Загальновідома споконвічна любов нашого народу до рослин і дерев. Первісна релігія наших предків-язичників грунтувалася на шановливому, побожному ставленні до наших зелених друзів. Наприклад, не тільки окремі породи дерев, але й цілі гаї до впровадження християнства вважалися священними. Міфологічні вірування пов’язані з багатьма рослинами. їм приписувалась тотемна сила, котра здатна чути людський голос, а відповідно й виконувати магічну дію. Сьогодні ці вірування збереглися у дещо спрощеному вигляді. І Людина вже не боїться ходити до лісу, не завжди дотримується правил та обрядів.
Але все одно певні рослини зберегли своє міфологічне значення. Особливо такі, як барвінок та мак. Мак з давніх-давен був символом безмежності зоряного світу, Сонця, зорі; плодючості, заспокоєння, неосяжності життя. Хоч і кажуть, що “сім років мак не родив і голоду не було”, а все ж у нашого народу до цієї рослини особлива повага.
Його плоди використовували для приготування різноманітних страв, особливо печива. Чого варті лише славетні українські маківки з медом – найулюбленіша їжа дітвори й дорослих! Важливу роль відігравав мак в обрядових дійствах. Щороку на Маковія кожна господиня вважала за непорушний обов’язок посвятити макові голівки в церкві. Ці зерна вважалися відворотом від нечистої сили – чортів, відьом, упирів.
У багатьох родинах напередодні свят, аби убезпечитися від нечистих, обсівали маком подвір’я, хату, господарські будівлі. Вважалося, що нечиста сила не зможе проникнути до оселі, доки не визбирає всі зернятка. А доки вона шукатиме їх, проспівають півні, з погуком яких нечисть щезне.
За допомогою макових зерен викликали дощ. У замовляннях досить часто використовують мак. Маківка втілювала безконечник, який не має ні кінця, ні початку. Бо перелічити, а тим паче визбирати розсипаний мак практично неможливо, бо – “скільки зірок у небі, стільки маку в маківці”. Попри всі заборони, пов’язані з поширенням наркоманії, люди продовжують висаджувати на городах цю рослину.
Інша всім відома рослина – барвінок. Це символ радісної життєвої сили, вічності усталеного буття, емблема викривальних сил. На Україні вельми шанували цю рослину за її красу та морозостійкість, – протягом усіє зими тендітні листочки нагадують про вічну молодість.
Відтак барвінок традиційно символізує дівочу красу й палке кохання: Ой в городі не метено, Барвінком заплетено. Піди, дівко, позамітай Та барвіночок порозплітай… Барвінок вважався первістком тепла.
У відомій веснянці, коли запитують красну весну, що принесла вона в подарунок, чують у відповідь: Да принесла я вам літечко, Зеленее житечко, Да хрещатий барвінок, Да запашний васильок. Ця квітка прикрашала коровай, з її листочків виготовляли обрядові квіти для дружок. У весільному ритуалі вічнозелене зілля символізувало вірне кохання, чистоту шлюбу, незрадливість у подружньому житті.
Крім того, слід сказати про те, що знання цих рослин необхідно для того, щоб краще пізнати свої, корені. Людина, котра не обізнана з етнічною своєрідністю власного народу, не осягнула духовного набутку попередніх поколінь, уподібнюється до перекотиполя. Тож не забуваймо про давні вірування наших предків і спробуймо втамувати в колодязі народної мудрості свою спрагу до духовності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Барвінок, мак – рослини-обереги
Categories: Шкільні твори