22 червня 1941 року… Фашисти вчинили напад на нашу землю. Настав час грізних випробувань для нашого народу. Павло Григорович Тичина, передчуваючи цю страшну війну, писав:
Розстановка ж сил у світі і жорстока, і складна. Що Європа в ближнім літі стрепенеться аж до дна.
Під впливом нових обставин творчість Тичини змінюється. Перебуваючи в той час в Уфі, столиці Башкирії, п’ятдесятирічний поет працює в культурних закладах, виступає з доповідями, проводить збори, наради, відповідає на листи з фронту, читає і редагує твори молодих письменників і пише, пише, пише… Тема України-матері була провідною на той час. Вірш “Матері забуть не можу” являє собою немов перегук відірваного від домівки сина з матір’ю, яка потрапила в біду:
І кричу я: – Україно! Потім стану й прислухаюсь. Чути… здалеку… – Тримаюсь! Хмарко!
Ластівко! Калино! – І в той бік я повертаюсь.
Серед творів П. Тичини періоду Великої Вітчизняної війни найбільш значною за глибиною думки є поема “Похорон друга”. Виклад у поемі ведеться від імені ліричного героя, образ якого розкривається через почуту музику, побачені пейзажі, прочитане в газеті повідомлення, прослухану промову. Уже на початку твору автор передає настрій героя, його психічний стан за допомогою кольорового означення звуків:
Все сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав і зупинився… Синій, оркестровий долинув плач до мене.
Плакав він, аж захлинався на сухім морозі: то припадав зеленим до ялин, що зверху червоніли при дорозі, то глухо десь одлунював в саду.
Кольорові переходи від багряного до сизо-фіалкового, синій оркестровий плач, який припадає зеленою тугою до почервонілих під західним сонцем ялин все це передає відчуття неспокою, наближення чогось тяжкого, трагічною. Звуки духового оркестру дедалі наближаються і нагадують ліричному героєві смерть хороброго воїна Ярослава. Ці спогади переплітаються, і ось ліричний герой починає думати про молодого солдата Степана, про всі жертви страшної війни, про тяжке лихо всього народу. Ці згадки переростають у філософські узагальнення про закономірність процесів життя, однаково об’єктивних і для природи, і для суспільних явищ. “Законів боротьби нікому не зламати”, а тому треба підводитися, вставати, боротися, адже “мертвому тобі – живих нас не убить”.
Фашизм як уособлення мракобісся, людиноненависництва, мороку – мертвий. У поемі “Похорон друга” дві теми: тема смерті і тема життя. Наче у симфонії, вони спочатку сплітаються, ідуть поруч.
Здається, що неможливо перебороти безмежного горя, але ось настає тема мудрого життя. Серце заспокоюється, наповнюється радістю від того, що життя не можна знищити, воно сильніше за будь-яке зло. Роздуми героя про трагізм доби супроводжується суворими картинами природи:
Ой темно як! Ніч. В старі, в тонкії стіни стукала хижацька рука сухого сніговія.
Сніг по шибці шарудів.
Та найбільше його хвилює доля людини:
Над ким ті сурми плакали? Чого тарілки дзвякали? І барабан як в груди бив – хто вік свій одробив?
Ліричний герой впевнений, що фашизм буде знищено, настане весна і після війни мирний труд народу сповнить радістю згорьовані серця.
Весна! Блакить! У поле трактори ідуть. І в’ється співучий жайворон.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Похорон друга” – величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА “Похорон друга” – величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину Велика Вітчизняна війна була страшною трагедією для багатьох народів Європи. Не було людини, якої б вона так чи інакше не торкнулася. Особливо це стосується радянських республік, які прийняли основний удар фашистів на себе. Хоч, судячи з назви, твір поеми П. Тичини “Похорон друга” стосується лише близької до поета людини, але насправді […]...
- П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Тема. П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Варіант 1 1. М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її… А “Природою життя”. Б “Неповторною музою”. В “Музичною рікою”. […]...
- Аналіз поеми Байрона “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, найвідомішим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтягнулося на багато років. Це ліричний щоденник, у якому поет висловив своє ставлення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величавим, захопленим огудникам світобудови”. Байрона захоплює краса природи, яскравість і різноманітність людської особистості – і в той же час він відкидає одне за іншим всі підстави європейського […]...
- Аналіз поеми “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, самим знаменитим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтяглося на багато років. Це ліричний щоденник, у якому поет виразив своє відношення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величним, захопленим ганьбителем світобудови”. Байрона захоплює краса природи, яскравість і розмаїтість людської особистості – і в той же час він відкидає одне за іншим всі підстави […]...
- Аналіз поеми Пушкіна “Руслан і Людмила” Насолодам молодого життя Пушкін віддавався таким же захватом, як віддавався літературі, як віддавався високим ідеям і вільним думкам. Цікаво, що за весь 1818 р. він майже зовсім не пише листів, та й віршів пише не так багато. Йому явно не до них. Він весь у крутінні, у забавах і спокусах великого міста. 27 жовтня 1819 р. він пише ГГ. Б. Мансурову про свій спосіб життя й говорить про шампанське, акторок, […]...
- Аналіз поеми Некрасова “Залізниця” У Росії відбувається посилений ріст капіталістичного виробництва. Виростають зловісні постаті нових експлуататорів: купців, фабрикантів, підрядників, фінансових ділків. “Народні заступники” першими піднімають голос протесту проти нелюдських форм експлуатації на фабриках і заводах, на будівництві залізниць. У 1860 році М. А. Добролюбов написав статтю “Досвід відучення людей від їжі”. У ній революційний демократ показав, що навіть таке прогресивне справа, як будівництво залізниць, перетворюється на засіб нестримної наживи окремих хижаків за рахунок пограбування […]...
- Аналіз поеми “Ганна Снегина” Поема “Ганна Снегина” справедливо вважається одним з найбільш великих за значенням і масштабом створінь Єсеніна, добутком підсумковим, у якому особиста доля поета осмислена у зв’язку з народною долею Поема писалася в Батумі восени й узимку 1924-1925 г. г., і Єсенін у листах до Г. Бениславской і П. Чагину озивався про неї як про найкращій із усього, що він написав, і жанр її визначав як лисичанську. Але питання жанру поеми в […]...
- Аналіз поеми Мертві душі Гоголя Н. В 1. Д. Н. Овсянико-Куликовский Герцен писав: “… “Мертві душі” Гоголя – дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний. Смутно у світі Чичикова так, як смутно насправді; і там, і отут одна розрада – у вірі й сподіванні на майбутнє Але віру цю заперечувати не можна, і вона не просто романтичне сподівання вгору, а має реалістичну основу…” “Герцен відразу вловив поетичну ідею Гоголя: дійсності, зображеної в рисах різко негативні, […]...
- Аналіз поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” “За слівце” протягом 20-ти років накопичував він матеріал для цієї книги, а потім 14 років працював над текстом твору. Підсумком цього колосального праці стала поема-епопея “Кому на Русі жити добре”. “Щасливий народ?” – Це головне запитання, котре непокоїло поета все життя, стояв перед ним і при створенні поеми. Поет не обмежується прямою відповіддю – зображенням народного горя і лих, а прагне з’ясувати, в чому сенс людського щастя, які шляхи його […]...
- Аналіз поеми Пушкіна “”Моцарт і Сальєрі” Найбільш проста відповідь полягає в тім, що Пушкін ніколи не деталізує в ремарці дій і вчинків своїх персонажів. Дійсно, більшість ремарок у межах драматичного циклу винятково лаконічні, а в тих випадках, коли поводження персонажа зафіксоване в чьих-нибудь словах, ремарки й зовсім відсутні. “Співає”, “встає”, “стукають” – от характернейшие приклади Однак на тлі правила вимальовуються досить характерні виключення, і в кожній із чотирьох драм легко помітити одну-дві ремарки, у яких є […]...
- Аналіз поеми “Кавказ” Т. Г. Шевченка Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності. Поему “Кавказ” Тарас Шевченко побудував на широкій загальнолюдській основі. Твір характеризується повним неприйняттям […]...
- Аналіз поеми Руслан і Людмила Пушкіна А. С О. С. Пушкін працював над поемою “Руслан і Людмила” три роки, і в 1820 році вона була закінчена. Добуток являє собою як би з’єднання старовини, російської історії згодом А. З. Пушкіна. Дійсно, тут багато історичних елементів, наприклад опис бенкету в князя Володимира. “Там російський дух, там Руссю пахне”, – говорить автор. Багато билинних мотивів і в описі пригод Руслана. Та й сам Руслан схожий на російського богатиря: добрий, вірний у […]...
- Аналіз поеми Олександра Блока “Відплата” З найбільшою силою ідея гніву і помсти, ідея заколоту виражена в поемі “Відплата” і в прилеглій до неї циклі віршів “Ямби”, що представляє вершину громадянської лірики Блоку. “Поема” Відплата “була задумана в 1910 році і в головних рисах накидана в 1911 році”,-писав Блок у передмові до цього твору. Поема писалася, коли “вже був відчутний запах гару, заліза і крові”. Блок намагався передати в ній свої думки і настрої, своє передчуття […]...
- Аналіз поеми Кому на Русі жити добре Некрасова Н. А Аналіз поеми Кому на Русі жити добре Форма подорожі-пошуку дозволяє Некрасову показати широку панораму народного життя. Російська післяреформена дійсність повна протиріч. Селян “звільнили”, але рабство залишилося. Поміщики як і раніше пригноблюють народ. Але протиріччя гніздяться й у самому народі: з одного боку, це великі трудівники; з іншого боку – забита, відстала, неосвічена маса. Бунтарський дух незбагненним чином уживается з терпінням і покірністю. Майбутнє зв’язується в поемі з образом Гриши Доб-Росклонова. […]...
- Твір аналіз поеми “Євгеній Онєгін”. Задум і проблематика Пушкін точно зафіксував всі етапи роботи над своїм геніальним добутком. Почато роман був ще в Кишиневі – 9 травня 1823 р. Дуже багато написав поет у Михайлівськім. Заключні глави писалися під час знаменитої Болдинской осіни 1830 р. Лист Онєгіна до Тетяни, створене тоді, коли весь текст роману був уже готовий, закінчено 5 жовтня 1831 р.- це остання з відомих нам дат історії роботи Пушкіна над “Євгенієм Онєгіним”. Спочатку Пушкін припускав, […]...
- Аналіз поеми “Чорнобильська Мадонна” Івана Драча Особливе місце в літературному доробку Івана Драча посіла поема “Чорнобильська Мадонна”, опублікована спочатку в журналі “Вітчизна” , а потім, у тому ж році, у збірці “Храм сонця”, хоча твір був написаний в 1987 р. На відміну від інших авторів, поет не вдається до перебігу жахливих подій, а прагне їх висвітлити крізь призму людського горя, показати понівечену людську долю на перехресті конкретного життя та всесвітньої історії. Поема-мозаїка “Чорнобильська Мадонна” постала як […]...
- Історія створення й аналіз поеми Ганна Снегина Єсеніна С. А Ця поема, написана в 1925 р., по визнанню поета, “найкраще, що я написав”. Жанр поеми визначають як лисичанський: внутрішній, ліричний сюжет добутку нерозривно пов’язаний з оповіданням про те, що “трапилося, що стало в країні”. Зразком для наслідування Єсеніну послужив роман у віршах “Євгеній Онєгін”, мотиви якого чутні в “Ганні Снегиной” . В основі сюжету – реальні події: два приїзди Єсеніна на батьківщину в 1918 і 1924 р. ; прообразом головної […]...
- Аналіз поеми “Єретик” Т. Г. Шевченка Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. Поему “Єретик” поет присвятив своєму сучаснику, видатному чеському вченому-славісту П. Й. Шафарику. За визначенням Шевченка, саме Шафарик сприяв зміцненню дружби між слов’янськими народами: “Слава тобі, Шафарику, вовіки і вікиї Що звів єси в одно море слов’янськії ріки!” У посвяті Шевченко називає одвічними ворогами братніх народів […]...
- Аналіз змісту поеми Лермонтова “Маскарад” А від гри він урятував: так ти ступай на бал, Але зваб її, щоб із чоловіком розплатитися “Ти права! що таке життя? життя – річ порожня:” Герой піднесений не тільки над світською юрбою, але й над усім миром. Презирство до зла обертається презирством до життя взагалі, до всіх позитивних цінностей. В очах героя, як тільки він попадає у світло, всі цінності мерхнуть. Перед ним реальне добро перетворюється в зло, і […]...
- Аналіз історичної поеми “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умот вами. Польські поміщики ставились до кріпаків як до нижчої раси, у деяких районах панщина складала 5-6 днів на тиждень, до того ж селянин мав сплачувати податки. Українці […]...
- Аналіз поеми “Великий льох” Т. Г. Шевченка За радянських часів поема “Великий льох” була найменш дослідженим твором Кобзаря. Ставлення Шевченка до тогочасної Росії свідомо замовчувалось. А це була країна, яку О. Герцен назвав “живою пірамідою злочинів”. Отже, закликаючи народ до боротьби, Шевченко закликав знищити всю машину поневолення, яка звалась царською Росією. Тому у творах “Чигрине, Чигрине” та “Розрита могила” поет проклинав Хмельницького за возз’єднання з Москвою і підносив роль Мазепи в історії України. Поема “Великий льох” продовжує […]...
- Твір за картиною Мурашка “Похорон кошового” Полотно “Похорон кошового” було створено Олександром Мурашком у 1900 році. Художника завжди цікавили драматичні епізоди боротьби запорізького козацтва, і в картині він зображає один з таких моментів. Тане в густій нічній темряві улоговина. Блимають свічки, що їх несуть зажурені запорожці. Вони ховають свого: кошового отамана. Труна за давньою традицією, вкрита червоною китайкою. Попереду несуть булаву загиблого кошового. Скорботним мовчанням, жалобою, трагедією війни дихає полотно. Темні, тьмяні кольори нічного краєвиду передають […]...
- Аналіз поеми “Наймичка” Т. Г. Шевченка Образ матері є центральним у всьому доробку Т. Г. Шевченка, але в другому періоді творчості цей образ набуває нових рис. За кілька років, які пройшли між написанням “Катерини” і “Наймички”, Тарас Шевченко зміцнів як поет. Він по-новому осмислює долю жінки-покритки, виводить на передній план її материнські почуття, й самопожертву в ім’я дитини. І Катерина, і головна героїня “Наймички” Ганна несвідомо позбавили себе подружнього щастя, але світ, Катерини зруйнувався відразу після […]...
- Художній аналіз поеми “Енеїда” І. Котляревського І. Котляревський – видатний український поет та драматург, який започаткував нову добу в розвитку української літератури. У той час українська мова жила лише в народі та використовувалася у побуті. Створюючи “Енеїду”, І. Котляревський писав “живою” народною мовою, щоб перенести героїв поета Вергілія в Україну XVII століття. Котляревський запозичив у Вергілія лише тему твору – пригоди Енея та троянців після зруйнування Трої. “Енеїда” – епічна бурлескно-травестійна поема. Еней та троянці перевдягнуті […]...
- Друга світова війна і трагізм долі героїв Белля Як розкривають Другу світову війну німецькі письменники з їх історичною провиною за розв’язану війну і неминучою спокутою цієї вини перед світом. Коли у 1945 році разом із капітуляцією німецького уряду подала у відставку гітлерівська ідеологія та виплекана нею штучна культура, покоління того часу пережило повне духовне банкрутство. Німецьке суспільство дійшло до духовного відродження через усвідомлення своєї історичної провини за розв’язання Другої світової війни, через критичну переоцінку вчорашніх ідеалів. Цей шлях […]...
- Аналіз тексту поеми “Кому на Русі жити добре” – Пролог Мужикам, споконвічним трудівникам, що одержали скатертина-самобранку, навіть думка не приходить про дарове багатство, і вимовляють вони в чарівної птахи лише свій мужицький, скромний “прожитковий мінімум”: хліб, квас, огірочки. І лише для того, щоб доведаться до сенсу життя, до суті людського щастя. Адже заспорили й, заговорившись, що відійшли “верст тридцять” від місця зустрічі а від своїх сіл – ще далі мужики хотіли лише “до сонця відпочити” у лісі, а потім повернутися […]...
- Аналіз вірша С. А. Єсеніна “Синій туман. Снігове роздолля” Тема вірша “Синій туман. Снігове роздолля “- філософське осмислення життя і місця людини в ній. Ці питання вже давно хвилюють Єсеніна, і він намагається їх розгадати, але, на жаль, це призводить лише до страждання. Поет говорить про те, як ліричний герой повернувся в свій будинок, із якої він пішов дуже давно, минули роки, він подорослішав, і на нього налинули спогади, і він зрозумів те, як багато втратив у житті, “таємно […]...
- Аналіз памфлету “Чому я не хочу повертатися до СРСР?” Івана Багряного І. Багряний – не лише відомий письменник, а й публіцист. Особливу увагу привертає його памфлет “Чому я не хочу повертатися до СРСР?”, написаний 1946 року. Це ніби перша політична декларація прав і гідності людини й нації, протест проти московсько-більшовицького тиску. Твір вийшов друком у розпалі примусової репатріації колишніх радянських громадян. Цей захід супроводжувався насильством, тортурами, знищенням. Колишні арештанти, “остарбайтери”, полонені з України ховалися під чужими іменами, видавали себе за людей […]...
- Лист до друга в XXII століття Що б я розповів своєму ровеснику з XXII століття, якби машина часу перенесла мене туди? Але чудес не буває. А от лист написати можна… Друзяко! Пише тобі твій одноліток з XXI століття. Якщо у вас збереглася система освіти, то ти, напевно, знаєш про всі головні події XX і XXI століть. Пишу про ці два сторіччя, тому що живу я на самому початку XXI. Отже, ти все, мабуть, знаєш. Але, як […]...
- Твір-опис за картиною О. Мурашка “Похорон кошового” О. О. Мурашко – український художник кінця XІX – початку XX століття. Для центральної постаті картини позував актор М. Старицький. У центрі цієї картини ми бачимо старого козака, що несе булаву – символ влади кошового. Ліворуч від нього – молодий козак, високий, кремезний, занурений у свої думки. Позаду несуть труну на дерев’яних ношах, чорний прапор. Обличчя козаків, наміть тих, що зображені подалі, виражають смуток, горе, навіть їхні фігури відтворюють тяжкий […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Тичини П. Г. Тичина – один з тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, возвеличує помисли, дає насолоду. Якщо вірити в те, що поет починається з джерела, то перша збірка поета “Сонячні кларнети” є весняною повінню. Якщо вірити в те, що поет народжується один раз, то Павло Тичина сповістив про своє народження знову ж таки збіркою “Сонячні кларнети”. Отже, що б не було джерелом наших домислів, перша збірка засвідчила появу […]...
- Особливості жанру й композиції поеми “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя. Можна сказати, що Гоголь показує у своєму творі, як Дайте, кола пекла, але пекла Росії. Значне місце в поемі “Мертві душі” […]...
- Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності у віршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та I. Франка: “…цілий всесвіт їхні душі творчо поглинали – і водночас на всесвіт світили самі…” Подібне можна сказати і про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригінальний та, на жаль, майже зовсім неоцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець – таким був Павло Тичина. Поступово, але неухильно, поет знаходив свою, тільки йому притаманну, манеру письма. Кожний вірш […]...
- Аналіз “De lіbertate” Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні та окличні речення, звертання. Сковорода обстоював права людської особистості в кожній людині, а, в перекладі на конкретну політичну мову того часу, це […]...
- Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Тичини “Одчиняйте двері” Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком. Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не може. Тичина – доглибинно роздвоєний тип. Він говорить протилежне не тому, що пристосовується, а тому, що інакше не може. Його існування визначає розірваність, непристосованість до […]...
- Релігійний елемент ранньої творчості Тичини Одним із найвищих естетичних досягнень української літератури XX століття є поява специфічного художнього стилю – кларнетизму. Найповніший розвиток цей стиль отримав у творчості Павла Тичини. До нього належать збірки “Сонячні кларнети”, “Замість сонетів і октав”, також декотрі з поезій, що ввійшли в збірку “Плуг”, і перші фрагменти драматичної поеми “Сковорода”. Образи сонячних кларнетів, небесного оркестру, ритму всесвіту – це музика гармонії, якої шукає молодий поет серед хаосу війни, революції, інтервенцій […]...
- Аналіз “Ой Морозе, Морозенку” Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами. Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів. Основна думка: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе. Жанр: історична пісня. Композиція Твір має свого роду обрамлення – починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка. Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка. Зав’язка: […]...
- Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поет народився в часи занепаду […]...
- Лист до друга в XXІІ століття Що б я розповів своєму ровеснику з XXІІ століття, якби машина часу перенесла мене туди? Але чудес не буває. А от лист написати можна… Друзяко! Пише тобі твій одноліток з XXІ століття. Якщо у вас збереглася система освіти, то ти, напевно, знаєш про всі головні події XX і XXІ століть. Пишу про ці два століття, тому що живу я на самому початку XXІ. Отже, ти все, мабуть, знаєш. Але, як […]...
- Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь” Патріотизм – одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини “Я утверждаюсь” завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві. Вірш “Я утверждаюсь” поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне віще слово – віра, що так і буде. “Я утверждаюсь” – саме така поезія, в […]...
Categories: Твори на різні теми