Іноді буває так, що людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це, як на мене, йдеться в повісті Івана Франка “Перехресні стежки”.
Ця повість є свідченням того, що Франко добре знав життя і настрої різних верств населення свого краю, з однаковим інтересом вивчав проблеми різних соціальних і національних груп населення Галичини. Як людину, яка до останку віддавала себе служінню народові, його завжди непокоїло: як і чим допомогти простому людові, як навчити його захищати свої права, власність, людську гідність? Тому в центрі подій твору він ставить саме юриста, правника.
В одному з епізодів повісті головний персонаж Євгеній Рафалович зустрічає на лісовій дорозі старого селянина, що заблукав у лісі. Після того, як селянин повідав про свої мандри, Рафаловичу спало на думку “дивне порівняння”: “…чи ж се не символ усього нашого народу?”
Змучений важкою долею, він блукає, не в змозі знайти свій шлях, і стоїть, мов заблуканий селянин, серед шляху між минулим і майбутнім “…і не знає, куди йому йти…” “Хто то вкаже тобі дорогу, хто підведе тебе, мій бідний народе?” – зітхнув Євгеній.
Це питання, власне, і є головним у “Перехресних стежках”. Тому, мабуть, і можна припустити, що письменник хотів показати знедоленим шляхи захисту своїх прав. Головну роль у цьому, на думку митця, має відіграти народна інтелігенція – діти трудящих, які зусиллями своїх батьків і волею долі зуміли здобути освіту й досягти певного соціального становища.
Представником цих освічених людей з народу і є у творі Євгеній Рафалович.
Молодий адвокат глибоко переконаний: він повинен бути оборонцем прав нужденного і зневаженого трудящого люду. Тож “селяни горнулися до нього зі своїми кривдами і жалями…” Молодий юрист документи вів лише українською мовою, мовою свого народу виступав у суді, хоч багатьом це не подобалося. Про чесність Євгенія з самим собою, його плани й роздуми про майбутнє свідчать його слова: “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?..”.
Ключем до характеристики головного персонажа є слова: “Вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом свого народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігентністю відплатитися йому”.
Так міркує Євгеній Рафалович. Так мислить і автор, який вважає, що інтелігенція повинна допомогти народові боротися з насильством і жорстокістю, допомогти вибратися з нужди і піднятися з колін.





Related posts:
- Боротьба справедливсті з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є активні, глибоко порядні, віддані народній сітраві люди. Один із таких творів – повість “Перехресні стежки”. У провінційне місто приїжджає молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має можливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідомо обирає інший шлях – шлях оборони селян – найбезправнішого прошарку тодішнього суспільства. Чому саме такий вибір зробила його душа? Вразливий хлопчик змалку відчував біль […]...
- Питання соціальної справедливості у повісті І. Я. Франна “Перехресні стежки” Процес створення художнього тексту – це досить трипала робота письменницької уяви, фантазії, думки. Наче з ранкового туману, з’являються обриси конструкції, деталі дивовижної споруди, назва якій – літературний твір. Втомлений, але прояснений і схвильований творець підходить, як господар, до різьблених дверей і відчиняє їх – він запрошує зайти до цієї оселі, де буде всім приємно та радісно гостювати і вести мудрі бесіди. Давайте поринемо у незрівнянний світ творчості І. Я. Франка […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначнішим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначнішим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
- Зображення селянства у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Як часто у різних творах, торкаючись питання про селянство, говорять про Мого бідність, темноту, “забитість”! Але ж це позиція хибна, бо в ній зверхність до простих людей. Саме цього погляду на селянство немає у Франка. Очима головного героя твору Євгенія Рафаловича він бачить мудрість, розсудливість селян, їхня дотепна мова вражає образністю і живою думкою. Особливо яскраво це видно під час віча, коли люди, “про яких, судячи з їх зверхнього вигляду, […]...
- Образ Євгенія Рафаловича представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. І сама повість розпочинається сценою успішного закінчення захисту адвокатом селян, […]...
- Образ Євгена Рафаловича в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення Львівського університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. Молодий адвокат мав намір розпочати просвітню роботу, а далі й створити політичну організацію в повіті, запросити сюди помалу інтелігенцію, заснувати хоч невеличкий, та енергійний центр національного життя. Ці наміри додавали йому […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він зустрів паняночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами, і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди ж записався і Рафалович. Вони стали щирими друзями, […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки’: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є Регіна, – юнацька любов адвоката. Розв’язкою сюжетної лінії є те, що автор подає далі історію […]...
- Хараткеристика образів повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Поряд з позитивними образами виведено цілу низку негативних персонажів, які повстали проти дій Рафаловича: зажерливий шляхтич, пан маршалок Брикольський, староста, суддя Страхотський, Шнадельский і ціла зграя інших людців, що жили за рахунок селянства. Щоб убити зародки громадського руху, староста заарештовує Рафаловича на очах у селян, які зібралися на багатолюдне віче. Повернувшись із в’язниці через два місяці, Рафалович знову прийшов до старости за дозволом скликати селянське віче. У роздумах Рафаловича автор […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові у романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він, повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант З творів І. Франка перед нами постає образ соціально активного героя, який тісно пов’язаний з народними масами, їх бажаннями, прагненнями. Він прикладає багато зусиль для зросту, хоча й повільного, національної гідності, людської самосвідомості. У соціально-психологічній повісті І. Франка “Перехресні стежки” змальовується безправне життя селян Галичини на зламі XIX і XX століть. Головний герой повісті – адвокат Євген Рафалович. Це представник нового покоління […]...
- Загальна характеристика повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це соціальні проблеми добра і зла, особистості […]...
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” тяжкого і беззахисного існування галицького селянства На своєму ювілеї 1898 року Іван Франко говорив: “Як мужицький син, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почувався зобов’язаним віддати працю свого життя людям”. Промовистим свідченням правдивості цих слів є вся творчість письменника і, зокрема, його повість “Перехресні стежки”. В уста героя – адвоката Євгенія Рафаловича – автор вклав своє уявлення про обов’язок інтелігенції перед народом, якому сам служив, віддаючи без останку і талант, і сили, і знання, і здоров’я. У […]...
- Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”. Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом […]...
- Образ Рафаловича у романі “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехрнсні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, з селянами й польською адміністрацією становить зовнішній план твору, який відбиває й персоніфікує ті випробовування, […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” Та повісті “Перехресні стежки’ Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, яка побачила світ 1896 року. Коли читаєш ці вірші, складається враження, що […]...
- Повість “Перехресні стежки” – Іван Якович Франко Іван Якович Франко Повість “Перехресні стежки” Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це […]...
- Твір за романом “Перехресні стежки” Показ розбіжності між світом та намірами особистості Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору. В образі головного героя роману Євгенія Рафаловича автор намагався показати інтелігента-борця за народні інтереси. Адвокат добре знав громадські справи, організував народне віче, відстоював національні традиції. Це все зумовило низку конфліктних […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість І. Франка “Перехресні стежки” показує в повній мірі політичну й економічну ситуацію, що склалася в Галичині наприкінці XIX – початку XX сторіччя. Перед очима читача постали дуже цікаві типи урядовців і селян. Ще більшої цікавості цій повісті додає любовний трикутник подружжя Стальських і адвоката Рафаловича. Ще до зустрічі з Регіною в домі Стальського Євгеній згадує про неї. Вона була його першим […]...
- Образ Рафаловича у романі Івана Франка “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехресні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й. повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, з селянами й польською адміністрацією становить зовнішній план твору, який відбиває й персоніфікує ті випробовування, […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції Про перехресні стежки інтелігенції 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором і став І. Франко в ідейному змісті твору. Він не ідеалізує сільське життя, а показує страждання, голод, нові форми експлуатації […]...
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка тяжкого і беззахисного існування галицького селянства Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав про мешканців галицького села, але він першим звернув увагу на новий клас, народжений після скасування […]...
- І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Тема. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Варіант 1 1. М. Бажан яскраво передав життєвий подвиг І. Франка, порівнюючи його з образом… А Потужного сонячного променя. Б Великої кручі. В Свіжого повітря. Г Могутнього дуба. 2. ” … – великі дві сили!” – зазначає І. Франко. […]...
- Любов і боротьба Євгенія У центрі соціально-психологічної повісті І. Франка “Перехресні стежки” – постать молодого адвоката Євгена Рафаловича. Діяльність адвоката тісно пов’язана із життям”містечка, в якому він опинився волею долі. Євген – представник нового покоління української інтелігенції, яка прийшла на зміну народникам. Адвокат чітко визначив мету свого життя – вчити селян “життєвій освіті”, навчити користуватися своїми правами, організовувати людей до активної участі у соціально-політичному житті. Але реальність виявляється не такою ідеальною. Мрії та дійсність […]...
- Боротьба добра і зла в поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – вершинний твір Івана Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про майбутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що приведуть до перемоги. Поема писалася одним подихом, на великому творчому піднесенні. Цьому значною мірою сприяли тогочасні революційні події, що живо-творною силою наснажували думку поета. […]...
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XІX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між москвофілами та народовцями. У Львові Франко також дотримувався фонетичного правопису, невід’ємно пов’язуючи його з народною мовою. . Могутню підтримку Франкові в боротьбі з […]...
- Вірність ідеалам справедливості та гуманізму у творах епохи відродження Епоха Відродження у більшості європейських країн охоплює ХV і ХVI століття. Це був час, коли народ почав виступати проти феодалів, прагнучи здобути свободу, час зростання великих міст і зародження буржуазії, час пожвавлення торгівлі й далеких мандрівок, що вимагали від людей сміливості та дерзань. Склалися нові погляди на сенс буття: з’явилося переконання, що найбільшу цінність на Землі становить людина. Гуманісти – письменники і художники – вивчали людину і прагнули правдиво її […]...
- Утвердження норм соціальної справедливості в поезії Р. Бернса “Чесна бідність” Важливими рисами, характерними для поезії Р. Бернса, були сильне життєстверджуюче начало, всеохоплюючий інтерес до реалій життя, глибокий демократизм і протиставлення своєї творчості нормам, смакам дворянських та буржуазних верств тогочасної Шотландії. Творчість Р. Бернса має народну основу. У вірші “Чесна бідність” оспівано мрії, надії шотландських селян, їх бунтарський дух. Автор висловив захоплення почуттям гордості та самоповаги простої людини, засудив верствову бундючність. Стилізований під народну шотландську пісню вірш звучить ніби скоромовка та […]...
- Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості Силою власного генія Сервантес створив собі найвеличніший пам’ятник – написав безсмертний твір про пригоди мандрівного рицаря та його зброєносця. Своїм романом Сервантес намагався показати співвітчизникам, що не можна жиги лише міфами про велич Іспанії. В образі головного героя твору, Дон Кіхота. наче в кривому дзеркалі, демонструються хиби іспанців: надмірна самовпевненість, феодальна пиха, гонитва за авантюрами й відірваність від реалій життя. Мандрованому рицарю властиві як благородні, чисті ідеали, так і безглузді […]...
- Любов до рідної мови і боротьба за її чистоту у п’єсі “Мина Мазайло” “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене на долоню – мінилось перед ним і сяяло веселкою. Чуйне вухо драматурга сприймало найтонші звукові […]...
- Боротьба до останнього дюйма в оповіданні “Останній дюйм” Джеймс Олдрідж – відомий англійський письменник. У роки війни був військовим кореспондентом, побував у багатьох країнах, охоплених війною. Свій життєвий та військовий досвід відобразив у багатьох творах. Герої його оповідань – звичайні люди, які у критичній ситуації стають здатними на подвиг. Автор наділяє їх надзвичайною витривалістю, сильною волею, прагненням до справедливості. Таким є і головний герой оповідання “Останній дюйм” – льотчик Бен Аміно, таким стане і його син Деві. Бен […]...
- Зображення ідеалів добра і справедливості в романі “Діти капітана Гранта” Жуль Верн творив новий тип пригодницькою роману – роман про науку та її безмежні можливості. Він показав себе винахідником і в доборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої роману вирушають на пошуки нескореного шотландця Гранта, який мріяв про заснування на далеких островах колонії вільних людей. Члени експедиції є однодумцями Гранта, тому назва роману сприймається як символічна. Сміливці, що […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів Івана Франка, який так стисло і чітко окреслив, як кажуть, права та обов’язки митця. “Все […]...
- “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”. Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом […]...
- Фрідріх Шиллер – виразник просвітницьких ідей свободи і справедливості Свою статтю про митця, творчість якого ми починаємо вивчати, російський письменник, літературознавець Костянтин Паустовський почав такою фразою: “В одной из сказок Андерсена засохший розо-вьш куст покрнвается среди жестокой зимы белыми ду-шистыми цветами. Потому что кнему прикоснулась добрая человеческая рука. Зта сказка могла бы бить написана о Фридрихе Шиллере”. Точно і прекрасно сказано. Звернення до творів Шиллера завжди облагороджує людину. Ода “До радості” – справжній шедевр, одна із вершин світової поезії. […]...
- Людина має жити за законами справедливості Федір Достоєвський – класик філософської реалістичної літератури. Ця думка приходить сама собою, коли починаєш замислюватися над даною темою. Філософія починається одразу, бо невідомо, який розділовий знак поставити в кінці… Це могло бути й запитальне речення, але відповідь на нього непроста. Я точно знаю, що деякі люди не живуть за законами совісті… Але ж – хочеться бути чесним і справедливим. Тому я вибираю знак оклику в кінці речення: “Людина має жити […]...
- Дон Кіхот у пошуках справедливості Кожен європейський народ мав свій період Ренесансу, культурні ознаки якого залежали від культурних особливостей країни. Розквіт іспанського Ренесансу в літературі позначився небаченим досі поширенням так званих лицарських романів, де зображувалися надзвичайні пригоди непереможних героїв. Не сприйнявши цей віджилий ідеал, Мігель де Сервантес Сааведра написав веселу сатиру на лицарські романи, яка мала назву “Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі”. Головний герой роману – збіднілий дворянин дон Алонсо Кіхана. На дозвіллі він […]...
- Твір на тему – Осуд обмеженості, облуди, карєризму, міщанства в повісті О. Кобилянської “Людина”
- Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво”
Categories: Твори на різні теми