З мого погляду, логічна. Зовсім інше питання, подобається нам Наташа в епілозі чи ні. У романі ми зустрічалися з Наташею-дівчинкою, веселою, життєрадісною, життєлюбною, потім з Наташею-дівчиною, яка робить помилки, кохає, страждає.
Толстой тонко простежує діалектику душі Наташі, яка не кінчається власне у романі і продовжується в епілозі. Звичайно, за минулі сім років вона змінилася зовні: “розповніла і поширшала, так що важко було впізнати в цій сильній матері колишню тонку і рухливу Наташу. Риси обличчя її визначилися і мали вираз спокійної м’якості і ясності.
В обличчі її не було, як раніше, цього безперестанку палючого вогню пожвавлення, що складало її привабливість”. Але за своєю суттю Наташа залишилася така сама.
Вона стала спокійніша, серйозніша. І це цілком зрозуміло і цілком природно, тому що Наташа в епілозі – мати чотирьох дітей і віддає себе всю без останку їх вихованню.
Логіка поведінки Наташі виявляється, з одного боку, вже в тому, що Наташа в епілозі – це продовження розкриття образу. Образ у романі не був закінчений, він вимагав свого закінчення в епілозі. Те, що мимохідь намічалося у романі, розвилося й оформилося в епілозі: “Усі пориви Наташі мали за початок тільки потребу мати родину, мати чоловіка. Одна стара графиня чудувалася подиву людей, які не розуміли Наташу, і повторювала, що вона завжди знала, що Наташа буде відмінною дружиною і матір’ю”.
З іншого боку, Толстой втілив в образі Наташі свій ідеал жінки. Ідеал жінки для Толстого – жінка-мати. Толстой вважає, що “мета шлюбу – родина”. Якщо так, то Наташа, яка вийшла заміж за П’єра, повинна неодмінно стати матір’ю. Але роман кінчається на одруженні Наташі. Де ж можна буде розповісти про родину Наташі і П’єра?
В епілозі, що і робить Толстой. “Наташі потрібен був чоловік. Чоловік був даний їй. І чоловік дав їй родину”, – пише Толстой. Виходить, Толстой в епілозі говорить про Наташу найголовніше.
За моїми міркуваннями, виходить, що так.
У Толстого жінка – це витвір природи, призначений для того, щоб давати життя собі подібним. Саме цю місію Наташа і виконує в епілозі. У Толстого все надзвичайно природно, реально, як повинно бути насправді, все так, як хоче необмежено владна природа.
Багатьом Наташа в епілозі не подобається, багато хто, читаючи епілог, розчаровуються в ній. Я думаю, що відбувається все це тільки тому, що Толстой зображує в епілозі Наташу природною, нічого не перебільшуючи і нічого не применшуючи в ній. Природність стану героя в зображенні Толстого завжди сильно діє на читача. Але вона може діяти у бік позитивний і негативний.
Уданому випадку на мене – у негативний. Мені більше імпонує мати Марія, ніж мати Наташа. Я не можу за це засуджувати Толстого.
Толстой – великий художник, він до останньої сторінки роману залишається послідовним і вірним собі. Такаю, якою ми бачимо Наташу в епілозі, вона була завжди, просто в епілозі змінюється зовнішня обстановка дії, умови існування родини П’єра і Наташі, тому вона змушена була змінитися зовні, пристосовуючись до інших умов життя, нових інтересів, нових турбот, а змінилася вона чисто по-ростовськи. Адже в епілозі ще більше помітна її ростовська порода, порода безмірного життєлюбства і кохання.




(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Образ Наташі Ростової у романі “Війна і Мир” Твір “Війна і мир” Льва Миколайовича Толстого відоме у всьому світі. Роман-епопея багатий різноманіттям образів, створених письменником. У цьому грандіозному творі перед читачем постають п’ятсот п’ятьдесят-дев’ять дійових осіб. Деякі герої практично непомітні у романі, а деякі зображені яскраво, повно, їх письменник піддав найдокладнішому психологічного аналізу, детально розповівши про їх життя, зобразивши особливості їхніх характерів, вчинків. Найголовнішими персонажами роману, про які, напевно, чули навіть ті люди. які жодного разу в житті […]...
- Образ Наташі Ростової Наташа Ростова – ідеал письменника, бо він любив її найбільше з усіх своїх героїнь. Уперше ми знайомимося з Наташею – тринадцятирічною дівчинкою, коли вона випадково вбігла до кімнати, у якій сиділи гості. Автор неодноразово підкреслює зовнішню непривабливість своєї героїні, проте звертає увагу на її чарівність, простоту, безпосередність. Наташа сповнена життєвої енергії. Героїня прагне все робити сама, відчувати за всіх, усе бачити, в усьому брати участь. Прагнення Наташі до яскравого, повноцінного […]...
- Наташа Ростова на шляху до щастя І. Наташа Ростова – ідеал жіночості у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і мир”. ІІ. Шлях до щастя Наташі Ростової. 1. Головні риси характеру Наташі. 2. Міцний духовний зв’язок з народом. 3. Кохання Наташі. 4. Наташа – втілення кохання. ІІІ. Чи можна зустріти в наш час Наташу Ростову?...
- У чому справжня краса Наташі Ростової І. Вступ. Як я розумію справжню красу людини. ІІ. Головна частина. Суть її життя – любов. 1. Різноманітність портретних характеристик Наташі : А) перше знайомство з Наташею ; Б) перший бал ; В) у Москві 1812 року ; Г) у князя Андрія ; Д) зустріч із П’єром після війни. 2. Уміння радіти життю, розуміти прекрасне: А) у місячну ніч: “Так би присіла, підхопила себе під колінки – і полетіла б) […]...
- Улюблена героїня Л. М. Толстого … Что такое красота И почему ее обожествляют люди? Сосуд она, в котором пустота, Или огонь, мерцающий в сосуде? М. Заболоцький Рясний туман лихослів’я і захоплень огортав цю людину за його життя… Навряд чи були люди, які зовсім не чули про нього. Але навіть якщо і були, все одно їхнє життя стало багато в чому інше з тих пір, як на землі виникло це явище – Лев Толстой, тому що […]...
- Образи у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Толстой малює багато жіночих образів: Наташі Ростової – однієї з улюблених героїнь автора, Мар’ї Болконської, до якої Толстой ставиться з такою ж теплотою і симпатією. Їм протипоставлена гарна, розбещена і патологічно дурна княжна Елен Курагіна, що втілила в собі всю скверну столичного суспільства. Княжна Друбецька – мати-квочка, юна “маленька княжна” Ліза Болконська – ніжний і скорботний ангел. Менше місця відведено у романі Вірі Ростової, Соні […]...
- Улюблені героїні Л. М. Толстого у романі “Війна і мир” Прийнято вважати, що у романі “Війна і мир” у Толстого одна улюблена героїня – це Наташа Ростова. Толстой, безумовно, любив Наташу. Ця героїня насправді прекрасна і непередбачена. Прототипом Наташі послужила чарівна Т. А. Берс, що дуже подобалася Толстому. Але в ряді героїнь роману є ще одна героїня, що не менш дорога авторові. Це княжна Мар’я. Вона теж має свій прототип. Прототипом княжни Мар’ї була мати Толстого. Письменник не пам’ятав своєї […]...
- Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним середовищем, і іншими проблемами. Ми не втомлюємося повторювати, що рівного в літературі Толстому немає. Чому? […]...
- Наташа Ростова – найчарівніший жіночий образ у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” …И шепчеш счастье нам: “Постой, Я не за внешней красотой, Я за душевной чистотой…” Читаючи “Війну і мир”, ми завжди відчуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у тому, як рисуються портрети дійових осіб, і в прямих оцінках-характеристиках, і в авторській інтонації. Який же критерій оцінки людини, подій приватного й історичного життя у романі “Війна і мир”? У статті про Л. Толстого М. Чернишевський відзначав характерну рису […]...
- Наташа Ростова – самий чарівний жіночий образ у романі “Війна мир” …Що є краса И чому неї обожнюють люди? Посудина вона, у якому порожнеча, Або вогонь, що мерехтить у посудині? Н. Заболоцький …И шепотить щастя нам: “Постій, Я не за зовнішньою красою, Я за щиросердечною чистотою…” Читаючи “Війну й мир”, ми завжди почуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у портретах діючих осіб, і в прямих оцінках-характеристиках, і в авторській інтонації. У статті про Л. Н. Толстого Н. […]...
- Думка Л. Толстого про роль особистості в історії Думка Л. Толстого про роль особистості в історії І. Як, на думку Толстого, складається історична подія? ІІ. Чи вільна людина у своєму виборі? ІІІ. Загальна закономірність і особистість. 1. Хто диктує необхідність дії? не имел ни малейшего чаяния”.) 2. Чому Толстой не визнає Наполеона великим? 3. У чому велич Кутузова? ІV. Що може одинична воля?...
- Добро і зло у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і мир” Хай живе весь світ! Л. Толстой Якщо порушити питання про те, у чому полягає головна ідея творчості Л. Толстого, то, певне, найточнішою відповіддю буде така: утвердження спілкування і єднання людей і заперечення відокремлення і роз’єднання. Такі дві сторони єдиної і постійної думки письменника. В епопеї виявилися різко протиставлені два табори тодішньої Росії – народний і протинародний. У результаті розвитку роману протягом двох томів, до тієї половини, що присвячена подіям 1812 […]...
- Наташа Ростова – улюблена героїня Л. Толстого У романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і мир” ми зустрілися із багатьма персонажами, як головними, так і епізодичними, які, безумовно, несуть своє ідейне навантаження, відіграють важливу роль у сюжеті твору. Автор по-різному ставиться до своїх героїв: одними з них він пишається, любить їх, інших – зневажає. Але однією з найбільш яскравих, цікавих і, безумовно, улюблених автором героїнь є Наташа Ростова, образ якої і на сьогодні є зразком жіночості, чистоти, щирості. […]...
- Я була тоді з моїм народом АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА “Я була тоді з моїм народом…” Роки сталінізму озвалися диким болем і нелюдськими стражданнями у долях людей. Багатьох духовно скалічили, винищили, зламали. Вплив сталінізму – цього жахливого монстра – перенесла Анна Ахматова. Сина Ахматової, Льва Гумильова, декілька разів заарештовували. Під впливом цих подій народився чудовий твір – поема “Реквієм”. Читання цієї поеми вражає розум і душу, дає урок мужності і душевної стійкості. […]...
- Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя У різних життєвих ситуаціях людина поводиться по-різному, але кожен із нас має пам’ятати, що своєю поведінкою ми показуємо світові, хто ми такі і чого варті. Часто люди намагаються приховати своє справжнє обличчя, говорять хороші, приємні слова, а чинять підступно. У нашому класі навчаються два хлопчики, Ігор і Денис, які дружили ще із салочка. Вони разом ходили […]...
- Філософські проблеми у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Війна і мир” була написана в 60-і роки XІX століття. Уряд Олександра І скасував кріпосне право, але не дав селянам землі, вони бунтували. Росія і Захід, історичні долі Росії і її народу – це були самі злободенні питання часу. Вони постійно хвилювали Толстого. Толстой завжди був проти революції, але сподівався шляхом освіти, реформ, конституцій влаштувати ідеальний соціальний лад. “Війна і мир” – один із самих чудових добутків літератури. Роки роботи […]...
- Наташа Ростова – улюблена героїня Толстого …взяв Таню, перетовк із Сонею, і вийшла Наташа. Л. Толстой Наташа Ростова – один з найбільш привабливих образів роману “Війна і мир”. Для Льва Миколайовича Толстого Наташа – ідеальний тип дівчини, жінки, “…взяв Таню, перетовк із Сонею, і вийшла Наташа”, – говорив Лев Миколайович про свій образ. Він мав на увазі двох реальних жінок, які стали прототипами головної героїні роману. Мова йде про двох сестер Бере: Тетяну Андріївну й Софію […]...
- Ідейні пошуки Андрія Волконського І. Вступ. Час, зображений у романі Л. М. Толстого, ІІ. Головна частина. Життєвий шлях Андрія Волконського – шлях неординарної особистості, що мислить і не шукає битого шляху. 1. Різниця між князем Андрієм та іншими представниками вищого світу: А) початок служби – з нижчих чинів; Б) відокремленість від усіх, погляд дещо зверхній; В) щире, тепле ставлення до П’єра; Г) розмова з близькими йому російською, а не французькою мовою. 2. Бажання піти […]...
- ДАРУНОК ДОЛІ ТА ВМІННЯ НИМ СКОРИСТАТИСЯ ЯК ОСНОВНА ДУМКА КАЗКИ. ПОВЕДІНКА БРАТІВ-БЛИЗНЮКІВ Тема уроку: Дарунок долі та вміння ним скористатися як основна думка казки. Поведінка братів-близнюків – різні життєві шляхи, взірці власного вибору. Прозова мова. Мета уроку: навчальна – навчати учнів переказувати фрагменти казки, звертаючи увагу на особ- Ливість авторської оповіді, простежити за текстом, як дарунки Долі персонажі викори- Стали в житті; Виховна – формувати активну життєву позицію в учнів; Розвивальна – розвивати вміння коментувати особливості вдачі братів, визначати Тему та основну […]...
- Чи можна вважати Соню марноцвітом? На перший погляд, Соня – не найпомітніший образ роману “Війна і мир”. Але згодом, уважно читаючи роман, розумієш, наскільки психологічно точні спостереження відображають цей образ. Соня живе в родині Ростових, і її роль зобов’язує пристосовуватися до законів цієї сім’ї. На жаль, саме пристосовуватися, бо того щирого тепла і доброти Ростових вона так і не набула. Здається, вона зовсім позбавлена емоцій. Досить пригадати її поведінку тієї ночі в Отрадному, коли Наташа […]...
- Образ княжни Мар’ї у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Толстой малює майстерно і переконливо кілька типів жіночих характерів і доль. Рвучка і романтична Наташа стає в епілозі роману “плідною самкою”, осередком материнських життєвих енергій. Гарна, розбещена і екзотично дурна княжна Елен Курагіна, що втілила в собі всі достоїнства й недоліки столичного суспільства, княжна Друбецька – мати-квочка, юна “маленька княжна” Ліза Волконська – ніжний і скорботний ангел оповідання, і, нарешті, княжна Мар’я, сестра князя Андрія. […]...
- Використання прийому антитези Війна і мир і Злочин і покарання Антитеза – основний ідейно-композиційний принцип романів Л. М. Толстого “Війна і мир” і Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”, закладений вже в їх назвах. Він проявляється на всіх рівнях художнього втілення: від проблематики до побудови системи персонажів і прийомів психологічного зображення. Однак у самому використанні антитези Толстой і Достоєвський часто демонструють різні методи. Джерела цього розходження в їх поглядах на людину. Творам Толстого і Достоєвського властива одна загальна особливість: їх […]...
- “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її […]...
- “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна…” Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко розумів Іван Семенович Нечуй-Левицький, бо сам усе життя трудився для рідної культури, був справжнім патріотом і подвижником. Він був переконаний, що, коли в Україні буде якнайбільше освічених, національно свідомих і працьо-витих людей, в серці кожного […]...
- “Була б шия, а ярмо знайдеться” Твір зароманом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу… Огорожі – ніякої. То тепер тільки стали городи обгороджувати, а […]...
- Якби я була Попелюшкою У старій казці, яку написав французький письменник Шарль Перро, є гарна – прегарна героїня – Попелюшка. Усі дівчатка мріють про те, що й вона, – потрапити на бал до королівського палацу і вийти заміж за прекрасного принца. З усієї казки вони бачать тільки її яскравий фінал, гарну сукню і карету, які начаклува – ла її тітонька-фея. Одного разу я перечитувала цю казку і подумала: “А якби я була Попелюшкою?” Яка […]...
- Сенс назви роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Твір Л. М. Толстого “Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Ромена Ролана, це широка епопея нашого життя, новітня “Іліада”, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, … в яких зливаються в одне волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю націю у найважливіші історичні часи з 1805 до 1825 рік. У назві втілено протиставлення двох понять: бойові дії і […]...
- “Я була тоді з моїм народом…” Три сторінки у “Роман-газеті”. Чверть століття – за датами, що стоять за віршованими рядками. Ще понад чверть століття мовчанки про цей твір. Така трагічна, моцартівська, назва – “Реквієм”. Я завжди уявляла собі цю жінку витонченою, дещо погордливою. Вишуканістю, літературним снобізмом віяло від її перших ліричних збірок – ще б пак, освіта, виховання, належність до інтелектуальної еліти, початок століття, любов Гумільова… Хоч усе це: освіта, виховання, належність до інтелектуальної еліти початку […]...
- Думка сімейна у романі “Війна і мир” Думка сімейна у романі “Війна і мир” І. Сім’я – джерело характеру. ІІ. Закон сім’ї і людина. 1. Сім’я Ростових. 2. Болконські. 3. Курагіни. 4. Інші сім’ї. 5. Людина без родини. ІІІ. Хороша сім’я – нагорода кращим героям роману. 1. Віра і Берг. 2. Микола і Мар’я. 3. Наташа і П’єр. ІV. Значення “думки сімейної” у романі....
- Жіночі образи у романі Толстого “Війна і Мир” Роман “Війна й мир” спочатку був задуманий автором як роман про декабриста, що вертається в 1856 році з посилання. Але чим більше Толстой працював з архівними матеріалами, тим більше розумів, що, не розповівши про саме повстання й ще глибше – про війну 1812 року, не можна написати роман на необхідному для масштабів такого задуму рівні. Так задум письменника поступово трансформувався, заглиблювався, і результа – тім його з’явилося створення грандіозної епопеї. […]...
- Роль пейзажу у романі Л. Толстого “Війна і мир” І в цей весняний день князь Андрій був теж дубом. З учнівського твору Рядки, узяті як епіграф, звичайно ж, викликають посмішку. Але в них викладена повна правда про роль пейзажу у романі Л. М. Толстого “Війна і мир”. У цей весняний день його сіятельство Андрій Миколайович Волконський дійсно був дубом. Якщо сказати інакше: дуб був князем. І нічого образливого для дуба в цьому немає. Герої “Війни і миру” повсякчас порівнюються […]...
- “Аби ти щаслива була, Україно…” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. Наприклад, клянеться у вірності Україні: Усі мої сили, наснагу високу, Й життя я віддам до […]...
- Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від фашизму і повернувся в рідний’Донбас. Хоч повоєнна земля була, як рана, скрізь голод і холод, […]...
- Найвищою цінністю для Генріха Белля була людина, людське життя Саме гуманізм є найпривабливішою рисою його творчості. Гуманізм високохудожніх і глибокозмістовних творів Белля привернув до нього увагу читачів усього світу: його книги перекладено 48 мовами. Про величезну міжнародну популярність Белля свідчить і той факт, що у 1972 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури. Генріх Белль завжди відстоював ідею миру між народами, брав участь у громадських акціях, спрямованих проти атомного озброєння, виступав із публіцистичними станнями, боровся за перемогу людяності […]...
- Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю’. “Людина, яка була театром” Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” Творчість кожного справжнього митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше відбиваються суспільні ідеї, історичні події, громадські пристрасті. Але є митці особливої долі й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і художнього життя, відбиваючи у своїй творчості найістотніші, найсуттєвіші тенденції розвитку духовної культури. До таких митців належав Лесь Курбас. Коли […]...
- Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які лід час війни були дітьми і назавжди […]...
- “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до роману, відсувалася в його уяві на другий план, а на перше місце виступала сама епоха, що передувала 1812 рокові, та, […]...
- Духовні пошуки головних героїв роману Толстого “Війна і мир” Смисл духовних пошуків героїв роману “Війна і мир” полягає в тому, що герої здатні до духовної еволюції, що, за Толстим, є важливішим критерієм моральної оцінки особистості. Герої шукають сенс життя, духовні зв’язки з іншими людьми, особисте щастя. Толстой показує цей процес в діалектичному протиріччі. Головне, що об’єднує героїв Толстого в їх духовних пошуках, це те, що вони наближаються до народу. На початку роману князь Андрій орієнтується на ідеї Наполеона й […]...
- Чому красу обожнюють люди? Читаючи “Війну й мир”, ми завжди почуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у портретах діючих осіб, і в прямих оцінках, характеристиках, і в авторській інтонації. У статті про Л. Н. Толстого Н. Г. Чернишевський відзначав характерну рису тоді ще молодого письменника – “чистоту морального почуття”. Люди, події приватного й історичного життя оцінюються на основі виразного критерію – критерію добра, безкорисливості, щиросердечної ясності й простоти, духовного зв’язку […]...
- Два народи – дві героїні Романи Л. М. Толстого і Маргарет Мітчелл навряд чи можна порівнювати за глибиною змісту, масштабу піднятих проблем. Вони і написані в різний час: роман Толстого створювався в середині XІX століття, а “Віднесені вітром” – у XX столітті. І задуми в письменників були різні. Толстой, задумавши писати історію одного з декабристів, урешті-решт створив роман про події 1812 року, а справжнім героєм тут став російський народ. Наташа Ростова – всього лише одна […]...
- Особливості композиції “Божественної комедії” Данте Аліг’єрі
- Сомко і Шрам як ідеальні романтичні образи козацької старшини – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
Categories: Твори з літератури