровокувала виникнення полемічної літератури? Виникнення полемічної літератури спровокувала головним чином Брестська церковна унія 1596 року, за якою об’єднувались православна та греко-католицька церкви, а також єзуїтські трактати на захист цієї унії. 2. Визначіть тематику вертепної драми. Вистави вертепної драми поділялися за тематикою на світські та релігійні. Світські вистави зображували сцени з народного побуту, а релігійні – сюжети, взяті з Біблії. 3. Які козацькі літописи вам відомі? Найвідомішими […]...
- Мої роздуми над поемою “Давня казка” У творчості усіх видатних поетів завжди можна знайти твори, присвячені поетичному слову – його впливу на життя суспільства, його силі, яка інколи не менш, ніж сила звичайної зброї. А інакше не може і бути, тому що людина, яка знаходить своє призначення у літературі, повинна добре усвідомлювати своє місце у житті суспільства та свою мету, яку вона і прагне досягнути силою свого слова. Одним із видатних літературних митців, які добре розуміли […]...
- Давня казка і правда нова про “Давню казку” Лесі Українки “Давня казка” – дуже небезпечний твір. Він настільки простий за формою, що здається простим для розуміння. Відтак на читача постійно чатує небезпека сприймати “Давню казку” як казку. Насправді, я б не порушував цієї теми, як неповне, неуважне прочитання цього твору не було таким поширеним. На жаль, багато хто не вдумується у зміст прочитаного. Тому мій твір складатиметься з двох частин. Відповідно, з давньої казки про “Давню казку” і з правди, […]...
- Тема 5. Іван Вишенський – Давня українська література 9 клас ІІ. Старе українське письменство Давня українська література Тема 5. Іван Вишенський Біографічні відомості Про життя Івана Вишенського відомо небагато: Іван це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження. Приблизно у 1550 р. – народився Іван Вишенський у м. Судова Вишня. Навчався спочатку в рідному місті, потім у Луцьку, де був близький до римо-католиків. У перший період життя був близький, очевидно, до протестантів, бо його Ідея церкви без […]...
- Давня українська література 9 клас ІІ. Старе українське письменство Давня українська література Література XIV – XV ст. Період переписування давніх творів та укладання книг-зводів. Оригінальна література: послання, повчання митрополита Фотія, Григорія Цяблака, Перекладна література з грецької, сербської, болгарської мов, наприклад, сербська повість “Александрія”. Період кінця XV – початку XVII ст. вважається Першим українським Відродженням. Особливістю українського Ренесансу є те, що він мав значно більше поширення у суспільно – культурному житті, ніж у мистецтві, […]...
- Теплота родинного інтиму Станіслав Чернілевський Теплота родинного інтиму Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. […]...
- ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 6-9 класи ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ “И створиша градъ во имя брата своего старъйшаго, и нарекоша имя ему Киевъ”. Поляни жили окремо й володіли своїми родами. I до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь 1. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів2. А Щек сидів […]...
- СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ, ІГОРЯ, СИНА СВЯТОСЛАВА, ВНУКА ОЛЕГА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 6-9 класи ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ, ІГОРЯ, СИНА СВЯТОСЛАВА, ВНУКА ОЛЕГА Ритмічний переклад Чи не гоже було б нам, браття, Почати старими словами ратних повістей Про похід Ігорів, Ігоря Святославича? Початися ж тій пісні по билицях часу нашого, А не за вимислом Бояна. Боян-бо віщий, Якщо кому хотів пісню творити, То розтікався він мислю по древу, Сірим вовком по землі, Сизим орлом під хмарами. Споминав він, кажуть, […]...
- Тема 5. “Повість минулих літ” – Давня українська література ІІ. Давня українська література Тема 5. “Повість минулих літ” На початку XII ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах Києво-Печерського монастиря Нестор створив “Повість минулих літ”, довівши записи до 1113 року. Оригінал цього літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках XIV – XV ст. Найдавнішими вважають список Лаврентіївський та Іпатіївський. Перший здобув свою назву від імені переписувача ченця Лаврентія, а інший було знайдено […]...
- Портрет ліричної героїні вірша “Давня весна” Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Портрет ліричної героїні вірша “Давня весна” Хоча назва вірша налаштовує на сприйняття картини природи, описи природи у Лесі Українки ніколи не були самоціллю: в них завжди присутня людина зі своїм внутрішнім світом. У поезіях видатної поетеси пейзажні мотиви поєднуються з філософськими ; філософськими та інтимними, інтимними. Літературознавчі словники визначають ліричного героя як друге ліричне “Я” поста. Хоч це поняття […]...
- Образи-антиподи поеми “Давня казка” – Поет та лицар Бертольдо Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Образи-антиподи поеми “Давня казка” – Поет та лицар Бертольдо Справжній майстер поетичного слова обов’язково ставить собі питання про роль поезії у суспільному житті, про суть людського щастя, про таку властивість особистості, як вдячність. Леся Українка – не виключення. Саме ці питання – головні у ліро-епічній поемі “Давня казка”. У творі порушено питання про роль поета і поезії у суспільному […]...
- Квітуча лила Хто живе в звичайних будинках, що густо стоять уздовж нудних або занадто гучних вулиць, хто рідко буває в парках або в лісі, у кого немає родичів за містом, той просто не знає, яке це диво – квітуча липа! А я живу в будинку, у вікна якого заглядає бузок, а просто біля порога росте стара, але струнка з пишною кроною липа. Це дерево поруч зі мною з тих пір, як я […]...
- Характеристика героя казки – Стійкий оловяний солдатик Стійкий олов’яний солдатик – казковий персонаж, втілення непохитної мужності, стійкості і завзятості. Він явний невдаха. На його відливання не вистачило олова, тому він стоїть на одній нозі. Але він стоїть на ній “так само твердо, як інші на двох”. Основна риса його натури – надзвичайна твердість духу. Він вирушає в небезпечне плавання в легкому паперовому човнику, вступає в поєдинок з великим зухвалим щуром, не втрачається, опинившись в животі величезної риби, […]...
- Сільська оселя Завдяки старанням учителів нашої школи було створено етнографічний музей “Слобожанська оселя”. Вони разом із учнями організовували своєрідні туристично-краєзнавчі походи та приносили багато цікавих експонатів для музею. Переступаєш поріг і опиняєшся в старій охайній хатині. Її інтер’єр було відновлено за малюнками, фотографіями, розповідями. Відразу над дверима – вішалка з дерев’яними кілочками. Вона призначена для чоловічих шапок. Праворуч на стіні – невелика полиця зі старими книжками та календарями, на почесному місці – […]...
- Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні […]...
- Роль печі й скрині у народних обрядах Роль печі й скрині у народних обрядах Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Все в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну а й естетичну та магічну функції, бо кожна річ у хаті мала своє символічне значення. Як жива людина, і у дні свят, і в печалі вона допомагала господарям. […]...
- Пошуки міцних сімейних стосунків у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Головна думка роману Л. Толстого “Анна Кареніна”. ІІ. Дослідження причин нещастя та щастя сімейного життя. 1. Формування шлюбних пар у вищому світі. 2. Ставлення світського товариства до подружньої невірності. 3. Стосунки в сім’ї Кареніних. 4. Вибір Доллі на користь обов’язку. 5. Родинне життя Левіних. ІІІ. Висновок....
- Як ми святкуємо Великдень З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, коли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашанки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви. З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась цілюща сила входить у тебе”, – так казала наша бабуся Варвара. І дійсно, така радість охоплює, коли чуєш, як церковні […]...
- МІФ ПРО ВОГОНЬ Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною – коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре”. Другий каже: “Мені дуже зле, бо господар дає погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу […]...
- Орлеанська діва характеристика образу Жанни д’Арк Жанна д’Арк в зображенні Вольтера, що неодноразово звертався до цієї фігури, виступала і “хороброю амазонкою”, “ганьбою англійців” , і “мужньою дівчиною, яку інквізитори і учені у своїй боязкій жорстокості звели на вогнище” , В “Орлеанській діві” Ж. з’являється по-крестьянски грубуватою і безмежно наївною. Ж. смуглява, міцно складена, усі зуби її цілі, і вона широко посміхається. Переконання Ж. показані традиційно: вона щиро вірить у свою патріотичну місію і готова до самопожертвування […]...
- Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
- Патріотична нота в поезії В. Самійленка Володимир Самійленко ввійшов в українську літературу як усебічно обдарований автор. Він відомий як драматург, перекладач, фейлетоніст, сатирик, а також як талановитий лірик. Самійленка оточувала плеяда великих сучасників – Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка, але й на цьому тлі Володимир Самійленко виглядає непересічно й цікаво. У центрі інтересів Самійленка – Україна та її стражденний народ. Власне, задля України він і жив. У вірші “Патріоти” поет висміює псевдопатріотичну балаканину деяких земляків […]...
- З чого і з кого сміється А. Чехов? Дивний у Чехова сміх! Що більше читаю чеховські оповідання, то менше вірю в те, що він сміється. Ось іде вулицею невідомого містечка місцева влада – поліцейський наглядач із городовим. Але прізвище у цієї влади як тавро – Очумелов. Хто ж нагородив таким прізвищем чиновника, який уособлює Російську імперію та її закони? За цією історією про незначний випадок заховалося саме життя з його складнощами. Головне – чий собака, а не Хрюкін […]...
- Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку були українці. Наші пращури вважали, що саме сонце подарувало життя усьому на землі. Тому річний […]...
- Символічний образ свічки як джерела світла і добра Символічний образ свічки як джерела світла і добра І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила. / І. Кочерга. “Свіччине весілля”/ Вогонь, колись подарований Прометеєм, міг зігрівати, але міг і обпікати. На вогнищі готували їжу. У вогні приносили жертви богам. З палаючої, але неопалимої купини, Мойсей почув голос Бога, але на вогнищах ще й спалювали великих “єретиків” Яна Гуса і Джордано Бруно. Але усе ж […]...
- Обереги моєї душі Духовний світ людини. Він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим змістовніше й прекрасніше її життя. На сторожі нашої духовності, нашої душевної чистоти стоять вічні обереги, про які народ говорить, це загальнолюдські цінності. Мами на колискова, молитва до Бога, батьківське благословення, родинне вогнище – такий далеко не повний перелік тих скарбів, які очищають і ошляхетнюють нашу душу, оберігають її від скверни й прагматизму, користолюбства, […]...
- ЗАГАДКИ 1. Без рук, без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами. 2. По морю, по морю золота тарілка плававає. 3. Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає. 4. Зроду рук своїх не мав, а узори вишивав. 5. Сестра до брата в гості йде, а він від неї ховається. 6. Піднялися ворота – всьому світу красота. 7. Стоять два кілки, на кілках бочка, на бочці кавун, а на […]...
- Поетичне відображення краси української природи у творах Т. Шевченка “Зоре моя вечірняя…” та “Над Дніпровою сагою…” Тарас Григорович Шевченко – один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев’януча, невмируща, завжди була з поетом і тоді, коли він був далеко від батьківщини. Перебуваючи на чужині, в далекому засланні, згадує поет матінку-Україну. І перед очима […]...
- Піч як образ місця в суспільстві для псевдопатріота “ Художня література – багатогранна і всеохоплююча, бо торкається всіх аспектів людського життя. Поетичне слово багато важить, воно є найкоротшою стежиною до людських сердець. Особливо це стосується громадянської лірики і, звичайно, сатири. Поезія Володимира Самійленка “На печі” висміює псевдопатріотів, котрі, перебуваючи осторонь політичного і суспільного життя, на словах декларують свою любов до Батьківщини, не зробивши задля неї нічого корисного. Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був […]...
- Таємничий острів характеристика образу Смита Сайреса Смит Сайрес – інженер. С. і четверо його товаришів, здійснюючи втечу з полону на повітряній кулі, терплять крах і потрапляють на незаселений острів. Щоб упорядкувати своє життя, надати їй внутрішній сенс, С. і його товариші приймають рішення вважати себе поселенцями, що заснували колонію, яка згодом буде піднесена в дар їх батьківщині, Сполученим Штатам. За ініціативою С. острів названий ім’ям Аврама Лінкольна. Надії людей, що опинилися в посиленій критичній ситуації, зв’язані […]...
- Купала – свято літнього сонцестояння Здавна на Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбо-гом, тобто богом, що дає життя, богом світла і добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Тобто, стародавні слов’яни вірили, що вони внуки сонця. І автор “Слова о полку Ігоревім” також називає народ Даждьбожими внуками. Стародавні українці, як і інші народи світу, були сонцепоклонниками. Вони співали гімни сонцю, творили легенди про нього, приносили в жертву […]...
- Хліб Хліб Кожен з нас у дитинстві, наслідуючи дорослих, граючись, виконував якісь господарські справи. І ми з подругами нерідко “випікали хліб”. Замішували з піску тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листи й “випікали” на сонці. Але одного разу в селі я спостерігала цікаве дійство народження паляниці. Це був давній обряд. Зачинок робили у четверговий вечір. “Хліб,- говорила бабуся,- треба пекти в жіночий день. Найкраще він удається в п’ятницю”. […]...
- Автотраса змінює вбрання Наш будинок стоїть на проспекті. Повз нього вдень і вночі снують автомобілі, Навіть тротуари нерідко слугують для них стоянками. Саме шосе в багатьох місцях пошкоджено автомобілями. Свою справу роблять сніг і дощ, спека й морози. Щоправда, трасу час від часу ремонтують, але цей так званий клаптевий ремонт довго не витримує навантажень. За лічені місяці асфальтні клаптики, накладені на вибоїни, стають непридатними, і авто і тролейбуси знову підстрибують на ямах, різко […]...
Categories: Твори з літератури