Чи буде квітень, як завжди дарунком весняної здоби, чи славним іменем біди ми назвемо його – “Чорнобиль”?

Related posts:

1. Чорнобиль не має минулого часу Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки – до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Звідтоді ця земля стала називатись зоною – скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнулись серця всіх землян, то слово “зона” не перестає боліти у цих серцях уже шістнадцять років і ще надовго лишиться в пам’яті людства. Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою віхою […]...
2. “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть Україну. Я довго міркувала над тим, з ким можна порівняти Василя Симоненка. І дійшла висновку, […]...
3. Чорнобиль – найбільша трагедія епохи Чорнобиль 1986 року назавжди увійшов в історію як страшна трагедія, найбільша трагедія епохи. Величезний викид радіації зробив Чорнобиль навіки мертвою зоною, забруднив землю та ріки аж до Києва. За згадками, у Києві навіть листя на деревах стало кольору іржі. Після трагедії населення не було достатньо поінформоване, масштаби її замовчувалися, від того постраждала ще більша кількість людей. Коли таки усвідомили масштаби того, що сталося, справжній розпач охопив людей. Зараз кожного року […]...
4. “Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій…” Творчість Володимира Винниченка – це яскравий художньо-публіцистичний літопис шляхів українського народу до незалежності в нашому буремному столітті. Для творів письменника характерні широта й актуальність тематики, новаторська манера письма. Він реалістично зображує тяжке становище темного і забитого селянства та міської бідноти, жорстоку експлуатацію заробітчан, перші спалахи соціального протесту. І завжди найістотнішим у житті Винниченка, політика і митця, були болісні роздуми про Україну, рідний народ, який упродовж століть не міг здобути омріяну […]...
5. Чорнобиль За роком спливає рік, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Україна зараз – зона екологічного лиха. Сьогодні ми, юні українці, вчимося в школі. Проте кожен із нас саме сьогодні має замислитися над майбуттям прийдешніх поколінь, взагалі над долею нації. Подорожуючи до Росії минулого року, я побачив на одному з кладовищ чепурні рядки зовсім однакових могил. На білих мармурових дошках золотом викарбовано дати смерті: 1986 рік. Там поховані герої […]...
6. “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря. У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив за усіма і вмів помічати небезпечні явища довкола. Якось під час служби він в образі купця в білому плащі побачив […]...
7. “Учитель, перед іменем твоїм…” Учитель! Горде і славне звання. Праця вчителя споріднена з працею хлібороба й будівельника – із зернини добра й справедливості вирощує він душу людини, із цегли знань складає наш розум. Чого вчили нас учителі? Математики, фізики, географії, біології. Вони розвивали нашу увагу, пам’ять, уяву. Вони стараються допомогти нам знайти свій шлях у житті. А головне – своїми справами і своїм словом учили найважчої на світі науки – бути людьми. Є таке […]...
8. Народний календар: Квітень Квітень – місяць рясного сніготанення, рушаться грязьові замети, водою заливає всі дороги, хльостає вода зі схилів. Про квітень говорили, як про місяць – не холодний, як березень, і не теплий, як травень. По квітні ясно було, яка весна приходить, швидка й тепла, або затяжна й дощова У квітні сходить сніг, розкриваються ріки, повіддям заливає поля, лугу, наповнює яри, збігає струмками вода в низини. Вода потрібна природі для підготовки землі до […]...
9. Весна, квітень: опис природи навесні Природа навесні. Квітень Квітень-Снегогон. Потоком із всіх схилів як заюшить вода. Гонет сніг квітень ладь і зиму разом з ним проганяє, від того й “Снегогоном” прозвали. Оголюється темна й сира земля, грунт готується до цвітіння, ліс прокидається від співу птахів. Квітень: дзвінкою музикою краплі Опис природи квітня. Квітень починає своє настання з рясного сніготанення. Сонце вже високо піднімається над обрієм, і в денні годинники середня температура повітря перевищує 0° C. […]...
10. Радощі і біди народу Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували за чесну та безкорисливу працю мешканці міста і навіть обрали почесним мировим суддею округу. Під […]...
11. Проблема історичної пам’яті в повісті Бикова “Знак біди” Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у ХХ сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольта Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним з перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за […]...
12. Неможливо завжди бути героєм, та можна завжди залишатися людиною Життя вимагає від нас вчинків. Без них неможливо розвиватись, рухатись до мети, самовдосконалюватись та перемагати. Але тут постає питання, якими саме вчинками ми намагаємося забезпечити свої поставлені цілі? Чи завжди вони є виправданими? Є такий гарний вислів “Переможців не судять”. Справді, переможці постають перед іншими героями, що змогли зробити те, на що інші не наважувались. Але, на мою думку, ця позиція має зворотню сторону. Дуже часто у боротьбі за перемогу, […]...
13. Якщо людина не має мрії – її життя буде обов’язково сумним І порожнім. Мрії бувають різними: від дуже егоїстичних особистих, до тих, що передбачають щастя для всіх людей. Якщо останні збігаються з мріями та сподіваннями інших, може статися диво – вони перетворяться на реальність. Саме такими були мрії славетного українського Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка, самого народного з поетів, що колись жили І писали в Україні. Саме тому значна частина його мрій надихала українців на боротьбу за незалежність і демократію і […]...
14. Легенда про чудодійний вплив кохання, що рятує людину від біди Зараз уже й не згадаю, коли і від кого почула я цю легенду, але вона настільки вразила мене і збентежила, що пам’ятатиму її усе життя. …Жила в одному селі сім’я: батько, мати і двоє діточок – дівчинка і хлопчик. Жили дружно, у злагоді, не ледарювали – то й усе велося в господарстві. Аж якось тяжко занедужав хлопчик. Не відходять від його ліжка рідні, ладні небо йому прихилити, а зарадити біді […]...
15. Образне змалювання краси весняної природи – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога Як твоя кровинка, як твоя сльоза. М. Стельмах Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують незвичайні образи, що виникають в уяві письменника: Гаї спинились над водою І тихо входять в […]...
16. Чорнобиль – біль кожного 26 квітня 1986 року… Саме тоді стався вибух на Чорнобильській АЕС. Щороку в цей день надують про аварію на Чорнобильській атомній станції. Але скільки життів забрав Чорнобиль? Тисячі, мільйони, а, може, значно більше? Скільки часу ще буде нагадувати про себе Чорнобиль? Тривожні трагічні дзвони лунають над землями України, Росії, Білорусі, вказуючи точну адресу біди – Чорнобиль. Саме там вибухнув атомний реактор, і “мирний” атом приніс таке лихо, якого людство ще […]...
17. Чистіша від сльози хай буде Чистіша від сльози хай буде Ніжна душа мого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжне українське слово будить у нас людину, воно освячене любов’ю до найдорожчого на землі, воно сходить зорею і яскравіє, доки людина живе для добра, доки мудрість і праця квітчають землю, доки живе в людині жага творіння. Таке воно, чисте і щире українське слово; […]...
18. Твір художній опис весняної квітки / улюбленої квітки/ квітки навесні Тільки-но в повітрі в повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, клапті брудного снігу лежать навколо, холодні джерельця. А ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке свято весни на чиїсь клумбі! Це свято – квіточки крокуси. Їхні ніжні пелюстки ледве видно від землі, стеблинка коротка. Листячко блискуче та вузеньке, наче смужка або […]...
19. Життєві переконання В. Стуса: “Довіку не буде із мене раба…” Надія Світлична так написала про Василя Стуса: “Є трагедія народу, і Василі. Стус – символ цієї трагедії”. Ці глибокі й сповнені розпачі слова дуже вразили мене. Насправді, життя В. Стуса було суцільною боротьбою: боротьбою за людську гідність, за власні по гляди, за право на творчість та за просте, на перший погляд, право жити за влас­ним розсудом. Зрештою, навіть права на життя було позбавлено геніального по ета: він загинув у таборі. […]...
20. Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
21. Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття безповоротно втрачене, та все ж пильніше вдивімося в освячене працею і думками сотень попередніх поколінь, а тому, без перебільшення, воістину […]...
22. Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина великої родини, вірного правнука Кобзаря, про улюбленця українського народу. Тепер тільки з портрета дивляться на нас вишневою […]...
23. “He треба слів! Хай буде тільки діло!” “He треба слів! Хай буде тільки діло!” Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. О. Теліги Дмитро Донців назвав Олену Телігу “поетесою вогняних меж”. У долі її й справді було багато межових ситуацій: між щастям і горем, успіхом і поразкою, життям і смертю. Вона з’явилася, спалахнула і згоріла, наче зірка, блиснула і згасла, залишаючи після себе світло. Це оригінальна особистість, творча, горда в житті і […]...
24. Кінець, може, колись буде “Осінню казку” Леся Українка за життя не друкувала. Як свідчить К. Квітка, вона просила його переписати твір для друку, але К. Квітці драма не сподобалася, він висловив думку, що ця річ не вдалася. Думка К. Квітки, а може, й інші обставини вплинули на авторку так, що надалі вона не поверталася до свого твору. Отже, “Осіння казка” не була підготовлена до друку. Очевидно, що відомий текст є лише першим варіантом, та […]...
25. У житті, знаєш ти, завжди є місце для подвигів Героїня оповідання “Стара Ізергіль”, промовивши ці слова, мала на увазі те, що кожній людині надається можливість для здійснення подвигу. Та чи кожна людина здатна скористатися з цієї можливості? У оповіданні Ізергіль подає своє розуміння подвигу. Подвиг – це героїчний вчинок. Але в чому героїзм? Може, в тому, щоб протиставити себе цілому світові, як це зробив Ларра? Адже він по-справжньому горда й волелюбна людина. Так, але кому від того легше? Кому […]...
26. “Поезія – це завжди неповторність…” Л. Костенко народилася в м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Коли їй виповнилося шість років, батьки переїхали до Києва. Навчалася у педагогічному інституті, потім – у Московському літературному інституті ім. М. Горького. Працювала сценаристом на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Поетесу називають “королевою української поезії XX століття”. Уже перша збірка “Проміння землі” засвідчила про неабиякий талант письменниці. У доробку поетеси поетичні збірки “Вітрила” , “Мандрівки серця” , […]...
27. “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” Мабуть, немає в житті нічого страшнішого, ніж війна, особливо коли ця війна відбувається в межах одної держави, між представниками одної нації, а, отже, і одної родини. На початку XX століття Україна стала ареною, на якій розгорнулася боротьба кількох політичних сил, в результаті чого члени однієї родини ставали непримиренними ворогами. Події цього періоду яскраво відбилися у романі “Вершники” Юрія Яновського, зокрема у його новелі “Подвійне коло”. Ця новела розповідає про трагедію […]...
28. Я дух, завжди звик заперечувати Шлях до творення проходить через руйнування – так розумів Н. Г. Чернишевський підсумок драми Гете Фауст. І дійсно, герой твору проходить через сумніви, розчарування, протиріччя у своїй боротьбі за людину, на шляху до пізнання істини. Але досягти цієї істини йому, як не дивно, допомагає Мефістофель – злодій, спокусник, що штовхає Фауста на погані вчинки. Проте образ Мефістофеля – образ складний і неоднозначний. З одного боку, він є втіленням злих сил, […]...
29. Сміливі завжди мають щастя Сміливі завжди мають щастя Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі – Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цінує геніїв за життя. Якась жорстока закономірність: час нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що сам він і його доробок – безсмертні, схиляється у пошані й каятті. […]...
30. “Шануй завжди сліди минулого” В них обретает сердце пищу: Любовь к родному пепелищу, Любовь к отеческим гробам. О. С. Пушкін Академік Д. Лихачев у своїх “Листах про добре і прекрасне” писав про те, що пам’ять і знання минулого, заповнюючи світ, роблять його більш цікавим і значним, що без минулого світ для людей порожній. Знання історичного минулого він називав “четвертим дуже важливим виміром світу”. Ці знання починаються з інтересу до того, що безпосередньо оточує людину. […]...
31. Яка буде моя майбутня професія У світі є дуже багато цікавих професій, але яку з них вибрати. Моя майбутня професія повинна в першу чергу подобатися мені. Немає нічого кращого, ніж кожен ранок вставати і радіти тому, що йдеш на роботу. Моя професія повинна приносити мені радість. Людина, яка любить свою професію, хоче ставати професіоналом, асом у своїй справі, тому так важливо вибрати професію до душі. Не всі люди працюють із задоволенням, багато хто навіть переживають […]...
32. Любов завжди таємниця Не раз і не два доводилося мені бачити палаюче багаття. І щораз повторювалася та сама картина: навколо багаття літають нетлі. Вони зібралися на багаття в темному мороці ночі. Але раптом багаття норовливо спалахує, викидає гострі язики полум’я, і метелики згоряють у вогняній стихії. Уцілілі злякано відлітають на мить. Але багаття все одно вабить їх. І знову вони будуть летіти до нього, і знову будуть згоряти в жаркому полум’ї. “Дурні метелики”, […]...
33. Чи завжди сміливі мають щастя? Чи завжди сміливі мають щастя? “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й добра. І природні стихії, і свавілля тоталітарного режиму, і лють людолова – все можна витримати, все перемогти, якщо надихаєшся могутньою […]...
34. Чи завжди потрібно казати правду? Чи завжди потрібно казати правду? Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, що оцінка відмінна. Поки згадають, можна й оцінку виправити… Ось що […]...
35. “У сміливих щастя завжди є” Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літе­ратурі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не до­велося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смо – лич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому столі. Звідти, з того сто­ла, його й забрано”. Він опинився в слідчому ізоляторі […]...
36. Чи завжди будемо роздирати Гоголя? Протиріччя “українське – російське” він не долав й не думав, не збирався долати, оскільки це протиріччя було тим, що надихало його творчість. “Скажу вам одно слово насчет того, какая у меня душа, хохлацкая или русская. Я сам не знаю, какая у меня душа. Знаю только, что никак не дал бы преимущества ни малороссиянину перед русским, ни русскому перед малороссиянином. Обе природи слишком щедро одарены богом, и, как нарочно, каждая из […]...
37. Дедуктивний метод Шерлока Холмса завжди перемагає Я завжди з великим захопленням читаю детективні твори. Мені дуже цікаво стежити за логікою версій, які вибудовують детективи, майстерно розкриваючи найзаплутаніші таємниці, розслідуючи тяжкі злочини. Одним із моїх улюблених авторів є Конан Дойл. Великою заслугою письменника, на мій погляд, є те, що він уперше вніс у цей жанр наукову основу – запроваджував елементи тоді ще нової науки – криміналістики. Але не менш важливим і цікавим є й дедуктивний метод його […]...
38. Чистіше від сльози вона хай буде Без мови – нема народу… але чомусь ми про це стали забувати. Мова – найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність. Мова завжди об’єднує, згуртовує людей. Наша українська мова – чарівна і милозвучна, але чомусь ми будь-що хочемо її “задавити”. Чому ж? Можливо, тому, що наша країна завжди перебувала під натиском сусідніх держав, зокрема Росії, адже більшість українців розмовляють саме російською. Українська мова завжди пов’язана з образом матері, […]...
39. “Так місто Захарія буде сонцем!” “Ми сотворим світ получшій, созиждем день веселейший”, – мудро пророкував видатний письменник і філософ Григорій Сковорода, сягаючи мріями у майбутнє України, рідної Слобожанщини. 30 віршів, більше як 20 байок, 17 філософських трактатів нашого земляка увійшли до скарбниці світової літератури, уславивши харківську землю, на якій вони були народжені “українським Горацієм” – так ще за життя називали Григорія Сковороду. За його власним виразом, він любив Слобожанщину, як “рідну тітку”, – не менше, […]...
40. Підтримайте або спростуйте думку: “Сміливі завжди мають щастя” Як на мене, аксіомою можна вважати твердження про те, що кожна людина прагне бути щасливою. На жаль, не кожна може цього досягти. Причини можуть бути надзвичайно різноманітними. Однією ж із головних, гадаю, є людське боягузтво: боячись нашкодити, людина припиняє будь-що робити задля руху в напрямку власного щастя. Інші ж, – сміливіші, – навіть наражаючись на купу перешкод і зазнаючи багатьох ударів долі, торують дорогу до своєї мрії – щасливого життя. […]...