Чим відрізняється Мелашка від інших жінок “Кайдашевої сім’ї”?

Related posts:

1. Твір-роздум “Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб’язковими?” Варіант 1 І. Нечуй-Левицький у багатьох своїх творах змальовував життя та побут селянських родин, акцентуючи увагу на духовних цінностях, які складалися в українських сім’ях протягом століть, та на формуванні особистості. У повісті “Кайдашева сім’я” автор показав, що існують обставини, за яких людина не дотримується тих моральних устоїв та кардинально зманює характер. Прикладом таких осіб є одні з героїв “Кайдашевої сім’ї” Мелашка і Лаврін. Я гадаю, що вони стали такими сварливими і дріб’язковими […]...
2. Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб’язковими людьми у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” належить до найкращих оздоб українського письменства. І. Франко Повість “Кайдашева сім’я” – один із найвизначніших творів І. Нечуя-Левицького про село. У ній письменник змальовує життя українських селян після відміни кріпосного права. На прикладі родини Омелька Кайдаша показаний руйнівний вплив дрібновласницького побуту на людські характери. На самому початку повісті ми знайомимося з синами Кайдаша – Карпом і Лавріном. Старший, Карпо, – суворий, поважний. Лаврін – пряма його протилежність: життєрадісний, […]...
3. Чим казка “Крихітка Цахес на прізвисько Цинкобер” відрізняється від інших казок? У “Крихітці Цахес” присутні традиційні казкові елементи і мотиви. Це чудеса, зіткнення добра і зла, чарівні предмети й амулети. Гофман використовує традиційний казковий мотив зачарованої і викраденої нареченої та випробування героїв золотом. Але письменник порушив чистоту казкового жанру. Поєднання реального з фантастичним, дійсного з вигаданим, переплетіння реальності та нестриманої фантазії – особливість поетики Гофмана. Фантастичні казкові моменти втрачають свою самоцінність і відіграють другорядну роль. Хоча дії в “Крихітці Цахесі” розгортаються […]...
4. Твір-роздум “Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб’язковими?” Особисто я читала вже досить багато творів, у яких описується життя українських людей, але слід зазначити, що “К. с.” І. Нечуя-Левицького є одним із найкращих. Адже саме у цій повісті побут селян змальовано до найменших деталей : від опису посуду до проблем щодення, під впливом яких змінюється характер одних із головних персонажів – Лавріна і його дружини Мелашки. На мою думку, перетворення молодят із м’яких та доброзичливих людей на сварливих […]...
5. Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
6. Які думки і почуття виникли у мене під час читання “Кайдашевої сім’ї” І. Нечуя-Левицького? Якось я просто сиділа, гортала сторінки хрестоматії і, зупинившись навмання на одній сторінці, почала читати просто з твору. То була повість “Кайдашева сім’я”, і тоді вона видалась мені неймовірно смішною, кумедною. Я читала і не могла відірватись… Пройшли роки. Я подорослішала, стала розумнішою, стала серйозніше сприймати речі, які раніше видавались такими смішними. І лише тепер, читаючи цю повість у десятому класі, почала замислюватись над тим, чи всі ці сварки, що […]...
7. Герой повісті “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карно, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
8. Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький змалював дуже яскраво. Варто лише порівняти закохані пари: Карпо – Мотря та Лаврін – Мелашка. Хоча Карпо й Лаврін зросли в одній родині, але ще замолоду […]...
9. Національний колорит повісті “Кайдашева сім’я” Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один з найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано життя пореформеного села з усіма його суперечностями. У центрі зображення твору – національна руйнація України в умовах колоніальної дійсності. Найвиразніший вияв цього нищення – духовний занепад народу, втрата ним одвічного прагнення до волі й незалежності, почуття національної гідності. Письменнику дорога історія рідного народу, його самобутність, йому болить потоптане почуття національної гідності. Саме цими настроями […]...
10. Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але у повісті “Інститутка” молода панночка по відношенню до своїх людей є справжнім катом. Оповідь у […]...
11. Чим відрізняється Артур від Овода у романі “Овід” У романі “Овід” письменниця розповіла про діяльність учасників італійської підпільної революційної організації “Молода Італія” у 30-40-ві роки XIX ст. В той час, після розгрому наполеонівської армії, вся Італія була окупована австрійськими військами і роздрібнена на вісім окремих держав. В країні вибухали збройні повстання, які австрійська поліція придушувала з особливою жорстокістю. Однак ми не знайдемо у романі зображення народних виступів та збройних сутичок. Мабуть, письменниця не ставила перед собою завдання відтворити […]...
12. Мій улюблений герой твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У прекрасній реалістичній повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” важко знайти позитивного героя, героя, який був би ідеалом у житті, що став би прикладом, на який можна було б рівнятися, намагатися стати схожим на нього. Усі герої цього твору своєю забобонністю, затурканістю і безсоромністю, взаємною ненавистю є втіленням темноти в житті українського пореформеного села, доведеного до такого стану кріпаччиною та існуючим ладом. І все ж таки серед цієї галереї яскраво зображених […]...
13. Характеристика жіночих образів у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” відзначають літературні критики і просто люблять мільйони читачів. Стиль автора легкий, часто іронічний, як кажуть – “з перцем”. В центрі подій родина Кайдашів. Спочатку ми бачимо старих Кайдашиху, Кайдаша та їх двох синів – Карпа та Лавріна. Потім родина зростає, коли хлопці приводять у дім своїх дружин – Мотрю та Мелашку. Отже, в повісті діють три головних жіночих образи – Марія Кайдашиха, Мотря та Мелашка. […]...
14. Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Марка Вовчка справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка. Йдучи за Великим Кобзарем, письменниця уславила представників Трудового народу, створила яскраві образи борців проти гнобителів. Іван Франко поставив її ім’я “в ряді борців за волю і людські права поневолених мас”. Свою літературну діяльність Марко Вовчок розпочала в роки кріпосницької сваволі. Письменницю дуже хвилювала доля жінок-кріпачок. Їх основні помисли, прагнення, характерні риси відобразила вона у […]...
15. Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник не шкодує народно-пісенних епітетів, зворотів і метафор, він яскраво змальовував й одяг кожного героя. Він часто використовував багатства фольклору, яскравим […]...
16. Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; материнські заповіти, що “як найперші на землі стежки вказували йому шлях у житті. Поет висловлює […]...
17. Що означає поважати інших? З самого малечку батьки навчають своїх дітей поважати інших. А що вони розуміють під цим поняттям? Думок на цю тему існує незліченна кількість, тому що кожен з нас виховувався у різних умовах і людьми різних поглядів. Особисто для мене поважати інших означає, у першу чергу поважати себе і робити будь-що таким чином, щоб не принижувати власної гідності та гідності інших людей. Яскравим літературним прикладом на користь моєї думки є твір […]...
18. Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина проти батька, невісток проти свекрухи. Порушено віковічну традицію українського народу – ввічливе ставлення до старших. […]...
19. Чи треба шукати силу в інших? 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Чи треба шукати силу в інших? Усі у світі завжди шукають когось, хто буде сильніший за всіх. Та чи треба де робити? Ось знайшов ти сильну людину, яка може гори зрушити, але чогось у ній бракує. Чи то доброти, чи то розуму або щирості. Мало усіх перемагати в бійках, потрібно ще й думати, творити добро, допомагати слабким. Треба самому шукати силу […]...
20. Образи жінок – берегинь роду в романі В. Барки “Жовтий князь” Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки “Жовтий князь”. Це дружина головного героя – Катранник Дарія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. “Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся думка і праця”, “була мати – як світло з височини, і втратилося…” Замолоду пізнала горе […]...
21. Образ Феногена, Ліхтаренко та інших помічників Пузиря в комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Поруч із зображенням психіки, прагнень і думок землевласника-мільйонера драматург показує і той розплідник ненажерливого глитайства, який виростає біля Пузиря. Які хазяїни, такі їхні й. помічники. Недаремно на неодноразове питання Феногена, де він такий узявся, Ліхтаренко відповідає: “Хазяїни викохали!”, “Підходящий грунт – от і родять такі люди, як ми з вами”. Багато років хазяїн був прикладом для помічників, то ж обманювати для них – звичайна справа. Грабуючи для хазяїна і крадучи […]...
22. Образ Печорина в сприйнятті інших героїв роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Суперечливість образа головного героя. 2. Навідні запитання Максима Максимича. 3. Жаль і щиросердечні тривоги. 4. Нерозв’язні життєві питання Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель У назві твору поставлена дуже цікава проблема: як сприймають Печорина інші герої роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу”. Цікаве таке питання й тим, що саме через їхнє розуміння ми становить свій портрет головного героя. Про цю рису в його […]...
23. Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним середовищем, і іншими проблемами. Ми не втомлюємося повторювати, що рівного в літературі Толстому немає. Чому? […]...
24. Нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором “Кайдашева сім’я” Хотілося б виділити в “Кайдашевій сім’ї” Івана Нечуя-Левицького серед інших один образ, бо, на мою думку, цей образ є значущим і символічним. Він втілює в собі нехтування народними традиціями, народною етикою і народною мораллю. Перечитаймо уважно твір ще раз, але під таким кутом зору: хто є призвідцем усіх побутових конфліктів? Звичайно, Мотря. Хто перший зробив крок до помсти у взаєминах свекрухи і невістки? Мотря. Хто розпалив сварку, яка закінчилася тотальним […]...
25. Чи можна мораль байки “Вовк і Ягня” застосувати до інших умов ситуації? І. А. Крилов – найпопулярніший байкар Росії ХIХ сторіччя. Основиною особливістю його байок є дотепне висміювання людських вад. Спробуйте тільки уявити собі наступне. Надворі – спекотний літній полудень, біля струмочка – мале Ягня. Воно тільки-но нахилилося, щоб втамувати спрагу, напитися цілющої водиці, як тут лунає грізний голос. Озирається бідолашненьке – аж тут Вовк стоїть. Він сердитим голосом питає, як посміло воно, нечемне Ягня, бруднити його потік і каламутити в ньому […]...
26. Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору та примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. “Прийду було її […]...
27. Природа сміху в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – великий художник у змалюванні картин побуту, великий реаліст у відтворенні живої колоритної мови персонажів. Майстерність побутових картин досягається тим, що письменник добре знає життя селян і вміє з великою художньою виразністю відобразити його в деталях. І. Нечуй-Левицький володіє високохудожньою літературною мовою, широко використовує багатства народної творчості. Письменник високо цінує народну творчість і щоразу звертався до її невичерпних джерел. Мова його творів пересипана, мов перлами, народними афоризмами, дотепами, […]...
28. Вибір жінок Світязя Люблю я весь народ! В обійми я приймаю Всіх днів минулих, всі прийдешні покоління, Усіх до лона пригортаю. Як батько, приятель, як муж коханий; Народу радість хочу дати, Ним всесвіт хочу здивувати, – Йому до щастя тут шукаю шлях незнаний. Ці слова належать видатному польському поету Адаму Міцкевичу. Бог нагородив його чудовим талантом митця, випробування долі не зламали, а загартували його. Коли я чув розповіді про розшматовану Польщу, про намагання […]...
29. Хто з героїв повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” мені найбільше запам’ятався? Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один із найбільш значних творів української класичної літератури. Той, хто її прочитав, ніколи не забуде чудового пейзажу з крутими горами, зеленими терасами, із старим лісом, схожим на зелене море, вкрите хвилями. Не забуде дотепного діалогу молодих Кайдашенків про сільських дівчат, “батальних сцен” сутичок Мотрі й Кайдашихи. Незвичайність повісті у тому, що в ній поєднуються комічні і драматичні епізоди, як писали критики, звучить “сміх крізь […]...
30. Шлях Марії – шлях кожної українки, шлях багатьох жінок-трудівниць Утвердження доброти, правди і милосердя в творчості Григора Тютюнника Всі твори Григора Тютюнника об’єднує ідея гуманізму, високий ідеал простої людини, яка, живучи здебільшого у складних соціальних і матеріальних обставинах, без достатку, сповідує святі закони народної моралі, правди і милосердя. Усе написане цим прекрасним майстром слова умістилося в двох томах. Здається, небагато. Однак цінність літературної спадщини митця визначається не обсягом, а змістом, потребою в його книжках. А вони ж необхідні нам, […]...
31. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Тема. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Варіант 1 1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “творцем живих типів”, “колосальним всеобіймаючим оком України”? А М. Коцюбинський. Б М. Рильський. В С. Васильченко. Г І. Франко. 2. І. С. Нечуй-Левицький – син… А Залізничника. Б Селянина. В Сільського священика. Г Чиновника-канцеляриста. 3. Після закінчення Київського духовної академії І. С. Нечуй-Левицький… А Працює священиком. Б […]...
32. Усяка нація може і повинна вчитися в інших Ці слова К. Маркса особливо актуальні в XXІ столітті, коли меж для інформації, культури, науки і технологій не існує. Створюються різні об’єднання країн: СНД, Європейський Союз, країни Тихоокеанського регіону, країни Балтії, країни Чорноморського басейну і т. п. Для економічного і культурного співробітництва, для взаємодопомоги з багатьох питань. Для того, щоб учитися в інших. Тарас Шевченко нам залишив такий заповіт: “І чужому научайтесь й свого не цурайтесь!” Учитися в інших, не […]...
33. Місце міфу про Прометея серед інших Слово “міф” у більшості людей асоціюється із Стародавньою Грецією або Стародавнім Римом, адже найвідоміші міфи народилися саме там. Взагалі, про арабських, індіанських, німецьких, слов’янських, індійських оповідях і їх героях стало відомо набагато пізніше і вони виявилися менш поширеними. З часом спочатку ученим, а потім і ширшій публіці стали доступними міфи народів Австралії, Океанії і Африки. З’ясувалося, що в основі священних книг християн мусульман і буддистів також лежать різні, такі, що […]...
34. Образи селянських жінок у поемі “Кому на Русі жити добре” Образи селянських жінок, виведених поетом у добутках, написаних до поеми “Кому на Русі жити добре”, здаються тільки ескізами до намальованого на весь зріст портрету Матрени Тимофіївни. Якщо в 40-х роках, та й пізніше Некрасов зображує в селянських жінках переважно терпіння, затурканість, покірність, то тепер поет показує зародження в російській селянці гніву, прагнення позбутися від покірності, смиренності як сумної спадщини вікового рабства. Матрена розповідає семи мандрівникам глибоко хвилюючу повість свого життя […]...
35. Чому в Базарова не найшлося інших послідовників, крім Ситникова й Кукшиной? 1. Новий тип героя. 2. Особливості зображення “нових” людей у романі. 3. Трагічна самітність Базарова як “героя часу”. 4. Відкритий фінал роману. Я хотів зробити з нього особа трагічне… Мені мріялася фігура похмура, дика, більша, що наполовину виросла із грунту, сильна, злісна, чесна, – і все-таки приречена на погибель, тому що вона все-таки коштує ще напередодні майбутнього. І. С. Тургенєв Ці слова І. З. Тургенєва часто цитують, коли міркують про […]...
36. “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” Академік Дмитро Лихачов залишив сучасній молоді чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав’язує, а пропонує їх м’яко і тактовно, тому вони западають у душу. Усім своїм довгим і нелегким життям, своєю працею Д. Лихачов завоював віру людей, особливо – […]...
37. Характеристика образів повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького І. Нечуй-Левицький був переконаний, що ідеалом мрій земного життя українців була сім’я багатого господаря-хлібороба. Яскравим свідченням цього є класичні твори І. Нечуя-Левицького на теми життя українського села. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький досяг високої майстерності у створенні глибоко індивідуальних характерів. Омелько – працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. Ставши хазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому з пияцтвом. Нерідко з […]...
38. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
39. Порівняльна характеристика образів Мотрі та Явдохи І. Мотря та Явдоха – яскраві образи роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ІІ. Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи. 1. Мотря – бідна трудівниця. 2. Явдоха – дитя соціального дна, злодійка-багачка. 3. Чесність, справедливість – визначальні риси характеру Мотрі. 4. Мораль соціального дна, Явдохи. 5. Мотря і Явдоха – ніжні, люблячі матері. ІІІ. Художнє навантаження образів Мотрі та Явдохи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як […]...
40. “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. ІІ. Колоритні персонажі – засіб розкриття проблеми. 1. Родина – основа патріархального устрою. 2. Образи героїв як засіб змалювання “ідіотизму селянського життя”. 3. “Берегині” домашнього вогнища. А) Маруся Кайдашиха. Б) Мотря. в) Мелашка. 4. Громада села Семигори. ІІІ. Суспільне спрямування у розв’язанні проблеми життя народу....