Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати.
У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його в тупік, – не є тим героєм, що повинен бути прикладом. А чому? Тому що він завжди готовий підкорятися, працювати на того, хто того не заслуговує, він байдужий до самого себе, своєму “я”, готовий гнути спину під постійними докорами ледачих і легковажних генералів.
Він не може оцінити свою працю. Чому ж тоді два нікчемних чоловіки повинні цінувати його?
Російський чоловік заслуговує того, що “заробив”: “чарку горілки так п’ятак срібла”.
У казках Салтыкова-Щедрина в образах звірів зображені людські пороки. Наприклад, в “Премудрому піскарі” столітній піскар, що прожив своє життя на самоті, нікому не довіряв, боявшийся всіх і вся, так і не зважився хоча б раз зробити який-небудь вартий вчинок, він, хворий і вмираючий, без друзів і рідних, що безглуздо прожив життя, зникає невідомо куди. А чи жив взагалі коли-небудь цей піскар? Ніхто з ним не спілкувався, не бачив його, ради “премудрого” нікому не потрібний. Його життя пройшло сіре й похмуре, і прожити сто років, зарившись у власній норі, нікому не цікаво.
Нехай життя протече бурхливо, яскраво, цікаво, але краще загинути в зубах щуки, знаючи, що про тебе хто-небудь зітхне або заплаче. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін дотримується традиційних амплуа: Ведмідь-воєвода в нього – майор, Осел – радник, Зозуля – ворожка, Папуги – блазні, Сорока-злодійка – ключниця, Дятел – вчений-літописець, Соловей – співак і т. д. Його звірі повністю асоціюються з “професією”, закладеною природою й людським сприйняттям.
Сатирик сміється над пороками суспільства, які влаштовують це ж суспільство, над навколишньою дійсністю, що реальна й зовсім не викликає сміху.





Related posts:
- Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
- Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь на воєводстві”, “Орел-меценат” і “Богатир”. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін малює трьох Топтигіних. Вони […]...
- Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й “Людської комедії” Бальзака. Але погляд сатирика зосереджений на темних сторонах життя, критикуемих і, що заперечуються […]...
- Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання, або алеГорею. Письменник, як відомо, учився в Царскосельском ліцеї, де одержав прекрасне класичне утворення, тому ім’я стародавнього грека езопа було відомо йому дуже добре: ліцеїсти […]...
- Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, нерішучістю, пасивністю, автор вершить над ним суд. Гідна жалю доля “премудрих піскарів”. Крок за кроком […]...
- Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони – ті, кого пригнічують і гноблять, і ті, хто пригнічує і гнобить. Ми звикли до […]...
- Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” У складному змісті казок Щедріна, малих за об’ємом та великих за своїм ідейним змістом, можна виділити наступні теми: сатира на самодержавний уряд та на експлуататорські класи, зображення життя народу в царській Росії, викриття поведінки та психології по-обивательськи настроєних прошарків інтелігенції, розкриття індивідуальної моралі та пропаганди соціалістичного ідеалу та нової моральності. У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осуд малодушність тієї частини інтелігенції, яка в […]...
- Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську психологію. Розуміючи, що революцію може зробити тільки народ, Салтиков-Щедрін намагається розбудити самосвідомість народу, кличе його […]...
- Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. За допомогою казок “для дітей неабиякого віку” автор зміг донести до своїх сучасників […]...
- Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не міг до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. І все ж […]...
- Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв і приказок, що приводяться у казках. У казках письменник торкається безлічі проблем: соціальних, політичних […]...
- Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими досягненнями творчої фантазії, що додали добутку яскрава й неповторна своєрідність. Ця своєрідність виражається в тім, […]...
- Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея циклу, з одного боку, викриття всієї державної системи самодержавства й показ неспроможності головних основ суспільства – сім’ї, власності, офіційним народностям, а […]...
- Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, фольклорні традиції: виявляє себе істинно народне світобачення, виражене в авторських уявленнях про добро і зло, […]...
- Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, як його величали сучасники, гучно і гнівно звучав по всій країні, і надихав кращих людей […]...
- Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав типізацію. “…Усяке явище, – писав він, – варто розглядати переважно в його типових рисах, а […]...
- Тема сім’ї й роду в Салтикова-Щедріна У другому розділі “Панів Головлевих”, що носить заголовок “По-родинному”, центральними подіями стають смерть брата Павла, захоплення Иудушкой його маєтку й капіталу. Павло вмирає на самоті, більше інших не бажаючи бачити Иудушку. Але “кровопивец” з’явиться перед ним і буквально наблизить його смерть Характерний контекст явища зрадника перед Павлом: “Покуда це відбувалося, Павло Владимирич перебував у неописаній тривозі. Він лежав на антресолях зовсім один і в той же час чув, що в […]...
- Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
- Сатира М. Е. Салтикова-Щедріна у романі “Добродії Головлеви” На уроках російської літератури вивчається творчість Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна. Прочитавши його огляд-огляд-роман-огляд “Історія одного міста” і казки цього автора, ми дивуємося сміливості й дотепності, з якими. поет показує безсовісне пограбування народу; критикує ліберальних діячів і письменників, що плазують перед владою. Знайомлячи із творами Салтикова-Щедріна, хочеться більше довідатися про його творчість. Велике враження робить роман “Добродії Головлеви”. З історії цього добутку ми довідаємося, що в його основу лягли кілька оповідань про […]...
- Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити […]...
- Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
- Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – І варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки І варіант Я полюбив казки з раннього дитинства, коли ще не вмів читати, а вмів тільки слухати. Казки дуже повчальні. Світ казок зачаровує, в казках добро завжди перемагає зло. Не дарма люди з давніх часів мріяли про справедливість і щастя, а мрію втілювали у казку. Ось чому в усіх казках добрий кінець. У казках можливо все! Взяти хоча б казки відомого автора Шарля Перро. […]...
- Ствердження в казках ідеї перемоги добра над злом Життя завжди до людей було жорстоким. Люди мали численних ворогів у навколишньому світі – від непомітних оку мікробів до страшних первісних звірів. Та й самі ворогували між собою. Кажуть, що за всю історію людства було тільки 19 років, коли ніхто ніде не бився. Мабуть, жити в такому світі було нелегко і не хотілося. Проте люди відчували у собі сили для створення кращого світу. Тільки ж яким він мав бути? Так […]...
- Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – ІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки II варіант Чи не найпопулярнішим жанром фольклору, що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей та дорослих, є народна казка. Казка – це усна творчість народу, яка втілює в собі вічну мудрість, що передається від одного покоління до іншого. Чому живуть і не вмирають казки? Тому що в них живе і не вмирає сам народ, його мудрість, віра і працелюбність, джерельно чисте сумління […]...
- Початок нового періоду в біографії Марка Вовчка До Олександровського, яв – і до Саратова, ва Михайлом Дем’яновичем потяглися дрібні службовці ;і Гинуславської удільної контори. Приїхав працювати і Степан Ращенко, якого письменниця пам’ятала в Хохітві ще хлопчиком, тоді вона подарувала йому цілий пакунок книг. При першій зустрічі І’аіцепкові впало в око, як сильно змінилася письменниця за останні десять – дванадцять років, перетворившись із моложавої жінки в малорухливу, неповоротку старуху. “Велика любителька природи, моя хазяйка багато часу приділяла догляду […]...
- ПОТЕРЧАТА, ДОМОВИК, ХУХА-МОХОВИНКА У КАЗКАХ КОРОЛЕВА-СТАРОГО Указках “Потерчата” та “Хуха-Моховинка” головними героями виступають міфічні істоти. Згідно з повір’ями наших предків, потерчата – душі дітей, які померли нехрещеними й стали болотяними вогниками, Домовик – охоронець домашнього вогнища та родинних святинь, а Хуха – міфічна істота, пухка, як мох, інколи з’являлась перед очима людей, коли, добре натомившись, вони казали: “Хух!”. Всі названі герої наділені автором найкращими людськими рисами вдачі: Домовик і потерчата рятують п’яненького дяка Оверка від загибелі, […]...
- Ліричний початок у поезії Пушкіна Почуття самітності й щиросердечної туги, що володіло Пушкіним у перший період південного посилання, знаходить своє адекватне вираження в образі самотнього листка, що тріпотить під осіннім вітром на облетілому дереві: Так, пізнім хладом уражений, Як бури чутний зимовий свист, Один на гілці оголеної Тріпотить запізнілий аркуш! Цей зрительно відчутний образ підсилюється тонким звуковим інструментуванням, що викликає почуттєве слуховое подання про пронизуючий свист холодного зимового вітру, у поривах якого тріпотить самотній аркуш: […]...
- Початок історії міста Варшави Початок історії міста Варшави сягає кінця XІІІ і початку XІV століття, хоча археологічні дослідження минулих років відкрили на цьому терені сліди поселень з X століття. У 1596 році король Сигізмунд ІІІ Ваза переніс свій двір до Варшави, котра стала столицею Польщі. Друга Світова Війна повністю змінила вигляд Варшави, оскільки німці вщент спалили місто. Трагедія польського композитора та піаніста єврейського походження Владислава Шпільмана, спогади якого екранізував у своєму найновішому фільмі “Піаніст” […]...
- Проза Чехова Кінець XІX і початок XX століття Кінець XІX і початок XX в.- час розквіту творчості Чехова. Правда, пише він тепер порівняно небагато, але це було не тільки результатом важкої хвороби. Підвищувалася його художня вимогливість. Останній період творчості Чехова збігся з пожвавленням, що почалося, суспільного руху. І в нових’ добутках письменника, що піднімають найважливіші соціально-філософські й ідейно-моральні проблеми епохи, підсилюється віра в людину, у його здатність пробудитися до кращого життя. Чеховські герої приходять до усвідомлення неможливості жити […]...
- Народні уявлення про добро і зло в Казках Кожний народ створив багато чудових і і цікавих казок. У них відображено життя і народу, його мрії і сподівання на кращую долю та боротьбу з гнобителями. Ще із сивої давнини народ виплека і усно передав нащадкам – чудові фантастичні мрії про неперемо” добро, правду і вселюдське щастя. Темою, яка об’єднує усі народні казки в окремий жанр, є утве дження людини як особистості, її боротьба проти сил, що заважають1 її щастго. […]...
- “Жива” і “мертва” вода в українських народних казках З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися. Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної. Як ударив рак – […]...
- Грибоєдов: початок літературної діяльності У студентські роки почалося й захоплення Олександра Сергійовича театром і літературою. У пансіоні й університеті видавався рукописний журнал, існували літературні кружки, улаштовувалися аматорські спектаклі, у яких брав участь і Грибоєдова. За свідченням Бегичева, “на 15-м року життя Грибоєдова позначилося вже, що рішуче його покликання – поезія” ‘. В університеті нерідко читав він товаришам, свої вірші, головним чином сатирові й епіграми У Петербурзі починається літературна діяльність Грибоєдова. Численні знайомства зав’язуються в […]...
- Початок творчого шляху Генріха Гейне Можна сказати, що Генріх Гейне є не тільки найзначнішою, а й чи не найхарактернішою постаттю пізнього німецького романтизму. Еволюція його творчості виразно відбиває істотні закономірності й тенденції розвитку німецької літератури 20-40-х років, коли в ній відбувалися бурхливі й складні процеси. В літературу він прийшов на межі 20-х, коли ще були живими й дійовими традиції раннього романтизму, і його поетична творчість в основному розвивалася в річищі, прокладеному фольклорно-народною течією. Різкий поворот […]...
- Початок поетичного життя Уолта Уітмена Початки поетичного життя Уолта Уітмена були звичайними для його часу і його країни. Майбутнього автора “Листя трави” як і належить – нарекли батьковим іменем: первісток Уітмен мав бути Вальтером, який ставитиме будинки на Лонг-Айленді, лагодитиме диряві дахи і навішуватиме на стайнях двері. Так думали в родині, де росло дев’ятеро дітей і кожному вже від початку накреслювалася завтрашня доля. Ніхто не знав, що найстарший син зречеться родинних планів – стане якимось […]...
- Історія сім’ї у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. Щедрін називає три характеристичні риси: ледарство, непридатність до якому б те не було справі й запій. Перші дві приводили […]...
- Історія “виморочной сімейки” у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. У кожній главі розповідається про смерті кого-небудь із представників головлевского роду, про умертвии, тому що, по суті справи, на […]...
- Блискуча сатира Михайла Євграфовича Салтикова-Щедрина Творчість Салтикова-Щедрина, демократа, для якого самодержавно-кріпосницький лад, що панує в Росії, був абсолютно неприйнятний, мало сатиричну спрямованість. Письменника обурювало російське суспільство рабів і панів, бешкетування поміщиків, покірність народу, і у всіх своїх добутках він викривав виразки суспільства, жорстоко висміював його пороки й недосконалості Так, починаючи писати Історію одного міста, Салтиков-Щедрин поставив перед собою ціль викрити каліцтво, неможливість існування самодержавства з його суспільними пороками, законами, вдачами, висміяти всі його реалії Таким […]...
- Сімейні підсумки у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейної-ласкавої речьючто являє собою цей сатиричний образ, відразу ж після опублікування роману […]...
- Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина Добродії Головлеви коштує в ряді кращих добутків російських письменників, таких, як Гоголь, Гончарів, Тургенєв, що зображували життя дворянства. У романі з величезною викривальною силою розкриті всі пороки суспільства, породжені в Росії пануванням поміщиків. У своєму суворому вироку кріпосництву Салтиков-Щедрин викрив розбещуючий вплив власності й паразитизму на людський характер, показав неминучість морального й фізичного руйнування паразитичної особистості Письменник зобразив історію морального опошлення й вимирання сімейства поміщиків […]...
- Проблематика казки “Премудрий піскар” У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осудовище малодушність тієї частини інтелігенції, яка в роки політичної реакції піддалася настрою ганебної паніки. Автор зобразив жалюгідну долю героя, який збожеволів від страху, на все життя замурував себе у темну нору, Сатирик з презирством ставився до тих, хто, підкорившись інстинкту самозбереження, занурився у вузький світ власних потреб замість активної суспільної боротьби. Батьки піскаря жили тихо і мирно, не втручалися у життя суспільства, тому […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” гірка дума про долю унраїнсьного народу
- Проблема добра і зла у романі “Сад Гетсиманський”
Categories: Твори з літератури