Б. Пастернак Свіча горіла на столі, Свіча горіла

Related posts:

1. Хліб на нашому столі Хліб став для нас засобом єднання людей, Тому що люди вживають його за загальною трапезою. Хліб став для нас символом величі праці, Тому що добувається він у поті чола. Хліб став для нас неодмінним супутником жалю, Тому що його роздають у час нещасть. Смак розділеного хліба не зрівняний ні з чим.. А. де Сент-Екзюпері Якось, знаходячись у Києві, ми зайшли до кафе пообідати. За столик крім нас сіла жінка похилого […]...
2. Кленове листя на столі Я живу в сучасному дев’ятиповерховому будинку. Двір наш великий, оперезаний такими самими висотними будинками. У дворі, як водиться, є дитячий майданчик, квітники, палісадники, багато голубів і кішок – вони водять дружбу з дітлахами і бабусями-пенсіонерками. У нашому під’їзді з’явилася нова сусідка. Вона переїхала з центра міста з дочкою. Новій мешканці Ніні Семенівні далеко за вісімдесят років. Це сива, невисока на зріст бабуся. Через життєві обставини вона була змушена обміняти велику […]...
3. Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний […]...
4. Почесне місце на столі З давніх давен сало вважається національною їжею українців. Солоне, копчене, рожевувате, з апетитною проріззю, з часником і перцем, воно є незмінним складником будь-якого застілля в оселях наших співвітчизників. У народних українських піснях, байках, анекдотах часто згадується ця вельми калорійна страва, його навіть оспівує на своїх концертах наш славетний “співучий ректор” Михайло Поплавський. Сало не рідко жартома називають національним символом України, поживним “наркотиком”, навіть українською валютою. Відомо, що жителі Росії залюбки […]...
5. Б. Л. Пастернак “Доктор Живаго” “Доктор Живаго” став підсумком багаторічної роботи Бориса Пастернаку, виконанням мрії, що плескається довічно. З 1918 року він неодноразово починав писати більшу прозу про долі свого покоління й був змушений по різних причинах залишати цю роботу незакінченої. За цей час в усьому світі, а в Росії особливо, все змінилося. У відповідь мінялися задум, герої і їхні долі, стиль автора й сама мова, на якому він вважав за можливе говорити із сучасниками. […]...
6. Борис Пастернак про поета і поезію Во всем мне хочеться дойти До самой сути… Б. Пастернак Коли читаєш лірику Бориса Пастернака, стихія поезії поглинає тебе, як злива, і тобі передається вся повнота відчуття світу, захопленості ним. Поет здається невід’ємною частиною Землі, життя, її голосом – голосом лісів, лук, птахів. Невипадково, коли Пастернаку знадобилося дати визначення поезії, він узяв його із навколишньої дійсності: Это – круто налившийся свист, Это – щелканье сдавленных льдинок, Это – ночь, ледянящая […]...
7. Гамлет XX століття: Б. Пастернак Поетичні твори читають, вивчають, але, на жаль, деякі люди поезії не розуміють і не цікавляться нею. Для того, щоб полюбити поезію, зрозуміти її, замало престо читати вірші. Треба цікавитись поетом як особистістю, відчувати час, у який писалися ці чи інші поетичні твори. Запрошую вас вирушити у країну, яка має назву Поезія, на карті якої ще так багато білих плям. Пастернак – це досі ще таємничий, не розгаданий поетичний континент. Марина […]...
8. Борис Пастернак – ціла епоха в літературі Він починав свою діяльність у період великих революційних зрушень і сподівань, але незабаром побачив, як надії на соціалістичне реформування суспільства зазнали краху, як людина опинилася в полоні ідеологічних ілюзій, як насильство витіснило ідеї про майбутню свободу, рівність і братерство; Тому поезія Б. Пастернака – своєрідний психологічний літопис трагедії XX ст. Борис Леонідович Пастернак народився 10 лютого 1890 р. у Москві. Це було останнє десятиріччя XІX ст., яке тихо вмирало у […]...
9. Б. Пастернак. Ціль творчості – самовіддача, А не галас, не успіх Завжди важко говорити про якомусь одному вірші у творчості будь-якого поета: він виразив себе у всьому, що написав. Але ще сутужніше говорити про поета, що збирався стати музикантом. Перебуваючи під впливом музики А. Н. Скрябіна, Борис Пастернак шість років серйозно займався композицією. Але все-таки поет у його душі здобув перемогу над музикантом. От у такий спосіб з’явився один із кращих поетів Росії XX століття, представник поезії “срібного століття”, член футуристичної […]...
10. Біблійні мотиви в романі Б. Л. Пастернака “Доктор Живаго” БОРИС ПАСТЕРНАК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК Біблійні мотиви в романі Б. Л. Пастернака “Доктор Живаго” Біблія сама по собі багато значила для Б. Л. Пастернака. В “Охоронній грамоті” він писав: “Я зрозумів, що, приміром, Біблія є не стільки книга з твердим текстом, скільки записний зошит людства, і що таким є усе віковічне”. Тому біблійні мотиви в його творчості цікаві. У романі “Доктор Живаго” втілені як моральні сторони євангельського […]...
11. Мої роздуми над рядком Б. Л. Пастернака БОРИС ПАСТЕРНАК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК Мої роздуми над рядком Б. Л. Пастернака В стихи я б внес Дыханье роз, Дыханье мяты, Луга, осоку, сенокос, Грозы раскаты. Б. Пастернак Завжди важко говорити про якийсь окремий вірш у творчості будь-якого поета: він висловив себе в усьому, що написав. Але ще більш складно говорити про поета, який збирався стати музикантом. Знаходячись під впливом музики О. М. Скрябіна, Борис Пастернак шість […]...
12. “Во всем мне хочется дойти до самой сути…” – про поезію Б. Л. Пастернака БОРИС ПАСТЕРНАК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК “Во всем мне хочется дойти до самой сути…” Цель творчества – самоотдача, А не шумиха, не успех. Б. Пастернак З перших років свого творчого шляху Б. Пастернак був прибічником правди. Намагаючись запам’ятати найбільш точно у всій складності ту або іншу мить життя, він поспішав утілити все сум’яття вражень у віршах, іноді не турбуючись про те, щоб вони були зрозумілі. Пафос молодого поета […]...
13. Символічна картина пошук щастя і сенсу буття у п’єсі М. Метерлінка “Синій птах” І. Різні розуміння поняття “щастя” і його пошуку. ІІ. Пошуки щастя героями п’єси “Синій птах”. 1. Символічний зміст образу Синього птаха. 2. П’єса Метерлінка – дитяча казка для дорослих. 3. Подорожі і зустрічі на шляху пошуків Синього птаха. 4. Помічники у пошуках щастя, Кішка і Собака. 5. Образ палацу Ночі. 6. “Потрібно бути сміливим, щоб бачити приховане” . ІІІ. П’єса Метерлінка – про сенс буття людини....
14. Катерина Леонід Кисельов Катерина Доки буде жити Україна, білим полем йтиме Катерина з немовлям біля грудей, а навздогін їй летить біле небо. Про дівочу цноту, про калину Не співай, поете, не квили, Бо іде сьогодні Катерина Тим шляхом, що наші кревні йшли. Вилами розхитували трони, Руйнували все старе дотла, Тільки би Шевченкова Мадонна В сніжне небуття не полягла! Тільки би вона донесла сина До свого народу, до людей. Біле поле. Біла Катерина З […]...
15. Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала його майже щодня і не звертала уваги на плітки сусідів, від яких тепер змушена була […]...
16. “Катерина” Т. Г. Шевченка Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живописі. Шевченків­ські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню – Катерину. Катерина – звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фар­тух, спідниця. Її голову прикрашає червона стрічка з квітами. Йде дорогою вродлива українка Ступає повільно босими ногами. Нахили­ла голову, опустила очі. Руками взялася за край фартуха. Здається, […]...
17. Романтична і трагічна історія Емми Боварі І. Монастирське виховання та мрії. ІІ. Чи можна впіймати дивного птаха-щастя? 1. Неромантичний чоловік. 2. Спроба грати в романтичність. 3. Бал у маєтку маркіза. 4. У вирі кохання. 5. Чому не здійснюються мрії? ІІІ. Чому загинула Емма Боварі?...
18. Зіставлення поем Т. Шевченка “Катерина” і “Наймичка” І. Змалювання жінки-покритки – одна з тем у творчості Т. Шевченка. ІІ. Спільне та відмінне в поемах. 1. Напруженість вступу у “Наймичці” і поступове наростання трагізму в “Ка­терині”. 2. Наявність ліричних відступів. 3. Любов Катерини й Ганни до своїх дітей. 4. Покора та слабкодухість Катерини й сила духу Ганни. ІІІ. Поеми “Катерина” та “Наймичка” в оцінці літературознавців. . Поема “Наймичка” є геніальним надбанням вселюдської літератури. Ми не знаємо нічого простішого […]...
19. Дівчинка на малюнку Малюнок “Казашка Катя” Великий Кобзар створив під час свого десятирічного заслання. Тема звичаїв та обрядів казахського народу приваблювала геніального творця, і він висвітив її у своїй творчості. На передньому плані малюнка ми бачимо дівчинку-підлітка, яка запалює каганець на цвинтарі біля могили своїх предків. Цю обрядову дію здійснюють на самоті, вночі. За давнім казахським повір’ям, із цього каганця пташки п’ють воду, молячись за померлих. Дівчинці тривожно й лячно, але вона усвідомлює […]...
20. Низькість і двоєдушність Олексія Швабрина Твір по повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка”. Олексій Швабрін – один з героїв повісти “Капітанська дочка”. У Білогірську міцність цього молодого офіцера заслали за дуель, на якій супротивник Швабрина був убитий. При знайомстві Швабрина із Гриневым обертає на себе увага те, що Олексій ставиться до мешканців міцності із презирством і зарозумілістю. Швабрин зближається із Гриневым для того, щоб “побачити нарешті людську особу”. Однак не тільки зарозумілістю визначається характер цього […]...
21. Людина повинна бути добрим і мудрим господарем природи Людина повинна бути добрим і мудрим господарем природи Леонід Смілянський розповідає нам дивовижну історію про справжню дружбу між птахом і людиною. А почалося все із того, як хлопчик Степанко знайшов пораненого птаха. Голуб був настільки слабкий, що ніхто не вірив, що він одужає. Але любов хлопчика, його доброта, турбота зробили неможливе. Голуб одужав. Вони стали справжніми друзями. Голуб туркотів біля Степанка, і той прокидався, годував птаха. Та їхня дружба погано […]...
22. Безквитковий горобець. Твір з обрамленням із власних спостережень Ця поїздка метро мені особливо запам’яталася. Була зима, але, як і останні кілька зим, вона не була надто суворою. На східцях біля входу в метро стрибали горобці. Вони нікого не боялися. Щоправда, вони завдавали багато клопоту бабусям, що торгують насінням та горішками. Варто було хазяйкам насіння відвернутися – горобці тут як тут. Сядуть на миску з насіння. м і клюють. Хазяйка грізно крикне “киш!”, змахне руками, заплеще в долоні – […]...
23. Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є і своя особливість: наскрізні образи – символи задані в назвах творів, і тому, тільки зрозумівши роль символу, […]...
24. Моральні проблеми в п’єсах А. Н. Островського В основі драми “Гроза” – зображення почуття, що прокидається, особистості й нового відношення до миру. Островський показав, що й в окостенілому мирке Калинова може виникнути характер разючої краси й сили. Дуже важливо, що Катерина народилася й сформувалася в тих же калиновских умовах. В експозиції п’єси Катерина розповідає Варварі про своє життя в дівоцтві. Головний мотив її оповідання – всі пронизуюча взаємна любов і воля. Але це була “воля”, що зовсім […]...
25. Твір “Випадок із життя” Це розповідь про тварину. Випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою Маргаритою. Вона дуже хотіла домашнього улюбленця. Але батьки відмовилися подарувати його. Мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. Від хом’яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. Сестра, звичайно, засмутилася. Стояла зима. Одного вечора Марго почула дивний шурхіт біля вікна. Нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. Сестра […]...
26. Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина – центральний образ поеми, що засвідчує вже сам заголовок твору. За вдачею своєю Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона “полюбила москалика, як знало серденько”: щиро, вірно і глибоко. Щирість – провідна риса її вдачі. Сама чесна, вона вважає таким і обранця свого серця і віддається йому, бо вірить, що стане його дружиною. Батьки бачили, до чого йдеться, і своєчасно попереджували її, […]...
27. Доля української жінки. Твір-опис за картиною Т. Г. Шевченка “Катерина” У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, утілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. Поетичний дар пробудився в нього трохи пізніше. Трагічна доля української жінки завжди турбувала Шевченка. Ще […]...
28. Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є й своя особливість: наскрізні образи – символи задані в назвах добутків, і тому, тільки зрозумівши роль символу, […]...
29. “Людина створена для щастя, як птах для польоту” Породжена у муках людина своїм першим криком приносить у цей світ щастя: щасливі мама і тато, щасливі ті, хто став дідусем і бабусею, щасливі лікар і акушерка. Людина народилася! Подароване тобі життя – це вже саме по собі щастя. Як його не випустити? Адже створені ми дійсно для того, щоб щасливо жити. Важко визначити: щастя – це… Що? Вічне веселе свято? Власний маєток? Новий автомобіль? Шуба, дивлячись на яку, сусідки […]...
30. Людина, на яку я хочу бути схожою Старожилом нашого будинку, що був зведений задовго до Великої Вітчизняної війни, є бабуся Аня. їй більше дев’яноста років. У двір вона виходить рідко, але, коли з’являється й сідає на лавочку біля під’їзду, до неї приєднуються й молоді, й жінки похилого віку з нашого будинку. Бабуся Аня користується в мешканців авторитетом. Ніхто ніколи не бачив її роздратованою, вона усміхнена, завжди привітна, завжди дасть мудру пораду. Бабуся Аня самотня. Чоловік давно помер; […]...
31. Тема любові у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” як не можна краще розкриває вміння письменника вгадувати “нові потреби, нові ідеї, внесені в суспільну свідомість”. Носієм цих ідей у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Опонентом героя у романі виступає блискучий аристократ Павло Петрович Кірсанов. Однак це роман не тільки про зіткнення двох ідеологій, але й про взаємини “батьків” і “дітей”, про сімейні узи, про повагу, довіру, любові. В “Батьках і дітях” ця […]...
32. Твір за картиною Білокур “Цар-колос” Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є “Цар-колос”, над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені паничі. Символічно, що художниця зображує квіти, які ростуть у різні пори року. Цим майстриня передає […]...
33. Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило’? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на знак вдячності навчає його мистецтва літати. За цією історією, як мені здається, – потреба гармонії між людиною і природою, бо без гармонії […]...
34. Образ Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка Все в цьому житті пов’язане між собою. Напевно, така думка видасться багатьом банальною – стільки вже сказано на цю тему, – але вона правдива… Часи, у які жив і творив Тарас Шевченко, були дуже складними для нашого народу. Часи кріпаччини, сповнені приниження людей, антигуманні та нелюдські дії, пригноблення не тільки селян, але й усієї культури, поступу нації, коли українцям, які намагалися розвивати науки та мистецтво, вбивали в голови необгрунтований, безглуздий […]...
35. Проблематика відносин між людьми в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Поема “Катерина” належить до творів першого періоду творчості Т. Г. Шевченка. Цій поемі властиве характерне поєднання елементів романтизму та реалізму. Шевченка завжди хвилювала важка доля української жінки; саме у ранній період творчості ця тема була однією з провідних. Поема починається закликом-застереженням до усіх українських дівчат: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі – чужі люде, знущаються вами”. Важка, трагічна доля Катерини співзвучна долям багатьох українських дівчат. Нещасне кохання до […]...
36. Вдячність хлібові Вдячність хлібові Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є “Цар-колос”, над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені паничі. Символічно, що художниця зображує квіти, які ростуть у різні пори року. Цим […]...
37. Моя киця Малявка Моя мрія – мати кошенятко – здійснилася минулого літа. А сталося це так… Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того, як від нас утік котик Тимко, мама говорила: “Жодної тварини!” Та відповідь я одержала, на диво, з дозволом. Як же […]...
38. Пошуки щастя героями п’єси М. Метерлінка “Синій птах” Моріс Метерлінк був тією людиною, яка створила символістський “театр смерті”. Ось тепер можемо говорити про пошуки щастя героями “Синього птаха”. Зрозуміло, що цій феєрії передував складний творчий і духовний шлях, якщо на зміну світу, де всім керує Невідоме, тобто невидимі й невідомі фатальні сили, наміри яких також невідомі. Зрештою, це була Смерть, до якої прислухалися усі особи, що лише чекали… І ось читачеві і театру пропонується твір, у якому нема […]...
39. Образ української Мадонни в поезії Л. Кисельова “Катерина” Поезія Леоніда Кисельова “Катерина” вражає двома яскравими і значимими планами: історією України та постаттю національної Мадонни – Шевченкової Катерини. Ці два плани, дві теми, настільки органічно злиті, що становлять єдине ціле, наповнене глибоким символом поетове відкриття: Доки буде жити Україна В теплім хлібі, в барвних снах дітей, – Йтиме білим полем Катерина З немовлям, притнутим до грудей. Цей образ Мадонни – Катерини піднявся над роками української історії, в якій “Вилами […]...
40. Філософський повчальний зміст повісті Гоголя “Страшна помста” Микола Васильович Гоголь – видатний письменник XІX ст., який народився та виріс в Україні, а жив та писав у Росії. Більшість своїх творів він присвятив рідній українській землі, її мужньому та веселому народові. Один з таких творів – повість “Страшна помста”. Нашу увагу привертає вже сама назва. Але це не просто опис подій, у творі наявна повчальна філософія. Після прочитання повісті постають питання: чому страждає Катерина; чому Іван – вершник […]...