Я упевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: “А мені яке діло? І так турбот повно!” Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю родиною до лісу – відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу сміття і непотушене багаття. Ну й що?
Адже до величезної кількості нафти в морі їй немає ніякого діла…
Про те, що наша планета переживає екологічну кризу, я, звичайно, чула. Хоча, як і більшість людей, не замислювалася про це. Вирубують ліси? Ну й що? Адже те, що видно з мого вікна, не зріділо!
Забруднюються ріки? Я плаваю в басейні і п’ю мінеральну воду. Винищуються тварини?
А мій кіт Маркіз живий-здоровий.
Якось, відпочиваючи влітку на дачі, я пішла викупатися в ставку – басейнів у нас у селищі немає. Ледве ввійшла у воду, як відчула сильний біль у ступні правої ноги. Вилізла на берег і оглянула ногу. Ну, так і є, чимось порізалася.
Я кульгала кілька днів і думала: “Ну хто кинув у воду іржаву залізяку? Кому таке спало на думку?” Потім зрозуміла, що таке спало на думку такій же людині, як і я. Людині, котра вважала, ніби екологія – це щось таке, що її не стосується. Виходить, що стосується всіх.
Чому ми не звертаємо уваги на те, що діється навколо нас? Чому не рятуємо власний “будинок” – нашу Землю? Чому не шануємо природу, яка береже нас? Хоча, звичайно, зараз багато говорять про необхідність оберігати і захищати навколишнє середовище. Чи не пізно?
Хочеться вірити, що ні.
Іноді мені здається, що апокаліпсис все-таки може гримнути – ми самі знищимо нашу планету. Не комета, не землетрус і не глобальне потепління, а ми – люди. Кимось керує спрага наживи, хтось просто сповідує філософію “пофігізму”.
Намагаються щось зробити “зелені”, але їм мало поки що вдається.
Я розумію, усі заводи з їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшиш. Але якщо кожний буде хоча б кидати банки від “кока-коли” і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття після пікніка, ретельно загасить багаття – це вже буде добре.





Related posts:
- Наше життя стає дедалі стрімкішим і розмаїтішим. Деякі люди з різних міркувань залишають свою країну й виїжджають за кордон. Ставлення до еміграції в нашому суспільстві не є одностайним. Одні вважають її зрадою своєї Батьківщини, інші ж – виправданим кроком На мою думку, еміграційні процеси є невід’ємною частиною сучасного життя. Та, зважаючи на різноманітні причини, що спонукають людей до виїзду за кордон, не можна вважати емігрантів зрадниками Батьківщини. По-перше, багато людей вимушені робити цей нелегкий крок аби прогодувати свою сім’ю та надбати собі хоча б невеликий статок. По-друге, у багатьох країнах світу з великою діаспорою українців діють спільноти, що підтримують та сприяють розвитку української культури. Тема еміграції майстерно висвітлюється у […]...
- Захистімо планету Людина, як тільки усвідомила себе людиною, почала активно освоювати довколишній природний простір. Та робила це, не порушуючи законів природи. Вона жила в гармонії з нею. Що таке закони природи? Їх, напевно, легше відчути, аніж пояснити словами. Закони природи, на мою думку, це гармонійний внутрішній стан, який пояснити просто: роби добро, і воно до тебе добром повернеться. Поняття “добро” стосується не тільки стосунків між людьми, але й природи, а відтак цілої […]...
- Люди, схаменіться! Екологічну ситуацію у Харківські області можна охарактеризувати як складну. Особливе занепокоєння викликає стан водоймищ та грунтів області. Головна річка області, – Сіверський Дінець – забруднена майже по всій довжині, Вода забруднена нафтопродуктами, міддю. У річці Вовча вміст нафтопродуктів перевищує межу допустимої концентрації у 18 разів! Грунти нашої області – велике національне багатство, яке необхідно правильно використовувати та охороняти. Сьогодні значна частина грунтів внаслідок недбалого користування у господарстві руйнується. Змінюється структура […]...
- Бережіть собори душ своїх В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” звернений до нас, до наших нащадків. Що ми створили? Який слід в історії свого народу […]...
- Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помилках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизуватися перед […]...
- Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковим дім”? Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. В цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, то воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, і тому вона вражає не одного н читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати […]...
- Прибираю свою кімнату Раніше в мене не було своєї кімнати, ми жили в двохкімнатній квартирі з мамою, татком та бабусею Лідою. Мама й тато займали маленьку спальню, а більшу, світлішу кімнату віддали нам з бабусею. Коли я був маленьким, з бабою Лідою було весело, затишно й спокійно – вона розповідала увечері казки, і взагалі, була моїм найближчим другом. Батьки інколи їздили разом то у відрядження, то у відпустку, а ми з бабусею залишалися […]...
- “Бережіть у собі людину!” Є у світі цінності, над якими не владний час: світ, що оточує нас, з його сонцем і небом, із шурхотінням листя в лісі, із шумом морського прибою, і світ, що в кожному з нас. Світ з його моральними цінностями, розумінням добра і зла, любові і ненависті, відваги і підлоти, безкористя і егоїзму. Ці моральні закони вироблено століттями, передано з покоління у покоління, їх зберігають у сім’ях та заповідають дітям, вони […]...
- “Доля, краща за свою…” Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє. Вбога жінка побажала своїм близнятам – бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя. А трохи пізніше додала, щоб дбали не тільки про себе, а й про всіх знедолених. Одному з […]...
- “Собори душ своїх бережіть” “Горда поема степового козацького зодчества” – так характеризує О. Гончар головного персонажа роману – Собор. Це він височіє над робітничим селом, що притулилося до великого промислового міста на півдні України. І це навколо нього обертаються події, зображені в романі, навколо нього точаться суперечки. Найперше, про що хоче нагадати перо письменника, це генетична пам’ять народу, його історія, його сучасність. А для цього автор ставить у центрі подій долю української нації, власного […]...
- Бережіть наш безцінний дар – мову! Твір-міркування. Спочатку було Слово… Так починається книга книг – Біблія. Саме у слові бере весь свій початок. Сьогодні ми не додаємо слову такого великого значення, як в давнину. Людина мало стурбована тим, як він говорить. Йому важливіше те, що він говорить. Важливо передати в слові більше інформації. Наша мова стала одноманітною, неемоціиною, в ній багато вульгаризмов, а то і нецензурних слів і виразів. Серед молоді зараз дуже популярна своя особлива […]...
- “Я блукаю і кличу душу свою” Творчість великого американського поета-новатора В. Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет утілив у збірці поезій “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвіту, відкриття і обожнювання Людини і Природи. Все це […]...
- “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх на ситі й тупі машини, пристосовані тільки для задоволення матеріальних потреб. Проблема […]...
- Цікаві люди Життя така цікава річ – як не крути! Тож раджу, не крути. І світ такий чудовий, люди такі інколи приємні і добрі. Але це інколи, поки з них не зняли їх намордники. Так сказати, до першої зупинки. А ти спробуй цим “добрим” в лапках людям, щось заперечити. Та ви що – з’їдять, і що саме образливе – навіть не подавляться. А от так і живем, та це ще не все. […]...
- Символіка жовтого кольору у повісті “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… “Що за диво? […]...
- Ці дорослі – такі дивні люди Читаючи “Маленького принца”, серце огортає сум. Ніхто й ніколи не зміг зрозуміти малюнки автора до казки. На них зображені не просто Маленький принц, Пілот, Лис, пустеля. Ці малюнки відтворюють настрій Сент-Екзюпері, його душу. Самотнім почуває себе у світі доросла, мужня людина, самотній і Маленький принц, який випадково залетів на чужу планету. Його домом був астероїд В-612. Зранку Маленький принц чистив вулкани, доглядав за Трояндою. Але він покинув доглянутий дім, щоб […]...
- Застрахуй себе, свою дочку від терема боярині Оксани Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські вельможі. Бо любов до рідної землі, мальовничих краєвидів, чистого неба, неозорих ланів пшениці передавалася з покоління в покоління славними пращурами. На мою думку, мало хто так любив свій народ, свій рідний край, як любила його Леся […]...
- “Всім серцем любіть Україну свою…” В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ “Всім серцем любіть Україну свою…” Кожна людина, коли дорослішає, повинна обов’язково сама собі дати відповідь на питання: ким вона буде для Батьківщини – відданим сином чи тимчасовім мешканцем, справжнім громадянином чи байдужим споживачем тих благ, які вона може дати. Проголосити урочисто і гучно: “Як я люблю Батьківщину!” – дуже легко. Важче довести цю заяву справами. Ще важче […]...
- Бережіть матерів – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Прославимо жінку-матір, чия любов не знає перешкод, чиїми грудьми вигодуваний увесь світ! М. Горький Про матерів, як писав М. Горький, можна розповідати нескінченно. Тому що безбережна та любов, якою обдаровує мати своє дитя. А головне – безкорислива. Мами знають, що ми їх любимо. Але наша любов, навіть дуже велика і віддана, незрівнянна з материнською любов’ю. Ми виростаємо. Наші особисті проблеми, справи заповнюють наші голови і серця. Здається, що нічого більш […]...
- Бережіть собори ваших душ – за романом Собор ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли перелякане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх […]...
- “Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..” Невдовзі після створення роману “Собор” Григір Тютюнник написав листа Олесеві Гончару: “Щойно прочитав “Собор”. Орлиний, соколиний роман Ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградна гидь, упізнавши сама себе; яке невдоволення Вами висловлять…” Саме так і сталося. Роман “Собор” довгий час, близько двадцяти років, був суворо заборонений… Я думаю, ця заборона була прямим свідченням того, що письменник не прикрасив нічого у своєму творі, змалювавши реальний стан речей, тому й […]...
- Твір ЗНО “Хіба всі успішні люди – кар’єристи?” Аргументи, докази, приклади, висновок Варіант 1 Отримавши тему для твору, я замислився. Хто ж такий кар’єрист? Це людина, для якої кар’єра стоїть в житті на першому місці. Ні, не можуть-таки бути всі успішні люди кар’єристами. По-перше, слово “кар’єрист” найчастіше використовують в мові у негативному значенні, навіть як лайку. Назвавши когось таким словом, його можна запросто образити. У словнику дається визначення кар’єриста: “людина, яка ставить важливість власного просування по службі вище […]...
- Роздуми над питаннями моралі в поемі Еліота “Порожні люди” Поезія Т. Еліота надзвичайно складна. Щоб зрозуміти його образи, треба Мати грунтовні знання з історії, філософії, літератури, мовознавства. Поезія Еліота змушує читача розмірковувати, робити висновки. Разом з тим вона має своєрідний образний світ, глибокий емоційний вплив. Поезія Еліота розкриває глибокий сум поета, відчуття катастрофічності сучасної цивілізації, то передаються читачу. У поемі “Порожні люди” розкрито найхарактерніші риси епохи Еліота, провідну тему творчості поета. Важливу роль відіграють епіграфи. Перший, “Містер Курц померла”, […]...
- Книги мають свою долю “Зимові дерева”. Цю книгу було видано в 1970 році в Брюсселі. Її автором був Василь Семенович Стус. Вираз “книги мають свою долю” належав ще давнім римлянам. Вже тоді люди знали, що чималу роль у долі літературного твору відіграють певні зовнішні обставини, які зрештою і формують подальше його існування, а якоюсь мірою і долю автора твору. Василь Семенович Стус – найяскравіший представник епохи бурхливих шістдесятих, застійних сімдесятих, незрозумілих вісімдесятих. Саме так: […]...
- Моє розуміння заклику автора роману “Собор”. “Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..” Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, – “орлиний, соколиний” роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам’яті. Герої роману поділені на дві групи. До першої належать люди, які живуть за законами правди, у злагоді з природою та собою. Це студент Микола і його старший брат Іван Баглай, заслужений металург Ізот Лобода і дівчина-сирота Єлька, дід […]...
- “Нові люди” в романі “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнім твором, “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозуміти можливий розвиток тих ситуацій, колізій, типів особистостей і принципів їхньої поведінки, що вже склалися за сучасного життя. Роман “Що робити?” мас підзаголовок: “З розповідей про нових людей”. У своєму творі Чернишевський хотів показати, як позитивні ідеали поступово переходять у сферу практичної діяльності, доступної простим людям нового типу. Тому й сюжет роману автор будує на прикладі життя звичайної […]...
- За що я люблю свою школу Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго – умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати – ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені […]...
- Головні образи повісті “Дорогою ціною”: люди, типи і символи Прочитавши літературний твір, буває, надовго замислюєшся над долею головних персонажів, над їхніми вчинками, думками, вдачею. Навіть іноді доводиться нагадувати собі, що це все ж таки вигадка – це не живі люди, а художньо створені образи. Проте іноді створені письменницькою уявою герої здаються настільки реальними, життєвими, живими, що доводиться себе буквально переконувати, що Вони все ж таки створені уявою. Найяскравіший приклад такого “оживання” в літературі, – мабуть, образ Шерлока Холмса. За […]...
- Люди для Льоньни друзі чи вороги? Читаючи твори В. Близнеця, безумовно, переконуєшся, що він був дитячим Письменником. Його герої вміють мріяти, бачити навколишній світ і розуміти його, таким постає перед нами головний герой повісті “Звук павутинки” Льонька. Який чує звук павутинки, оберігає разом зі срібним чоловічком Вишневі Пушинки від піратів; воює з Сопухою! Він – чаклун, бо вміє створювати крилаті дерева. Вони народжуються з димаря і мандрують над балкою. Льонька – мрійник, бо десь далеко є […]...
- Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в любові до близьких їй людей: чоловіка та дітей. Вона щиро вірить, що в її долі […]...
- Чому А. Островський назвав свою драму “Гроза?” П’єса А. Островського “Гроза” – його найрішучіший твір, який став несподіванкою для багатьох. Саме в цьому творі чітко звучить протест проти існуючого способу життя. Автор майстерно змальовує незавидне положення бідної невістки в сім’ї купця. Тут вперше показані малопривабливі сімейні сцени, які прийнято було ховати якнайдалі від чужого ока. Місто Калинове розташувалося над Волгою. Це мальовниче містечко і люди, які тут живуть, мали б бути добрими, доброзичливими та привітними. Однак вони […]...
- Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе – IІ варіант II варіант Мама каже мені, що кожна людина – це особистість, думки якої треба поважати. А ще мама вчить мене поважати самого себе, адже недарма є таке прислів’я: “Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе”. Воно відбиває думку народу щодо людини у суспільстві. Чи звертали ви коли-небудь увагу на те, як формується думка про людину? Ми дивимось на її зовнішність: чи охайна людина, слухаємо, як воно розмовляє. Ніколи не слід […]...
- Люди, які оточують Доріана Грея Здавалося б, парадоксальну думку про мистецтво вклав О. Вайльд в уста одного з героїв свого роману лорда Генрі: “Мистецтво не впливає на діяльність людини, – навпаки, воно паралізує прагнення діяти”. Проте створений талантом художника Безіла Холлуорда портрет Доріана Грея викликав у нього масу емоцій, а сам Доріан був у захваті від творіння. Дивлячись на своє зображення. Доріан промовив із сумом: “Якби старів цей портрет, а я назавжди залишився молодим. За […]...
- Чому свою мрію про славу князь Андрій називає “мій Тулон”? Ми все дивимося в Наполеони… О. С. Пушкін Дія роману “Війна й мир” починається влітку 1805 року, коли слава Наполеона Бонапарта поширилася по всій Європі. У перших розділах, на вечорі в Ганни Павлівни Шерер, представники петербурзького світського суспільства обговорюють події у Франції і на чому світло коштує лають “корсиканське чудовиська”. Однак серед гостей Ганни Павлівни перебувають і шанувальники французького імператора – князь Андрій і Пьер. Їх захоплюють сила особистості, ділова […]...
- Такі люди приносять світло Ганна Ахматова. Тепер кожна культурна людина вимовляє це ім’я з великою повагою. Але чи завжди так було? Давайте згадаємо початок шляху поетеси. Її перші вірші з’явилися в Росії у 1911 році в журналі “Аполлон”, а вже у наступному році вийшов і поетичний збірник “Вечір”. Майже відразу ж Ахматова була поставлена критиками у ряд самих великих російських поетів. Увесь світ ранньої, а багато в чому і пізньої лірики Ахматової був пов’язаний […]...
- Книги мають свою долю – ІІ варіант 9 клас II варіант Долю книги можна порівняти із долею людини. Адже спочатку задум майбутньої книги зароджується у голові автора, потім він занотовує її на папері і нарешті до справи береться видавництво. Книжки виходять звідти незаймано чисті. Якась виглядає простенькою, але виявляється дуже мудрою. Інша – гарна і велика, але сповнена глупоти. Як би там не було, але всі вони пахнуть свіжою фарбою і приємно шелестять, коли людина вперше розкриває […]...
- Порівняльна характеристика Жука і Телепня – героїв повісті “Лихі люди” У повісті Панаса Мирного “Лихі люди” основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. – зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов’язані, а письменник такий зв’язок подає шляхом безпосереднього аналізу. У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні ідеї своєї творчості опинився за Гратами царської в’язниці. Петро Федорович вихований у дусі творення добра для” людей: у дитинстві це […]...
- Проблема відповідальності особистості за свою долю у романі І. О. Гончарова “Обломов” Іван Олександрович Гончаров народився 6 червня 1812 р. у заможній купецькій сім’ї. Батько Олександр Іванович неодноразово обирався міським головою Симбірська. Він помер, коли Іванові було 7 років. Вихованням займалася мати, Авдотья Матвіївна, а також колишній морський офіцер Микола Миколайович Трегубов, людина передових поглядів, знайомий із декабристами. До літературної творчості Гончаров звернувся в роки університетського навчання. Його видатні твори – романи “Обрив”, “Звичайна історія”, “Обломов”. У1859 р. у журналі “Отечественные записки” […]...
- Люди мають свої зірки, які перестають бути звичайними зорями. А які вони у Екзюпері? Вирвавшись на волю, прокладаю свій шлях серед зірок. Я входжу в ніч. Лечу в пітьмі. Зі мною тепер тільки зорі. Перші зірки мерехтять, наче в зеленій воді. Доведеться ще довго чекати, доки вони засяють яскраво, мов діаманти. Доведеться ще довго чекати, доки я побачу мовчазну гру падаючих зірок. Траплялося, вночі я бачив, як у небі мчало стільки іскор, що мені здавалось, ніби там, серед зірок, шугає рвучкий вітер. У польоті, […]...
- “Я блукаю i кличу душу свою…” Творчiсть великого американського поета-новатора Волта Вiтмена стала своєрiдною поетичною Бiблiєю. Вiтмен вiрив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають змiст слова i предмети”. Своє нове поетичне свiтобачення поет втiлив у збiрцi поезiй “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей твiр – свiдчення космiчностi, епiчної всеосяжностi поетичного свiтобачення Вiтмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвiту, вiдкриття i обожнювання Людини i Природи. Все це […]...
Categories: Твори на різні теми