Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху.
Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло Михайлович завжди писав про свій рідний народ, про його звичаї, про українську мову, був із ним завжди нероздільний, і в цьому секрет його дивовижної популярності.
Синівською любов’ю Остап Вишня любив рідний народ, як сонце, як повітря.
Свою творчість Остап Вишня почав із політичних памфлетів і фейлетонів. Найбільше творів він присвятив життю села. Про українське революційне село гуморист написав 650 усмішок. У своїх творах Остап Вишня відгукувався на щоденні проблеми суспільного життя в найрізноманітніших його виявах, він висміював відсталість окремих селян, безкультур’я, темноту, неуцтво, забобонність.
Сатирик виставляє недоліки й хиби, що стоять на заваді будівництва нового життя.
У творі “Усипка, утечка, усушка й утруска” жало сатири направлене проти розкрадачів державного майна, створеного працею чесних людей. Усипка, утечка, усушка й утруска – це чотири найулюбленіші слова на господарському фронті, чотири слова, і всі на “у”. Уркват називалося те слово.
Уркват – це прізвище англійського промисловця, фінансиста й мільйонера, який був власником гірничих підприємств – після Жовтня намагався отримати свої колишні володіння, але уряд йому нічого не віддав.
Гумореска “Зенітка” розпочинає другий період творчості Остапа Вишні. Письменник розкриває тему мужності і нескореності народу в роки Великої Вітчизняної війни. Остап Вишня показує, що усі радянські люди стали на захист Вітчизни.
У боротьбі з фашистськими загарбниками брали участь не тільки чоловіки, але й жінки, діти, діди.
Героєм гуморески “Зенітка” письменник вибрав старого діда Свирида, щоб показати, що з ворогом боровся увесь народ. Дід Свирид – мудрий, життєрадісний, винахідливий і дотепний. Людина мужня і скромна.
Сміх викликають не тільки незвичайні ситуації, в які ставить Вишня свого героя, а й використання військової термінології. Дід Свирид – позитивний персонаж. Через цей художній образ письменник розкриває вірність народу своїй Вітчизні.
Наші люди готові в будь-яку хвилину відстояти свою волю і незалежність.
Визначне місце у творчості письменника займають “Мисливські усмішки”. Над ними Остап Вишня працював протягом багатьох років. У цих творах злилися воєдино дві грані творчого таланту митця – лірика і гумор. Павло Михайлович ніколи не був мисливцем, але ходив на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-чистими озерами.
Письменник відтворює психологічний стан мисливця напередодні відкриття полювання.
Кожна рослина у Павла Михайловича одухотворена, наділена рисами і почуттями живої людини. У своїх усмішках Остап Вишня використовує уривки народних пісень, віршів. Письменник виражає щире захоплення природою. Він висміював тих мисливців, які безжалісно нищили природу рідних лісів. Але є герої – дбайливі, добродушні, веселі, розумні, кмітливі, до безтями закохані у свій рідний край люди, які полюбляють дотепне слово, знають багато веселих мисливських бувальщин.
Це щирі любителі і охоронці природи.
Остап Вишня – письменник-новатор, він збагатив жанрові різновиди памфлета, фейлетону, гуморески, нарису. Письменник створив в українській гумористично-сатиричній літературі образ позитивного героя. Вишня-художник у своїх усмішках застосовує гротеск і гіперболу. Остап Вишня прекрасно володіє народнорозмовною інтонацією, умінням органічно трансформувати народні дотепи, творчо використовувати прислів’я.
У своїй творчості гуморист поєднав новий зміст із глибоким національним колоритом.
Із “вишневого кореня” виросла ціла плеяда талановитих сатириків і гумористів: Олександр Ковінька, Степан Олійник, Дмитро Білоус, Павло Глазовий, Федір Маківчук… Гуморески Остапа Вишні читають не тільки в нашій країні, а й у Канаді, США, Бразилії, Аргентині, країнах Східної Європи.
Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні
- “Слава тобі, Гамаліє… на всю Україну…”
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини
Categories: Твори на різні теми