Аналіз казки Комора сонця Пришвіна М. М

Related posts:

1. Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5. Митраша грузне в Сліпій єлані. 6. Настя, вийшовши на заповітну “палестинку”, набирає багато журавлини. Згадавши про брата, вона кричить на […]...
2. Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. “В одному селі, біля Будова болота, у районі міста Переділ авльзалесського, осиротіли двоє дітей”, – так починається […]...
3. Мир природи у творчості М. М. Пришвіна Життя Пришвіна було типове для російської людини, що пережив три війни й революцію. Доля М. М. Пришвіна – це характерна доля російської людини саме тому, що майже завжди щире життя його проходить у тіні. Вона ніколи про себе не заявляє голосно й у той же час є присутнім щомиті в слові письменницькому. Кожна фраза, навіть кожне слово в Пришвіна, як у віршах, несе більше значеннєве навантаження. Це така мудра поезія […]...
4. Казка про рибалку й рибку. Твір творчості М. М. Пришвіна Більше півтора століть минуло з тих пор, як написана “Казка про рибалку й рибку”. Але багато безглуздостей, що проголошувалися в недавнім минулому, – “ми покликані скорити природу” або, пущі того, “ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх – наше завдання”, – начебто підказані невдачливою пушкінською бабою: Не хочу бути вільною царицею, Хочу бути володаркою морською, Щоб жити мені в окиані-море, Щоб служила мені рибка золота И була б […]...
5. Твір “Захід сонця” Захід сонця – одне з найчарівніших явищ природи. Найкраще його спостерігати влітку на відкритих просторах – в степу або на море, там, де добре проглядається лінія горизонту. Під час заходу сонця хмарини неймовірних кольорів у небі віддзеркалює морська вода, і ще по ній біжить доріжка сонячного світла. У місті захід гарний по-своєму. Догорає літній день. Сонце повільно хилиться до обрію. Воно вже не таке палюче й сліпуче, як удень, а […]...
6. Аналіз вірша Н. А. Некрасова “Селянські діти” Я впевнений, що за всіх часів і у всіх народів діти, на відміну від дорослих, схожі між собою. Дітлахи, що дивляться на нас зі сторінок вірша Н. А. Некрасова “Селянські діти”, не занадто відрізняються від нас: вони такі ж бешкетні, цікаві, щирі, веселі, непосидючі Село, ліс, річка, воля – так для них щодня був би святом, якби… А отут і з’являється “інша сторона медалі”, те, що відразу проводить між нами […]...
7. Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. 1. Алегоричні образи соняшника і сонця у баладі і. Драча. 2. Образ сонця. 3. Образ соняшника. ІІІ. Поезія 1. Драча “Балада про соняшник” – органічне поєднання естетич­них здобутків людства з прадавніми фольклорними джерелами....
8. Захід сонця Горит весь мир, прозрачен и духовен, Теперь-то он поистине хорош, И ты, ликуя, множество диковин В его живых чертах распознаешь. Н. А. Заболоцький Коли Маленький принц із казки Екзюпері жив на астероїді В-612, він щодня виконував багато серйозної і важливої роботи: висапував баобаби, що проростали, прочищав вулкани, щоб вони горіли рівно і тихо, поливав джерельною водою красуню троянду. Але було в нього ще одне улюблене заняття – милуватися заходом сонця. […]...
9. Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу зимового часу року Кристальний день Дерева в лісі Біляча пам’ять Сніжки Народження місяця Кристальний день Закінчили полювання на зайців: почалися подвійні сліди, заєць ганявся за зайцем. День весь блискав кристалом від зорі до зорі. Серед дня сонце значно пригрівало, вітерець погойдував гілки дерев, і тому падали фігурки, розсилалися в повітрі пилом, і цей дрібний пил знову злітав і блискав на сонце […]...
10. Алегоричні образи соняшника і сонця у творі І. Драча “Балада про соняшник” Іван Федорович Драч – поет незвичайний і самобутній, поет-інтелектуал, творчість якого піднеслася на благодатній хвилі зростання громадсько-політичної свідомості людей, демократизації суспільства, загального “потепління” в країні наприкінці 50-х і початку 60-х років. Література в цей час звільнялася від канонів і догм соцреалізму. Молоді поети і письменники і в цей час щастя своєї творчості знаходили в пошуках нових форм, тем та нових ідейних перетворень. Поміж них був і молодий поет Іван Драч. […]...
11. Весна в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу у весняну пору року Початок весни світла Весняний мороз Дорога наприкінці березня Перші струмки Весняний струмок Весна води Пісня води Весняне збирання Черемшина Весняний переворот Початок весни світла Вісімнадцятого січня ранком був мінус 20, а серед дня з даху капало. Цей день весь, з ранку до ночі, як би цвів і блищав, як кристал. Їли, засипані снігом, стояли як алебастрові, і весь день поміняли кольори від рожевого […]...
12. Розповідь про затемнення сонця Затемнення спостерігають персонажі твору – “Слово про Ігорів похід”. Двом сестрам-школяркам, Ані та Жені, пощастило спостерігати повне затемнення сонця. Таке дивовижне видовище зустрічається дуже рідко. Зазвичай затемнення буває частковим. Про те, що в нашій місцевості Місяць в певний момент повністю закриє Сонце, дівчата дізналися з Інтернету. Вони запаслися темними окулярами, узяли з дому добрий фотоапарат, сподіваючись сфотографувати затемнення. А темні окуляри потрібні, щоб не зіпсувати зір під час спостереження. В […]...
13. Осінь в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу осіннього часу року Початок осіни Осинкам холодно Осіння роска Ветренний день Роса Листопад Горобина червоніє Заводь Іван-Так-Марья Осінні листики Останні квіти Початок осіни Сьогодні на світанку одна пишна береза виступила з лісу на галявину, як у криноліні, і інша, боязка, худенька, роняла аркуш за листком на темну ялинку. Слідом за цим, поки розвиднювалося більше й більше, різні дерева мені стали показуватися по-різному. Це завжди буває на початку […]...
14. “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у своїх усмішках. Це великий цикл “Мисливські усмішки”, описи картин із народного життя. Звертається Остап Вишня […]...
15. Ранок сонця За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве. Хутенько освітило променем води, […]...
16. “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним і таким, щоб одразу по промовлянні цієї ознаки у свідомості поставало певне відчуття, узагальнене враження […]...
17. Літо в оповіданнях М. М. Пришвіна Літо в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу в літню пору року Перший рак Гримів грім і йшов дощ, і крізь дощ лучило сонце й розкидалася широка веселка від краю до краю. У цей час розпускалася черемшина, і кущі дикої смородини над самою водою позеленіли. Тоді з якийсь рачачої печури висунув голову й ворухнув вусом своїм перший рак Незадоволена жаба Навіть вода схвилювалася, – от до чого взигрались жаби. […]...
18. Твір “Світанок. Схід сонця” Ось і відступає ніч, змінюючись досвітніми сутінками. З темряви, що поступово стає сірою, поступово проступають нечіткі обриси навколишнього світу – силуети будинків, дерев. Небо на сході світлішає. Навколо панує тиша. Світла пляма на горизонті стає все більшою. Дме легкий вітерець. Ранкова прохолода стелиться над землею. Природа завмирає, ніби готуючись до чуда. Все чіткіше стають навколишні предмети, все далі чітко бачать очі. Нарешті, біля самого горизонту спалахує сліпуча окрайка сонячного кола. […]...
19. Аналіз “Чари ночі” Літературний рід: лірика. Жанр: романс. Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Вірш належить до збірки “З журбою радість обнялась”. Автор закликає читача улити “струмінь власної душі” у “шумляче море” краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя – надто швидкоплинне. Отже, краса життя, краса кохання – над усе. Продовжуючи народнопісенну тра­дицію, […]...
20. Все тягнеться до сонця, до весни Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та неповторний. У кожній квітці, в кожній гілочці, росинці, у кожнім світанку та надвечір’ї – невпинна робота […]...
21. Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить болючою: він навчався у польській школі, де його рідна українська мова була суворо заборонена і […]...
22. Аналіз “Сом” Уперше цю усмішку було надруковано в 1953 р. в журналі “Дніпро” з підзаго­ловком “З мисливських усмішок”. Починається твір із запрошення побувати “на річці на Осколі”, ніби спону­каючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу – своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова живописного пейзажного опису чарівних місць лагідна, ніжна. Такий ліризм посилюється змалюванням появи на річковому плесі сім’ї чирят: матері й “манісіньких чиряточок”, а […]...
23. Аналіз “Слово про похід Ігорів” Літературний рід: ліро-епос. Жанр: героїчна поема. Тема: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Головна ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна ; половці Овлур, Гзак і Кончак. Сюжет: похід князя Ігоря разом із братом Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця – лихі віщування природи, другий бій і поразка війська Ігоря – плач руських […]...
24. Проблематика казки “Премудрий піскар” У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осудовище малодушність тієї частини інтелігенції, яка в роки політичної реакції піддалася настрою ганебної паніки. Автор зобразив жалюгідну долю героя, який збожеволів від страху, на все життя замурував себе у темну нору, Сатирик з презирством ставився до тих, хто, підкорившись інстинкту самозбереження, занурився у вузький світ власних потреб замість активної суспільної боротьби. Батьки піскаря жили тихо і мирно, не втручалися у життя суспільства, тому […]...
25. Поет – головний герой “Давньої казки” Поему “Давня казка” Леся Українка написала в 1893 році. Основною темою твору є утвердження ролі поета й поезії в суспільному житті. Яким же постає в творчій уяві славнозвісної письменниці провідник народних прагнень, талановитий провісник майбуття? Зовнішність головного героя твору звичайнісінька: На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий,- От собі – людина Божа! Таким чином авторка підкреслює, що талановита людина зовнішньо може й не […]...
26. Аналіз “Балада про соняшник” До золотого фонду української поезії ввійшла “Балада про соняшник” . Це – глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Жвавий сільський підліток із щирою душею й багатою уявою пережив дивне видиво: він бігав наввипередки З вітром, рвав груші-гнилички, купався біля млина, стрибав на одній нозі, щоб вилити воду з вуха, – і раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце, В золотих переливах кучерів, У […]...
27. Аналіз поезії “Ви знаєте, як липа шелестить..?” Жанр поезії – пейзажна. це своєрідна форма художнього пі­знання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальо­вуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи пере­дається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи і людські почуття чергуються: Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні […]...
28. Морально-філософський зміст казки “Маленький принц” Читаючи твори А. де Сент-Екзюпері, гостріше відчуваєш красу світу й силу людського потягу до братерства. Письменник і пілот загинув за три тижні до визволення рідної Франції – він не повернувся на базу з бойового завдання, але його книги продовжують допомагати нам краще розуміти себе й навколишній світ. Філософська казка “Маленький принц” була написана Екзюпері незадовго до загибелі. Мудрість її натяків не завжди можна передати формулами й словами. Півтони і відтінки […]...
29. Казки і життя Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Віївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати гарних людей, стерегтись поганих, прививавають нам […]...
30. Аналіз “Дума про Марусю Богуславку” Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона – головна героїня, […]...
31. Аналіз поеми Байрона “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, найвідомішим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтягнулося на багато років. Це ліричний щоденник, у якому поет висловив своє ставлення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величавим, захопленим огудникам світобудови”. Байрона захоплює краса природи, яскравість і різноманітність людської особистості – і в той же час він відкидає одне за іншим всі підстави європейського […]...
32. Ідейно-художній аналіз новели “Intermezzo” Новела “Intermezzo” – один із кращих творів М. Коцюбинського – написана в добу найбільшого розгулу реакції. Кожен день приносив письменникові сумні вісті. Все це разом з тяжкою працею на службі, постійними матеріальними нестатками підривало здоров’я Коцюбинського. 18 червня 1908 року Коцюбинський поїхав у село Кононівку, щоб відпочити. В своїх листах він розповідає, як гарно на нього впливає природа, самотність. Цей період життя письменника, враження, винесені з Кононівки, лягли в основу […]...
33. Літературні казки з народу Брати Вільгельм та Якоб Грімм вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу. Брати Грімм почали створювати “Словник німецької мови” і своєю працею підтримували національний дух та рідну […]...
34. Аналіз поеми “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, самим знаменитим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтяглося на багато років. Це ліричний щоденник, у якому поет виразив своє відношення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величним, захопленим ганьбителем світобудови”. Байрона захоплює краса природи, яскравість і розмаїтість людської особистості – і в той же час він відкидає одне за іншим всі підстави […]...
35. Аналіз оповідання Тринадцятий подвиг Геракла Искандера Ф. А Герой оповідання – розумний і спостережливий хлопчик. А розповідає історію дорослий, котрий підсміюється над собою, маленьким. Ми бачимо історію як би “подвійним зором”: очами школяра й очами навченого досвідом людини. Школяр побоюється вчителя математики й одночасно намагається його обхитрить. Письменник, що розповідає нам цю історію, захоплюється вчителем, одночасно аналізуючи ті механізми, за допомогою яких він впливає на розуми й душі своїх вихованців. Найпростіший висновок із цієї історії: “серьезней ставитися до […]...
36. Особливості російської казки Ставленням до фольклору римської комедії пізніше займався академік М. М. Покровський. У пропонованих дореволюційних роботах принцип стадиальною вивчення казки ще усвідомлений. Тільки радянської науці Україні цього принципу отримав повне розвиток. Російська класична філологія нашого часу технічно нескладне собою “філології” у вузькому значенні цього терміну. Народної творчості вивчається як із основ древньої літератури. Фольклор стоїть у наші дні важливого значення у науці про античної культурі. Сучасний фольклор на що свідчить бачити […]...
37. Чого вчать нас казки? Я дуже люблю читати казки. В них розповідається про цікаві події та пригоди, діють фантастичні істоти, звірі набувають людських рис, використовуються магічні предмети. Щоб поринути у казковий світ, треба мати багату уяву. Тож казки розвивають нашу фантазію. Без неї не уявиш ані чарівну жар-птицю, ані багатоголового Змія-Горинича, ані Бабу Ягу, що літає у ступі. У казці завжди відбувається боротьба добра і зла. Добрі казкові герої обов’язково виходять переможцями, які б […]...
38. Аналіз поезії Лєрмонтова “Кавказ” У російській літературі Михайло Юрійович Лєрмонтов залишив незгладимий слід. Він вніс величезний внесок в національну культуру російського народу і по праву увійшов до числа великих російських поетів. Художня спадщина Лєрмонтова велика і багатогранно. Воно відрізняється глибиною думки, силою почуття, різноманітністю тематики. З ранніх років інтереси молодого поета були дуже різнобічними. Лєрмонтов був пристрасним шанувальником В. Шекспіра, вбачаючи в його Гамлеті людини з могутньою волею і багатою душею; захоплювався трагедіями Шіллера; […]...
39. Ідейно-художній аналіз новел “Новина”, “Кленові листки” Василь Стефаник дуже любив дітей. Дітям він присвятив найліричніші свої твори – новели “Новина”, “Катруся”, “Кленові листки”. Родинні драми, зумовлені соціальними причинами, відображені в новелі “Кленові листки”. Головна дійова особа – заробітчанин Іван. Його дружина народжує четверту дитину, а сама тяжко хворіє. Ввечері батько покликав кумів, пригощає їх і скаржиться на свою долю, на дітей. Щоб вижити, Іван змушений каторжно трудитися, бо треба годувати малих дітей. Бідність так вкорінилась у […]...
40. Проблематика казки “Дикий поміщик” Казка “Дикий поміщик” викриває вади тогочасної правлячої верхівки – дворянства та буржуазії. Гротескно зображує автор озвіріння поміщика, його прохання до Бога забрати мужика. Салтиков-Щедрін дає поміщикові таку характеристику: “І був той поміщик дурний, чигав газету “Вість” і тіло мав м’яке, біле та крихке”. У нього всього було вдосталь, і життя його було дуже нудне. Тому він і подумав щось у ньому змінити. Але Господь його прохання не прийнявша виконав тільки […]...