Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда

Related posts:

1. Характеристика алегоричного образу коня Шептала в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини – неординарної, особливої… Таку людину часто називають “білою вороною”. І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на […]...
2. План-характеристика білого коня Шептала за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало” I Варіант. 1. Білий кінь Шептало – головний герой оповідання. 2. Суперечлива особу періоду “застою” в алегоричному образі коня. 3. Спогади, що допомагають героєві у важкому повсякденному житті. 4. Що розповіді мами героя оповідання про гордих білих коней? 5. Зміни у житті білого коня Шептала. 6. Чому Шептало втрачає своє “я”? 7. Виявляння твердості характеру Шептала. 8. Білий кінь Шептало на волі. 9. Повернення Шептала до стійбища. 10. Білий кінь […]...
3. Образ коня Шептала з оповідання В. Дрозда: зміст прямий і прихований Мистецтво має на людей особливий вплив. Особливість цього впливу полягає також і в тому, що він не прямий. Справжній митець не пише те, що хоче висло­вити, напряму, а створює алегоричні образи, образи з багатьма денцями, ніби ка­пелюх фокусника. Відтак, сприймаючи якийсь художній образ, ми можемо одно­часно насолодитися і художніми прийомами, довершеністю авторського стилю, і цікавим сюжетом, і, головне, тим підтекстом, який у цей образ закладено. Образ коня Шептала з оповідання […]...
4. Мої роздуми над твором В. Дрозда “Білий кінь Шептало” “Супроти вітру довго не пробіжиш і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись в душі вільнім, аніж бути скореним насправжки”. З точки зору композиції, логічніше було почати твір якимось вступом, можливо, розповіддю про біографію письменника чи про літературний процес того часу. Але я відразу виніс на початок свого твору тезу, яка не дає мені спокою. Перш ніж ми почали обговорювати цей твір у класі, ми встигли обмінятися враженнями з іншими учнями. […]...
5. Як я розумію образ білого коня Шептала? Колись російський письменник М. Горький писав: “Людина – це звучить гордо”. Так, якщо людина – принципова, має свої цінності, розуміється в чеснотах, обраною стежкою по безмежних просторах землі. Тому-то земля й помережена стежками людських доль, що тягнуться до обрію й зливаються з небом. Згадаймо народу мудрість: Людина – коваль свого щастя. Звідси – зміст життя й обрані шляхи – це результат вибору?! Вольова, цілеспрямована постать упевненою ходою йде до визначеної […]...
6. Проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” Твори Володимира Дрозда після своєї появи завжди отримували полярні оцінки: хтось їх критикував, пропонував “кинути написане в темний куток”, хтось знаходив в них щось оригінальне й неповторне. Причину такого ставлення до своєї творчості письменник пояснив сам: “Не […]...
7. Алегоричні образи в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” Я навчився слухати, бачити – в моїх писаннях з’явилося предметне життя. В. Дрозд У начерку до літературного автопортрету В. Дрозд згадує рідне село, босоноге дитинство, в якому були і болі, і радощі, важку працю батьків, сільську вчительку, що “забралася до них чи то з Харкова, чи з Києва”, безмежні луки, “каламутні” дороги, різні перипетії, що випали на його долю. Чарівний світ села полонив його душу й серце, викликав потік думок, […]...
8. Автобіографічність повісті Володимира Дрозда “Ирій” Дослідники творчості Володимира Дрозда стверджують, що біографія письменника – це його твори. Прикладом правдивості цього твердження може бути повість “Ирій”. Головний герой, хлопець із глухого поліського села Пакулі, мріє учитися в місті. Дядько Денис якось урочисто пообіцяв, що зробить із нього людину, забере із села, але мати хлопця, яка “різала у вічі щиру правдоньку”, сказала, що станеться це, “як рак свисне у жерелі…” Минули роки, рак усе не свистів, дядько […]...
9. Ознайомлення школярів з життям і творчістю В. Дрозда ДРОЗД ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ Поет народився в с. Петрушині на Чернігівщині в родині хліборобів. “Дитинство моє було сумне”,- згадує ранні свої роки. Юність – це праця газетяра і багато книжок. Заочно закінчив Київський держаний університет ім. Т. Г. Шевченка. Потому працював редактором у видавництві, був і головним редактором – очолював журнал “Київ”. Як прозаїк В. Дрозд заявив про себе на початку 60-х років збіркою оповідань “Люблю сині зорі” . Це був […]...
10. Неповторний світ юності, вічне і швидкоплинне в шипі людини в повісті Володимира Дрозда “Ирій” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Неповторний світ юності, вічне і швидкоплинне в шипі людини в повісті Володимира Дрозда “Ирій” Центр “дроздівського” мікрокосму, того осереддя, яке ніби притягує душу того, хто в ньому народився, – Пакуль. Вступне слово письменника до вибраного двотомного видання має заголовок “Мої духовні мандрівки: від Пакуля до Мри на і знову – до Пакуля…”. Пакульський світ навічно викарбуваний і в душі […]...
11. Зв’язок образу Петра Харлана з давніми демонічними віруваннями у романі “Самотній вовк” В. Дрозда Міфологічну основу сюжету роману “Самотній вовк” становить відоме з давніх часів явище лікантропія – усвідомлення себе вовком, здатність людини перекидатися на вовка. Вовкулака – людина, здатна обертатися вовком або зачаклована в цього звіра. Подібні вірування наявні в більшості народів світу й походять від давніх тотемних уявлень. Слово “вовкулака” вчені тлумачать по-різному: як “вовча шерсть”, “вовче кодло, рід”, навіть “вовковедмідь”. Те, що хлопець-перевертень мав безпосередній стосунок до обряду посвяти в дорослі […]...
12. Яку роль грає образ баби Изергиль в однойменному оповіданні? Образ баби Изергиль виконує в оповіданні кілька функцій. Перша функція заголовної героїні сюжетообразующая: цей образ поєднує досить складно побудоване оповідання, у якому переплітаються кілька сюжетних ліній. Одна пов’язана із зображенням реальних сучасних людей: самої баби, молдаван-поденників, що працюють на винограднику, автобіографічного героя, що мандрує по Русі. Друга сюжетна лінія – опис пригод молодої красуні Изергиль сорок-п’ятдесят років тому: у цих спогадах проходить низка людей з минулого, з якими доля зіштовхувала […]...
13. Характеристика образу Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами […]...
14. Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” , “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти тиранії і прагнення до соціальної справедливості є основоположними для історичних романів Джованьолі. Популярний став роман “Спартак”, […]...
15. Характеристика образу Івана Дідуха в оповіданні “Камінний хрест” В. Стефаника Перш ніж почати оповідання про еміграцію, Василь Стєфаник довго спостерігав за емігрантами, спілкувався з ними, знайомився з публікаціями періодичної преси. У Стефаника в “Камінному хресті” еміграція – один із виходів для селян з нестерпного становища, пошуки кращої долі. Безземелля, занепад селянських господарств, голод штовхали селян до еміграції. Упродовж 1890-1910 років тільки з Галичини виїхало за кордон 300 тисяч українців. Прототипом головного персонажа оповідання “Камінний Хрест” називають то рухівського селянина Стефана […]...
16. Алегоричність змісту казки І. Франка “Фарбований Лис” Читаючи цю, на перший погляд, нехитру казку, розумієш, що ти вже таке зу­стрічав у реальному житті. І персонажа головного, і звірів лісових, і хитрість таку ж саму. Чому? Тому що Іван Франко хотів людину “замаскувати” під звірів, показуючи її дурість та високу самовпевненість. Ось, наприклад, наш головний герой – Лис Микита. Це хитрий звір, який вважає, що нема нічого на світі, що він би не зміг вкрасти. Він пишається цим, […]...
17. Уміння зберегти власну гідність – важлива риса характеру людини Гідність – це риса характеру, яку в людині знищити неможливо. Втративши гідність, людина перестає бути Людиною. Вона перетворюється на суспільну іс­тоту, яка сліпо виконує команди господаря, яка не має особистої думки або боїть­ся її висловити. Людина без гідності намагатиметься приховати свою індивідуальність, боятиметься вирізнятися із суцільної сірої маси таких же суспільних істот, як вона сама. З часом вона взагалі втратить свою особливість, несхожість, неповторність і перетвориться на звичайний гвинтик, яких […]...
18. Аналіз оповідання Про що плачуть коня Абрамова Ф. А В оповіданні “Про що плачуть коня” автор незвичайно реалистично зображує російську природу. Читач просто фізично відчуває захід різнотрав’я, бачить пурхання метеликів і бабок, відчуває дотик кінських губ – м’яких і теплих. Навіть міська людина, що бачила коня хіба що в кіно або в цирку, всім серцем потягнеться до коней. А вуж той, хто хоча б раз кормил кінь хлібом або цукром з руки, той перейметься найглибшою жалістю до цим загнаним, […]...
19. Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу акцію представлено як сонне видіння”. У дивному сні герой поезії бачить, як тисячі каменярів своїми […]...
20. Психологізм образу Ката-‘Сікутора’ в сатиричному оповіданні О. Кониського “Сікутор” Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики. Плідними виявилися пошуки письменника й у сфері гумору і сатири. Найчастіше об’єктом сміху виступають представники місцевої влади та їх прислужники. Письменник часто вдається до оповідної манери викладу, дає можливість самим героям висловитися […]...
21. Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
22. Поетика повісті В. Дрозда “Ирій” Поява повісті В. Дрозда свого часу викликала багато різнопланових відгуків. Одні схвально відгукнулись про повість, інші радили В. Дрозду: “Заховайте й нікому не показуйте, то. буде вам гірше”. Чим пояснити таке ставлення до однієї з яскравіших химерних повістей нашої літератури? Можливо, тим, що тут немає чіткої межі між реальним і казково-нереальним світами, в яких паралельно існує головний герой. Михайло Решето – мрійник із Пакуля. Для нього є цілком нормальним по […]...
23. Загальнолюдські цінності в повісті В. Дрозда “Ирій” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Загальнолюдські цінності в повісті В. Дрозда “Ирій” Духовний світ героя-підлітка у повісті сформований за моделями “пакульського” світобачення. Михайло Решето вихований у дусі народної моралі: любов до праці, повага до старших, захоплення рідним краєм. Мама, проста селянська жінка, яка працює з ранку до ночі, прищепила синові найкращі людські якості: людина багата духовно цінується вище, ніж матеріальні статки. Тому світобачення Михайла […]...
24. Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні О. І. Купріна “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція оповідання досить складна, а його назва має символічний характер. Дія оповідання починається з загадкового випадку: на день народження княгині Вірі невідомий прихильник дарує браслет із гранатами, один з яких незвичайного зеленого кольору. Навколо подарунка точаться суперечки. Брат Віри наполягає на […]...
25. Образ Марiї в однойменному романi Уласа Самчука Рiвна по духу Марусi Богуславцi Чи Роксоланi, тiльки доля їй Випала звичайна, буденна i складна. / О. Слоньовська / Життєвих колiзiй й перепетiй, якi випали на долю довго невiдомого нам українського митця iз дiаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життiв. Не судилося йому стати письменником на рiднiй українськiй землi. Далеко вiд України розквiтла героїчно-трагiчна, життєво-реалiстична, правдива художня проза письменника. Надто гостро сприймав Улас Самчук усi iсторичнi […]...
26. “Супроти вітру довго не пробіжиш…”: загибель яскравої особистості у суспільній неволі Відмовитися від волі – це означає відмовитися Від людської гідності, від прав людини, навіть від її обов’язків. Ж.-Ж. Руссо У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість “Ирій”, романи “Катастрофа”, “Самотній вовк”, “Спектакль”, “Листя землі” та інші; оповідання “Пігмаліон”, притча “Сонце” тощо. У 1965 році з’явилося оповідання “Білий кінь Шептало”. Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві. […]...
27. “Поученіє” Володимира Мономана У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха. Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі, який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного целованія” – мирних угод між князями. За його князювання Київська Русь суттєво зміцніла і розквітла як держава і культурний центр. Князь користувався великою повагою і авторитетом не тільки у співвітчизників, але […]...
28. Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах!.. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і […]...
29. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланку українського народу в однойменному романі Л. Костенко Українській літературі притаманне відображення всіх барв, усієї повноти, всього різноманіття народного буття. Починаючи від народних дум, Г. С. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської і закінчуючи чи то Б. Олійником, чи то Олесем Гончаром, чи то кимось із інших сьогоднішніх літераторів, образи героїв у переважній більшості перенесені із життя. А тим паче, коли герой розповіді – жива людина, яка творила, жила, плакала і сміялася. Саме така головна героїня однойменного […]...
30. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на […]...
31. Переказ добутку Про що плачуть коня Абрамова Ф. А План переказу 1. Автор згадує свої дитячі роки й міркує про долю коня. 2. Оповідач описує свою улюбленицю – кінь Клару. 3. Діалог коня з оповідачем. 4. Автор засмучується, тому що безповоротно пішов той час, коли без коня було немислимо існування людини 5. Автор годує коней хлібом і думає про те, що йому нема чого сказати їм у розраду. Переказ Оповідання починається зі спогадів автора про дитячі роки, коли він […]...
32. Поезія Володимира Сосюри “Любіть Україну” Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш “Любіть Україну”. Вірш згодом увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, звернення до найсокровенніших людських почуттів – основні риси поетичної спадщини. В. Сосюри, якого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури ХХ століття. Боротьба й кохання, ці, здавалось би, не поєднувані поняття стали мотивом творчості поета. Він намагався осягнути складність та неоднозначність епохи, сучасником якої був […]...
33. Життя та доля Володимира Винниченка В. Винниченко – один із найталановитіших українських письменників першої половини XX століття із складною життєвою та творчою долею. Автор 14 романів, 14 п’єс і понад 100 оповідань, автор першого в історії української літератури соціально-утопічного і фантастичного роману був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, шпигуном імперіалізму. Життя В. Винниченка можна охарактеризувати з трьох планів: як політичного лідера, як українського емігранта і як письменника. Життя професійного революціонера – члена Революційної української партії було […]...
34. Осінні мелодії Володимира Сосюри Співа моя душа, прозора і крилата, Любові сповнена до всього і до всіх, І кожного обнять я хочу, наче брата, У райдузі пісень, закоханих моїх. В. Сосюра Поезія Володимира Миколайовича Сосюри – це розкрите серце людини, вона проста, ясна, ніжна, гаряча, вірна. Тим-то і такий близький читачеві поет… І в цьому його найбільша заслуга перед народом, велике значення його творчості в нашому житті. Володимир Сосюра – талановитий поет-лірик, співець боротьби […]...
35. Зображально-виражальні засоби в поезії Володимира Сосюри “Любіть Україну” Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, звернення до найсокровенніших людських почуттів – основні риси поетичної спадщини В. Сосюри, якого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття. Боротьба й кохання, ці, здавалось би,”непоєднувані поняття стали лейтмотивом творчості поета. Він намагався осягнути складність та неоднозначність епохи, сучасником якої був. Драматичною була доля поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною безпідставних звинувачень поета у націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути […]...
36. Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля їй випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати письменником на рідній українській землі. Далеко від України розквітла героїчно-трагічна, життєво-реалістична, правдива художня проза письменника. […]...
37. Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
38. Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, – Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини – головні герої його творів про природу. Облітає під вітром жоржина, Знов печаль на небеснім чолі… А ось про айстри: І, щастя квіти запізнілі, Сумують айстри у саду… […]...
39. Образ Чапаєва в однойменному романі Фурманова Якщо нічого не зробити для нинішньої людини, якщо все нове лише повторення колишніх рабських, злидарських звичок, то до чого все жертви, шабельні походи? Чапаєв іде коріннями й до стихійних народних правдошукачів, і до ватажків з легенд, пісень. Він, як і Разін, може сказати: “Я прийшов, щоб дати вам волю”. А не одне право на грабіж…Інакше й бути не могло – адже Жовтень мимоволі торкнувся, сколихнули всі шари народного буття, пожвавив […]...
40. Робота над твором В. Дрозда “Ирій” 3.1. Виразне читання та переказування найвагоміших епізодів твору. 3.2. Тема: Розповідь про життя людей сучасного колгоспного села, їх турботи й прагнення у перші повоєнні роки. 3.3. Ідея: Возвеличення молодої людини, яка перемагає в боротьбі з міщанськими пережитками. 3.4. Основна думка: В житті кожної людини є вічне і швидкоплинне. 3.5. Жанр: Весела, іронічно-химерна повість. Ця повість поетична й сатирична, вона весела й подекуди сумна. 3.6. Особливості твору: А) письменник кладе в […]...