Читаючи твори В. Близнеця, безумовно, переконуєшся, що він був дитячим Письменником. Його герої вміють мріяти, бачити навколишній світ і розуміти його, таким постає перед нами головний герой повісті “Звук павутинки” Льонька. Який чує звук павутинки, оберігає разом зі срібним чоловічком Вишневі Пушинки від піратів; воює з Сопухою! Він – чаклун, бо вміє створювати крилаті дерева. Вони народжуються з димаря і мандрують над балкою.
Льонька – мрійник, бо десь далеко є ліс з голубих осокорів, море та його пароплав. У хлопчика немає друзів,
Там довго дивитись у воду, то із тремтливого дна випливають двоє облич, то його друузі – Адам і Ніна. Кожного з них герой уявляє по своєму: Адам – величезний, козацька могила, а Ніна – тонка, прозора, бринить, як звук павутинки на вітрі. Льонька вміє дружити як із фантастичними істотами, так і з живими тваринами та людьми.
Але люди в його житті інколи відіграють трагічну роль. Одним із сусідів хлопчика є старий мисливець Глипа. Це якийсь дивний чоловік: вдень, люди роблять, він спить, а вночі – товчеться. Саме він одного вечора і вбив Льонькиного товариша – собаку Рекса. Тварина була ученою і вміла смішити людину.
Льонька бачить його і дружить з ним навіть після смерті. Матір не розуміє його, він дивує її своїми словами: “!пес живий для мене, живий і все!”
Але в житті Льоньки все ж таки з’явився друг. Це був тонкий і дуже худий чоловік, який просвічувався на сонці і здавався безтілесним. Звали його Адам він – безнадійно хворий, приїхав з міста до баби Сірохи. Здається, між ними не має ніякої вікової різниці.
Бо Адам не втратив дитячої здатності бачити й розуміти навколишній світ. Він назвав Льоньку лендом – капітаном третього рангу. Розповів йому як зробити штучне сонце, щоб воно світило сильніше за справжнє.
На жаль, ця дружба була недовгою, але від неї було багато користі для Льоньки. На уявній карті світу з’явилася нова річка Лопотиха. Невдовзі хлопець отримав дивну посилку, а у ній “зелені й стиглі шишки, пузатенькі жолуді, і скидались на засмаглих дядьків, товстий шматок соснової кори, !велике сіре перо – журавлине або лелечине!”
Для чого це і від кого? Адже всіх цих речей не буває у рідному степовому селі малого Льоньки. Цю загадку зуміла відгадати подруга ленда, дівчинка Ніна, припливла до нього на крилатому кораблику. Але чи була вона, чи хлопчик її вигадав? Хто знає!
Безумовно, всі герої твору – добрі, мрійливі й дуже відповідальні. Давайте візьмемо для себе все те найкраще, що мали вони у душах і серцях!
Related posts:
- Мої роздуми про прихований зміст образів повісті В. Близнеця “Звук павутинки” У повісті “Звук павутинки” В. Близнеця діють небагато персонажів, проте світ, змальований письменником, є широким та неосяжним, чарівним та загадковим – саме таким, яким його уявляє Льонька. Льонька – сільський хлопчик, що має піти у третій клас. Він постійно щось вигадує, фантазує… Проте сказати “вигадує” навіть неправильно! Ні, Льонька не вигадує, він бачить світ сповненим див, він не вигадує ці дива, він живе з ними та у них, вони цілком […]...
- Твір “Звук павутинки” дивовижної краси світу “Звук павутинки” дивовижної краси світу Колись давно, в ранньому дитинстві, мама розповідала мені казки, герої яких, як мені здавалося, знаходилися десь тут, поряд, у тем ній кімнаті, а на день ховались у шафах, за буфетом, книжковими полицями… Я навіть обережно відкривала дверцята Шафи: а ну ж бо як прищемлю якогось малого чоловічка! Відчуття таємничості світу, казковості оточуючого з віком відійшло у потаємні куточки моєї душі… А у Віктора Близнеця, мабуть, […]...
- Друзі і вороги Мауглі Звісно, це казка. У житті всього, що сталося з людським дитинчам у Кіплінга, просто не було б. Про це знають вчені. Але ми читаємо книжку не для того, щоб вивчити якісь відомості, а щоб вивчити самих себе. Тому вільні племена джунглів так нагадують людські спільноти. Вільні вовки можуть сунути свої голови у пастку, досить їм сказати, що хтось для них чужий і не дає набити шлунок. Ведмідь Балу не проти, […]...
- Людина і природа – друзі чи вороги? Не можна, мабуть, сказати, що це друзі чи вороги. Це ніби єдина цілісна система. Оповідання “Лось” талановитого письменника Євгена Гуцала – гарний тому приклад. Прочитавши цей чудовий твір, розумієш, що людина не може уявити своє життя без природи. А природа в свою чергу потребує догляду та уваги людини. Оповідання пройняте такою щирою любов’ю до природи, що відчуваєш себе її частинкою. Знайти на це питання відповідь не так уже й легко, […]...
- Дивовижність і краса світу у творі В. Близнеця “Звук павутинки” Присвячую цю повість найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві. В. Близнець На уроках літератури ми познайомилися з повістю В. Близнеця “Звук павутинки”. Автор змальовує неповторний світ дитинства, його герой живе у світі мрій і вигадок, уміє бачити красу навколо себе. “У простому реальному світі дитина вигадує собі якихось казкових персонажів, до яких доросла голова часом не додумається”, – пише про це автор. У цьому творі переплелося реальне і […]...
- Неповторний світ дитинства в повісті “Звук павутинки” Дитинство – це прекрасний чає, коли серце відкрите для нових почуттів, душа – для нових вражень. Таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ. У кожної речі в хаті є своя історія, свій голос, свій характер. А що вже говорити про річечку, ручаї, хмари, дерева, листя на них, увесь той багатоголосий народ жаб, риб, кузьок, мурашок, метеликів! Будь-який їхній порух – це вияв великого життя природи, який тільки треба побачити […]...
- Тема: Фольклорні балади про Робін Гуда. Легенди про шляхетного розбійника Робіна Гуда – втілення мрії англійського народу про захисника від несправедливості. Історичне тло балад. Багатогранність образу Робіна Гуда, його друзі і вороги Мета: ознайомити учнів зі змістом фольклорних балад: домогтися засвоєння поняття “Фольклорна балада”; розвивати навички виразного читання, аналізу художнього тексту, творчі здібності школярів; сприяти вихованню шляхетності у поводженні, почуття власної гідності. Обладнання: Ілюстрації до балад про Робін Гуда Хід уроку Епіграф Розбійник долею він був І лицар – у душі. З фольклорних балад про Робін Гуда І. Перевірка домашнього завдання. – Що таке билина? – Які її характерні особливості? – Кого […]...
- “Найбільші чудеса дитинства” “Присвячую цю книгу трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річці…” – так написав у посвяті до своєї повісті “Звук павутинки” Віктор Близнець. На його сторінках автор познайомив нас із хлопчиком Льонею, який живе у Ририщах разом із матір’ю. У цьому сільському кутку немає інших дітей, лише під Кіш живуть сусіди – дід Глипа та стара Сіроха. У кожного з них своя доля… і хоча Льоня не має справжнього друга, він […]...
- Страсті-мордасті У провінційному місті молодий торговець баварським квасом ввечері зустрічає гуляти жінка. Вона, п’яна, стоїть в калюжі і топає ногами, розбризкуючи бруд, як діти. Торговець веде її до неї додому, вона погоджується йти з ним, думаючи, що він її клієнт. “Дім” представляє собою підвальну дірку, в якій, крім жінки, живе її син з хворими ногами. Вона народила його в п’ятнадцять років від старого сладострастніка, у якого служила покоївкою. Льонька цілими днями […]...
- Критика – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ – ЗВУК ПАВУТИНКИ “Присвячую цю книгу трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які відкриває для нас дитинство”, – так написав у посв’яті до цього твору Віктор Близнець. На його сторінках автор познайомить вас з хлопчиком Льонею, який живе у Шатрищах – сільському кутку, де немає інших дітей. І хоч Льоня не має справжнього друга, він не одинокий. Бурхлива уява хлопчика подарувала йому фантастичних знайомих – Бумсика, Сопуху, Пушинок. […]...
- Друзі У нашого сусіда дідуся Миколи є чудовий песик. Невеличкий, кудлатий, з хвостом-бубликом і кмітливими карими очима. Дідусь зве його Дружком. Вони справжні друзі. Завжди разом. Дружок такий розумний собака – всіх у нашому дворі знає, ніколи на своїх не гавкає. Одного разу жінка дідуся Миколи поїхала до онуків, вони в іншому місті живуть. І треба ж дідусеві саме на той час захворіти! Ще й як захворіти – встати з ліжка […]...
- Мої друзі Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Ігор і Андрій. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Відповідь проста: мені з ними цікаво, приємно. І, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою і ділом. Вони доводили це неодноразово. Так сталося, що ми троє живемо поруч, в одному мікрорайоні. Тому немає […]...
- Мої шкільні друзі У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з дитячого садка дружили. А Саша прийшла до нас у шостому класі. Вона виявилася товариською і […]...
- Друзі пізнаються у біді Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми – однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі. Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему “Друзі пізнаються у біді”. Не можу сказати, що я написав хороший твір. Мабуть, навіть поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. Він взагалі не знав, про що писати. “Добре. Другові треба допомагати, нехай списує”, – подумав […]...
- Наші зелені друзі Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці […]...
- Справжні друзі за повістю В. Короленка “Діти підземелля” Володимир Короленко був дуже справедливою людиною, боровся за краще життя людей. Не один раз письменник відбував ув’язнення, значну частину свого життя провів на засланні. Об’єктом уваги Короленка були гнані й скривджені. Багато чудових творів належить перу письменника. Серед них повість “Діти підземелля”, де йдеться про дитячу дружбу, а також про нелегке життя бідняків. Кожна людина прагне мати надійного, чесного, доброго друга. Ось і Вася мріяв про це, бо в житті […]...
- Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і в уривку “В Острозькій школі” з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору – Петро Конащевич та Марко Жмайло. Так склалися обставини, що ще трирічною дитиною Петро залишився сиротою. Його батько й мати загинули під […]...
- Том і Гек – вірні друзі. Твір за повістю Марка Твена “Пригоди Тома Сойера” Відтоді, як вони познайомилися, жити один без одного вже не могли. Гекльберрі Фіни – син відомого в містечку пияки, людини, яку всі обминали. Репутація батька відбилася і на ставленні мешканців міста до сина. Правда, і сам Гек Фін був нероба, безпритульник і розбишака. Він завжди був одягнений в недоноски з дорослих людей. Гекльберрі був сам собі господар і робив усе, що заманеться. Батьки побоювалися Гека, бо він немовби магнітом притягував […]...
- “О, люди, люди!” “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість творів цього автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання неспішне, але воно тримає читача у постійній напрузі, змушуючи вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини XІX століття. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним і подавленим власним безсиллям і безправ’ям. У розкриття переживань однієї з таких пригноблених душ і заглиблюється […]...
- Люди і тварини В оповіданні Євгена Гуцала світ природи уособлює лось. Це лісовий красень, могутній старий звір, який колись жив у тайзі, а потім потрапив до заповідника. Він звик до людей і довіряв їм, бо вони його взимку підгодовували, а одного разу врятували, коли його вже обпалювала своїм смертельним диханням вовча зграя, яка гналася за ним. Але лось був постійно насторожі, бо в ньому жила пам’ять про життя в тайзі та про небезпеки, […]...
- Що люди скажуть? Є багато загальновживаних висловів, над якими слід замислитися кожній людині, що вважає себе дорослою. До таких належить і вислів: “Що люди скажуть?” Відповідь можна знайти в народній моралі. Хіба ж ми не чули з дитинства, що треба чинити по совісті? Перед тим, як зробити якийсь непевний крок, батьки привчали нас замислитись: що люди скажуть? Переконували, що треба чинити по совісті, застерігали від порушення моралі. Норовливій дитині могли сказати: “Ти б […]...
- Люди, схаменіться! Екологічну ситуацію у Харківські області можна охарактеризувати як складну. Особливе занепокоєння викликає стан водоймищ та грунтів області. Головна річка області, – Сіверський Дінець – забруднена майже по всій довжині, Вода забруднена нафтопродуктами, міддю. У річці Вовча вміст нафтопродуктів перевищує межу допустимої концентрації у 18 разів! Грунти нашої області – велике національне багатство, яке необхідно правильно використовувати та охороняти. Сьогодні значна частина грунтів внаслідок недбалого користування у господарстві руйнується. Змінюється структура […]...
- Люди в білих халатах Професія лікаря – це подвиг. А. П. Чехов Є у світі дві професії, без яких людству, мабуть, не обійтися: це вчитель і лікар. Вони потрібні завжди і скрізь, при будь-яких обставинах: чи то війна, чи мирне, спокійне життя народу. У мене, майбутнього медика, безмежну повагу і величезну гордість викликають лікарі, чиї імена вписані золотими буквами в медичну науку і практику. З не меншою повагою я ставлюся до лікарів, які виконували […]...
- Люди повинні будувати, а не руйнувати Твір на тему: спільне й відмінне в романах Ю. Яновського та О. Гончара. “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція. Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну. У середині 30-х років про цю історичну сторінку в житті України було написано […]...
- “Не люди для літератури, а література для людей” І. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку… ІІ. О, якби умів я книги тисячами розплодити, Зайнялось би скоро всюди сонце правди і просвіти. 1. Основний мотив вірша “Доки?” 2. Ми на роботу на світ народились, Ми для борні живемо. 3. Романтичні почуття в житті поета. ІІІ. Естетика поетичних творів Б. Грінченка....
- Вклоніться, люди, низько їй 22 червня 1941 року – початок страждань ваших, жінки України. Був мир, була родина, було звичайне людське щастя. Все потрощила жорстока війна. Пішли на фронт чоловіки, за ними – сини, лишаючи матерів, сестер, наречених. Якими ж довгими були дні й ночі, місяці, роки чекання того солдатського трикутника зі звісткою, що живий. І молилася матір за синів своїх: “Стою на зорях вечірніх і враніншіх і закликаю дороги, …аби не взяв його […]...
- Чому красу обожнюють люди? Читаючи “Війну й мир”, ми завжди почуваємо відношення автора до людей і подій. Воно розкривається й у портретах діючих осіб, і в прямих оцінках, характеристиках, і в авторській інтонації. У статті про Л. Н. Толстого Н. Г. Чернишевський відзначав характерну рису тоді ще молодого письменника – “чистоту морального почуття”. Люди, події приватного й історичного життя оцінюються на основі виразного критерію – критерію добра, безкорисливості, щиросердечної ясності й простоти, духовного зв’язку […]...
- Такі люди приносять світло Ганна Ахматова. Тепер кожна культурна людина вимовляє це ім’я з великою повагою. Але чи завжди так було? Давайте згадаємо початок шляху поетеси. Її перші вірші з’явилися в Росії у 1911 році в журналі “Аполлон”, а вже у наступному році вийшов і поетичний збірник “Вечір”. Майже відразу ж Ахматова була поставлена критиками у ряд самих великих російських поетів. Увесь світ ранньої, а багато в чому і пізньої лірики Ахматової був пов’язаний […]...
- Люди, які оточують Доріана Грея Здавалося б, парадоксальну думку про мистецтво вклав О. Вайльд в уста одного з героїв свого роману лорда Генрі: “Мистецтво не впливає на діяльність людини, – навпаки, воно паралізує прагнення діяти”. Проте створений талантом художника Безіла Холлуорда портрет Доріана Грея викликав у нього масу емоцій, а сам Доріан був у захваті від творіння. Дивлячись на своє зображення. Доріан промовив із сумом: “Якби старів цей портрет, а я назавжди залишився молодим. За […]...
- Друзі Мауглі Книга Д. Р. КіплінГа “Мауглі” – мудра і повчальна казка. Дивовижна історія маленького хлопчика, вихованого вовками, розкриває споконвічні закони природи, примушує замислитися над цінностями людського життя. Людське дитинча, опинившись у джунглях, не загинуло, бо знайшло вірних і надійних друзів. Друзі ці – звірі. Але КіплінГ не наділяє їх рисами людей, як це буває в народних казках. Усі вони – мислячі істоти і діють залежно від обставин відповідно до законів природи. […]...
- Люди, що з нами відбувається? Треба людиною бути! В оповіданні Василя Макаровича Шукшина “Образа” мова йде про звичайний життєвий випадок, свідком або учасником якого може виявитися кожний з нас у будь-яку хвилину: у транспорті, у магазині, у будь-якій установі. Це, на жаль, стало повсякденною реальністю. Мова йде о! хамстві, звичайному хамстві. Сашка Єрмолаєву нахамила продавщиця, неї підтримала черга. І все це в присутності дочки, що ще в силу свого віку не може зрозуміти, що трапилося, але серцем почуває, […]...
- Люди в білих халатах. Твір-міркування Професія лікаря – це одна із самих древніх і шановних професій. У далекій давнині люди поважали й цінували тих, хто міг зняти біль, знаючи засобу лікування хвороб. У російській літературі образ доктора займає видне місце. Особливо глибоке враження роблять оповідання А. П. Чехова. Про моральне падіння парубка А. П. Чехов повідав читачам в оповіданні “Іонин”. З якими шляхетними намірами, високими прагненнями приїхав у губернське місто С. молодий доктор Старців! Спочатку […]...
- Вірні друзі Вірні друзі Я навчаюсь в 5-в класі і для своїх 10 років я дуже розумна. Ця історія зі мною трапилась на днях. Отже іду я значіть в школу і по звички зайшла в магазин. В мене не було слів віт почутого там… Спочатку я думала що це жарт, але ні. Прийшовши в школу, першою я зустріла Юлю, в неї було стільки емоцій, що коли вона мені розповідала про Сашу я […]...
- Лісові друзі Лісові друзі Крокую лісовою стежкою, милуючись незвичайністю природи. Ось стоять столітні велетні дуби, розкинули своє лапате розложисте гілля. Вітер-пустун перебирає листя, утворюючи хвилеподібний шум. Навкруги виструнчилися нарядні берізки, похитують довгими косами, наче запрошують до розмови про свою білостовбурову красу. Дикі кислиці та груші пропонують відвідати виплекані сонечком щедрі плоди. А ондечки виграють густим багрянцем китиці горобини. Дізнайся-но, чи будуть люті морози цієї зими? Тріпоче безперестанку полохлива осика неспокійним листям; візерунчасті […]...
- “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він вважав, повинні з’явитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишевський бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити?” – “особливі […]...
- Хто вони “нові люди” у романі “Що робити?” Знаменитий роман Чернишевського “Що робити?” був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури. Автор послідовно викладає свою точку зору на соціалістичний ідеал. Утопія, створена автором, виступає в ролі зразка. Перед нами як би вже пророблений досвід, що дає позитивні результати. Серед відомих утопічних добутків роман виділяється тим, що автор малює не тільки картину світлого майбутнього, але й шляхи його наближення. Зображено й людей, які досягли ідеалу. Сам підзаголовок роману “З […]...
- “Зайві люди” у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” 1. Традиція зображення “зайвих людей”. 2. Трагедія Базарова. 3. Відносини з Аркадієм. Проблема “зайвої людини” не раз піднімалася на сторінках добутків багатьох відомих російських письменників XІX століття. Авторів цікавило, що служить поштовхом до появи такої катеГореї людей, куди входять і Онєгін з “Євгенія Онєгіна” О. С. Пушкіна, і Печорин з “Героя нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова, і Базарів з “Батьки й діти” І. С. Тургенєв. Що виділяє цих виняткових людей […]...
- Твір за повістю Панаса Мирного “Лихі люди” Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” . Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так би мовити, способом біографічного співвіднесення героя і середовища, а через спогади-марення хворого письменника у в’язниці. […]...
- “Нові люди!” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Н. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловскую міцність. У цьому романе він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити? “, у всій його образній системі Чернишевський питался представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він думав, повинні виявитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишовский бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити? ” […]...
- “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну загальну рису, більш-менш помітну у всьому, що він писав. Це біль про людину, котра визнає себе не в силах або, нарешті, навіть не вправі бути людиною, справжньою, повністю самостійною людиною самою по собі”. Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” – це книга про життя знедолених, це біль письменника за зганьблену честь “маленької” людини. […]...
- Образ жінки-трудівниці. Твір за поезією Павла Грабовського
- Твір на тему – “Жіноче щастя” в романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Categories: Твори з літератури