Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах.
Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою і великою “бориславською” прозою.
Борислав – західноукраїнський центр нафтової промисловості. Голодна смерть гнала на тяжку фабричну роботу спролетаризованих селян. Тут за нужденне животіння вони добровільно продавали свою силу і здоров’я, ставали злиденними, голодними, обшарпаними ріпниками.
Борислав – драматична епопея боротьби праці і капіталу, епіцентр класової боротьби в Західній Україні. Символічно представлена в повісті робітнича маса. Її сила і могутність нагадують бурю, повінь, хмари: “Буря збиралася над Бориславом – не з неба до землі, а з землі проти неба…
Збиралися грізні хмари: це ріпники сходилися на велику робітничу раду”. Бенедьо Синиця, головний герой повісті, слухає розповіді людей про страждання робітників, і перед ним постають страшні картини: “Ріпники і про те розказували, як хворі їх товариші умирали… як не раз аж по кількох днях найдено умерлого без людської помочі ріпника в якім-небудь відлюднім закамарку”.
Однак серед оцього людського пекла був і панський рай. Голодними селами, випаленими посухою полями до Дрогобича “летіла” запряжена парою коней бричка. Важливі художні штрихи – “голод стогне на селі”, а панські коні “гладкі і здорові, візник кріпкий, ситий і гарно зодягнений…”.
А в бричці – статечний, червонолиций, розкішно вбраний пан. Це “найбільший бориславський туз”, підприємець Гермам Гольдкремер.
Для потомственного робітника Бенедьо Синиці народний біль – його біль. Для Германа Гольдкремера, який у житті понад усс любив гроші, “вид безмірної нужди” приносив задоволення, “ситий спокій”: “Висушуючи ті поля, висисаючи всі живі соки з землі, воно працює для мене, воно згонить дешевих і покірних робітників до моїх фабрик!” Для Германа посуха – це реальна можливість ще на одну сходинку піднятись “по драбині багатства”.
Отже, в центрі повісті – непримиренна боротьба двох ворожих світів, яка відбувається в Бориславі. Сам Борислав також можна вважати головним героєм повісті. Це місто гноблених і нещадно експлуатованих, але нескорених і могутніх





Related posts:
- Антагонізм двох непримиренних світів у повісті Івана Франка “Борислав сміється” Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою і великою “бориславською” прозою. Борислав – західноукраїнський центр нафтової промисловості. Голодна смерть гнала на тяжку фабричну роботу спролетаризованих селян. Тут за нужденне животіння вони […]...
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Борислав сміється” – один із найвидатніших зорів І. Франка, нове явище в українській літературі оугої половини XIX століття. Автор змальовує зарони революційної боротьби робітників з капіталістами, демонструє зростання свідомості робітників у боротьбі за свої права та їх спроби змінити життя на краще. Головною ідеєю твору є ідея єдності робітників у боротьбі проти гнобителів. Проведення в життя цієї ідеї пов’язується з долею героїв […]...
- Роль образу Бенедя Синиці в реалізації ідейного задуму повісті І. Франка “Борислав сміється” ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Найвизначнішим твором І. Франка про життя робітників є повість “Борислав сміється”. За ідейно – художньою довершеністю і суспільним значенням твір посідає першорядне місце не тільки у творчості письменника, айв усій українській літературі. І. Франко з позицій революціонера-демократа поставив і висвітлив у повісті найбільш актуальну на той час проблему боротьби праці з капіталом. Письменник засуджує експлуататорський лад, показує, як зароджуються нові, революційні форми боротьби, змальовує […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Геній українського народу Іван Франко піднісся над часом. Його “Вічного революціонера”, “Безмежне поле” співатимуть волелюбні хори, а він… а він, зігнутий, у благенькій одежині, з буханцем хліба під пахвою йшов вечорами додому і був похований у чужій сорочці, у чужому склепі. Важко жилося цій людині, тому, мабуть, він так правдиво описав життя всіх верств населення України. Тяжке життя українців письменник мріяв хоч трохи покращити. […]...
- Зображення робітничого руху в повісті “Борислав сміється” Прозова спадщина І. Франка налічує 9 повістей і понад сто оповідань. Збагативши українську літературу кількісно, письменник насамперед збагачує її якісно, поглибивши ідейно-тематичні обрії, проблематику, жанрові можливості і художньо-стильові пошуки розповідної форми. І. Франко, за його словами, мав намір “змалювати нашу суспільність у різних її верствах”, і ці наміри були реалізовані у різнотематичних творах. Важливо, що письменник трактує українську націю не лише як націю поспіль селянську, хліборобську, а тому традиційний образ […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XІX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав про мешканців галицького села, але він першим звернув увагу на новий клас, народжений після скасування […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Я. Франка “Борислав сміється” “Борислав сміється” – один із найвидатніших творів Франка, нове явище в українській літературі другої половини XIX століття. У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: робітники, які підіймаються на класову боротьбу, та капіталісти. В основі, повісті лежить подія, яка дійсно […]...
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: робітники, які підіймаються на класову боротьбу, та капіталісти. В основі повісті лежить подія, яка дійсно відбувалася у Бориславі. Головний герой повісті – Бенедьо Синиця. […]...
- Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? Повість І. Франка “Борислав сміється” увійшла в історію української літератури як перший твір про організовану боротьбу робітників проти експлуатації й визиску. Її темою є зображення життя робітничого класу кінця XІX століття, наростання боротьби між працею і капіталом, організація першого робітничого страйку, змалювання життя капіталістів, конкуренції між ними, виродження буржуазної сім’ї. Франко перший в українській літературі розробляє тему праці робітничого класу в умовах капіталістичного визиску. Своїм об’єктивним показом життя, праці і […]...
- Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля’ двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. Я розумів хлопця, чого він тікав з дому: без матері – це пустка, хоч би хто там жив. Та коли до повісті ввійшли нові герої, […]...
- Зображення двох світів у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки У “Лісовій пісні” зображено два світи – світ природи та її істот і світ реальний, із постатями звичайних людей. Між світом природи і людьми існують певні суперечності. Основний конфлікт драми підпорядкований головній ідеї твору – боротьбі за світле, гармонійне, вільне життя, за високу мрію, за красу й вірність кохання, засудженню буденщини, тупості, сірості. У природі, поруч із вільними істотами, діють темні сили – сили тьми і тихого болота. Врешті-решт усе […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни з усіма її конфліктами й суперечностями. Це була найтрагічніша, на мій погляд, сторінка в історії України, адже після смерті Богдана Хмельницького нашу країну, яку було поділено на […]...
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка тяжкого і беззахисного існування галицького селянства Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав про мешканців галицького села, але він першим звернув увагу на новий клас, народжений після скасування […]...
- Твір за драмою “Між двох сил” Спроба осмислення народної трагедії в драмі В. Винниченка “Між двох сил” Вислів Володимира Винниченка про те, що українську історію не можна читати без брому, стосується й історії розвитку літератури 20-х-30-х років XX ст. Талановиті письменники змушені були зробити вибір в умовах тоталітарної системи: час служити їй, чи відстоювати свої погляди, переконання і бути приреченим на тавро “ворога народу”. Різні шляхи обирали пророки людських доль, диригенти серцевих струн. В. Винниченко залишався […]...
- Єдність світів у творчості Р. М. Рільке Єдність світів у творчості Р. М. Рільке О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, ma плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух… P. M. Рільке Рільке-Рільке-Рільке… Річною галькою на губах перекочується звучне прізвище відомого австрійського поета. Його називали пророком минулого, він завоював собі славу Орфея XX століття. Далекий міфічний Орфей був зрозумілим Рільке, і ми, люди XXІ століття, близько до серця беремо біль і радість міфічних […]...
- Поезія цих двох великих поетів О. С. Пушкін і М. Ю. Лєрмонтов видатні поети першої половини 19 століття. Основним видом творчості в обох поетів є лірика. У своїх віршах кожний з них описував багато тим, наприклад, тема волелюбності, тема Батьківщини, природи, любові й дружби, поета й поезії. Всі вірші Пушкіна наповнені оптимізмом, вірою в існування прекрасного на землі, яскравими фарбами в зображенні природи, а в Михайла Юрійовича скрізь простежується тема самітності. Лєрмонтовский герой самотній, він […]...
- Дон Кіхот і Санчо Панса як уособлення двох життєвих позицій Великий Гете вважав, що життя, прожите без користі, подібне до смерті. Подібної точки зору дотримувалася більшість геніїв XIX століття. А що думали про зміст життя попередники Гете, представники літературних кіл епохи Відродження? Адже вони стояли біля витоків нових уявлень про людину, нового погляду на навколишній світ. Кожний із титанів Відродження зробив свій внесок у розвиток цієї епохи. Величні образи Дон Кіхота і його зброєносця Санчо Панси втілили складні протиріччя іспанської […]...
- Над ким і чим сміється Чехов у своїх оповіданнях? Видатний російський письменник і драматург А. П. Чехов – автор багатьох сатиричних і гумористичних оповідань, про які можна сказати “такі смішні сумні історії”. У них він висміював такі людські вади, як лицемірство, рабське поклоніння, підлещування до начальства, грубість, неосвіченість, нахабство, відсутність почуття власної гідності. Так, поліцейський наглядач Очумєлов, головний герой оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” – втілення готовності принижуватися перед сильнішими й владнішими. І він, і городовий Хрюкін, і натовп […]...
- Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним […]...
- Сім’я Сірків і майор Медвин як представники різних світів Ім’я Івана Багряного, видатного українського письменника, дуже довго замовчувалося. А він був справжнім українським патріотом, бо своїми творами виховував національну свідомість, високі патріотичні й загальнолюдські ідеали добра, милосердя, справедливості; викривав і засуджував комуно-фашистську імперію, яка принесла трагедію в Україну – люди вимушені були покидати свої домівки, бо страждали від малоземелля, їхати на Далекий Схід, щоб отримати безкоштовні земельні наділи: “Рідну землю покидали, уклін їй складали, береги сльозами поливали і довго-довго […]...
- Образ мужика у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Каральний сміх Щедріна не залишав у спокої представників масового хижацтва – дворянство та буржуазію, які діяли під заступництвом правлячої політичної верхівки. Так, у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” засобами казкової фантастики Щедрін показав, що джерелом не тільки матеріального благополуччя, а й дворянської культури є праця мужика. Генерали-паразити, які звикли жити за рахунок чужої праці, опинившись на безлюдному острові, почали виявляти звички деяких голодних тварин, ладних […]...
- Постать гетьмана Мазепи очима двох слов’янських письменників Поема В. Сосюри “Іван Мазепа” – це своєрідна відповідь великому російському поетові Пушкіну, який понад століття тому написав свою поему “Полтава”, де змалював українця Мазепу як підступного владолюбця, наклепника і зрадника. На початку творів перед читачем постає старий Мазепа. Але кожен із поетів по-різному показує старість українського гетьмана, вкладає у його портрет своє ставлення до героя. Чигаємо в Пушкіна: Он стар. Он удручен годами, Войной, заботами, трудами; Но чувства в […]...
- “Батьки і діти” – конфлікт двох поколінь Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти”) На жаль, на життєвих борознах миттєвими жнивами покоління сходять, зріють і впадуть. Інші їм слідом ідуть. О. С. Пушкін Вперше роман Тургенєва “Батьки і діти” вийшов у світ в 1862 році в журналі “Російський вісник”. Жодний із творів Тургенєва не викликав настільки запеклих спорів. Критика стосовно “Батьків і дітей” зайняла позиції, іноді прямо протилежні один одному. Наприклад, критик Антонович звинуватив Тургенєва […]...
- Конфлікт двох світоглядів у оповіданні М. Горького “Челкаш” У ранніх романтичних оповіданнях Максим Горький виразив своє відношення до життя і людей, свій погляд на епоху. Герої багатьох із цих оповідань – так звані босяки. Письменник зображує їх людьми сміливими, сильними духом. Головне для них – це воля, яку босяки, як і всі ми, розуміють по-своєму. Вони жагуче мріють про якесь особливе життя, далеке від щоденності. Але знайти його не можуть, тому йдуть бродяжити, співаються, кінчають життя самогубством. Один […]...
- Порівняння двох героїнь – сестер Тетяни й Ольги Пушкін уводить у роман двох героїнь – сестер Тетяну й Ольгу. Але цей невловимий образ тоненької дівчинки, що виникає в уяві читача – немов антипод молодшої сестри Ольги, риси якого можна виявити в будь-якому романі того часу. Фривольність вірша, у якому описується Ольга, раптом переміняється серйозною інтонацією: Дозвольте мені, читач мій, Зайнятися старшею сестрою. И на сторінках роману з’являється вона. Ні красою сестри своєї, Ні свіжістю її рум’яної, Не залучила […]...
- Роман Гюго “Людина, що сміється” Крім “Знедолених”, у період вигнання Гюго написав ще два романи: “Трудівники моря” і “Людину, що сміється” . Дія першого з них відбувається на островах Ла-Маншського архіпелагу, де Гюго провів роки вигнання. Враження від життя рибалок цих островів, від картин моря, сповнених могутньої динаміки й мінливої краси, від боротьби людей із стихією лягли в основу цього твору, визначили його колорит і ритм, схожий на дихання морського прибою. Провідною тут виступає інша […]...
- Людина і земля в повісті “Fata morgana” Однією з провідних тем української літератури є тема землі. І це не випадково. Адже найбільше багатство України – її прекрасна родюча земля. Земля, рясно зрошена потом і кров’ю народу у боротьбі за волю і краще майбутнє. Одним із кращих творів про землю є повість М. Коцюбинського “Fata morgana”, в якій наскрізним є образ землі. Навколо нього, як навколо осі, обертаються всі події і людські долі, радощі і трагедії. Кульмінація твору […]...
- Твір на тему – Образи селян у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Боротьба селян проти гнобителів наперелодні та під час революції 1905 р. вплинула на розвиток літератури кінця XIX – початку XX ст. Відомий письменник Михайло Коцюбинський у повісті “Fata morgana” реалістично зобразив життя селян, їхні мрії, надії. Основним героєм повісті є бідняцьке селянство, яке вимагає справедливості до себе. Бідні люди неспроможні терпіти знущання, не хочуть працювати на панській землі, котра раніше належала їм. У них одна мета – покращити своє життя […]...
- Проблема честі і зради в повісті “Князь Ієремія Вишневецький” Повість “Князь Ієремія Вишневенький” переносить читача у вируюче XVII століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського лицаря Байди Вишневенького. На початку повісті ми бачимо, що молодий Вишневецький мав у своєму характері потенційні риси сильної людини, які […]...
- З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох сам виконував головні ролі. Його драматичні твори характеризуються реалістичністю зображення усіх подій. […]...
- Характери і почуття у повісті “Ваніна Ваніні” Літературна діяльність Стендаля розпочалася в Італії, яка на той нас перебувала під владою Австрії. Письменник вступає до таємного товариства карбонаріїв, які боролися за свободу своєї Вітчизни. Це були сміливі, відчайдушні люди, сильні пристрасні характери, здатні на самопожертву, зречення особистого щастя та благополуччя в ім’я майбутнього Італії. Враження від боротьби, в якій довелося брати участь, пережите відчуття небезпеки і жертовності, ризику і виважених дій лягли в основу численних творів письменника. У […]...
- З чого сміється Мольєр? Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVІІ ст. “Класицизм” – у перекладі з латині – означає “зразковий”. Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на пануванні філософії раціоналізму і ідеї розумно створеного світу. Правила комедії Класицизму: єдність часу, місця і […]...
- Чеховські оповідання: Чехов сміється Чеховські оповідання написано понад сто років тому. Люди нічого не чули і не знали ні про реактивні літаки, ні про телевізори, ні про освоєння космосу. По вулицях їздили дрожки, запряжені кіньми. Асфальтованих тротуарів не було, як не було міських багатоповерхівок. Але люди, як і зараз, складали вірші, писали музику, картини, книжки, лікували людей. Вони відчували ті самі почуття, що і ми: любили, ненавиділи, страждали, заздрили. Хіба чимось відрізняються почуття героя […]...
- Відгук на збірку Миколи Побеляна “Сніги на двох” У 1999 році вийшла друком нова книжка харківського поета Миколи Побеляна “Сніги на двох”. Вийшла вона у серії “Бібліотека альманаху українців Європи “Зерна”. Із поезією для дітей цього автора ми знайомилися уже в попередніх класах, а тому було приємно гортати сторінки нової збірки цього автора. “Сніги на двох” – це збірка ліричної по езії, автор якої запрошує нас у світ його любові, населений людьми, птахами, деревами, квітами: Любове ніжна, Я […]...
- З чого і з кого сміється А. Чехов? Дивний у Чехова сміх! Що більше читаю чеховські оповідання, то менше вірю в те, що він сміється. Ось іде вулицею невідомого містечка місцева влада – поліцейський наглядач із городовим. Але прізвище у цієї влади як тавро – Очумелов. Хто ж нагородив таким прізвищем чиновника, який уособлює Російську імперію та її закони? За цією історією про незначний випадок заховалося саме життя з його складнощами. Головне – чий собака, а не Хрюкін […]...
- Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, як його величали сучасники, гучно і гнівно звучав по всій країні, і надихав кращих людей […]...
- Боротьба двох у поемі О. Блока “Дванадцять” Олександр Блок пройшов величезний шлях від камерного поета, що оспівував “рожеву хмару мрій” і “милого воїна”, “одягненого у срібло”, до творця поеми “Дванадцять”, у який з величезною силою виразив страшну “музику руйнування” і тугу за іншою музикою, музикою “нового століття”, що “зійде серед всіх нещасних поколінь”. Поема “Дванадцять” – один з найдужчих і сучасних добутків російської поезії початку XX століття. Це неупереджений, об’єктивний щоденник революційних подій. В основі добутку – […]...
- Національна ідея у повісті “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники української інтелігенції. У пошуках рушійної сили письменник неодноразово звертався до освічених кіл, до української інтелігенції. […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне – гроші. Є гроші, але немає елементарної […]...
- Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Одного дня восени 1669 року трапилась і у Версалі зовсім пересічна подія. На аудієнцію до Людовика XІІІ було запрошено турецьке посольство, втім, прийняли його далеко не одразу. Спершу дипломатів змусили довго чекати і врешті-решт запросили до Галереї Нового Палацу, вбраної з надзвичайною пишністю. Король сидів на троні, й діамантів на його костюмі було на чотирнадцять мільйонів ліврів. Проте турки зовсім не […]...
- Жанр балади у творчості Генріха Гейне
- Червоне – то любов, а чорне – то журба, або Як написати твір за лірикою Павличка
Categories: Твори на різні теми