Андрій Малишко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ

ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ

Андрій Малишко

Андрій Самійлович Малишко народився 2 листопада 1912 року в селі Обухові Київської області в родині шевця. 1932 року закінчив Київський інститут народної освіти. Деякий час вчителював, працював у газетах “Комсомолець України”, “Літературній газеті”, журналі “Молодий більшовик”. Друкуватися почав з 1930 року.

У другій половині 30-х – на початку 40-х років вийшли друком збірки А. Малишка “Батьківщина” , “Лірика” , “З книги життя” , “Народження синів” , “Жайворонки” , “Листи червоноармійця Опанаса Байди” . Пізніше ним були створені поеми “Ярина” , “Кармалюк” , “Дума про козака Данила” . Під час Великої Вітчизняної війни А. Малишко був кореспондентом газет “Красная армия”, “За Радянську Україну!”, “За честь Батьківщини”. У 1944-1947 роках – відповідальним редактором журналу “Дніпро”. Окрім нарисів,, репортажів, відозв у пресі, поет видав збірки “Україно моя!” , “Слово о полку” , “Битва” , – “Полонянка” , “Ярославна” .. За поему “Прометей” та збірку “Лірика” А. Малишко був удостоєний Сталінської премії.

Наступний етап літературної творчості А. Малишка – це півтора повоєнних десятиліття, коли вийшли збірки “Весняна книга” , “За синім морем” , “Дарунки вождю” , “Книга братів” , “Що записано мною” , “Серце моєї матері” . їхня художньо-естетична вартість нерівнозначна. Мажорно-радісна тональність багатьох віршів поета, романтична піднесеність стилю не відповідали реальній атмосфері повоєнної дійсності – важкого періоду в житті народу, особливо селянства, якому поет присвятив чимало поезій.

Певна заданість ідейно-змістової основи творів спричинила й до збіднення засобів художньої виразності. І лише наприкінці 50-х років творчість А. Малишка звільняється від поверховості, загальників, псевдопатетики.

У 60-ті роки поетичний, талант А. Малишка реалізувався більш повно і різнобічно. Він опублікував книжки “Полудень віку” , “Листи на світанні” , “Прозорість” , “Далекі орбіти” , “Дорога під яворами” , “Рута” , “Серпень душі моєї” та ін. На слова А. Малишка композиторами П. Майбородою, Л. Ревуцьким, О. Білашем та іншими створено багато пісень. Попри надмірну заідеологізованість, характерними рисами лірики А. Малишка є народні етико-естетичні уявлення, народні форми вираження їх і принципи творення цих форм.

Помер А. Малишко 17 лютого 197Q року в місті Києві. Похований на Байковому цвинтарі.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Андрій Малишко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ

Categories: Твори на різні теми