Нещодавно наша вчителька влаштувала в класі вечір-зустріч. Вона запросила до нас свого колишнього однокласника. Тепер він відомий журналіст і мандрівник.
Олена Вікторівна запропонувала йому розповісти нам щось цікаве, і він залюбки погодився.
Слухати Олександра Олексійовича було дуже цікаво. Уже багато років він їздить по всій країні й за кордон і пише потім статті й оповідання на основі побаченого. Його розповіді дійсно захопливі.
Він був і у Криму, і на Далекому Сході, і в Японії, і в Китаї, об’їздив усю Європу. Йому навіть пощастило потрапити до Африки. Він як журналіст брав участь у військових операціях, зустрічався з безліччю людей – і шахтарями, і моряками, і вченими, і акторами, і мистецтвознавцями, і міністрами, й навіть президентом.
Він вів свої репортажі і з місць, які зазнали землетрусів і де спішно проводилася евакуація населення, і з “гарячих точок”, і з країн, уражених голодом та епідеміями…
У кожній країні, розповідав Олександр Олексійович, є щось своє, неповторне. Наприклад, ніде немає таких безмежних степів, як у нас на Україні, таких величних гір, як на Кавказі… Неймовірно прекрасною є Японія, з її давніми традиціями й легендарним працелюбством і наполегливістю її мешканців.
А Італія! Які там чудові пам’ятки архітектури, як цікаво ходити вулицями, по яких їздили на своїх колісницях іще давні римляни! А як здорово помилуватися гірським водоспадом!
А поспілкуватися з пересічними острів’янами, які живуть на Балі! А відвідати тибетський монастир! А пройтися по індійських кварталах!
Кожен народ має свої власні традиції та свої власні проблеми, і дуже важливо, казав наш гість, вміти показати все це так, щоб будь-хто сприйняв їх як давно знайомі та зрозумілі. І він дійсно розповідав усе так, що здавалося, ніби англійські пери, американські військові, японські науковці живуть поруч із нами та є нам по-справжньому близькими людьми.
Може, я й не стану журналістом, але дуже хочу побачити весь світ на власні очі і, може, потоваришувати з громадянами інших країн. Адже всі ми мешканці однієї планети – Землі, і від нас залежить, щоб на ній завжди був мир і спокій.





Related posts:
- Цікава подія в моєму житті Цього літа я відпочивала в молодіжному таборі в Криму. Звичайно, це було дуже цікаво. Я познайомилася з багатьма хлопцями й дівчатами, знайшла нових друзів з різних міст і селищ України. Ми жили майже на самому березі моря, в наметах. З ранку до вечора ми купалися, пірнали, ловили мідій та рапанів, грали в різні спортивні ігри – баскетбол, волейбол, ввечері співали пісень під гітару. Але найголовніше – ми ходили в походи! […]...
- Цікава гра століть і жанрів Італійський прозаїк, журналіст, професор Болонського університету, почесний професор понад ЗО університетів світу. Письменник працює над науковими дослідженнями у різних галузях – в літературі, історії, філософії. Як теоретик літератури розширив уявлення про постмодернізм і масову культуру. Всесвітньовідомі романи У. Еко: “Ім’я троянди” , “Маятник Фуко” , “Острів попереднього дня” та інші. Перший роман “Ім’я троянди” одразу став широко відомим в усіх країнах світу, приніс письменникові визнання, французький кінорежисер Жан-Жак Анно створив […]...
- Твір Зустріч із Григорієм Сковородою Зустріч із Григорієм Сковородою У Сковородинівку ми приїхали з батьками на кілька днів у гості до тітки Марії, яка вже була на пенсії і весь час порпалася то на городі, то коло курей. Після звичайних радісних привітань і обіду в колі родичів я вирішив прогулятися до Сковородинівських місць, там завжди було так затишно, привітно і красиво. …Підходжу до Сковородинівського дуба, де на барельєфі видно зображення відомого філософа. Сідаю неподалік і […]...
- Несподівана зустріч На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – і побіг у протилежний бік, де почав весело гавкати. Цікавість змусила і мене підійти туди, […]...
- Моя зустріч із прекрасним Зустрічі з прекрасним… їх так багато трапляється в житті, проте лише деякі запам’ятовуються надовго. Нещодавно я відвідала обласний краєзнавчий музей, де відбулася виставка видатного художника Геннадія Олімпіюка. У залі музею, де розташувалась експозиція, вранці було зовсім небагато людей, і мені пощастило побути віч-на-віч із чудовими полотнами цього непересічного художника. “Людина і її душа” – таку б назву я підібрала до цієї виставки. Художник із величезним замилуванням слідкує за кожним порухом […]...
- Зустріч із кобзарем Зустріч із кобзарем Із чим асоціюється у вас слово “кобзар”? Я не погрішу, коли спробую відгадати. Це щось таке з давнини, коли ще жив Шевченко, або коли ще козацька вольниця гуляла Запоріжжям. Чи зображення на картині сліпого дідуся з кобзою в руках, а поруч з ним – хлопчик-поводир? Про кобзарське мистецтво чули у школі всі, дехто навіть може згадати прізвища найвідоміших кобзарів, наприклад Остапа Вересая чи Федора Кушнерика. А запитати […]...
- Зустріч із письменником Харків – великий промисловий і культурний центр України. Я щасливий, що живу в цьому місті, де є багато музеїв, театрів, де живе багато цікавих людей: учених, письменників, художників. Нещодавно до нашого класу завітав харківський поет Юрій Іванович Стадниченко. Дружба цього поета з учнями нашої школи вже триває десятиліття. Поет любить спілкуватися з молоддю, а ми, учні, любимо слухати вірші у його виконанні. Ю. Стадниченко – письменник-патріот, який веде велику роботу […]...
- Моя зустріч з “Велесовою книгою” 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Нещодавно на уроці української літератури я познайомилася з дуже цікавою пам’яткою нашого народу – “Велесовою книгою”. Вона була знайдена в 1919 р. офіцером Ізен-беком в одному з родових маєтків дворян на межі між Україною і Росією. Довгий час офіцер зберігав її в себе, нікому не показуючи, але потім розповів про знахідку своєму знайомому Миролюбову. Зацікавившись незвичайною пам’яткою, вчений присвятив багато років переписуванню розшифруванню дощечок, […]...
- Зустріч у лісі Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас. Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв […]...
- Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки” Уявіть собі далекі часи – XVІІ і XVІІІ століття, коли українські повстанці та гайдамаки воювали проти польської шляхти, яка поневолила українські землі. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою “Коліївщина”, події якої й лягли в основу поеми “Гайдамаки”. Гайдамаччина була відповіддю на нелюдські жорстокості конфедератів. На чолі повстанських загонів гайдамаків стає Максим Залізняк. Він не був зроблений із заліза, як Залізний Дереворуб. Він звичайна людина, причому […]...
- Зустріч з весною Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава росте”. Мені теж здається, що я починаю рости тоді, коли приходить весна, росту разом із […]...
- Зустріч з Тарасом Про цей пам’ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові. Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі. Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди. Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду. Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, якою ми завжди приходимо сюди. Від нашого будинку не так вже й далеко – спочатку […]...
- Твір – роздум Моя зустріч з “Велесовою книгою” Нещодавно на уроці української літератури я познайомилася з дуже цікавою пам’яткою нашого народу – “Велесовою книгою”. Вона була знайдена в хаті білого офіцера. “Велесова книга” має вигляд пронумерованих дощечок, на яких вирізаний текст. Деякі дощечки “Велесової книги” розповідають про життя праслов’янського народу у давні часи, коли території, на яких жив праслов’янський народ, постійно займали різні кочові племена – кімерійці, скіфи, сармати. Вони поневолювали праслов’ян, грабували і вбивали людей. Але праслов’яни […]...
- Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають. В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою […]...
- Мій вихідний день. Несподівана зустріч Я люблю у вихідний гуляти лісом. Там так затишно, чудово. А скільки несподіванок трапляється на кожному кроці! Одного разу між гілками дерев я помітила руденьку красуню білочку. Це була моя мрія – побачити білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, тому що боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світліші. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а кінчик був білий, наче хто вмочив його у […]...
- Гарно того вчити, хто хоче все знати Щойно народжена дитина не знає геть нічого. Батьки навчають її розмовляти, задовольняти свої потреби, і дитина швидко вчиться, бо її мозок прагне знань, щоб жити. Пізніше малюк питає батьків про те, що йому цікаво: чому небо блакитне, чому поїхала машина, чому яблуко таке солодке. І вони відповідають на безліч таких запитань. Під час навчання в школі найуспішнішими виявляються ті, хто цікавиться навчанням, кому подобається дізнаватися нові речі. Звичайно, комусь більше […]...
- Коли дідусь мій був маленький – ІІІ варіант 6 клас III Варіант Мій дідусь народився в селі за рік до початку Великої Вітчизняної війни. Перші роки життя прийшлися на війну. Батько мого дідуся пішов воювати на фронт, але так і не повернувся, зник безвісти. Дідусь ріс без батька. Перші яскраві спогади, як не один раз розповідав мені дідусь, залишилися на все життя. Радість його матері і радість усіх людей навкруги – це перемога. Дитинство у мого дідуся було […]...
- Коли дідусь мій був маленький – ІІ варіант 6 клас II Варіант Мого дідуся звуть Олександр Устимович. Народився він у 1936 році на Кіровоградщині. Його дитячі роки припали на воєнне лихоліття. Коли наша країна вступила у війну, йому було чотири з половиною рочки. Але він розповідав мені, що пам’ятає німців. Вони оселились в хаті, де жив мій дідусь із сім’єю: братом, сестрою, двоюрідним братом, бабусею, дідусем та матір’ю. Він пам’ятає, що у дитинстві йому завжди хотілося їсти. Що […]...
- Пишаюся тим, що я українець Якось я залишився вдома один. Робити було зовсімнічого, і тому я вирішив подивитися телевізор. Узагалі-то я не дуже люблю його дивитись і проводжу вільний час із друзями або за гарною книжкою, але сьогодні гуляти було холодно, а книжка, як на зло, прочитана, і я перемикав з одного канала на інший, поки не знайшов програму, в якій розповідалось про різні країни. Програма мене дуже зацікавила. Я почув багато про Великобританію, США […]...
- Шпаківня – Твір-опис процесу праці У наший школі уроки праці завжди проходять дуже цікаво, тому час пролітає непомітно. Так було і цього разу, коли вчитель оголосив конкурс на кращу шпаківню. Як завжди, Михайло Степанович дуже зрозуміло пояснив, що, в якому порядку і як робити. Переконавшись, що ми чудово зрозуміли, що від нас вимагається, він дозволив приступити до роботи. Вмить запрацювали верстати, в майстерні пролунав стукіт і скрегіт. Кожен хотів справитися із завданням швидше і краще. […]...
- Твір роздум на тему людиною бути важко, стати людиною велика праця Твір-роздум на тему “Людиною бути важно, стати людиною велика праця” Як казав колись Едуард Асадов: “Людиною недостатньо народитися. Людиною потрібно стати.” Що ж означає поняття “бути людиною” і як дійсно нею стати? І чи кожний з нас сьогодні розуміє що таке Людина? Як стати людиною, яку зможуть описувати як приклад та наслідувати в майбутньому? В першу чергу потрібно працювати над собою. Кожний із нас має самостійно розібратися в собі і […]...
- Ким я хотів би стати у майбутньому – І варіант І варіант Хоча я п’ятикласник і попереду в мене багато років навчання у школі, інколи я вже замислююсь над цим питанням. Адже чим раніше я з цим визначусь, тим більше у мене буде часу для того, щоб вдосконалити свої знання з тих предметів, які мені особливо знадобляться у майбутньому. Мені найбільше подобаються математика та англійська мова. Взагалі, мені цікаво вивчати всі предмети, але математика подобається найбільше за всі. В майбутньому […]...
- Патріотизм – відповідальність за долю батьківщини Для кожної людини найголовніше в житті – це її сім’я. З самого юнацтва діти спілкуються переважно з батьками і з кожним роком все сильніше розуміють, наскільки важливо це для них. Любов до сім’ї і свого роду, зрештою, породжує і патріотизм. Але сьогодні це відбувається далеко не у всіх людей. Ліберальні ідеї проникають в наше споконвічно консервативне суспільство і повідомляють про те, що люди всі однакові і що інші країни, наповнені […]...
- Вірний приятель – то найбільший скарб Коли я маленьким мамі казав, що в мене багато друзів, а у неї тільки одна подруга Наталка, вона загадково посміхалася і говорила, що я ще не все розумію і до цієї теми ми повернемося пізніше. І ось нещодавно ми з мамою знову заговорили про друзів. “Одного разу, – сказала мама, – ти зустрінеш найближчу тобі людину: за думками, мріями, спільними інтересами. Не пропусти цього моменту! Бо він дуже важливий. Звичайно, […]...
- Виправляти власні помилки ніколи не пізно ГАЛИНА МАЛИК “НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ” 5 КЛАС ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ГАЛИНА МАЛИК “НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ” Виправляти власні помилки ніколи не пізно Аля – дівчинка хороша, але трішечки безвольна й безвідповідальна. Найбільшою вадою її характеру було невміння доводити почате до кінця. Коли недороблених справ набралася сотня, Недочеревик відправив її у чарівну країну Недоладію. Від побаченого там дівчина жахнулася. Та й що б ви сказали, якби побачилиозеро без води чи риб, які прогулювалися берегом цього […]...
- “Нехай – поганий чоловік” ГАЛИНА МАЛИК “НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ” 5 КЛАС ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ГАЛИНА МАЛИК “НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ” “Нехай – поганий чоловік” І сьогодні, як і вчора, я багато чого не встигаю зробити як слід. Тому деякі справи так і залишаються недоробленими. Он не дошила ляльці спідничку, почала прибирати в кімнаті й не закінчила, а там цукерка недоїдена лежить… А нещодавно прочитала твір Галини Малик “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії” й задумалася. Дійсно, не доводити […]...
- Розум без книги – що птах без крил – IІ варіант 8 клас II варіант З того часу, як людина навчилася говорити, у неї виникла потреба спілкуватися з іншими людьми, висловити свої думки, записати їх. Дуже довгий і непростий шлях пройдено від першого слова до наших часів. І завжди поряд з людиною була книга, може, не така, яку ми звикли бачити тепер, але книга. Спочатку позначки і малюнки на камені, написи на спеціальних дощечках, на шкірі, на папері. Але завжди людина […]...
- Ким я хочу стати в майбутньому – ІІІ варіант III варіант Деякі мої однокласники вже вирішили, ким стануть в майбутньому. Одні хочуть бути економістами і адвокатами, бо це престижно і модно, інші – програмістами, бо це високооплачувана робота. А я вважаю, що треба обирати таку професію, яка була б тобі до душі. Мене дуже захоплює професія журналіста, особливо спеціального кореспондента. Людина, яка обрала цей фах, має бути розумною і вміти формулювати свою думку, а також чесною, щоб справедливо висвітлювати […]...
- Роль книжки в житті людини – ІІІ варіант III варіант Чудовий витвір розуму та рук людини – книга. Вона міцно та надійно увійшла до нашого життя, стала світочем знань, скарбницею народного досвіду, вірним порадником. Без неї неможливо уявити життя сучасної людини. За статистикою близько 90 відсотків родин в нашій країні мають домашні бібліотеки. Любов до книги прищеплюється з дитинства. Бібліотека в домі – це не просто зібрання книг, прикраса кімнати. Ні, вона відображає внутрішній світ господаря, його інтереси, […]...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” – ІІІ варіант МИКОЛА ВОРОНИЙ 8 клас Й III варіант Різні люди ставляться до Батьківщини по-різному. “Поганому синові батьківщина не в моду”, – кажуть у народі про людей, які зневажають Вітчизну, насміхаються з неї. Але, на щастя, живуть в Україні й такі люди, яким “у рідному краю і бур’янець пахне”. Якби таких серед нас було більше і якби вдалося байдужим розкрити очі й серця назустріч рідній державі, не знала б вона горя. Процвітала б тоді […]...
- Роль мови в процесі формування нації – І варіант 9 клас І варіант Раби – це нація, Котра не має Слова, Тому й не може захистите себе. О. Пахльовська Більше десяти років минуло з того часу, як Україна стала незалежною державою, як встала на шлях національного відродження, як почала стверджуватися серед інших країн. Але чомусь сьогодні, коли, здавалося б, ніяких перешкод для розвитку нашої культури немає, українці почали “себе у собі забувати”. Як наслідок неусвідомлення себе як нації – […]...
- Для чого ми вивчаємо українську мову Ніби червневий сад, буяє й квітне мова нашого народу. Нарешті ми зрозуміли, що мова – то жива душа рідної України. Відтепер кожна людина має приділяти якнайбільшу увагу вдосконаленню своєї грамотності. Звичайно, це стосується й школярів. То для чого ж ми вивчаємо українську мову, таку співучу, чарівну, живу? Для чого наші вчителі так багато працюють з нами, недоспавши ночей, перевіряють наші зошити, не завжди охайні? Мабуть, для того, щоб продовжувалась у […]...
- Моє рідне місто – IІ варіант II варіант Виникнення Донецька можна віднести до літа 1869 року, коли почалось будівництво металургійного заводу. Але на той час тут вже існувало кілька селищ: Олександрівка, Олексіївка, Семенівка та кілька інших, їх жителі займались видобутком вугілля для власних потреб. Але крім вугілля поруч були ріка та залізна руда. Тому саме тут вигідно було розташовувати металургійне виробництво. Влітку 1869 року англійський підприємець Джон Джеймс Юз оселився на березі Кальміусу. Селище, яке виникло […]...
- Що я можу зробити власноруч Мені дуже подобається щось робити самій. Адже так добре, коли з твоїх рук з’являється щось гарне й оригінальне! Я дуже люблю бісероплетіння й часто роблю для себе та подружок браслети й намиста. А ще – маленьких звіряток. Я їх дарую друзям як сувеніри або залишаю в себе, прикрашаю ними кімнату. Іноді я можу щось пошити – щоправда, досить просте. Спідницю собі або вбрання для сестриччиної ляльки. Сестричці дуже подобаються сукні, […]...
- Українська гостинність У всьому світі українці вважаються гостинною нацією. Гостю – чи проханому, чи ні – у нашій країні раді завжди, на відміну від тієї ж Німеччини, де прийти до когось у дім без попередження вважається неприпустимим. У такому випадку з вами поговорять з порогу, навіть не запросивши ввійти до дому. У нашій країні все навпаки – гостя не тільки вводять у дім, а ще й намагаються нагодувати та розважити. Більш того, […]...
- Вірні друзі Вірні друзі Я навчаюсь в 5-в класі і для своїх 10 років я дуже розумна. Ця історія зі мною трапилась на днях. Отже іду я значіть в школу і по звички зайшла в магазин. В мене не було слів віт почутого там… Спочатку я думала що це жарт, але ні. Прийшовши в школу, першою я зустріла Юлю, в неї було стільки емоцій, що коли вона мені розповідала про Сашу я […]...
- Згаяного часу конем не доженеш Був колись дитячий фільм, який називався “Казка про згаяний час”. У цьому фільмі злі чарівники збирали час, який згаяли хлопчики й дівчатка. Чарівники від того молодшали, а нерозумні школярі робилися старими. Дуже цікава і дуже повчальна казка. Це, звичайно, казка. Але все ж таки давайте замислимося: а що як згаяний нами час хтось дійсно накопичує? Що як це шкодить нам? Хвилина за хвилиною, година за годиною спливає час. Ти міг […]...
- Амулети і талісмани – Твір-мініатюра Багато легенд складено різними народами про чарівну силу амулетів і талісманів. Ці легенди красиві і іноді повчальні. І якщо дуже вірити в чудову дію амулетів і талісманів, то вони дійсно можуть допомогти. Цікаво знати, що означають ці слова. У тлумачному словнику читаємо: “Амулет – це невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять упереджені люди, вірячи, ніби він оберігає від хвороб, ран тощо”. “Талісман – це предмет, що, за деякими […]...
- Роль віри, релігії і церкви в житті людини та народу Роль віри, релігії та церкви завжди була великою у житті людини. Втім, ступінь її впливу на суспільні процеси і конкретних людей відрізнявся залежно від конкретних історичних епох. Якщо згадати минулі роки і ті процеси, які тоді розгорталися, можна з упевненістю говорити про те, що вплив релігії був більшим, ніж сьогодні, і особливо це стосується християнства. Відповідно до поширеної раніше форми правління монархії, монарх був не тільки керівником держави, а й […]...
- Що я роблю у вільний час Кажуть: “Умієш працювати – вмій і відпочивати”. Я намагаюся витрачати вільний час не просто на задоволення, а й на щось корисне. Я приходжу зі школи, роблю домашні завдання, а потім іду грати з друзями у футбол або до спортивної секції – я серйозно займаюся альпінізмом і тенісом. Коли повертаюся додому, зазвичай маю вільний час. Допомагаю мамі вимити посуд або батькові – щось відремонтувати в домі. Потім ми граємо в різні […]...
- Епоха реалізму “Типовий герой у типових умовах” – епоха реалізму
- Іван Карамазов – герой роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови”
Categories: Шкільні твори