Безпідставні докори Фауста самому собі :
“Корить себя решительно вам нечем.
Скорей была заслуга ваша в том,
Что вы воспользовались целиком
Уменьем, к вам от старших перешедшим”.
Дві душі Фауста:
“Так две души живут во мне,
И обе не в ладах друг с другом.
Одна, как страсть любви, пылка
И жадно льнет к земле всецело,
Другая вся за облака
Так и рванулась бы из тела”.
Байдужий до влади:
“Мне б царских мантий и держав
Милей был этот плащ походный”.
Невіра в Слово:
“Ведь я так высоко не ставлю слова,
Чтоб думать, что оно всему оснвоа”.
В певній ситуації:
“В любом наряде буду я по праву
Тоску существованья сознавать.
Я слишком стар, чтоб знать одни забавы,
И слишком юн, чтоб вовсе не желать”.
Ставлення до зла, брехні:
“Я проклинаю ложь без меры
И изворотливость без дна,
С какою в тело, как в пещеру,
У нас душа заключена.
Я проклинаю самомненье, Которым ум наш обуян,
И проклинаю мир явлений,
Обманчивых, как слой румян”.
Про себе:
“Я к загробной жизни равнодушен.
В тот час, как будет этот свет разрушен,
С тем светом я не заведу родства.
Я сын земли”.
Бажання допомогти:
“Я людям руки распростер.
Я грудь печалям их открою
И радостям – всему, всему.
И все их бремя роковое,
Все беды на себя возьму.
Сором’язливість:
“Я в жизни не умел усвоить лоска
И в обществе застенчивей подростка”.
10. Ім’я – Генріх.





Related posts:
- Цитатна характеристика до образу Деві – головного героя твору Джеймса Олдріджа “Останній дюйм” Деві – головний герой оповідання Джеймса Олдріджа, який протягом усього твору постає перед нами персонажем, який змінюється, розкриває свою душу та являє світові свої справді вражаючі моральні якості. За допомогою цитат я б хотіла більше охарактеризувати цього видатного хлопчину: Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а батько вважає приблизно так: “…десятирiчного сина, що народився надто пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом, […]...
- Цитатна характеристика образу Маргарити Характеристика Фауста: “Я в жизни не видел подобной. Как неиспорченно-чиста И как насмешливо-беззлобна Багрянец губ, румянец щек, – Я их вовеки не забуду! Несмело покосилась вбок, Потупив взор, – какое чудо! А как ответила впопад! Нет, это прелесть, это клад!” “Ей исповедаться нет причины, Она, как дети малые невинна”. Слова Мефістофеля: “У меня над нею власти нет”. Про вік: “Ей более 14 лет”. Думки Маргарити: “Что толку в красоте природной […]...
- Характеристика образів твору “Лісова пісня”. Цитатна характеристика Лукаша та Мавки Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства. Тут можна зазначити конфлікт добра та зла, і питання творчої особистості в умовах реального життя, і питання конфлікту людини та природи, проблему існування згідно з природними схильностями, і звичайно ж, питання любові – як незвичайної […]...
- Цитатна характеристика образу Фауста Бог впевнений у ньому: “Он мой раб…” “Он служит мне, И это налицо, И выбьется из мрака мне в угоду”. Характеристика Мефістофеля: “Странно, этот эскулап Справляет вам повинность божью. И чем он сыт, Никто не знает тоже. Он рвется в бой, и любит брать преграды, И видит цель, манящую вдали, И требует у неба звезд в награду, И лучших наслаждений у земли”. Невіра в свої сили: “Однако я при этом […]...
- Характеристика твору “Дорогою ціною”. Цитатна характеристика героїв – Остапа, Соломії та Івана Котигорошка Важке життя українського селянства не раз було відтворено на сторінках видатних письменників, адже ця тема продовжувала хвилювати усіх небайдужих до страждань України. Михайло Коцюбинський у своєму творі “Дорогою ціною” детально зобразив той відчай та поневіряння селян у своїх спробах знайти кращої долі, втікаючи з рідної землі, де панували жорстокі та агресивні експлуататори-самодури. Центральні образи повісті – Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали […]...
- Цитатна характеристика Евгения Онегина Статок: “Наследник всех своих родных”. Характер: “молодой повеса”. Дитинство: “Служив отлично-благородно, Долгами жил его отец, Давал три бала ежегодно И промотался наконец. Судьба Евгения хранила: Сперва Madame за ним ходила, Потом Monsieur ее сменил. Ребенок был резов, но мил. … Француз убогий, Чтоб не измучилось дитя, Учил его всему шутя, Не докучал моралью строгой, Слегка за шалости бранил И в Летний сад гулять водил”. Освіта: “Он по-французски совершенно Мог изъясняться […]...
- Цитатна характеристика до образу Толька із твору Анатолія Дімарова “Блакитна дитина” Жвава дитина, яку часто вважають хуліганом, із яскравою уявою: “Адже коли б оце блакитна дитина залетіла б багато-багато років тому в наш п’ятий “Б” клас, вона не вирвалася б звідти живцем. А якщо й вирвалася б, то з обдертими крилами. І найбільше отого блакитного пір’я, звичайно ж, лишилося б у моїх кишенях”. Совісний: “Увесь той день, до пізньої ночі, не давала мені спокою ота блакитна дитина. І я врешті-решт зрозумів, […]...
- Цитатна характеристика на тему: “Ставлення до Різдва героїв твору Діккенса “Різдвяна історія” Збирачі коштів для бідних: ” У ці дні нестаток відчувається особливо гостро, а достаток дає багато радості”. Рудокопи: “Усі вони були одягнені по-святковому”. Охоронці маяка: “Розпалили вогонь, потиснули один одному руки, побажали один одному веселого свята”. Клерк і його сім’я: “Усі тут були щасливі, задоволені один одним, раді святу, вдячні долі”. Фред: “Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво!” Тайні Тім: “Добре, що мене […]...
- Фауст характеристика образу Вагнера Вагнер – кабінетний учений, для якого існує тільки книжкове знання : воно повинне відкрити суть життя і таємниці природи. У трагедії Гете В. – антипод Фауста, що прагне до досягнення сенсу життя за допомогою активної участі в ній. У першій частині трагедії В. виступає як помічник-підручний Фауста, фамулус. Уперше він з’являється в сцені “Ніч”, і вже перший діалог героїв демонструє протилежність їх спрямувань. За фігурою В. розпізнається певний розумовий рух, […]...
- Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би створена для щастя; тим більше страшн і несподіваної виявляється її загибель. З першої ж зустрічі […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Характеристика образу Мефістофеля з роману Фауст Мефістофель – один з центральних персонажів трагедії – в смисловому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, утілює той світ нечистої, “диявольської” сили, з якою Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Проте М. утілює і “зло” як витік протиріччя, початок занепокоєння, незадоволення, як спонукання до дії. В той же час з М. зв’язується заперечення усього відсталого, фальшивого в громадських встановленнях і в думках людей, […]...
- Життєвий і творчий шлях Гете. Проблематика твору “Фауст Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з’являються перекази про магів і чорнокнижників, які продавали душу дияволу, щоб той допоміг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярніших легенд Середньовіччя – […]...
- Складність і суперечливість характеру головного героя роману М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Во мне душа испорчена светом. М. Ю. Лєрмонтов “Герой нашого часу” – вершинний твір М. Лєрмонтова, в якому автор розповідає “історію душі” людини покоління 30-х років XІX ст. Головний герой роману – молодий дворянин, офіцер Григорій Олександрович Печорін. Від природи це людина гострого розуму, чутливого серця, твердої волі. Герой не раз замислюється над головними питаннями бугтя: про добро і зло, призначення людини і свободу волевиявлення, про смерть і Бога, любов […]...
- Самопізнання головного героя в романі “Місто” Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому і з’являється в романі тип героя, схильного до самоспоглядання, самозосередження. Людське існування […]...
- Моє ставлення до головного героя оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник” Після прочитання оповідання Володимира Винничєнка “Федько-халамидник” моє ставлення до головного героя було суперечливим. З одного боку, Федько показав себе як позитивний герой, двічі врятувавши Толю, а з іншого – як негативний, бо постійно всіх провокував на різні забавки і бешкети. Але почнемо спочатку. “Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька; там? шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові; там перекинув […]...
- Показ суперечливих сторiн дiйсностi через самоаналiз головного героя новели Михайла Коцюбинського “Intermezzo” Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” посiдає особливе мiсце не тiльки у творчостi видатного письменника, а й в українськiй прозi загалом. Це водночас i соцiально-психологiчний, полiтичний твiр, i лiрична симфонiя, i лiрична драма в прозi, i пейзажна новела, i естетичний, фiлософсько-полiтичний трактат. У новелi гармонiйно переплелись фiлософськi мотиви i лiризм, i це переплетiння розкрило нам лiричного героя, свiт його почувань i настроїв. Це через його оповiдь визначає Коцюбинський двi суперечливi дiйсностi – […]...
- Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойера” Твори американського письменника Марка Твена пройняті світлом і добрим гумором. Відомими героями Марка Твена стали Том Сойер і Гекльберрі Фіни. В образі головного героя – Тома Сойера – Марк Твен зобразив самого себе у дитинстві. Основою повісті стали реальні події, що відбулися з письменником у роки його дитинства, тому повість має автобіографічний характер. Том Сойер – звичайний хлопчик, жартівник і пустун. Йому не до смаку життя зразкового хлопчика зі зразкової […]...
- Цитатна характеристика Скруджа , хитрий та прикрий, скрипів”. “Він жив у тій домівці, що колись належала його покійному товаришу. Це був ряд темних кімнат у здоровенному домі, що стояв у самому кінці маленького двора, де йому було дуже тісно” “Холодний іній лежав у Скруджа на голові, на бровах, на сухім підборідді. Скрудж всюди носив із собою той холод; в найгарячіші дні він морозив ним свою контору і не давав їй нагрітися хоч би […]...
- Трагічний конфлікт “Фауст – Маргарита” Кохання Фауста та Маргарити – трагічне зіткнення різних за суттю та прагненнями людей. Гете В творі “Фауст” розповідає історію незвичайної людини, яка проходить шлях випробувань, зокрема коханням. Фауст – вчений, який вдається до чарів аби зрозуміти сенс життя. Він дуже розумний, спраглий до нових знань. Проте герой незадоволений, його замкнутий спосіб життя набрид йому, він прагне справжньої свободи серед прекрасної природи в полоні сильних почуттів. Автор не наділяє Маргариту ні […]...
- Образ головного героя повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” У повісті “Зачарований мандрівник” М. Лєсков створює зовсім особливий, не порівнянний з жодним з героїв російської літератури образ людини, що настільки органічно злита з мінливою стихією життя, що її не страшно у ній загубитися. Це – Іван Север’янович Флягін, “зачарований мандрівник”; він “зачарований” казкою життя, її чарівництвом, тому для нього в ній не існує кордонів. Цей світ, що герой сприймає як чудо, нескінченний, як нескінченна і його мандрівка в ньому. […]...
- Цитатна характеристика образу Мефістофеля Ставлення до людей: “Он эту искру разумом зовет И с этой искрой скот скотом живет”. Думка Господа: “Таким, как ты, я никогда не враг. Из духов отрицанья ты всех менее Бывал мне в тягость, плут и весельчак”. Перевтілення: “Забавный пудель. И притом – огонь. Живой такой, понятливый и бойкий”. Про себе: “Я дух, всегда привыкший отрицать. И с основаньем: ничего не надо. Нет в мире вещи, стоящей пощады, Творенье не […]...
- Цитатна характеристика образу Цахеса Но зареготав”. Бачення інших людей: “Він був невеличкий на зріст, але тендітної постави, з приємними рисами обличчя і найкращими в світі кучерями. До того ж, він показав себе прегарним їздцем, бо скочив з коня так спритно, з такою гідністю, ніби найкращий стаєнний нашого князя”. Думка Моша Терпіна: “Обдарований, надзвичайно здібний юнак”, “Він, напевне, князівської крові, а можливо, що й королівський син”. Мета приїзду: “Прибув до нашого університету і має намір […]...
- Цитатна характеристика до образу Шерлока Холмса Портрет героя: “Сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які вже відомо, а тонкий орлиний ніс надав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й […]...
- Бунт головного героя роману Джерома Девіда Селінджера “Над прірвою у житі” ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР Бунт головного героя роману Джерома Девіда Селінджера “Над прірвою у житі” “Над прірвою у житі” – центральний твір прози Селінджера, над яким автор працював ще під час війни. Перед нами Америка початку 50-х років, тобто повоєнного часу, настроям якого відповідає психологічна атмосфера роману. Селінджер вибирає форму роману-сповіді, найекспресивнішу з можливих романних форм. Сімнадцятирічний Холден Колфілд, головний герой розповіді, знаходячись на лікуванні […]...
- Цитатна характеристика до образу Тараса Бульби Опис зовнішності: ” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”. У скруті: “…і заплакав старий кремезний козак”. Запальний: “старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився”. Переваги: “Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, […]...
- Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” Роман В, Підмогильного “Місто” з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому […]...
- Цитатна характеристика Оксани в поемі “Гайдамаки” Т. Шевченка Оксана – героїня поеми “Гайдамаки” українського класика Тараса Шевченка. Ця дівчина прекрасна, як зоря, дуже ніжна та сердешна. Вона здатна на велике кохання, хоч вибрала звичайного “сіромаху” Ярему, а сама – донька титаря, тобто, заможного селянина. Різниця у матеріальному становищі Оксану не мучить. Для неї існують тільки почуття. “Попід гаєм, мов ласочка, Крадеться Оксана. Забув; побіг; обнялися. “Серце!” – та й зомліли. Довго-довго тiлько – “серце”, Та й знову нiмiли. […]...
- Цитатна характеристика Енея з поеми І. Котляревського “Енеїда” Еней – центральний персонаж травестійно-бурлескної за жанром поеми І. Котляревського. Увесь сюжет “Енеїди” побудований на мандрах Енея просторами морів та перевдягнутої в українське “вбрання” Італії. У традиції тогочасної літератури було типізоване зображення героїв, тому ми не знайдемо надто індивідуальних рис чи глибокої психологічності образу Енея. З тесту поеми ми дізнаємося про Енея, що він був енергійний хлопець, досить легковажний та пристрасний, справжній вояка, що бере від життя все, незважаючи на […]...
- Цитатна характеристика Марусі Чурай та героїв поеми Маруся Чурай – головна героїня поеми Ліни Костенко. Це горда та обдарована дівчина, мешканка Полтави часу Гетьманщини, яка складає пісні для козацтва. Її обранець – Гриць Бобренко, який виріс без батька, теж козак… “Я ж лицаря чекаю, козака…” – каже романтична та запальна Маруся про коханого, наділяючи його найкращими властивостями, яких він і сам не має. Вона проводжає його до походу, як найвірніша дружина. “Нема ж бо слави у дому […]...
- Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Народна мудрість говорить: знайся кінь з конем, а віл з волом. Це висловлювання слід розуміти так: не намагайся дорівнятися до тих людей, з якими у тебе немає спільних інтересів, або до людей відмінного від твого соціального рівня. Не бажай неможливого чи неприйнятного для себе, бо навряд […]...
- Головні герої повісті “Конотопська відьма” – цитатна характеристика “Конотопська відьма” – сатирично-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка, в якій у зневажливо перебільшеному вигляді показане життя козацької верхівки ХVІІІ ст. Автор розкриває усі вади тогочасного суспільного устрою, події у повісті практично що перетворився на фарс, де честь і совість вже не грають ніякої ролі, де високі посади отримуються не за здібностями, а в якості спадщини. Письменник вважає, що славне минуле часів Запорізької Січі було забуто, а лінощі, інтриги, недолугість козацьких старшин […]...
- Цитатна характеристика діда з повісті “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха В автобіографічній повісті “Гуси-лебеді летять” Михайло Стельмах відкрив перед нами спогади власного дитинства. Він згадує маленьке село, своїх друзів та рідних. З особливою приязню говорить Стельмах і про своїх діда й бабу. Автор розповідає, що його дід народився кріпаком, побрався вже вільним та все життя працював, щоб викупити землю “та й продав за них свою силу й роки”. Для маленького Михайлика дід був уособленням життєвої мудрості та досвіду. Автор згадує […]...
- Цитатна характеристика Бертольда та поета з “Давньої казки” Лесі Українки Бертольдо та поет – це герої поеми “Давня казка” знаменитої поетеси Лесі Українки. Бертольдо – лицар, вояка, ясновельможний пан та володар краю, де проживає поет. А поет – просто людина: “Тільки мав талан до віршів Не позичений, а власний. На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий, – От собі – людина божа!…” Люди полюбляли поета за його добрий хист, талан та науку, яку […]...
- Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” Розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи Вільяма Леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав. Протягом усієї оповіді автор тримає читача в напрузі, не розкриваючи особистості свого героя. Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, […]...
- Суперечливість образу головного героя повісті “Гобсек” На думку Бальзака, психологія і спосіб життя людини залежать не від природи, а від формування у соціальному середовищі, Тому, щоб зрозуміти образ головного героя одноіменної повісті Гобсека, треба дізнатись про його минуле. Автор не подає біографію героя, а тільки окремі штрихи до неї. Коли герою виповнилось 10 років, мати влаштовує сина на корабель юнгою. Він довго мандрував, поки не залишився в Парижі. Невідомо, чи був він релігійною людиною, як нажив […]...
- Своєрідність зображення головного героя в романі “Айвенго” Вальтер Скотт – відомий шотландський письменник, засновник жанру історичного роману. В його творах химерно переплітаються історія та вигадка, наука та фантазія. Романи В. Скотта змальовують історичне минуле Шотландії, Англії та інших європейських країн. У своїх творах письменник охоплює майже всю багатовікову історію рідного краю від раннього середньовіччя до подій XVIII ст. Як автор історичних романів, В. Скотт прагнув правдиво відобразити побут, звичаї, мораль минулих століть, змалювати визначні особистості та реальні […]...
- Образ головного героя роману А. Бітова Пушкінський дім Більш складно драма симулятивного існування втілена в психологічному світі головного героя – Льови Одоєвцева. Існують різні критичні оцінки цього персонажа, але його своєрідність саме в тому і полягає, що він не піддається однозначній оцінці, вислизає від нее. Льова, на відміну від інших персонажів роману, що належать до того ж, що і він, поколінню, бачить Сіму-лятівную природу дійсності і розуміє, наскільки небезпечно вияв свого і справжнього на тлі загальної симуляції: Саме […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
Categories: Шкільні твори